75-мм протитанкова гармата Pak 97/38

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 в Артилерійському музеї Фінляндії. Гямеенлінна
75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 в Артилерійському музеї Фінляндії. Гямеенлінна
Типпротитанкова гармата
Походження Третій Рейх
Історія використання
На озброєнні1942—1945
ОператориВермахт
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникSchneider
Розроблено1897
ВиробникSchneider
Вартість одиниці9000 райхсмарок
Виготовлення1942—1945
Виготовлена
кількість
3 712
Характеристики
Вага1190—1270 кг
Довжина4650 мм
Довжина ствола36,6 калібрів
Ширина1 850 мм
Висота1 050 мм

Снаряд75×350 mm R типів:
K.Gr.Pz.(p)
Gr.38/97 Hl/A(f)
Sprgr.233/1(f)
Sprgr.236/1(f)
Калібр75 мм
Казенникпоршневий затвор
Відбійпротивідкотний пристрій
Підвищення-8° до +25°
Траверс60°
Темп вогню10-14 постр/хв.
Дульна швидкість570 м/с
Дальність вогню
Максимальна10 000 м

75-мм протитанкова гармата Pak 97/38 у Вікісховищі

Pak 97/38 (нім. 7,5 cm Panzerjägerkanone 97/38) — німецька 75-мм протитанкова гармата, що використовувалася вермахтом та військами країн Осі за роки Другої світової війни. Гармата являла собою комбінацію ствола від французької 75-мм гармати Matériel de 75 modèle 1897, оснащеної швейцарським дуловим гальмом і встановленої на кареті німецької 50-мм протитанкової гармати Pak 38, здатної стріляти трофейними французькими та польськими боєприпасами.

Разом з невеликою вагою, хорошою рухливістю та відмінними протитанковими характеристиками протитанкових снарядів (достатньо для пробивання броні Т-34 у більшості випадків; бічна броня КВ також могла бути пробита), зробило гармату гідною протитанковою зброєю. Водночас, її головним недоліком була низька дульна швидкість.

Історія

[ред. | ред. код]

З перших днів німецько-радянської війни, зіткнувшись на Східному фронті з проблемою недостатньої ефективності власної протитанкової артилерії в боротьбі з сучасними радянськими середніми Т-34 та важкими танками типу КВ-1 і КВ-2, німці в терміновому порядку розпочали до розробки більш ефективних протитанкових гармат. Пріоритетом у проєктуванні стала розробка потужнішої протитанкової гармати Pak 40, яка лише у листопаді 1941 року почала надходити на озброєння сухопутних військ вермахту.

Зважаючи на брак протитанкових засобів, було прийнято рішення тимчасово до насичення військ новою протитанковою гарматою використовувати в якості таких гармат трофейні французькі de 75 modèle 1897. Тисячі таких артилерійських систем, а також значна кількість боєприпасів було захоплено вермахтом у Польщі і Франції, тільки французькі арсенали дали Німеччині близько 5,5 мільйонів снарядів.

Але в оригінальному вигляді гармати de 75 modèle 1897 розробки французької фірми Schneider ще 1897 року були малопридатні для боротьби з сучасними танками. Основні проблеми були пов'язані з тим, що гармата мала застарілий лафет без підресорювання, кут горизонтального наведення обмежувався у 6° і швидкість транспортування на зчепленні лише 10-12 км/год. Крім того, гармати мали відносно короткий ствол і низьку початкову швидкість, і, відповідно, недостатньо високу бронбійність каліберним снарядом.

У 1942 році на озброєння підрозділів вермахту було передано 2854 гармати, в 1943 році — ще 858 одиниць[1]. Крім цього, в 1943 році надійшло 160 одиниць Pak 97/40. В подальшому через прийняття на озброєння нових потужних протитанкових гармат виробництва Pak 97/38 було зупинене. Для забезпечення снарядами було розгорнуто масове виробництво боєприпасів.

Виробництво снарядів для Pak 97/38, тис. од.
тип снаряду 1942 1943 1944 Загалом
кумулятивні 929,4 1388,0 264,5 2581,9

Влітку 1942 року Pak 97/38 були вперше застосовані в бойових умовах. Незважаючи на помірну ефективність та жорстоку віддачу, він залишався на озброєнні до кінця війни. Інтенсивність використання цих гармат можна проілюструвати з доповідей про використані боєприпаси: 37 800 кумулятивних снарядів HL.Gr. в 1942 році і 371 600 в 1943 році. За станом на 1 березня 1945 року вермахт мав 145 гармат Pak 97/38 і FK 231 (f), хоча лише 14 перебували в бойових підрозділах протитанкової артилерії на фронті.

