Перейти до вмісту

Сивороги (Львівський район)

Координати: 49°41′59″ пн. ш. 24°32′51″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 24.54750° сх. д. / 49.69972; 24.54750
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Сивороги
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330490070065
Основні дані
Засноване 1927
Населення 125
Площа 1,41 км²
Густота населення 88,65 осіб/км²
Поштовий індекс 81215
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°41′59″ пн. ш. 24°32′51″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 24.54750° сх. д. / 49.69972; 24.54750
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми струмок Добрий, річка Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Коросне
Карта
Сивороги. Карта розташування: Україна
Сивороги
Сивороги
Сивороги. Карта розташування: Львівська область
Сивороги
Сивороги
Мапа
Мапа

Сиворо́ги — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 125 осіб. Орган місцевого самоврядування - Перемишлянська міська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Добрий і впадає у річку Гнилу Липу.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1927 року село було хутором — адміністративною частиною с Лагодова. 1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів Перемишлянського повіту Тарнопольського воєводства і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги[1].

1929 р місцеві українці, (52 особи з 380 жителів- решту поляки) побудували греко — католицьку церкву. Будівництво відбувалося швидкими темпами. Польська газета (Ilustrowany Kuryer Codzienny R.20, nr 263(28. 09. 1929) писала що «церква з'явилася за одну ніч». Ініціатором будівництва був о .Е. Ковч.

У 1930 році у Сиворогах з'явився перший радіоприймач. Техніка була придбана за сприяння жителя села Бедрія . Апаратуру придбали для потреб місцевої читальні . Прослуховування радіопередач мало згуртовувати місцевих жителів.- Ilustrowany Kuryer Codzienny R.21, nr 82 (28 marca 1930)

На 1 січня 1939-го в селі із 470 жителів було 110 українців-грекокатоликів, 330 українців-латинників і 30 поляків[2].

В 1949р в селі оргонізовується колгосп

Боротьба ОУН-УПА проти комунізму.

[ред. | ред. код]

В листопаді 1945р в селі Сивороги перебував рій УПА мухи. За 4 ночі повстанці побудували сокі кілька криївок. Одна із криївок була в господарстві Василя Капелюха. 4 грудня 1945 року НКВС виявило криївку, комадир «Муха» був захоплений НКВС. Після захоплення «Мухи», командиром відділу призначено Арсена Камінського -«Морозенка», який разом з 5 бійцями діяв в районі села Сивороги до травнЯ 1946 р.[3]

Археологічні пам'ятки села

[ред. | ред. код]
  1. Селище-І .Розташоване за 750—800 м на південь від церкви.
  2. Селище-ІІ .Розташоване за 650—700 м на схід від церкви
  3. Селище-ІІІ .Розташоване за 200—300 м на схід від південно — східної частини села.
  4. Селище-IV . Розташоване у південно — східній частині села .Значна частина пам'ятки перебуває під забудовою.
  5. Селище -V .Пам'ятка знаходиться у центральній частині села, за 100—140 м на південь та південний схід від школи.
  6. Селище -VI. Локалізоване на присадибних ділянках та під сільською забудовою за 350—400 м на північ від школи.
  7. Селище — VII . Відкрите на пасовищі за 750—800 м на північ від школи.
  8. Селище- VIII. Локалізоване на рільничих угіддях та під сучасною забудовою, за 250—350 м на північний захід від школи.
  9. Селище-ІХ. Знаходиться на рільничих угіддях, за 200—260 м на північний захід від школи..
  10. Археологічні дослідження в селі проводили в 2008 році співробітники інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка.(Наша спадщина № 4 2017р ст. 45-47)

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 125 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem. (пол.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 59.
  3. Романюк, Михайло. Сотня УПА "Свободи" (PDF). https://shron1.chtyvo.org.ua/Romaniuk_Mykhailo/Sotnia_UPA_Svobody.pdf?.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


Посилання

[ред. | ред. код]