Зленко Анатолій Максимович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
оформлення |
м →Нагороди: джерела, уточнення |
||
Рядок 98: | Рядок 98: | ||
== Нагороди == |
== Нагороди == |
||
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I |
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] I ст ([[23 серпня]] [[2021]], посмертно) — ''за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України''<ref>{{УПУ|406/2021|23 серпня 2021|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України|link=https://www.president.gov.ua/documents/4062021-39929}}</ref> |
||
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] II ст. ([[22 грудня]] [[2017]]) — ''за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм''<ref>{{УПУ|425/2017|22 грудня 2017|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби|link=http://www.president.gov.ua/documents/4252017-23314}}</ref> |
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] II ст. ([[22 грудня]] [[2017]]) — ''за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм''<ref>{{УПУ|425/2017|22 грудня 2017|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби|link=http://www.president.gov.ua/documents/4252017-23314}}</ref> |
||
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] III ст. ([[22 січня]] [[2016]]) — ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|18/2016|22 січня 2016|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України}}</ref> |
* [[Орден князя Ярослава Мудрого]] III ст. ([[22 січня]] [[2016]]) — ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю''<ref>{{УПУ|18/2016|22 січня 2016|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України}}</ref> |
Версія за 21:26, 26 серпня 2021
Зленко Анатолій Максимович | |
---|---|
4-й Міністр закордонних справ України | |
2 жовтня 2000 — 2 вересня 2003 | |
Президент | Леонід Кучма |
Прем'єр-міністр | Вітольд Фокін |
Попередник | Борис Тарасюк |
Наступник | Костянтин Грищенко |
Надзвичайний і Повноважний Посол України у Франції | |
19 вересня 1997 — 2 жовтня 2000 | |
Президент | Леонід Кучма |
1-й Міністр закордонних справ України | |
24 серпня 1991 — 25 серпня 1994 (Міністр ЗС УРСР 27 липня 1990 — 24 серпня 1991) | |
Президент | Леонід Кравчук, Леонід Кучма |
Попередник | Володимир Кравець |
Наступник | Геннадій Удовенко |
Народився | 2 червня 1938 смт Ставище, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 1 березня 2021 (82 роки) |
Похований | Байкове кладовище |
Відомий як | державний діяч, дипломат |
Громадянство | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Політична партія | КПУ |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Анато́лій Макси́мович Зле́нко (нар. 2 червня 1938, смт Ставище, Київська область, Українська РСР, СРСР — 1 березня 2021[1]) — український дипломат, перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003).
Життєпис
Народився 2 червня 1938 року у смт Ставище Київської області.
У 1959 закінчив Київський гірничий технікум. Почав працювати гірничим майстром шахти «Максимівка-Полога» тресту «Кадіїввугілля», місто Кадіївка (Стаханов).
1967 року закінчив Київський університет.
У 1967—1973 рр. — аташе, 2-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР.
З 03.1973 р. — співробітник Секретаріату ЮНЕСКО в Парижі.
З 1979 р. — радник відділу міжнародних організацій у справах ЮНЕСКО МЗС УРСР.
З 10.1983 р. по 03.1987 р. — Постійний Представник УРСР при ЮНЕСКО.
З квітня 1987 р. — заступник міністра, з 07.1989 р. по 07.1990 р. — перший заступник міністра закордонних справ УРСР.
З 07.1990 р. по 25.08.1994 р. — міністр закордонних справ України.
З вересня 1994 р. по 09.1997 р. — Постійний представник України при ООН.
З 19.09.1997 р. по 02.10.2000 р. — Посол України у Французькій Республіці, з 19.09.1997 р. по 17.10.2000 р. — Постійний Представник України при ЮНЕСКО, Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО з 23.11.1998 р.
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Португальській Республіці з 14.04.1998 р. по 17.10.2000 р. (за сумісництвом).
З 10.2000 р. по 09.2003 р. — Міністр закордонних справ України.
З жовтня 2003 р. — радник Президента України з міжнародних питань[2].
З 12.2003 р. — представник України в Комісії ООН з прав людини[3].
З 2010 року обіймав посаду декана факультету міжнародних відносин Київського славістичного університету.
