Тарасівка (Львівський район)
| село Тарасівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Львівський район |
| Тер. громада | Підберізцівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060350090085389 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Ірманів, Германів |
| Населення | 384 |
| Площа | 2,055 км² |
| Густота населення | 221,41 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81143[1] |
| Телефонний код | +380 3230 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′2″ пн. ш. 24°20′29″ сх. д. / 49.80056° пн. ш. 24.34139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
242 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81143, Львівська обл., Львівський р-н, с. Тарасівка |
| Карта | |
  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тарасівка (до 1946 року - Германівка)[2] — село в Україні, у Підберізцівській сільській громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 380 осіб. Орган місцевого самоврядування — Підберізцівська сільська рада.
За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 455 осіб. Мовний склад села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 455 | 100 |
29 квітня 1385 року руський староста Емерик Вебек у Львові засвідчив зізнання Михайла Пая з Тізміха на користь шляхтича Міцька щодо маєтностей Ірманів і Похонів[3]
В урочищі Підліс біля села відбувалися розкопки. Було знайдено поселення черняхівської культури[4].
Адміністративно село входило до складу Львівського повіту, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина.
Олексів Яків, що народився у 1897 році в Тарасівці був стрільцем в Українській галицькій армії.
Після окупації Галичини у 1919 році польський уряд заселяв українську землю польськими колоністами. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1350 осіб, з них 980 українців-греко-католиків, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків, 100 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 євреїв[5].
У 1909—1944 роках проходила залізниця Львів-Підгайці.
Сьогодні у селі є два фермерські господарства «Бачинська» і «Ясниське», а також приватна агроторгова фірма «Тарасівка»[6].
1. Трясовина — Р.в. Трясовини; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива із семантикою “дуже грузьке болото, поросле яскраво-зеленою травою і мохом, що утворилося на місці колишньої водойми” [СУМ, т.10, с.305]. Позначає ділянку болотистої землі, яка знаходиться на околицях села.
2. Бачинське — Р.в. Бачинського; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Бачинський. Назва походить від прізвища місцевих жителів. Позначає фермерське господарство в селі, що належало представникам цього роду.
3. Білківський шлях — Р.в. Білківського шляху; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива, що означає “дорога” [СУМ, т.11, с.493] та антропоніма, що походить від назви сусіднього населеного пункту. Розташований у напрямку до села Нижня Білка.
4. Біля хреста — Р.в. Біля хреста; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива, що означає “предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині” [СУМ, т.11, с.139]. Роздоріжжя у центральній частині села, що знаходиться поблизу встановленого хреста.
5. Бірок — Р.в. Бірка; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива бір із семантикою “мішаний ліс з переважанням сосни” [СУМ, т.1, с.188]. Невелика лісова ділянка, що розташована на околиці села.
6. Долина — Р.в. Долини; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива долина із семантикою “рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами” [СУМ, т.2, с.358]. Частина села, розташована у східній половині території.
7. Долинки — Р.в. Долинків; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива долина із семантикою “рівна плоска місцевість, розташована між горбами чи горами” [СУМ, т.2, с.358]. Пасовисько, що знаходиться у південній частині села.
8. До Мартиняка — Р.в. До Мартиняка; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Мартиняк. Дорога біля господарства родини Мартиняка.
9. До Сікорових — Р.в. До Сікорових; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Сікоровий. Дорога біля господарства родини Сікорових.
10. Загреблі — Р.в. Загреблів; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива гребля із семантикою “гідротехнічна споруда, що перегороджує водотік для створення водосховищ” [СУМ, т.2, с.163]. Центральна частина села, розташована поруч із греблею та водоймою.
11. За Ільковими — Р.в. За Ількових; мікротопонім утворено синтаксичним способом від прізвища Ільковий. Поворот за будинком цієї родини.
12. Зарови — Р.в. Заровів; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива рів із семантикою “довга глибока канава, розмита водою або викопана в землі” [СУМ, т.8, с.547]. Північна частина села, розташована поруч із ділянкою, оточеною ровами.
