Інформаційне бюро (Угорщина)
| Információs Hivatal | |
|---|---|
 | |
| Країна: |  Угорщина |
| Дата заснування: | 1 березня 1990 |
| Юрисдикція: | Уряд Угорщини |
| Штаб-квартира: | 1539 Будапешт, P.O.Box 600, Угорщина |
| Бюджет: | 7670,7 млн. форинтів (2012)[1] |
| Чисельність: | 728 службовців (за 2008 р.) |
| Керівництво | |
| Генеральний директор | Іштван Пастор |
| Сайт | |
| ih.gov.hu | |
 | |
 Інформаційне бюро у Вікісховищі | |
Інформаційне бюро Угорщини (угор. Információs Hivatal, IH) — спецслужба Угорщини, що має провідну діяльність у сфері зовнішньої розвідки. Створена після революції 1989 р. зі створенням Угорської республіки, 1 березня 1990 р.. Поряд з іншими спецслужбами сучасної Угорщини, зовнішня розвідка спочатку була поставлена під сильний громадянський контроль. Закони про національну безпеку, які передбачають строгий цивільний контроль за діяльністю спецслужб Угорщини, були прийняті в 1995 році[2].
17-20 лютого 1993 р. Угорщину відвідав директор Служби зовнішньої розвідки РФ Євген Примаков. За підсумками його візиту було відзначено, що «це перший крок у подоланні чотирирічної паузи у відносинах між спецслужбами Росії та Угорщини, що настала з ініціативи угорської сторони». За словами прес-секретаря, «співпраця спецслужб Угорщини та Росії може бути лише рівноправним і взаємовигідним і не буде засновано на ідеологічній основі, що спостерігалося раніше»[2].
У грудні 2001 р. Будапешт відвідав керівник «Моссад» Ефраїм Халеві, який провів переговори з усіма керівниками спецслужб Угорщині — Управління захисту конституції, «громадянської» та військової розвідки. Офіційно було оголошено, що метою його візиту став обмін інформацією у зв'язку з терористичними акціями в США 2001 року і терактами в Ізраїлі[2].
Після приходу до влади в 2010 р. нинішній угорський прем'єр Віктор Орбан став одразу ж рішуче перебудовувати угорські спецслужби. 1 вересня 2012 р. був призначений куратором Інформаційного бюро, підпорядкованого безпосередньо прем'єр-міністрові, державний міністр при прем'єр-міністрі Янош Лазар. Керівником Інформаційного бюро у вересні 2012 р. став колишній військовий аташе Угорщини у Вашингтоні Іштван Пастор[3].
- отримання і аналіз даних про зарубіжні країни чи організації, які можуть бути використані для забезпечення безпеки нації;
- виявлення загроз для суверенітету Угорщини, політичним, економічним або іншим суттєвим інтересам країни з боку іноземних розвідок;
- збір інформації про міжнародну організовану злочинність, терористичні організації, незаконну торгівлю наркотиками і зброєю, зброєю масового ураження і його компонентами, а також про матеріали й обладнання для їх виробництва;
- вивчення дій інших країн і організацій, що ставлять під загрозу економіку країни;
- виявлення та запобігання незаконному міжнародного обороту товарів і технологій військового та подвійного призначення;
- забезпечення безпеки об'єктів і заходів за участю представників угорської влади в зарубіжних країнах;
- керівництво і координація в загальнонаціональному масштабі діяльності у сфері криптографії;
- радіоелектронна розвідка.
- 1990 р.: полковник Іштван Дерце
- 1990–1996 рр.: генерал-майор Кальман Кочіш
- 1996–1998 рр.: генерал-майор Йозеф Сас
- 1998–2002 рр.: генерал-майор Тібор Петьо[4]
- 2002–2004 рр.: генерал-майор Йозеф Цукор[5][6]
- 2004–2007 рр.: генерал-лейтенант Іштван Жохар
- 2007–2010 рр.: генерал-лейтенант Жолт Хетеші[7][8]
- 2010 р. (16 серпня) — 2012 р. (13 вересня): генерал-лейтенант Тібор Петьо[9]
- 2012 р. (14 вересня) — 2018. (30. вересня): бригадний генерал Іштван Пастор[10]
- 2018. (1. жовтня) — 2020. (31. жовтня): Йозеф Цукор
- 2020. (1. листопада) — 2022. (15. ліпня): Жолт Бунфорд
- 2012. (16. ліпня) — до теперішнього часу: Кристиан Олаг
- ↑ HVG: Nemzetbiztonsági zűrzavar[недоступне посилання] (угор.)
- ↑ а б в «Спецслужбы Венгрии» [Архівовано 18 вересня 2013 у Wayback Machine.], сайт «Agentura.ru» (рос.)
- ↑ Index — Belföld — Orbán Viktor kinevezte Pásztor Istvánt az Információs Hivatal főigazgatójává. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 2 грудня 2014.
- ↑ 45/1998. (X. 30.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: Magyar Közlöny (MK) 1998/97. szám, 6087. o.
- ↑ 45/2002. (VII. 17.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2002/99. szám 5254. o.
- ↑ 46/2004. (VII. 22.) ME hat. az IH főigazgatójának felmentéséről In.: MK 2004/103. szám 9540. o.
- ↑ 83/2007. (XII. 4.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2007/167. szám 12597. o.
- ↑ 69/2010. (VIII. 16.) ME hat. az IH főigazgatójának felmentéséről. In.: MK 2010/133. szám 22597. o.
- ↑ 70/2010. (VIII. 16.) ME hat. az IH főigazgatói teendőinek ellátásával való megbízásról In.: MK 2010/133. szám 22597. o.
- ↑ 110/2012. (IX. 14.) ME hat. az IH főigazgatójának kinevezéséről. In.: MK 2012/120. szám 20074. o.
- Офіційний сайт (Információs Hivatal) [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.] (угор.)
| Угорщина в темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад |  | |
| Державні символи | ||
| Економіка | ||
| Географія | Столиця • Міста • Крайні точки • Геологія • Корисні копалини • Гідрологія • Регіони • Велика рівнина та Північ • Задунав'я • Великий Альфельд • Північний Великий Альфельд • Південний Великий Альфельд • Малий Альфельд • Центральна Угорщина • Західне Задунав'я • Південне Задунав'я • Центральне Задунав'я • Центральна Угорщина • Балатон • Кекеш | |
| Історія | ||
| Населення | Угорці • Угорці в Україні • Секеї (Секеї Буковини) • Чанґо • Болгари в Угорщині • Мадяраби • Іредентизм | |
| Культура | Угорська мова • Чардаш • Угорська кухня (Боб-гуляш • Бограч • Гуляш • Лечо • Тархоня) • Архітектура • Релігія (Католицизм • Греко-католицизм) • Освіта • Література • Національна бібліотека • Сіґет • Спадщина ЮНЕСКО • Порцеляна Херенд • Туризм • Чікош | |
| Спорт | ||
| Інше | ||
