14-й пакет санкцій та підготовка гарантій безпеки: результати засідання Ради ЄС

Проти кого нові санкції

Євросоюз ухвалив 14-й пакет санкцій проти Росії, направлений на послаблення російської економіки та заборону обходу вже чинних обмежень. Крім того, у цьому пакеті вперше запровадили санкції проти російського зрідженого природного газу, а саме проти його реекспорту та транзит європейські порти. До санкційного листу потрапили 116 фізичних та юридичних осіб, які загрожують або підривають територіальну цілісність, суверенітет та цілісність України. Серед нових підсанкційних осіб опинилися російські артисти, зокрема Поліна Гагаріна та Іван Охлобистін, а також мати голови Чечні Рамзана Кадирова. Втім, не всі держави-члени Євроблоку вважають, що цей санкційний пакет є досить сильним.

«14-й санкційний пакет з часом, на жаль, став досить слабким. Ми досі не ухвалили пакет санкцій щодо Білорусі, але це потрібно обов'язково змінити, і Москва має отримати дуже чіткий сигнал, що коли б вони не пішли на ескалацію, вони отримають відповідь з нашого боку», — заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс.

Про необхідність санкцій проти Білорусі говорять вже давно і не лише представники країн Балтії. Зокрема, очільник МЗС Польщі Радослав Сікорський вважає, що рівень санкцій між Росією та Білоруссю мають зрівнятися, оскільки «велика частина контрабанди, обхід санкцій проти РФ, здійснюється через Білорусь». У Польщі також вірять, що Білорусь має відповісти за гібридні атаки на кордоні та вбивство польського прикордонника. Наразі пакет санкцій проти Білорусі обговорюють на рівні послів. Очікується, що більш детально юридичні тексти розглянуть під час засідання послів держав-членів ЄС у середу.

У 14-й пакет санкцій також не увійшла пропозиція Чехії обмежити пересування російських дипломатів в Шенгенській зоні. Наразі ця пропозиція не знайшла підтримки серед усіх держав-членів Євроблоку. Офіційно такі санкції підтримують лише Данія, Нідерланди, Естонія, Литва, Латвія, Польща та Румунія. Однак, як говорить очільник чеського МЗС Ян Ліпавський, Прага не планує здаватися і продовжить залучати всі європейські країни.

«Я роблю це заради безпечнішої Європи, заради того, щоб ускладнити роботу російських спецслужб, тому мотивація зрозуміла, і я вважаю, що ми не можемо просто відступити від цього», — сказав міністр.

В Євросоюзі наголошують, що варто не зупинятися на досягнутому й міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликає розпочату негайну роботу над 15-м пакетом санкцій.

Перші 1,4 млрд євро для України

Під час засідання міністрам закордонних справ вдалося погодити правову базу для використання прибутків від заморожених активів РФ. Ці гроші вирішили спрямувати на військову допомогу українській армії, і блокада з боку Угорщини не допомогла. Верховний представник ЄС з закордонної політики Жозеп Боррель зазначив, що Будапешт не має права блокувати відповідні рішення, оскільки ЄС знайшов відповідні юридичні механізми. «Ми розуміємо, що з юридичного погляду, оскільки одна країна не брала участі у рішенні щодо використання активів, вона не може брати участі в ухваленні рішення про те, на які цілі їх спрямовувати», — сказав Боррель.

Читайте такожПетер Сіяйрто розкритикував виділення Україні коштів від прибутків із заморожених активів РФ

Перший транш сумою в 1,4 мільярда євро Україна має отримати вже цього липня, ще один мільярд – перерахують до кінця року. Ці кошти спрямують до Європейського фонду миру та закуповуватимуть боєприпаси та системи ППО, а також підтримуватимуть українську промисловість. Втім, Євросоюзу не вдалося подолати інше блокування з боку Угорщини — 6,5 мільярдів євро на закупівлю зброї для України. Сім відповідних правових актів досі заблоковані. Боррель сподівається, що це питання розглянуть лідери ЄС під час їхньої зустрічі у Брюсселі наприкінці тижня.

Гарантії безпеки для України

Разом із тим в Євросоюзі відбувається остання підготовка до підписання гарантій безпеки з Україною. Це також стало однією з тем для обговорення під час засідання Ради ЄС. Високопосадовець ЄС на умовах анонімності повідомив RFI, що текст фіналізували на рівні послів. Тепер його затверджуватимуть у вівторок, на рівні міністрів загальноєвропейських справ. «Якщо все буде добре, документ підпишуть на рівні лідерів під час засідання Європейської Ради», — розповіло джерело.

Жозеп Боррель також сподівається, що робота над документом завершиться якнайшвидше і тоді ЄС надішле Росії «чіткий сигнал про європейську волю продовжувати підтримувати Україну». За даними Politico, на саміт ЄС до Брюсселю приїде президент України Володимир Зеленський, аби підписати історичний документ.