Експериментально 10 стволів із щитами були встановлені на шасі радянського легкого танка Т-26, в результаті чого транспортні засоби отримали позначення 7,5 см Pak 97/38 (f) auz Pz.740 (r). Ці самохідні гармати служили в 3-й роті 563-го протитанкового дивізіону, перш ніж 1 березня 1944 року їх замінили на Marder III.

Цей тип протитанкових гармат також перебував на озброєнні країн Осі. У ході «Війни-продовження» фінська армія активно використовувала їх у боротьбі з бронетехнікою РСЧА. У 1940 році фіни придбали у Франції 75-мм польові гармати, але були розчаровані їхніми показниками, і в 1943 році вони досягли згоди з Німеччиною щодо їхньої модернізації до стандартів Pak 97/38. У березні — червні 1943 року було перероблено 46 одиниць. Сім гармат було втрачено в бою, решта залишилися на озброєнні після війни і були списані лише в 1986 році.

У жовтні 1942 року п'ять-шість гармат були поставлені піхотним дивізіям румунської 3-ї та 4-ї польових армій.

З 1942 року дев'ять дивізій італійської 8-ї армії мали у складі своїх артилерійських полків протитанкову батарею із шести гармат Pak 97/38. Італійське позначення було Каноне да 75/39.

До листопада 1942 року 2-га угорська армія мала на озброєнні 43 Pak 97/38.

Боєприпаси

[ред. | ред. код]
Номенклатура боєприпасів
Тип Позначення Вага снаряду, кг Вага ВР, г Вага заряду пороху, г Початкова швидкість, м/с Таблична дальність стрільби, м
Каліберні бронебійні снаряди
Бронебійний до трофейних польських та французьких гармат 7,5 cm K.Gr.Pz.(p) 6,80 ? 805 570 300—1300 (1500 за іншими даними)
Кумулятивні снаряди
Кумулятивний 7,5 cm Gr.38/97 Hl/A(f) 4,40 ? 345 (340) ? ?
Кумулятивний 7,5 cm Gr.38/97 Hl/B(f) 4,57 ? 340 450 400—1800 (1500)
Кумулятивний (з корпусом французького ОФ снаряду Mle.15) 7,5 cm Gr.15/38 Hl/B(f) 4,57 ? 345 (340) ? 400—1800
Кумулятивний з трасером (пізня версія) 7,5 cm Gr.97/38 Hl/C(f) ? ? ? ? ?
Осколочно-фугасні снаряди
Осколково-фугасний трофейний зразка 1917 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.233/1(f) — frz 17 6,195 ? 750 575 (577) 10 000
Осколково-фугасний трофейний зразка 1900 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 5,445 ? 600 550 (545) 7600
—//—, заряд середній Charge M (mittl. Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 mittl. Ldg. 5,445 ? 304 396 ?
—//—, заряд зменшений Charge Reduite (kleine Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 1900 kleine Ldg. 5,445 ? 250 344 ?
Осколково-фугасний трофейний зразка 1915 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.231/1(f) — frz 15 5,445 ? 600 550 (557) 7600
—//—, заряд середній Charge M (mittl. Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 15 mittl. Ldg. 5,445 ? 304 396 ?
—//—, заряд зменшений Charge Reduite (kleine Ladung) 7,5 cm Sprgr.230/1(f) — frz 15 kleine Ldg. 5,445 ? 250 344 ?
Осколково-фугасний трофейний зразка 1918 р. (Франція) 7,5 cm Sprgr.236/1(f) — frz 18 6,595 ? 695 555 10 000

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела

Посилання

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Gander, Terry and Chamberlain, Peter. Weapons of the Third Reich: An Encyclopedic Survey of All Small Arms, Artillery and Special Weapons of the German Land Forces 1939—1945. New York: Doubleday, 1979 ISBN 0-385-15090-3
  • Zaloga, Steven J., Brian Delf — US Anti-tank Artillery 1941-45 (2005) Osprey Publishing (New Vanguard 107), ISBN 1-84176-690-9.
  • А. Широкорад. Бог войны Третьего рейха. — М.: АСТ, 2002. — 576 с.: 32 л. ил. с. — ISBN 5-17-015302-3
  • А. Иванов. Артиллерия Германии во Второй мировой войне. — СПб.: Нева, 2003. — 64 с. — ISBN 5-7654-2634-4.