Координати: 50°0′14″ пн. ш. 35°57′10″ сх. д. / 50.00389° пн. ш. 35.95278° сх. д. / 50.00389; 35.95278
Очікує на перевірку

Березівське (селище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Березівське
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Харківський район
Тер. громада Солоницівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63120250150059047
Облікова картка Березівське 
Основні дані
Засновано 1722[1]
Площа 0,67 км²
Населення 1057
Густота 1577,61 осіб/км²;
Поштовий індекс 62363
Телефонний код +380 5763
Географічні координати 50°0′14″ пн. ш. 35°57′10″ сх. д. / 50.00389° пн. ш. 35.95278° сх. д. / 50.00389; 35.95278
Висота над рівнем моря 123 м
Водойма Уди


Відстань
Найближча залізнична станція:
Селищна влада
Адреса 62362, Харківська обл., Дергачівський р-н, смт Пересічна, вул. Захисників, 5
Голова селищної ради Стреляний Іван Володимирович
Карта
Березівське. Карта розташування: Україна
Березівське
Березівське
Березівське. Карта розташування: Харківська область
Березівське
Березівське
Березівське. Карта розташування: Харківський район
Березівське
Березівське
Мапа

Березівське — селище в Україні, у Харківськомуу районі Харківської області. Населення становить 1057 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Пересічанська селищна рада. З 2020 року у складі Солоницівської селищної громади.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 82,12%
російська 17,79%
інші/не вказали 0,09%

Географія

[ред. | ред. код]

Селище Березівське знаходиться за 1,5 км від річки Уди (правий берег), примикає до селища Курортне, на протилежному березі розташоване смт Пересічне. За 2 км від селища залізнична станція Курортна, за 3 км на південь розташоване місто Люботин і проходить автомобільна дорога E40, на відстані 1 км розташоване село Смородське.

Економіка

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 2-х томах. Х. Издательство «Харьковский частный музей городской усадьбы», 2011 г. – Т.1. - с. 166
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. ООО "КУХОВАР". Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 18 червня 2020.
  4. ТОВ "КУХОВАР" [Архівовано 21 червня 2020 у Wayback Machine.], Опендатабот

Посилання

[ред. | ред. код]