U-99 (1940)
U-99 | ||
---|---|---|
Однотипний підводний човен U-52 | ||
Під прапором | Третій Рейх | |
Спуск на воду | 12 березня 1940 року | |
Виведений зі складу флоту | 18 квітня 1940 року | |
Сучасний статус | 17 березня 1941 затоплений у Північній Атлантиці південно-східніше берегів Ісландії після отриманих ушкоджень глибинними бомбами британського есмінця «Волкер» | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
Головний конструктор | Friedrich Krupp Germaniawerft | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Автономність плавання | 3 850 км на швидкості 17,2 вузли 6 500 км на швидкості 12 вузлів 8 700 км на швидкості 10 вузлів | |
Екіпаж | 45 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,5 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,74 м | |
Водотоннажність надводна | 753 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30/38/Flakvierling | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін |
U-99 — німецький підводний човен типу VII B, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 31 березня 1939 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 12 березня 1940 року, 18 квітня 1940 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини.[1].
U-99 належав до німецьких підводних човнів типу VII B, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. З моменту введення ПЧ до строю, його командиром був корветтен-капітан О. Кречмер, який за стислий термін став найрезультативнішим командиром U-Boot часів Другої світової війни. З 18 квітня 1940 року і до останнього походу у березні 1941 року, U-99 здійснив 8 бойових походів в Атлантичному океані, посівши восьме місце серед найрезультативніших ПЧ Крігсмаріне. Підводний човен потопив 35 суден противника сумарною водотоннажністю 198 218 брутто-регістрових тонн[Прим. 1], а також пошкодив ще 6 суден (40 101 тонна)[2].
17 березня 1941 року U-99 здійснював атаку на транспортні судна конвою HX 112. У ході морського бою з кораблями ескорту був затоплений екіпажем поблизу Ісландії в результаті атаки глибинними бомбами британських есмінців «Волкер» і «Венок». 3 члени екіпажу загинули, 40, разом з командиром ПЧ корветтен-капітаном О. Кречмером, були врятовані, взяті у полон та до кінця війни провели у таборі для військовополонених у Канаді[3].
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- Список найрезультативніших командирів підводних човнів Німеччини
- Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста
- Підводні човни типу I
- G7a (торпеда)
- Список найбільших битв за конвої Другої світової війни
- Немецкие подводные лодки VII серии
- «U 99» Interrogation of Survivors [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.]
- U-99. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019. (англ.)
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Виноски
- ↑ Серед яких 3 допоміжних крейсери «Лаурентік», «Патроклус» і «Форфар» (46 440 GRT).
- Джерела
- ↑ U-99. uboat.net. Архів оригіналу за 20 вересня 2020.(англ.)
- ↑ The Most Successful U-boats. Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ C.B. 04051 (20) «U 99» Interrogation of Survivors. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Ships hit by U-99. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Magog. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Sea Glory. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Bissen. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Humber Arm. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Ia. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Merisaar. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Woodbury. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Auckland Star. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Clan Menzies. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Jamaica Progress. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Jersey City. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Strinda. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Lucerna. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Alexia. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Albionic. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Kenordoc. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Lotos. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Crown Arun. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ Invershannon. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Baron Blythswood. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Elmbank. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Empire Miniver. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Niritos. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Fiscus. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Empire Brigade. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Thalia. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Snefjeld. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Clintonia. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Casanare. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ HMS Laurentic (F 51). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ HMS Patroclus. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Scottish Maiden. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ HMS Forfar (F 30). Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Samnanger. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Conch. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Farmsum. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Terje Viken. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Athelbeach. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Beduin. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Franche Comte. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ J.B. White. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Korshamn. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Venetia. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- ↑ Ferm. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 23 березня 2019.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Ships hit by U-99 [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- U-99 [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.]