13. Кадлуб — Р.в. Кадлуба; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, що означає резервуар для води. Назва пов’язана з місцем для поїння худоби, криничка. Розташовується у східній частині села.
14. Капличка Матері Божої — Р.в. Каплички Матері Божої; мікротопонім утворено семантичним способом, зменшувальна форма до апелятива каплиця із семантикою “невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов” [СУМ, т.4, с. 95] та антропоніма.
15. Кар’єр глиняний — Р.в. Кар’єра глиняного; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива кар’єр із семантикою “місце відкритого добування копалин, які залягають неглибоко” [СУМ, т.4, с.105] та атрибутива, що утворився від апелятива глина — “багатомінеральна гірська порода” [СУМ, т.2, с.84]. Розташований у північній частині села.
16. Кар’єр піщаний — Р.в. Кар’єра піщаного; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива кар’єр із семантикою “місце відкритого добування копалин, які залягають неглибоко” [СУМ, т.4, с.105] та атрибутива, що утворився від апелятива пісок — “сипуча гірська порода, що складається з крупинок твердих мінералів” [СУМ, т.6, с.544]. Розташований у північній частині села.
17. Кладка біля Гарди — Р.в. Кладки біля Гарди; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива кладка із семантикою “дошка або колода, покладена через річку, струмок, болото для переходу” [СУМ, т.4, с.172] та антропоніма від прізвища Гарда.
18. Лісок — Р.в. Ліска; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом, зменшувальна форма від апелятива ліс із семантикою “площа землі, заросла деревами і кущами” [СУМ, т.4, с.522]. Невелика лісова ділянка, що розташована поблизу села.
19. Мацьків ставок — Р.в. Мацькового ставка; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива, що означає “водоймище з непроточною водою” [СУМ, т.9, с.624] та антропоніма, що походить від прізвища Мацько. Розташований у південній частині села.
20. Могила Січових Стрільців — Р.в. Могили Січових Стрільців; утворено семантичним способом від апелятива із семантикою “яма для поховання померлого” [СУМ, т.4, с.772] та антропоніма. Назва має історичний та меморіальний характер, вказує на місце поховання Січових Стрільців. Розташована у центральній частині села.
21. Могили Другої світової війни — Р.в. Могил Другої світової війни; утворено семантичним способом від апелятива із семантикою “яма для поховання померлого” [СУМ, т.4, с.772] та антропоніма. Позначає місце поховання жертв Другої світової війни. Розташована на околиці села біля Старого цвинтаря.
22. На Горбі — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива горб із семантикою “невелике округле підвищення на площині” [СУМ, т.2, с.125]. Назва описує географічну характеристику, розташоване в центрі села.
23. На Іподром — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива іподром із семантикою “спеціально підготовлений та обладнаний майдан для випробування коней і для кінноспортивних змагань” [СУМ, т.4, с.45]. Позначає центральну дорогу, що веде на іподром.
24. На Парники — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива парник із семантикою “засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів” [СУМ, т.6, с.72]. Вказує на місце, де знаходяться теплиці та парники.
25. На Фосі — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива фоса із семантикою “канава, рів, рівчак” [СУМ, т.10, с.629]. Місцевість на околиці села, що оточене ровами.
26. На Язвинах — Р.в. незм.; мікротопонім утворено синтаксичним способом; вказує на територію з рельєфом, схожим на язи (яруги чи глибокі западини). Територія на околиці села.
27. Новий Цвинтар — Р.в. Нового Цвинтаря; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива цвинтар із семантикою “місце, відведене для поховання померлих” [СУМ, т.11, с.185]. Назва вказує на час створення місця, що знаходиться у північній частині села.
28. Пайдівка — Р.в. Пайдівки; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива пай із семантикою “частка, яку вносить у що-небудь спільне окремий учасник або яка припадає на кого-небудь” [СУМ, т.6, с.16]. Земля сільськогосподарського призначення.