Анатолій Зленко помер 1 березня 2021 року[1]
Володів англійською, іспанською, португальською та французькою мовами.
Праці
Автор 100 праць на міжнародну тематику.
- «ЮНЕСКО і актуальні проблеми сучасності» (Київ 1986),
- «Нові реалії зовнішньої політики» (Київ 1992),
- «Важливий крок в Європу» (Київ 1994),
- «Україна — ООН: переговори, компроміси, рішення» (Київ 1997),
- «Зовнішня політика України: від романтизму до прагматизму» (Київ 2001),
- «Від внутрішніх потреб до зовнішніх пріоритетів» (Київ 2002),
- «Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін» / Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9
Нагороди
- Орден князя Ярослава Мудрого I ст (23 серпня 2021, посмертно) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[4]
- Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (22 грудня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм[5]
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[6]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові[7]
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (30 травня 2008) — за значний особистий внесок у становлення та розвиток української дипломатичної служби, піднесення авторитету України на міжнародній арені[8]
- Командорський хрест із зіркою ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)[9][10]
- Орден «За заслуги» I ст. (2003)[11], II ст. (1999)[12], III ст. (1997)[13]
- почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1.06.1988)
- Орден Почесного легіону (Франція, 1998)
- Орден Заслуг (Португалія, 1998)
- Орден Честі (Грузія, 2003)
Примітки
- ↑ а б Пішов з життя ексміністр закордонних справ Зленко. 1 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
- ↑ Указ Президента України від 15 жовтня 2003 року № 1183/2003 «Про призначення А. Зленка Радником Президента України зі спеціальних міжнародних питань»
- ↑ Указ Президента України від 8 грудня 2003 року № 1412/2003 «Про призначення А. Зленка представником України у Комісії ООН з прав людини»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2021 року № 406/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2017 року № 425/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників дипломатичної служби»
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
- ↑ Указ Президента України від 30 травня 2008 року № 491/2008 «Про нагородження А. Зленка орденом князя Ярослава Мудрого»
- ↑ Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 705. (італ.)
- ↑ Папа Римський видав ордени Литвину, Радченку, Дагаєву і т.д. Українська правда. Процитовано 10 квітня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 2 червня 2003 року № 458/2003 «Про нагородження А. Зленка орденом "За заслуги"»
- ↑ Указ Президента України від 12 липня 1999 року № 818/99 «Про нагородження відзнаками Президента України»
- ↑ Указ Президента України від 14 лютого 1997 року № 141/97 «Про нагородження відзнакою Президента України - орденом "За заслуги"»
Література
- Д. В. Табачник. Зленко Анатолій Максимович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
- Зленко Анатолій Максимович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.169-170
- Зленко Анатолій Максимович // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
- Анатолій Зленко і формування зовнішньої політики незалежної України
- Помер Анатолій Зленко: перемоги і скандали першого міністра закордонних справ України. BBC Україна. 1 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021.
Попередник Кравець Володимир Олексійович |
1-й Міністр закордонних справ України (Міністр ЗС УРСР 27 липня 1990 — 24 серпня 1991) 24 серпня 1991 — 25 серпня 1994 |
Наступник Удовенко Геннадій Йосипович |
Попередник Тарасюк Борис Іванович |
4-й Міністр закордонних справ України 2 жовтня 2000 — 2 вересня 2003 |
Наступник Грищенко Костянтин Іванович |
- Народились 2 червня
- Народились 1938
- Померли 1 березня
- Померли 2021
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського університету
- Члени КПУ
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого I ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого III ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» I ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» II ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Командори із зіркою ордена Святого Григорія Великого
- Уряд Вітольда Фокіна
- Перший уряд Віктора Януковича
- Міністри закордонних справ України
- Уряд Анатолія Кінаха
- Уряд Віктора Ющенка
- Уряд Леоніда Кучми
- Посли України у Франції
- Посли України в Португалії
- Представники України в ООН
- Представники України в ЮНЕСКО
- Міністри УРСР
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Уродженці Ставища
- Радники Президента України
- Члени РНБО
- Надзвичайні і Повноважні Посли України