Шубіне
| село Шубіне | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Харківський район |
| Тер. громада | Безлюдівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63120010100063310 |
| Облікова картка | Шубіне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1647[1] |
| Населення | 77 |
| Площа | 0,25 км² |
| Густота населення | 308 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62493 |
| Телефонний код | +380 57 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°48′5″ пн. ш. 36°22′29″ сх. д. / 49.80139° пн. ш. 36.37472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
94 м |
| Водойми | р. Уда |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62489, Харківська обл., Харківський р-н, смт Безлюдівка, вул. Зміївська, 48 |
| Карта | |
  Шубіне | |
 Шубіне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Шу́біне — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 77 осіб. Село у складі Безлюдівської громади.
Село Шубіне знаходиться на лівому березі річки Уда. Вище за течією на відстані пів кілометра розташоване село Темнівка, нижче за течією примикає село Кирсанове, на протилежному березі знаходиться село Красна Поляна. На відстані 1 км розташоване село Лизогубівка. До Шубіного примикає сосновий лісовий масив.
Вперше згадується в 1647 році. Воно засноване російськими військовими поселенцями на землях між містами Зміїв та Чугуїв. Начальником військового поста на той час був воєвода Шубін. Від його прізвища і пішла назва села. Перші його жителі — переселенці з північних міст Росії — Калуги, Вологди, Стариці, Бєльців.
За даними на 1864 рік у казеному селі Безлюдівської волості Харківського повіту мешкало 550 осіб (263 чоловічої статі та 287 — жіночої), налічувалось 61 дворове господарство, існувала православна церква[2].
В 1914 населення села складало 1230 осіб[3].
22 червня 2023 року рішенням №230 Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 60 | 77.92% |
| українська | 9 | 11.68% |
| інші/не вказали | 8 | 10.40% |
| Усього | 77 | 100% |
-
Панорама села -
Сільський магазин -
Старий міст на річці Уди -
Сучасний міст на річці Уди -
Березовий гай
.JPG)
- ↑ https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=JjfhAAAAMAAJ&dq=Васищево+1647&focus=searchwithinvolume&q=Васищево
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 171)(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
