Клаус Йоганніс
| Клаус Йоганніс | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рум. Klaus Werner Iohannis нім. Klaus Werner Iohannis | |||||||||
_(cropped).jpg) | |||||||||
| Президент Румунії | |||||||||
Нині на посаді | |||||||||
| На посаді з | 21 грудня 2014 | ||||||||
| Попередник | Траян Бесеску | ||||||||
| Мер Сібіу | |||||||||
| 30 червня 2000 — 2 грудня 2014 | |||||||||
| Попередник | Дан Кондурат | ||||||||
| Наступник | Астрід Фодор | ||||||||
| Президент Національної ліберальної партії | |||||||||
| 28 червня 2014 — 18 грудня 2014 | |||||||||
| Попередник | Крін Антонеску | ||||||||
| Наступник | Аліна Горджію Васіле Блага | ||||||||
| Народився | 13 червня 1959 (65 років) Сібіу, Народна Республіка Румунія | ||||||||
| Відомий як | шкільний учитель, політик, вчитель фізики, school inspector, державний діяч, письменник | ||||||||
| Країна | Румунія | ||||||||
| Національність | Трансильванський саксон | ||||||||
| Alma mater | Клузький університет і Samuel von Brukenthal National Colleged | ||||||||
| Політична партія | Національна ліберальна партія | ||||||||
| Батько | Густав Хайнц Йоганніс | ||||||||
| Мати | Сусанна Йоганніс | ||||||||
| У шлюбі з | Кармен Йоганніс | ||||||||
| Релігія | Протестант (лютеранин) | ||||||||
| Нагороди |
| ||||||||
 | |||||||||
| klausjohannis.ro | |||||||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | |||||||||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||||||||
Клаус Вернер Йоганніс (рум. Klaus Werner Iohannis; нар. 13 червня 1959, Сібіу, Народна Республіка Румунія) — румунський політик, Президент Румунії (з 21 грудня 2014 року), діяч місцевого самоврядування та викладач етнічного саксонського походження. В 2000-2014 був мером міста Сібіу, давній лідер Демократичного форуму німців в Румунії[en], у червні-грудні 2014 року очолював Націонал-ліберальну партію.
21 грудня 2014 обраний Президентом Румунії.[1]
В 1979–1983 вивчав фізику в Університеті Бабеша-Бойяї, Клуж-Напока. В 1983-1989 працював учителем у кількох школах у Сібіу. У 1989–1997 викладав у школі Liceul Brukenthal Sibiu. В 1997-2000 обіймав посаду головного інспектора освіти у Сібіу.
1990 року став членом Демократичного форуму німців в Румунії (FDGR). У структурах партії, що представляє німецьку меншину в Румунії, він обіймав різні посади, в 2001-2013 був її очільником.
30 червня 2000 обраний мером Сібіу. На виборах 2004 здобув 88,7 % голосів, на виборах 2008 — 83,2 % голосів. 2012 року вчетверте поспіль обраний на цю посаду (77,9 % голосів). Обіймав посаду до 2014 року.
13 жовтня 2009, після прийняття парламентом вотуму недовіри уряду меншості Еміля Бока, Націонал-ліберальна партія (НЛП) оголосила про можливий розгляд кандидатури Клауса Йоганніса на посаду прем'єр-міністра нового тимчасового уряду.
2013 року вступив до лав Націонал-ліберальної партії, обраний її віцеголовою. 28 червня 2014 замінив Кріна Антонеску на посаді голови партії. В телефонній розмові з президентом Володимиром Зеленським розкритикував закон України про національні меншини.[2]
- ↑ Клаус Йоханніс перемагає на виборах президента Румунії [Архівовано 24 Серпня 2018 у Wayback Machine.] radiosvoboda.org
- ↑ Закон України про нацменшини: чи є підстави для критики? – DW – 06.01.2023. dw.com (укр.). Процитовано 22 квітня 2023.
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| |||||||||
| ||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
- Народились 13 червня
- Народились 1959
- Випускники Клузького університету
- Кавалери ордена Зірки Румунії
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Кавалери Великого срібного почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Офіцери ордена Корони
- Офіцери ордена «За заслуги перед ФРН»
- Президенти Румунії
- Уродженці Сібіу
- Мери міст Румунії
- Члени Національної ліберальної партії (Румунія)
- Чинні керівники держав
- Кандидати в президенти Румунії