Енріко Бомб'єрі

Енріко Бомб'єрі
італ. Enrico Bombieri
Народився	26 листопада 1940(1940-11-26) (84 роки) Мілан, Італія
Країна	Італія
Діяльність	математик, викладач університету
Alma mater	Триніті-коледж, Кембридж, Лісео поліціано, Монтепунчіано
Галузь	Математика
Заклад	Інститут перспективних досліджень
Науковий керівник	Гарольд Девенпорт
Аспіранти, докторанти	Fabrizio Catanesed Carlo Violad Umberto Zannierd Roberto Dvornicichd Alberto Perellid
Членство	Французька академія наук Національна академія дей-Лінчей Національна академія наук США Європейська академія Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук Італіїd Шведська королівська академія наук
Відомий завдяки:	метод великого решета в аналітичній теорії чисел Гіпотеза Бомб'єрі-Ланга норма Бомб'єрі теорема Бомб'єрі-Виноградова висоти в діофантовій геометрії лема Зігеля для базисів Бомб'єрі — Ваалера диференціальні рівняння в часткових похідних
Нагороди	премія Бальцана (1980) Міжнародна премія короля Фейсала (2010)
Енріко Бомб'єрі у Вікісховищі

Енріко Бомб'єрі (26 листопада 1940(1940-11-26), Мілан) — математик, який працює в Інституті перспективних досліджень (Принстон). Дослідження Бомб'єрі в теорії чисел, алгебраїчній геометрії і математичному аналізі принесли йому багато міжнародних призів — Медаль Філдса в 1974 році премію Бальцана в 1980 році. У 2010 році він отримав Міжнародну премію короля Фейсала (спільно з Теренсом Тао).

Теорема Бомб'єрі-Виноградова — одне з основних застосувань великого решета. Вона покращує теорему Діріхле про арифметичні прогресії на прості числа в арифметичних прогресіях, показуючи, що при усередненні по модулю в діапазоні, середня помилка набагато менша, ніж може бути доведено в даному випадку. Цей результат може іноді замінити все ще недоведену узагальнену гіпотезу Рімана.

У 1976 році він розробив метод, відомий як «асимптотичне решето».

Бомб'єрі також відомий своєю безплатною працею на благо математичної професії, наприклад, службою в зовнішніх наглядових радах і колегіальним рецензуванням надзвичайно складних рукописів (наприклад робіт Джона Форбса Неша-молодшого про вкладення ріманових многовидів і Пера Енфло про проблему інваріантного підпростору).

Нагороди та визнання

• 1966: премія Каччіополі
• 1974: медаль Філдса
• 1974: пленарний доповідач на міжнародному конгресі математиків у Ванкувері.
• 1974: член Національної академії деї Лінчеї
• 1976: премія Фельтрінеллі
• 1977: меморіальна лекція Соломона Лефшеця
• 1977: член Американської академії мистецтв і наук
• 1977: член Лондонського математичного товариства
• 1980: премія Бальцана
• 1984: член Французької академії наук
• 1995: член Європейської Академії
• 1996: член Національної академії наук США
• 2002: Кавалер Великого хреста за заслуги перед Італійською Республікою (італ. Cavaliere di Gran Croce al Merito della Repubblica Italiana).
• 2006: Премія Піфагора
• 2008: Премія Джозефа Лео Дуба
• 2010: міжнародна премія короля Фейсала
• 2020: премія Крафорда
• член Академії сорока
• член Шведської королівської академії наук

Доробок

• On the large sieve, Mathematika, Band 12, 1965, S. 201–225
• mit Harold Davenport: Small differences between prime numbers, Proc Roy Soc Ser A, Band 293, 1966, S. 1–18
• On exponential sums in finite fields, Am. J. Math., Band 88, 1966, S. 71–105
• On Galois coverings over finite fields, Proc Internat Colloq Alg Geom, Madrid, 1965, Madrid: Inst Jorge Juan del CSIC IMU, 1966, S. 23–30
• mit H. Davenport: On two problems of Mordell, Am J Math, Band 88, 1966, S. 61–70
• mit Peter Swinnerton-Dyer: On the local zeta function of a cubic threefold, Ann Scuola Norm Sup Pisa (3), Band 21, 1967, S. 1–29
• On the local maximum property of the Koebe function, Inv. Math., Band 4, 1967, S. 26–27
• A geometric approach to some coefficient inequalities for univalent functions, Ann. Scuola Normale Superiore Pisa, Band 22, 1968, S. 377–397
• mit Ennio di Giorgi, Enrico Giusti: Minimal cones and the Bernstein problem [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.], Inventiones Mathematicae, Band 7, 1969, S. 243–268
• mit Serge Lang: Analytic subgroups of group varieties, Inv. Math., Band 11, 1970, S. 1–14
• Canonical models of surfaces of general type, Pub. Math. IHES, Band 42, 1973, S. 171–219
• mit Dale Husemoller: Classification and embeddings of surfaces, Proc. Symp. Pure Math., Band 29, 1975, S. 329–420
• On twin almost primes, Acta Arithmeticae, Band 28, 1975, S. 177–193
• mit Wolfgang Schmidt: Simultaneous approximations of algebraic numbers, Lecture notes in mathematics 317, 1973, S. 1–20
• mit David Mumford: Enriques Classification of surfaces in char p, Teil 2, in: Complex Analysis and Algebraic Geometry, Cambridge UP 1977, S. 23–42, Teil 3, Inventiones Mathematicae, Band 35, 1976, S. 197–232
• mit J. Vaaler: On Siegel's lemma, Inventiones Mathematicae, Band 73, 1983, S. 11–32
• Le Grand Crible dans la Théorie Analytique des Nombres (Seconde Édition). Astérisque 18, 1974
• mit B. Beauzamy, Per Enflo, Hugh Montgomery: Product of polynomials in many variables, Journal of Number Theory, Band 36, 1990, S. 219–245
• mit Walter Gubler: Heights in Diophantine Geometry, Cambridge University Press 2006

Див. також

• 17703 Бомбієрі — астероїд, названий на честь математика.

Джерела

• Bombieri, E.; Mueller, J. (1983). On effective measures of irrationality for ${\scriptscriptstyle {\sqrt[{r}]{a/b}}}$ and related numbers. Journal fur die reine und angewandte Mathematik. 342: 173—196.
• Bombieri, E.; Vaaler, J. (Feb 1983). On Siegel's lemma. Inventiones Mathematicae. 73 (1): 11—32. doi:10.1007/BF01393823.
• E. Bombieri, Le Grand Crible dans la Theorie Analytique des Nombres (Seconde Edition). Asterisque 18, Paris 1987.
• B. Beauzamy, E. Bombieri, P. Enflo and H. L. Montgomery. "Product of polynomials in many variables", Journal of Number Theory, pages 219–245, 1990.
• Enrico Bombieri and Walter Gubler (2006). Heights in Diophantine Geometry. Cambridge U. P.