U-84 (1941)
U-84 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 26 лютого 1941 року | |
Виведений зі складу флоту | 7 серпня 1943 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
Робоча глибина занурення | 100 м | |
Гранична глибина занурення | 220 м | |
Екіпаж | 44 особи | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 66,5 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
Висота | 6,2м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 753 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм та одна 20-мм зенітна гармата | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових та 1 кормовий ТА. 14 торпед |
U-84 — німецький підводний човен типу VIIB, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 9 червня 1938 року. Човен був закладений на верфі «Flender Werke AG» у Любеку 9 листопада 1939 року під заводським номером 280, спущений на воду 26 лютого 1941 року, 29 квітня 1941 року увійшов до складу 1-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Горст Упгофф.
За час служби човен зробив 8 бойових походів, в яких потопив 6 (загальна водотоннажність 29 905 брт) та пошкодив 1 судно водотоннажністю 7 176 брт.
7 серпня 1943 року потоплений у Північній Атлантиці південно-західніше Бермудських островів (27°55′ пн. ш. 68°30′ зх. д. / 27.917° пн. ш. 68.500° зх. д.) торпедою американського бомбардувальника «Ліберейтор». Всі 46 членів екіпажу загинули[2].
- Підводні човни типу «Партіан»
- Sfax (Q182)
- Хронологія битви за Атлантику (1939—1945)
- HMS Unity (N66)
- Американський театр воєнних дій Другої світової війни
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ U - 84. uboat.net. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 19 квітня 2017 року.(англ.)
- ↑ U - 84. u-boote.ru. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 19 квітня 2017 року.(рос.)
- ↑ Потоплені та пошкоджені судна. uboat.net. Процитовано 19 квітня 2017 року.[недоступне посилання з червня 2019](англ.)