Перейти до вмісту

Сивороги (Львівський район)

Координати: 49°41′59″ пн. ш. 24°32′51″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 24.54750° сх. д. / 49.69972; 24.54750
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сивороги (Перемишлянський район))
село Сивороги
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Тер. громада Перемишлянська міська громада
Код КАТОТТГ UA46060330490070065
Основні дані
Засноване 1927
Населення 125
Площа 1,41 км²
Густота населення 88,65 осіб/км²
Поштовий індекс 81215
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°41′59″ пн. ш. 24°32′51″ сх. д. / 49.69972° пн. ш. 24.54750° сх. д. / 49.69972; 24.54750
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми струмок Добрий, річка Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81215, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с.Коросне
Карта
Сивороги. Карта розташування: Україна
Сивороги
Сивороги
Сивороги. Карта розташування: Львівська область
Сивороги
Сивороги
Мапа
Мапа

Сиворо́ги — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 125 осіб. Орган місцевого самоврядування - Перемишлянська міська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом тече струмок Добрий і впадає у річку Гнилу Липу.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1927 року село було хутором — адміністративною частиною с Лагодова. 1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів Перемишлянського повіту Тарнопольського воєводства і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги[1].

1929 р місцеві українці, (52 особи з 380 жителів- решту поляки) побудували греко — католицьку церкву. Будівництво відбувалося швидкими темпами. Польська газета (Ilustrowany Kuryer Codzienny R.20, nr 263(28. 09. 1929) писала що «церква з'явилася за одну ніч». Ініціатором будівництва був о .Е. Ковч.

У 1930 році у Сиворогах з'явився перший радіоприймач. Техніка була придбана за сприяння жителя села Бедрія . Апаратуру придбали для потреб місцевої читальні . Прослуховування радіопередач мало згуртовувати місцевих жителів.- Ilustrowany Kuryer Codzienny R.21, nr 82 (28 marca 1930)

На 1 січня 1939-го в селі із 470 жителів було 110 українців-грекокатоликів, 330 українців-латинників і 30 поляків[2].

В 1949р в селі оргонізовується колгосп

Боротьба ОУН-УПА проти комунізму.

[ред. | ред. код]

В листопаді 1945р в селі Сивороги перебував рій УПА мухи. За 4 ночі повстанці побудували сокі кілька криївок. Одна із криївок була в господарстві Василя Капелюха. 4 грудня 1945 року НКВС виявило криївку, комадир «Муха» був захоплений НКВС. Після захоплення «Мухи», командиром відділу призначено Арсена Камінського -«Морозенка», який разом з 5 бійцями діяв в районі села Сивороги до травнЯ 1946 р.[3]

Археологічні пам'ятки села

[ред. | ред. код]
  1. Селище-І .Розташоване за 750—800 м на південь від церкви.
  2. Селище-ІІ .Розташоване за 650—700 м на схід від церкви
  3. Селище-ІІІ .Розташоване за 200—300 м на схід від південно — східної частини села.
  4. Селище-IV . Розташоване у південно — східній частині села .Значна частина пам'ятки перебуває під забудовою.
  5. Селище -V .Пам'ятка знаходиться у центральній частині села, за 100—140 м на південь та південний схід від школи.
  6. Селище -VI. Локалізоване на присадибних ділянках та під сільською забудовою за 350—400 м на північ від школи.
  7. Селище — VII . Відкрите на пасовищі за 750—800 м на північ від школи.
  8. Селище- VIII. Локалізоване на рільничих угіддях та під сучасною забудовою, за 250—350 м на північний захід від школи.
  9. Селище-ІХ. Знаходиться на рільничих угіддях, за 200—260 м на північний захід від школи..
  10. Археологічні дослідження в селі проводили в 2008 році співробітники інституту археології Львівського національного університету імені Івана Франка.(Наша спадщина № 4 2017р ст. 45-47)

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Кількість Відсоток
українська 125 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem. (пол.)
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 59.
  3. Романюк, Михайло. Сотня УПА "Свободи" (PDF). https://shron1.chtyvo.org.ua/Romaniuk_Mykhailo/Sotnia_UPA_Svobody.pdf?.
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


Посилання

[ред. | ред. код]