29. Сікорина — Р.в. Сікорина; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Сікора. Назва позначає територію (рівнину), що належала цій родині.
30. Старий Цвинтар — Р.в. Старого Цвинтаря; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива цвинтар із семантикою “місце, відведене для поховання померлих” [СУМ, т.11, с.185]. Назва вказує на давність місця, що знаходиться у північній частині села.
31. Стрілецький Хрест — Р.в. Стрілецького Хреста; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива хрест із семантикою “предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з однією або кількома поперечками у верхній половині” [СУМ, т.11, с.139] та атрибутивом, що утворено від апелятива стрілець — “той, хто стріляє, хто вміє стріляти” [СУМ, т.9, с.774]. Розташований у центральній частині села.
32. Торфиско — Р.в. Торфиска; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від апелятива торф із семантикою “суцільна маса, що утворюється в болотах і являє собою скупчення напіврозкладених рослинних решток із домішкою мінеральних частинок (піску, глини тощо)” [СУМ, т.10, с.210]. Болотиста місцевість, що знаходиться на півдні від околиці села.
33. Урочище Підліс — Р.в. Урочища Підліс; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива ліс із семантикою “велика площа землі, заросла деревами і кущами” [СУМ, т.4, с.522] за допомогою префіксу під-, що вказує на розташування поблизу лісу.
34. Хрест Розп’яття — Р.в. Хреста Розп’яття; мікротопонім утворено семантичним способом від апелятива розп’яття із семантикою “хрест із зображенням розп'ятого на ньому Ісуса Христа і саме зображення розп'ятого” [СУМ, т.8, с.787]. Розташований у центральній частині села.
35. Цегольня за селом — Р.в. Цегольні за селом; мікротопонім утворено синтаксичним способом від апелятива цегельня із семантикою “завод, який виробляє цеглу” [СУМ, т.11, с.191]. Розташована за межами села, на околиці у північній частині.
36. Чорнушовицький шлях — Р.в. Чорнушовицького шляху; мікротопонім утворено семантичним способом від сполучення апелятива шлях із семантикою “дорога” [СУМ, т.11, с.493] та атрибутива, що утворився від назви сусіднього села — Чорнушовичі. Дорога на півночі села, що веде до Чорнушовичів.
37. Язвина яма — Р.в. Язвиної ями; мікротопонім утворено семантичним способом від сполучення апелятива яма із семантикою “заглиблення в землі” [СУМ, т.11, с.644] та атрибутива, що утворився від апелятива яз із семантикою “пристрій у вигляді плоту, частоколу впоперек річки або затоки з ворітьми” [СУМ, т.11, с.627]. Територія із ярами, що знаходиться на околиці села в південній частині.
38. Ясниське — Р.в. Ясниського; мікротопонім утворено лексико-семантичним способом від прізвища Ясниський. Назва походить від прізвища місцевих жителів. Позначає фермерське господарство в селі, що належало представникам цього роду.
- Іван (Бучко) (1891—1974) — церковний і громадський діяч, архієпископ Української греко-католицької церкви.
- Калиненко Ігор (1917—1991) — український письменник, поет, драматург, історик. Справжнє ім'я та прізвище — Богдан Васильович Курилас.
- Яблонська-Уден Софія (1907—1971) — письменниця, журналістка, мандрівниця.
- Альберт Сватек з Германова — дідич, львівський гродський суддя[7].
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- ↑ РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 18.7.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 2 березня 2024.
- ↑ Акти ґродські і земські [Архівовано 8 січня 2019 у Wayback Machine.]. — Львів, 1870. — Т. II. — S. 20, XII. (пол.)
- ↑ Археологія та стародавня історія Пустомитівського району: село Тарасівка // Сайт zamky.com.ua
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 48. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Агродовідник 4sg.com.ua
- ↑ Rudańce, po rus. Rudanci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 901. (пол.)
- Hermanów, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 62. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |