Неслухів
| село Неслухів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська | ||||
| Район | Львівський | ||||
| Тер. громада | Новояричівська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060290100037381 | ||||
| Облікова картка | Село Неслухів[2] | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1241[2] | ||||
| Населення | 1081[1] | ||||
| Площа | 10,17 км² | ||||
| Густота населення | 106,29 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 80455[3] | ||||
| Телефонний код | +380 3254[4] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°57′41″ пн. ш. 24°26′1″ сх. д. / 49.96139° пн. ш. 24.43361° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
244 м[5] | ||||
| Відстань до обласного центру |
42 км[6] | ||||
| Відстань до районного центру |
42 км[6] | ||||
| Найближча залізнична станція | Задвір'я | ||||
| Відстань до залізничної станції |
11 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 80465, Львівська обл., Львівський р-н, смт Новий Яричів, вул. Незалежності, 6[7] | ||||
| Карта | |||||
  Неслухів | |||||
 Неслухів | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Неслу́хів (давня назва — Неслихів) — село в Україні, у Новояричівській селищній громаді Львівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна громада. Населення становить 1081 особа[1].
Село Неслухів розташоване за 42 км від обласного центру, 42 км від районного центру та 18 км від адміністративного центру сільської громади. За 11 км знаходиться найближча залізнична станція Задвір'я[6].
- Вулиці
У Неслухові налічується 5 вулиць[8].
- Велика
- Мирна
- Наукова
- Садова
- Шкільна
Станом на початок 1939 року у Неслухові мешкало 810 осіб, з них: 670 українців, 20 поляків, 30 польських колоністів, 80 латинників та 10 євреїв[9]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі Неслухів мешкала 1081 особа[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
| Мовний склад населення с. Неслухів | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 1073 | 99,26 | ||||||||||||
| російська | 8 | 0,74 | ||||||||||||
Давня назва села — Неслихів. Вперше згадується як Неслухів 4 травня 1472 року в книгах галицького суду[10]. У податковому реєстрі 1515 року в селі документується шинок і те, що село знищене татарами[11].
Через Неслухів проходив наземний торговий шлях з Римської Дакії до Західного Бугу та водний — Бугом до Прибалтики.
Під час вторгнення СРСР до Польщі 19 вересня 1939 року радянські війська зайняли село Неслухів. 26-28 жовтня 1939 року у львівському оперному театрі на так званих Народних Зборах Західної України було ухвалено декларації «Про встановлення Радянської влади на Західній Україні» та «Про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання з УРСР». Неслухів став радянським селом.
Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року, село Неслухів було окуповане німецькими військами вже 30 червня того ж року[12]. Жорстокий окупаційний режим призвів до різкого посилення антигітлерівських настроїв в Україні, що спричинило розгортання на території села (як і на всій Західній Україні) активного повстанського руху.
18 липня 1944 року населений пункт був зайнятий військами 1-го Українського фронту.
Протягом 1944–1945 років у Неслухові триває формування та розвиток машинно-тракторної станції (МТС). На початку п'ятдесятих років Неслухівська МТС стала потужним господарством: оброблялася земля в усіх навколишніх колгоспах та створила робочі місця для мешканців Неслухова та навколишніх сіл. Одним із елементів радянської аграрної політики стала колективізація. Майже всі селяни були категорично проти вступу в колгосп. Селян, що опиралися колективізації, разом з сім'ями висилали до Сибіру.
З 1946 року, паралельно з МТС в селі діяв радгосп-плодорозсадник імені Калініна, який розмістився на полях, що належали до війни належали графу Дідушицькому. У 1947 році було створено колгосп імені Молотова. У 1956 році пройшло укрупнення колгоспу імені 17 вересня з центральною садибою в сусідньому селі Банюнин шляхом приєднання до нього колгосп імені Молотова (с. Неслухів). Новий колгосп отримав назву імені XX з'їзду КПРС. 1958 року Неслухівську МТС було реорганізовано в ремонтно-тракторну станцію.
9 червня 1959 року згідно з наказом № 133 на базі колишнього плодорозсадника було засновано Львівську дослідну станцію садівництва УААН (нині — Львівський відділ садівництва Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України)[13].
Церква святого Архистратига Михаїла, збудована за проєктом архітектора Василя Нагірного, майстром Юрієм Вислобоцьким у 1896 році, імовірно на місці давнішої, яка також була дерев'яною. До 1939 року покровителями храму були Станіслав та Розалія графи Дідушицькі. Вхід на прицерковну територію із заходу та півдня. Тризрубна триверха будівля має вертикальне спрямування. До гранчастого вівтаря з півночі та півдня прибудовані ризниці, стіни яких покриті фарбованим гонтом. До західної стіни бабинця прибудований великий, рівноширокий присінок з двома дверима. З трьох сторін будівлю оперізує широке опасання, що утворює галерею. Вона має дерев'яну огорожу і з південної сторони була прикрашена вазонами. У стінах надопасання, що покриті фарбованим гонтом, звертають увагу високі аркові вікна, над якими зроблені вузькі дашки. Верхня частина церкви завершена трьома шоломовими банями на світлових восьмериках, які увінчують ліхтарі з маківками[14]. Нині церква у користуванні парафії УГКЦ. В парафії діє церковне братство: вівтарна дружина, пасторальна і економічна рада. Вони допомагають священикові у господарській, фінансовій діяльності, прикрасі храму[15].
На схід від храму розташована маленька дерев'яна закрита каплиця[14].
