Транспорт Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Угорщини M:
Транспортна система Угорщини (англ.)
Транспортна система Угорщини (англ.)
Територія
Площа93,0 тис. км² (110-те)
Рельєфрівнинний
Найвища точкагора Кекеш (1014 м)
Повітряний
Аеропортів41 (104-те)
Наземний
Автошляхів203,6 тис. км (26-те)
Залізниць8,0 тис. км (27-ме)
Водний
Узбережжя0 км
Водних шляхів1,6 тис. км (47-ме)
Трубопровідний
Трубопроводів20,9 тис. км
Адміністрування
ОрганМіністерство національного розвитку
Головаміністр Міклош Сештак

Транспорт Угорщини представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим і озерним) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 93 028 км² (110-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута в субширотному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 305 км, зі сходу на захід — 500 км[2][3]. Географічне положення Угорщини дозволяє країні контролювати транспортні шляхи між країнами Східної, Західної та Південної Європи[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Угорщині, станом на 2015 рік, дорівнює 203 601 км, з яких 77 087 км із твердим покриттям (1 582 км швидкісних автомагістралей) і 126 514 км без нього (25-те місце у світі)[1].

Залізничний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 8 049 км (27-ме місце у світі), з яких 36 км широкої 1524-мм колії, 7 794 км стандартної 1435-мм колії (2 889 км електрифіковано), 219 км вузької 760-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 41 аеропорт (104-те місце у світі), з них 20 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 21 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 6 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 6 (2);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 5 (8);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (11)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 5 авіапідприємств, які оперують 75 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 20,0 млн осіб[1]. 2015 року повітряним транспортом перевезення вантажів, окрім багажу пасажирів, не здійснювалось[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Угорщина є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — HA, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Угорщини мають літерний код ІКАО, що починається з — LH[1].

Водний

[ред. | ред. код]

Річковий

[ред. | ред. код]

Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом понад 500 тонн, 2011 року становила 1 622 км (47-ме місце у світі)[1]. Головна водна транспортна артерія країни — річка Дунай з притокою, річкою Тиса.

Головні річкові порти країни: Боя, Цепель, Дунауйварош, Гйор-Гоньу, Могач на Дунаї.

Трубопровідний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Угорщині, станом на 2013 рік, становила 19 028 км; нафтогонів — 1 007 км; продуктогонів — 842 км[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство національного розвитку. Станом на 20 квітня 2016 року міністерство в уряді Віктора Орбана очолював Міклош Сештак[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п Hungary : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Hungary : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 4 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]