Перейти до вмісту

Гурівське

Координати: 47°0′2″ пн. ш. 30°3′56″ сх. д. / 47.00056° пн. ш. 30.06556° сх. д. / 47.00056; 30.06556
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Гурівське
Братська могила воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 р.
Братська могила воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 р.
Братська могила воїнів, загиблих при звільненні села в квітні 1944 р.
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район
Тер. громада Новоборисівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA51140110130017925
Основні дані
Засноване 1923
Населення 395
Площа 0,6 км²
Густота населення 658,33 осіб/км²
Поштовий індекс 67154
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°0′2″ пн. ш. 30°3′56″ сх. д. / 47.00056° пн. ш. 30.06556° сх. д. / 47.00056; 30.06556
Середня висота
над рівнем моря
153 м
Водойми Свина
Найближча залізнична станція Мигаєве
Місцева влада
Адреса ради 67154, Одеська обл., Роздільнянський р-н, с.Гурівське
Карта
Гурівське. Карта розташування: Україна
Гурівське
Гурівське
Гурівське. Карта розташування: Одеська область
Гурівське
Гурівське
Мапа
Мапа

CMNS: Гурівське у Вікісховищі

Гурівське — село в Україні, у Новоборисівській сільській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 395 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Утворене в першій половині XX ст. під назвою Першотравневе (на честь Першотравня).

Станом на 1 вересня 1946 року село було в складі Благоївської сільської Ради Цебриківського району.[1]

На 1 травня 1967 року село входило до складу Петрівської сільської Ради.[2] У Першотравневому знаходився господарський центр колгоспу імені Димитрова.[2]

Одеська обласна рада народних депутатів рішенням від 25 листопада 1991 року у Великомихайлівському районі утворила Першотравневу сільраду з центром в селі Першотравневе і сільській Раді підпорядкувала села Благоєве (Мартове), Данилівка і Незаможник (Заможне) Петрівської сільради[3].

До 2020 року входило до Великомихайлівському району.[4]

У 2024 році перейменоване Гурівське[5] на честь воїнів ГУР МОУ.[6]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 315 осіб, з яких 142 чоловіки та 173 жінки.[7]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 395 осіб.[8]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 63,04 %
російська 22,78 %
болгарська 8,35 %
румунська 5,06 %
вірменська 0,76 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 390.
  2. а б Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 19, 106.
  3. Відомості Верховної Ради України. — 1992 — № 1 — с. 15-16 [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.].
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  6. ГУРівське ― на честь Воєнної розвідки назвали населений пункт на Одещині
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 вересня 2019.