Постійне

село Постійне
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Деражненська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56060190070060283
Облікова картка	с. Постійне
Основні дані
Засноване	1577
Населення	1960
Площа	0,64 км²
Густота населення	3100 осіб/км²
Поштовий індекс	35050
Телефонний код	+380 3657
Географічні дані
Географічні координати	50°55′5″ пн. ш. 26°7′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	189 м
Водойми	річка Зарнівка
Місцева влада
Адреса ради	35050, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Постійне
Карта
Постійне
Постійне
Мапа
Постійне у Вікісховищі

Пості́йне — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення — 1960 осіб.

Географія

Селом протікає річка Зарнівка.

Історія

У 1906 році село Дераженської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 38 верст, від волості 8. Дворів 200, мешканців 1316.

Бій відділу УПА з німецьким загоном

Відбувся 4 квітня 1943 р. між сотнею УПА «Чайки» (Войцешко Дмитро Олексійович) та загоном німців і поляків, що пограбували та спалили цей населений пункт. Загін з трьохсот добре озброєних німців та поляків увірвався 4 квітня 1943 р. на територію села з метою пограбувати місцеве населення. В результаті господарства села були пограбовані й багато хат було спалено.

У цьому районі діяв невеликий відділ УПА під командуванням «Чайки» (Войцешко Дмитро Олексійович) який довідавшись про звірства німців, перестрів команду грабіжників в урочищі «Пожарки» й дав там їм бій. В результаті бою німецький загін втратив близько 30 бійців загиблими й багато пораненими, що попали в полон до УПА. Решта німецьких вояків відступило, залишаючи поранених та вбитих разом зі зброєю та награбованим майном. З боку упівців троє бійців отримали поранення, серед яких сотенний «Чайка» та Ващук Антон Олександрович (уродженець села Берестовець Костопільського району).

У результаті цього бою загін УПА здобув два важкі кулемети та іншу зброю, радіостанцію, два вози амуніції та польову аптеку.

УПА користувалося значною народною підтримкою в період Другої світової війни й після в після неї, у період боротьби з радянською владою.

Походження назви села

За легендою удільний князь дуже часто із своїми слугами ходив тут на полювання дикого звіра. Коли полювання закінчувалося успішно, князь давав наказ на відпочинок. З частими постоями удільного князя, за повір'ям, і походить назва села — Постійне, від слова «постої».

Перелік вулиць

Першою вулицею в селі є вулиця — Гайдуки. Назва її пішла від назви слуг удільного князя «гайдуків».

• Подворанці — дістала назву від двох панських дворів, які були розташовані у протилежних кінцях села. Один двір належав дідичу села, а другий — пану Звировичу.
• Козинці — її назва походить від того, що в давнину у селі проживали козаки. Ще і на сьогоднішній день на цій вулиці проживають сім'ї, яких називають козаками.
• Нечогівка — можливо, від того, що на цій вулиці поселились переселенці з далекого села, яке мало таку саму назву. Також є ще одна легенда, що колись на цій вулиці ходила чума. Бувало, що помирало відразу декілька людей в день. Люди спалили цю вулицю і там нічого не залишилося. Пізніше цю вулицю відбудували
• Гайдуки- назва цієї вулиці походить від людей які називали себе гайдуками, вони грабували татарів коли ті нападали на українські землі. За іншою версією «гайдуки»- тобто панські слуги, саме вони і були першими поселенцями. Вона становить найбільшу вулицю, яка тягнеться від села Звиздівки до центра .
• Лепішка — за повір'ям людей колись на місці цієї вулиці росла велика лепеха, яку селяни рвали на зелені свята.
• Глинища — також невеличка вулиця, яка знаходиться на повороті від вулиці Лепішка. В давнину на її місці добували руду глину.

За останні роки в селі народились нові вулиці — Жовтнева, Колгоспна, Поліська, Набережна, Майдан Незалежності.

• Колгоспна — знаходиться поблизу колгоспної ферми.
• Поліська — від назви колишнього колгоспу «Полісся».
• Набережна — знаходиться поблизу річки, яка протікає через село, і тягнеться до ставів, що знаходяться поблизу села Ганнівка.

Всього за один кілометр від вулиці Подворанці знаходиться урочище «Ловчих ям», — історично-реальна назва. В далекі віки люди полювали тут на дикого звіра. Викопували великі ями і тоді в них заганяли звіра, адже коли він упаде в яму, то його легше добивати. Одна із таких ям була знайдена на території села.

