Доменіко ді Бартоло
Доменіко ді Бартоло | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1400[1][2][…] Ашано, Провінція Сієна, Тоскана, Італія | |||
Смерть | 1445[2][4] | |||
Сієна, Тоскана, Італія | ||||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | Сієнська школа | |||
Роботи в колекції | Національна галерея мистецтв, Штедель, Музей мистецтв Філадельфії, Princeton University Art Museumd і Санта-Марія-делла-Скала | |||
| ||||
Доменіко ді Бартоло у Вікісховищі | ||||
Доме́ніко ді Ба́ртоло (італ. Domenico di Bartolo; бл. 1400, Ашано — 1447, Сієна) — італійський живописець.
Народився в Ашано. Навчався живопису у Сієні у Таддео ді Бартоло, причому настільки засвоїв його техніку і манеру, що деякі з його робіт довгий час приписували його учителю. За свідченням Джорджо Вазарі (яке не підтверджене іншими джерелами) він провів деякий час у Флоренції, де брав участь у розписі вівтаря церкви Санта-Марія-дель-Карміне, який не зберігся.
Пензлю Доменіко ді Бартоло належить один з найдосконаліших і проникливих образів раннього Відродження — «Мадонна смирення» (1433), написана у традиціях флорентійської школи. Картина підписана і датована майстром власноруч. У подальших роботах художник відійшов від цієї традиції, в його роботах з'явились риси марноти, образи набули карикатурного характеру. Яскравим прикладом манери цього періоду є фрески, виконані ним в середині 1440-х років для сієнського шпиталю Санта-Марія-делла-Скала.
Художник помер у Сієні у 1447 році.
- Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #12981640X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Athenaeum
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ opac.vatlib.it
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Доменіко ді Бартоло