Перейти до вмісту

Джозеф Кошут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джозеф Кошут
Joseph Kosuth
При народженніJoseph Kosuth
Народження31 січня 1945(1945-01-31) (79 років)
Толідо, Огайо, США
Країна США[1]
Жанрконцептуальне мистецтво
Діяльністьхудожник, викладач університету, ілюстратор, фотограф, скульптор, художник-концептуаліст, art theorist, візуальний митець
Напрямокконцептуальне мистецтво[2][3] і Art & Languaged[4][2][3]
Роки творчості1978[5]
ДітиNoëma Kosuthd
Роботи в колекціїгалерея Бельведер, Штедель, Національний музей «Центр мистецтв імені королеви Софії», Фінська національна галерея, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Philippe Méaille Collectiond, Національна галерея Канади, Stedelijk Museum voor Actuele Kunstd, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Vanderbilt Museum of Artd, CODA Museumd[6], Королівські музеї витончених мистецтв[7], Музей ван Аббе[8], Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[9], Міський музей (Амстердам)[10][11][12], Музей сучасності (Берлін), Kaohsiung Museum of Fine Artsd, Hessel Museum of Artd[13], M HKA - Museum van Hedendaagse Kunst Antwerpend, Design Museum Den Boschd[14], Print Collectiond[15] і Mu.ZEE - Kunstmuseum aan Zeed[5]

CMNS: Джозеф Кошут у Вікісховищі

Джозеф Кошут Joseph Kosuth (31 січня 1945 року.Толідо, Огайо, США) — американський художник, есеїст, журналіст, один з основоположників концептуального мистецтва. Відомий своїми інсталяціями.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Джозеф Кошут народився 31 січня 1945 в Толідо, штат Огайо. Джозеф навчався у Школі дизайну з 1955 по 1962 роки і брав уроки у бельгійського живописця Line Bloom Draper. У 1963 Кошут вступив у Художній інститут Клівленда. Він провів наступний рік у Парижі, подорожував Європою і Північною Африкою. У 1965 році переїхав у Нью-Йоркі, відвідував Школу образотворчих мистецтв до 1967. Свою знамениту роботу «Один і три стільці» зробив, будучи студентом. У 1967 році закінчив школу і почав у ній працювати викладачем.

Джозеф Кошут заснував Музей нормального мистецтва в Нью-Йорк у в 1967 році. Саме там відбулась його перша персональна виставка.

З 1968 Кошут був членом факультету Школи образотворчих мистецтв. У 1969 році художник організував свою виставку під назвою 'Fifteen Locations' , яка пройшла одночасно в 15 галереях світу. Він також брав участь у виставці концептуального мистецтва в січні 1969 в Нью-Йорк. Персональна виставка Кошута в галереї Лео Кастеллі, Нью-Йорку відбулася в 1969 році. У 1969 році також він став американським редактором журналу 'Мистецтво і мова' , взяв участь у виставці 'When Attitude Becomes Form: Works-Concepts-Processes-Situations' у [ [Берн]]і, і в Інституті сучасного мистецтва у Лондоні. Творчість художника була представлена на багатьох виставках, які відображали визнання концептуального мистецтва.

У 19711972 Джозеф Кошут вивчав антропологію і філософію в Новій школі соціальних досліджень у Нью-Йорку.

Від 1970 по 1974 створював енвайронмент у вигляді класу, де учасники розміщувалися за партами з документами для читання, а тексти або діаграми були на стінах. Кошут був співредактором журналу Fox (19751976) і художнім редактором Marxist Perspectives в 19771978.

Художник живе в Нью-Йорку і Бельгії.

Творчість

[ред. | ред. код]

На розвиток його творчості вплинула філософія Людвіга Вітгенштейна, яка сформувала його творчість у 19651974 рр. У знаменитому есе 1969 року 'Мистецтво після філософії' , Кошут стверджував, що традиційний художньо-історичний дискурс дійшов до кінця. Він запропонував радикальне дослідження засобів, за допомогою яких мистецтво набувало культурного значення і статусу як мистецтво. «Бути художником сьогодні — означає ставити питання про природу мистецтва»,- стверджував він. Творчість Кошута довгий час розвивалась у дуже вузьких рамках самообмеження, примусу до відточування раз і назавжди оголеного прийому, постійно думаючого про автономію мистецтва.

У 1994 році у Варшаві відбулася спільна виставка Джозефа Кошута і Іллі Кабакова «Коридор двох банальностей». Демонстрували довгий ряд здвинутих один до одного столів, обшарпаних — з російського боку, охайних — із західного.

Персональні виставки 1976—2008

[ред. | ред. код]
  • 2008 Neither Appearance nor Illusion/Ранние работы 1960-х, Sean Kelly Gallery, Нью-Йорк
  • 2008 Dos tipos de mapas, Galería Juana de Aizpuru, Мадрід
  • 2007 Centro Atlántico de Arte Moderno, Лас-Пальмас де Гран Канарія
  • 2006 Galerie Almine Rech, Париж
  • 2006 a labyrinth into which I can venture, Sean Kelly Gallery, Нью-Йорк
  • 2006 the early works, Mulier Mulier Gallery, Кнокк-Эйст
  • 2006 No title, Sprüth Magers London, Лондон
  • 2006 Simon Lee Gallery, Лондон
  • 2005 Monika Sprüth Philomene Magers, Мюнхен
  • 2004 Redefining the Context of Art: 1968—2004, Stedelijk Van Abbemuseum, Ейндховен
  • 2004 Galleria In Arco, Турин
  • 2003 A Centennial Project by Joseph Kosuth, Isabella Stewart Gardner Museum, Бостон
  • 2000 Essays, Sean Kelly Gallery, Нью-Йорк
  • 2000 Galleria Lia Rumma Milano, Мілан
  • 1999 Galleria Lia Rumma, Неаполь
  • 1999 Eine verstummte Bibliothek, Kunstmuseum des Kantons Thurgau, Warth
  • 1999 Guests and Foreigners, Rossini in Turkey, Borusan Art Gallery, Стамбул
  • 1999 Edition Schellmann, Мюнхен
  • 1997 New Installation and Survey 1965—1997, Irish Museum of Modern Art, Дублін
  • 1997 Re-defining the Context of Art: 1968—1997: The Second Investigation and Public Media, MIT List Visual Arts Center, Кембрідж
  • 1976 The Renaissance Society at The University of Chicago, Чикаго

Публічні колекції

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]