За кілометр від вулиці Нечогівка знаходиться старовинне поселення — «Дворище». За переказами старших людей це поселення існувало раніше села і було спалене татарами. До наших днів збереглися назви таких урочищ: Підбичаль, Клин, Мачули, Рудиця, Кирні, Лески, Зміїнці, Осачино. На сьогоднішній день це великі поля і сінокоси. Урочище «Горичів» — було великим пасовищем для колгоспної і людської худоби. Сьогодні його забрали під людські поля.

На початку ХХ ст. в селі було три найбільші болота — Зміїнське, Перехідненське, Горичівське. Сьогодні їх уже немає. На місці Зміїнського — викопали колгоспний став. На місці Перехідненського — утворився великий луг для випасання худоби. На місці Горичівського — утворилося торф'яне поле.

Пам'ятки

Дуб-велетень, котрий зберігся до наших днів. За словами односельчан цьому дубу понад 850 років. Стоїть він у центрі села поблизу пошти.

Історія колгоспу

На території села Постійне жили два поміщики — Русецький і Виджга. Русецький — там, де зараз знаходиться Гаївка, а Виджга — на північ від Ганнівки. Більшість селян були малоземельними і жили бідно, працювали на своїй землі, змушені були іти в найми до панів і багатших селян. Частина молоді працювала на каменоломнях у кар'єрах Іванової Долини.

З приходом Червоної Армії 17 вересня 1939 року, безземельні і бідняки одержали безоплатно землю. 26 сімей бідняків створили перший в селі колгосп. Землі Виджги в 1939 р. роздали, а 1940 р., після збору врожаю, на цих землях організували с/г артіль. Перший колгосп був ім. Тимошенка. Голова колгоспу був — Стус Степан Кіндратович.

Наступна спроба створити колгосп була в 1947 р., але вона не була виконаною. І нарешті в 1950 р. на території Постійненської сільської ради створили два колгоспи.

До першого колгоспу, який називався «8 Березня» входили вулиці — Гайдуки, Подворанці, а також хутори Полянівка і Томашів. Першим головою був Шилюк Степан Павлович, потім — Василишин Василь Михайлович.

До другого колгоспу, «ім. І.Франка», входили вулиці — Ничогівка, Козинці і хутір Ганнівка. В господарстві нараховувалось землі. Першим головою колгоспу був — Вітвицький, а пізніше цим господарством керували такі люди — Карпець Микола, Глущик Федір Ів., Гончаренко Григорій, Бабич Юхим Платонович.

1954 р. ці два колгоспи були об'єднані, і колгосп отримав назву ім. Леніна. Першим головою уже об'єднаного колгоспу був Тарасенко Григорій Павлович, а потім — Поліщук В.

Село до 1967 р. відносилося до Клеванського району, а 1967 р. село приєднали до Костопільського району і колгосп було перейменовано — Полісся. Колгосп Полісся очолив Корева Сава Іванович.

З 1970 р. на посаді голови колгоспу став Дубровик Костянтин Федорович.

З 1976 р. головою колгоспу працював Радчик Володимир Костянтинович.

З 1981 р. головою колгоспу працював Довжаниця Микола Михайлович.

У 1995 р. господарством колгоспу «Полісся» став керувати — Ігнатюк Петро Костянтинович. У 2000 р. колгосп було перейменовано на ПСГП — приватне сільськогосподарське підприємство. Директором на даний час є Ігнатюк Петро Костянтинович. До 2001 р. ПСГП найбільше спеціалізувалось на підгодівлі великої рогатої худоби, на вирощуванні зернових культур.

У 2002 р. відбувся розпад колгоспу.

ПСГП межує з півдня — ПСГП «Світанок», з північного сходу — ПСГП «Перемога», з півночі — ПСГП «Україна», зі сходу — ПСГП «Горинь», із заходу — ПСГП «Росія» Ківерцівського району Волинської області.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1977	99.65%
російська	5	0.25%
білоруська	2	0.10%
Усього	1984	100%

Постаті

• у селі народився письменник Ростислав Засс.
• Андрій Хомович Нездюр -  відомий місцевий письменник та краєзнавець
• Жук Володимир Дмитрович (1973—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Посилання

• Postojno, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 499. (пол.)
• Облікова картка с. Постійне на сайті ВРУ
• Постійне, Костопільський район, Рівненська область. [Архівовано 1 липня 2015 у Wayback Machine.] Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки.