76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r)
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) | |
---|---|
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) у військовому музеї на авіабазі Борден. Канада | |
Тип | протитанкова гармата |
Походження | Третій Рейх ( СРСР) |
Історія використання | |
На озброєнні | 1942—1944 |
Оператори | Вермахт |
Війни | Друга світова війна |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1941—1942 |
Виготовлена кількість | ~ 1000 |
Характеристики | |
Вага | 1390—1880 кг |
Довжина | 3895 мм |
Довжина ствола | 48,4 калібрів |
Обслуга | 6 |
Снаряд | 7,5 cm Sprgr.41, 7,5 cm Pzgr.41 (HK), 7,5 cm Pzgr.41 (StK), 7,5 cm Pzgr.41W |
Вага снаряду | 4,065-7,6 |
Калібр | 76,2 мм |
Казенник | поршневий затвор |
Відбій | противідкотний пристрій |
Підвищення | –6° до +18° |
Траверс | 60° |
Темп вогню | 10-12 постр/хв. |
Дульна швидкість | 1265 м/с |
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) у Вікісховищі |
Pak 36(r) (нім. 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (russisch)[a]) — німецька 76.2-мм протитанкова гармата, що використовувалася вермахтом у ході Другої світової війни. Гармата являла собою глибоку модернізацію трофейних радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22), які були захоплені німецькими військами на першому етапі німецько-радянської війни.
На ранніх етапах операції «Барбаросса» німці захопили велику кількість (приблизно 1300) радянських 76-мм дивізійних гармат зразка 1936 року (Ф-22). Ця радянська гармата мала потужні характеристики і запас міцності; також спочатку передбачалося використовувати більш потужний снаряд, ніж той, який згодом був прийнятий на озброєння. Водночас в ролі протитанкового засобу конструкція артилерійської системи мала деякі певні недоліки: щит був занадто високий, розміщення двох членів обслуги не було зручним, а прицільна система більше лічила саме під роль дивізійної польової гармати Ф-22. Продемонструвавши значну ощадливість, німецькі інженери змогли швидко модифікувати Ф-22, і згодом гармата була прийнята на озброєння вермахту у первісному вигляді як FK 296(r). Наприкінці 1941 року німецькі інженери розробили програму модернізації цих гармат. Початкові модифікації, що привели гармату до стандарту FK36 (r), включали:
- видалення верхньої частини щита та використання обрізків броні для накладання їх на нижню частину щита й відповідно його зміцнення
- розточування камори для стрільби потужнішим зарядом. Радянська гільза мала довжину 385,3 мм та діаметр фланця 90 мм, нова німецька гільза мала довжину 715 мм з діаметром фланця 100 мм відповідно. Обсяг метального заряду зріс у 2,4 рази
- установка дулового гальма для зменшення сили віддачі, яка відповідно зросла
- перенесення рукояток приводів наведення зброї однією сторону з прицілом
- зменшення кута піднесення (з 75 ° до 18 °)
- модернізація противідкатних пристроїв, зокрема відключення механізму змінного відкату
- розробка та випуск нового боєкомплекту
- заміна радянського прицілу на німецький протитанковий прицільний блок типу Pak 38 (який включав стандартний оптичний телескопічний приціл ZF3x8 і резервний відкидний металевий приціл. Як і Pak 40 і Pak 97/38, на прицілі було передбачено пристрій для установки непрямого прицілу — Aushilfsrichtmittel 38 (ARM38).
У квітні 1942 року на фронт почали надходити перші перероблені протитанкові гармати Pak 36(r). За цей рік німці переробили 358 гармат, у 1943 році — 169 і в 1944 — 33. Крім цього, ще 894 гармати було модифіковано для подальшого їхнього монтування на САУ. Надходження гармат, що буксирувалися, здійснювалася до весни 1943, гармат для САУ — до січня 1944, після чого виробництво було закінчено через вичерпання запасу трофейних радянських гармат.
76,2-мм протитанкова гармата Pak 36(r) існувала як мінімум у 3 модифікаціях — варіант, що буксирується, і 2 варіанти, призначені для установки на САУ:
- 7,62cm Panzerjägerkonone 36 — буксирувана;
- 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) — установка для САУ Marder II;
- 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 2) — установка для САУ Marder III.
Номенклатура боєприпасів | |||||
Тип | Позначення | Вага снаряду, кг | Вага ВР, г | Початкова швидкість, м/с | Дальність, м |
Каліберні бронебійні снаряди | |||||
Бронебійно-трасуючий гостроголовий з бронебійним та балістичним наконечниками | 7,62 cm Pzgr. 39 rot | 7,60 | 20 (24) | 740 | 4000 |
Підкаліберні бронебійні снаряди | |||||
Бронебійно-трасуючий «некотушкового» типу (сердечник у каліберному корпусі) | 7,62 cm Pzgr. 40 | 3,9 (4,065) | нет | 990 | 700 |
Кумулятивні снаряди | |||||
Кумулятивний | 7,62 cm Gr. 38 Hl/B | 4,62 | 510 | 450 | 1000 |
Кумулятивний | 7,62 cm Gr. 38 Hl/С | 5,05 | 510 | 450 | 1000 |
Осколково-фугасні снаряди | |||||
Осколково-фугасний | 7,62 cm Sprgr. 39 | 6,25 | 550 + 35 | 550 | 10000 |
Таблиця бронепробивності для Pak 36(r) | ||
Гостроголовий із захисним та балістичними наконечниками каліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.39 | ||
Дальність, м | Кут зустрічі 60°, мм | Кут зустрічі 90°, мм |
457 | 98 | 120 |
915 | 88 | 108 |
1372 | 79 | 97 |
1829 | 71 | 87 |
Підкаліберний бронебійний снаряд 7,62 cm Pzgr.40 | ||
Дальність, м | Кут зустрічі 60°, мм | Кут зустрічі 90°, мм |
457 | 118 | 158 |
915 | 92 | 130 |
1372 | 71 | 106 |
Наведені дані стосуються німецької методики виміру спроможностей щодо пробиття. Водночас, ці показники бронепробивності можуть певною мірою відрізнятися у разі використання різних партій снарядів та різної технології виготовлення броні |
- 75-мм гармата F.R.C Modèle 1935
- 76-мм протитанкова гармата QF 17-pounder
- 75-мм гармата 75/32 modello 37
- 76-мм протитанкова гармата Reșița Model 1943
- 76-мм дивізійна гармата зразка 1939 року (УСВ)
- 76-мм дивізійна гармата зразка 1942 року (ЗІС-3)
- 75-мм протитанкова гармата Pak 40
- 76-мм протитанкова гармата M5
- 75-мм безвідкатна гармата М-20
- 76-мм дивізійна гармата зразка 1936 року (Ф-22)
- 8-см польова гармата М.5
- 76-мм гірська гармата зразка 1909 року
- 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt
- 76-мм гірська гармата зразка 1938 року
- 76-мм танкова гармата зразка 1938/39 років (Л-11)
- ↑ В складі назви присутнє позначення для трофейної техніки, що використовувалась Вермахтом
- D 183 — 7,62cm Panzerjägerkonone 36, 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz. Sfl 1) 7,62cm Panzerjägerkanone 36 (Pz Sfl 2).- Beschreibung, Bedienung und Behandlung. OKH/Heereswaffenamt, Berlin 1942 (Gun manual).
- H.Dv. 481.85 — Merkblatt für die Munition der 7,62 cm Panzerjägerkanone 36 (7,62 cm Pak.36), Berlin 11.6.1942 (Ammo description).
- Karl R. Pawlas — Die 7,62 cm Pak 36, «Waffen Revue» No. 84/1992, Journal-Verlag, Nürnberg.
- Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
- Hogg, Ian V. German Artillery of World War Two. 2nd corrected edition. Mechanicsville, PA: Stackpole Books, 1997 ISBN 1-85367-480-X
- А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3
- А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.