Печерська (станція метро)

Печерська
Печерська
	Київський метрополітен Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип	пілонна трисклепінна
Платформи
Кількість	1
Тип	острівна
Форма	пряма
Довжина	101,5 м
Будівництво
Дата відкриття	27 грудня 1997 року
Архітектор(и)	В. Л. Гнєвишев
Архітектор(и) вестибюлів	М. М. Альошкін, Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев
Будівельник(и)	Київметробуд
Транспорт
Район міста	Печерський
Виходи до	б-ру Лесі Українки, пл. Лесі Українки, вул. Генерала Алмазова, ; вул. Михайла Задніпровського
Наземний транспорт	А 62, 62к, 118, 137Н; Тр 14, 15, 38; Мт 470, 520
Інше
Час відкриття	5:42
Час закриття	0:11
Код станції	317

ТЧ «Виноградар»

ПК06+00

Маршала Гречка

ПК4+45

Виноградар

ПК3'+20

Варшавська

ПК21+02

Мостицька

ПК41+33

Сирець ^+зал

ПК56+96

Дорогожичі

ПК68+03

Герцена

ССГ до ст. Глибочицька

ПК83+71

Лук'янівська ^+M

ПК100+18

Львівська брама

ПК114+62

Золоті ворота ^+M

ПК122+50

Палац спорту ^+M

ССГ до ст. Хрещатик

ССГ до ст. Майдан Незалежності

ПК133+91

Кловська

ПК147+27

Печерська

ПК158+20

Звіринецька

ПК177+40

Видубичі ^+зал ^+зал ^+авт

ПК187+28

Теличка

Південний міст через р. Дніпро

ПК211+42

ПК219+34

ПК233+02

ПК245+50

ПК256+93

ПК269+09

ПК280+04

«Пече́рська»^[1] — 39-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Кловська» і «Звіринецька». Відкрита 27 грудня 1997 року. Назва станції походить від назви історичної місцевості Печерськ.

Конструкція

Конструкція станції — пілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з підземним вестибюлем, який виходить в підземний перехід (під площею Лесі Українки, двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено двомаршеві чотиристрічкові ескалатори. Станція будувалася одночасно з двома наступними («Звіринецька» та «Видубичі»), проте, через складні геологічні умови, будівництво станції у кінці 1980-х років було заморожене та її здали в експлуатацію лише 1997 року, тобто на 6 років пізніше.

Оздоблення

Станція глибокого закладення нового типу. Незвична зменшенням товщини пілону, що складається не з блоків, а з тюбінгів. Назва станції зобов'язала авторів побачити золоті бані Києво-Печерської лаври — про це свідчить золотисте склепіння з анодованого алюмінію як платформи, так і проміжного вестибюля. Стіни з білого мармуру асоціюються зі стінами соборів, а вставки з пиляного граніту в пілонах — з бруківкою. Світлова лінія з світильників, що перехрещуються, та малюнок на підлозі у вигляді завуальованого хреста продовжують розвивати цю тему. Тематичне, художнє оформлення та архітектурне рішення перонного залу надають станції образу святковості. В оздобленні застосовані такі основні матеріали як білий мармур — на колонах, червоний і сірий граніт — у вестибюлях, кольоровий метал — в оформленні стелі у проміжному залі між ескалаторами.

Розташована станція на бульварі Лесі Українки поруч з Київською обласною державною адміністрацією, Центральною виборчою комісією та іншими адміністративно-діловими закладами міста.