Палац Дідушицьких порівняно невеликий, двоповерховий, зведений у класичному стилі. Довкола палацу — дендропарк з рідкісними деревами і кущами. Схили парку спускаються до мальовничого озера зі штучним острівком.
У парку колишнього маєтку Дідушицьких виявлено доволі значну кількість деревних видів і форм, які трапляються досить рідко у насадженнях палацово-паркових комплексів, а на даній території представлені здебільшого поодинокими екземплярами: клен звичайний, вільха сіра, каркас західний, ліщина звичайна, ліщина турецька, клокичка периста, бук звичайний, бузок карпатський, туя велетенська, туя японська, кипарисовик горохоплідний.
Вражають своїми розмірами у палацово-парковому комплексі вікові дерева ясена, тополі білої, тополі чорної, клена звичайного, липи сріблястої, гіркокаштана звичайного та верби білої. На сьогодні композиція палацово-паркового комплексу — яскраво виражений парковий ландшафт з численними пейзажними картинами, основними елементами яких є масиви берези повислої та ялини європейської (зліва від головного входу та біля ставка), стрижені живоплоти із туї західної (перед палацом), рядові посадки липи дрібнолистої (від дороги до палацу), туї західної (перед палацом і по західній межі парку) та бузку звичайного (по північній межі парку), алея магнолій (на схилі від палацу до ставка), різні групи дерев і кущів, а також газонне вкриття.
Тепер в палаці Дідушицьких розташована Львівська дослідна станція садівництва Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України.
-4.jpg)
Неслухівський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. Площа парку займає 7 га. Перебуває у віданні Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України. Парк є частиною палацового комплексу колишнього маєтку Дідушицьких. На його території є насадження голубої сосни, дубів та багато інших видів рослин — загалом 82 види та 18 форм, що належать до 54 родів і 28 родин. Парк розташований на схилі пологого пагорба, при ставі. Частиною парку є також мальовничий острівець на ставі, що з'єднаний з берегом дугоподібним металевим містком.
- Світлини села Неслухів
-
Церква Церква Святого Архангела Михаїла (зима, 2015 р.) -
Південний флігель палацу Дідушицьких з кутовою башточкою -
Колонада критої галереї палацу Дідушицьких -
Ставок у Неслухівському парку -
Міст на острів -
Неслухівські стави -
Неслухівські стави
.jpg)
-5.jpg)
-2.jpg)
За один кілометр на північний захід від села Неслухів, в урочищах Грабарка та Лісковиця під час проведення розкопок виявлено багатошарове поселення комарівської, черняхівської археологічних культур, прадавніх слов'ян VI–VII століть, давньоруського часу X-XIII століть[16].
У селі Неслухів діє заклад загальної середньої освіти I-II ступенів, розрахований на 160 учнів[17].
- Дідушицький Тадеуш (1841—1918) — посол Галицького сейму.
- Король Михайло (1856—1925) — український адвокат, посол Галицького сейму, делегат Української Національної Ради ЗУНР[18].
- Лозова Оксана Євгенівна — відома українська письменниця.
- Сологуб Ірина (1885—1972) — українська співачка (сопрано).
- Новосад Євген Іванович — український науковець діаспори, доктор-психіатр, голова Українського лікарського товариства Північної Америки.
- Шестопал Зінаїда Андріївна — відомий український селекціонер.
- Шестопал Сергій Якович (1938—2009) — науковець, директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Національної Академії аграрних наук України.
- ↑ а б в г Новояричівська селищна громада, Львівський район, Львівська область: с. Неслухів. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ а б Облікова картка с. Неслухів, Львівська область, Кам'янка-Бузький район. rada.gov.ua. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Неслухів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Неслухів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Картка Новояричівської селищної громади. novoyarychiv.gromada.org.ua. Новояричівська селищна громада. Архів оригіналу за 20 листопада 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Кубійович, 1983.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie. — T. 12. — S. 346. — № 3565 (лат.)
- ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 155. — 252 s. (пол.)
- ↑ Львівщина у Великій Вітчизняній війні (1941-1945): зб. док. і матеріалів / упоряд. С. В. Ігнатьонок та ін., Партійний архів Львівського обласного комітету КП України. — Львів: Каменяр, 1968. — 406 c.
- ↑ Львівський відділ садівництва ІС НААН. sad-institut.com.ua. Український науково-дослідний інститут садівництва НААН України. Архів оригіналу за 12 травня 2023. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ а б с. Неслухів, Кам'янка-Бузький район. Церква Св. Арх. Михайла (1897). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Інтерактивна карта Української Греко-Католицької Церкви: Церква святого Архистратига Михаїла. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Археологія та стародавня історія Кам'янко-Бузького району. Село Неслухів. zamky.com.ua. Архів оригіналу за 15 листопада 2023. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Заклад загальної середньої освіти I-II ступенів села Неслухів Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області. lv.isuo.org. Львівська область. ІСУО. 29 листопада 2023. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 18 лютого 2024.
- ↑ Я. С. Лялька. Король Михайло // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 561. — ISBN 978-966-02-7304-7.
- Неслухів // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 436.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — ISBN 3-447-02376-7.
- с. Неслухів, Кам'янка-Бузький район. Церква Св. Арх. Михайла (1897). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 17 лютого 2024.
- Неслухів. castles.com.ua. Замки і храми України. Архів оригіналу за 1 грудня 2023. Процитовано 18 лютого 2024.
- Новосад Є. Неслухів // Надбужанщина: історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто : Об'єднання надбужанців, 1994. — Т. 3. — С. 451-454.
- Niesłuchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 113. (пол.)
- Село Неслухів, Львівська область, Львівський район, Новояричівська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 18 лютого 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |