Гурівське
село Гурівське | |
---|---|
Братська могила воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 р. | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Тер. громада | Новоборисівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140110130017925 |
Основні дані | |
Засноване | 1923 |
Населення | 395 |
Площа | 0,6 км² |
Густота населення | 658,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67154 |
Телефонний код | +380 4859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°0′2″ пн. ш. 30°3′56″ сх. д. / 47.00056° пн. ш. 30.06556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
153 м |
Водойми | Свина |
Найближча залізнична станція | Мигаєве |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67154, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Гурівське |
Карта | |
Мапа | |
|
Гурівське — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 395 осіб.
Утворене в першій половині XX ст. під назвою Першотравневе (на честь Першотравня).
Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Благоївської сільської Ради Цебриківського району.[1]
На 1 травня 1967 року село входило до складу Петрівської сільської Ради.[2] У Першотравневому знаходився господарський центр колгоспу імені Димитрова.[2]
Одеська обласна рада народних депутатів рішенням від 25 листопада 1991 року у Великомихайлівському районі утворила Першотравневу сільраду з центром в селі Першотравневе і сільській Раді підпорядкувала села Благоєве (Мартове), Данилівка і Незаможник (Заможне) Петрівської сільради[3].
До 2020 року входило до Великомихайлівському району.[4]
У 2024 році перейменоване Гурівське[5] на честь воїнів ГУР МОУ.[6]
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 315 осіб, з яких 142 чоловіки та 173 жінки.[7]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 395 осіб.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 63,04 % |
російська | 22,78 % |
болгарська | 8,35 % |
румунська | 5,06 % |
вірменська | 0,76 % |
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
- ↑ а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 19, 106.
- ↑ Відомості Верховної Ради України. — 1992 — № 1 — с. 15-16 [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
- ↑ ГУРівське ― на честь Воєнної розвідки назвали населений пункт на Одещині
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |