Очікує на перевірку

Рахункова палата України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рахункова палата України
Загальна інформація
КраїнаУкраїна Україна
Керівництво діяльністю здійснюєВерховна Рада України
Штаб-квартира01601, Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 7
Річний бюджет511 121 900 ₴[1]
ГоловаОльга Піщанська
Ключовий документЗакон України «Про Рахункову палату»
rp.gov.ua
Мапа
Будівля Рахункової палати

Рахунко́ва пала́та України — є державним колегіальним органом, від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Підзвітна Верховній Раді України та регулярно її інформує про результати своєї роботи. [2][3]

Створена відповідно до прийнятої 1996 року Конституції та Закону України «Про Рахункову палату» від 2 липня 2015 року[4]. Раніше був чинним Закон «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року[5].

День Рахункової палати відзначається щороку 22 жовтня.

Склад

[ред. | ред. код]

Рахункова палата може складатися максимум з тринадцяти членів (включно з Головою). У інституції є апарат, що складається з департаментів, територіальних управлінь та інших структурних підрозділів (включаючи патронатні служби членів Рахункової палати).

Голова

[ред. | ред. код]

Голова призначається на посаду Верховною Радою за поданням Голови ВРУ, ця посада передбачає такі функції:

  • очолює Рахункову палату, здійснює керівництво та забезпечує організацію роботи;
  • представляє Рахункову палату у відносинах з ВРУ та іншими державними органами, установами та організаціями;
  • головує на засіданнях Рахункової палати;
  • вносить на розгляд палати пропозиції щодо концепції роботи, кадрової політики, кошторису, структури і штатного розкладу;
  • вносить на розгляд пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення Секретаря палати, згідно з рішенням палати призначає та звільняє з посади Секретаря;
  • інформує ВРУ про державний зовнішній фінансовий контроль;
  • підписує рішення палати та протоколи її засідань;
  • здійснює зв'язки з громадськістю та ЗМІ;
  • виконує інші повноваження.

У 1996—2011 роках засновником та першим головою Рахункової палати став Валентин Симоненко, з 2012 року палатою керував економіст і банкір Роман Магута.

З 15 березня 2018 головою палати було призначено народного депутата від «Блоку Порошенка» Валерія Пацкана[6]. 10 квітня 2023 року Верховна Рада на засіданні висловила недовіру Валерію Пацкану[7] з подальшим звільненням з посади голови та члена палати. Підставою для висловлення недовіри стало обвинувачення у незаконному отриманні компенсації за житло[8].

З квітня 2023 року і до січня 2024 року т.в.п. голови Рахункової палати був Андрій Майснер.

10 січня 2024 року головою Рахункової палати призначена Ольга Піщанська.

Заступник Голови та Секретар Рахункової палати

[ред. | ред. код]
Ювілейна монета НБУ «10 років Рахунковій палаті»

Секретар за посадою є керівником апарату Рахункової палати. З травня 2023 року до 6 червня 2024 року[9] секретарем Рахункової палати був Ігор Куц. Надалі т.в.о. є Василь Невідомий[10].

Заступник Голови палати обирається на засіданні Рахункової палати відкритим голосуванням за поданням Голови палати зі складу її членів. Заступник Голови обирається не менш ніж двома третинами від складу палати.

Чинним заступником Голови Рахункової палати відповідно до рішення Рахункової палати від 19.04.2024 № 19-2 Сергій Ключка.

Члени Рахункової палати

[ред. | ред. код]

Рахункова палата складається з тринадцяти членів, на кожного з них поширюється дія Закону «Про державну службу», крім норм щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади та умов оплати праці члена Рахункової палати, що встановлюються Законом.

Членом палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, стаж роботи не менше 7 років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше 5 років та бездоганну ділову репутацію.

Строк повноважень членів палати — 6 років, одна особа не може обіймати цю посаду понад два строки.

Актуальна інформація про призначених осіб на посади членів Рахункової палати[11] розміщується на порталі Верховної Ради України.

Територіальне управління Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях (Харків)

Територіальні управління Рахункової палати

[ред. | ред. код]

У відповідності до Рішення Рахункової палати від 16.04.2024 № 17-1 функціонує сім територіальних управлінь Рахункової палати, компетенція яких поширюється на декілька регіонів. Усі працівники територіальних управлінь приймаються виключно на центральному рівні шляхом складної процедури співбесід та конкурсних відборів і є працівниками 2 — 4 категорій державних службовців (згідно з ЗУ «Про державну службу», який діє до 1 січня 2016-го).

Територіальні управління — структурний підрозділ Рахункової палати без статусу юридичною особи. Центрами територіальних управлінь є Київ, Харків, Львів, Вінниця, Одеса, Дніпро. Компетенція більшості територіальних управлінь поширюється на 2 або 3 регіони, крім теруправлінь у Вінниці та Львові, які діють на території 4-6 областей.

Реформування Рахункової палати

[ред. | ред. код]

У аналітичному звіті Європейської комісії[12] щодо заявки на членство в ЄС від 01.02.2023 йдеться про те, що Україна демонструє початковий рівень підготовки у сфері імплементації acquis ЄС і застосування європейських стандартів фінансового контролю. Повне узгодження з acquis ЄС вимагає реформування Рахункової палати з метою чіткого закріплення її незалежності в Конституції, розширення її повноважень і застосування міжнародних стандартів у рамках її процедур аудиту.

У Звіті про прогрес України[13] в рамках Пакета розширення ЄС від 08.11.2023 йдеться про те, що у 2023 році Україна має зосередитися на виконанні наступних рекомендацій:

- посилити незалежність Рахункової палати України (РП), її мандат та аудиторську діяльність на основі ISSAI шляхом ухвалення нового закону про РП, а також вирішити проблему нестачі внутрішніх аудиторів;

- посилити співпрацю між РП та Парламентом з метою посилення нагляду за державним бюджетом та його виконанням за державним бюджетом та його виконанням.

Водночас у документі "МВФ-Україна. Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику"[14] від 17.06.2024 йдеться про необхідність ухвалення нового профільного закону про Рахункову палату який посилить незалежність (організаційну, функціональну та фінансову), повноваження та ефективність Рахункової палати України (РП) для: виконання її конституційної функції нагляду за державними видатками відповідно до стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю та проведення аудиту всіх державних коштів (включаючи бюджети органів місцевого самоврядування, державних підприємств та позабюджетних фондів).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/110/f530966n246.xlsx
  2. ↑ Про Рахункову палату. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 23 жовтня 2024.
  3. ↑ VH_CPSITE (6 серпня 2024), Рахункова палата України: вищий орган аудиту чи чемодан без ручок... ч.1законодавча рамка, процитовано 23 жовтня 2024
  4. ↑ Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 02.07.2015 № 576-VIII. Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 10 серпня 2015.
  5. ↑ Про Рахункову палату: Верховна Рада України; Закон від 11.07.1996 № 315/96-ВР. Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 10 серпня 2015.
  6. ↑ Постанова Верховної Ради України про призначення Пацкана В.В. на посаду Голови Рахункової палати. Верховна Рада України.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України про висловлення недовіри Пацкану В.В. Верховна Рада України.
  8. ↑ ВАКС визнав винуватим ексголову Рахункової палати. Слово і Діло.
  9. ↑ Дякуємо Ігорю Куцу за досвід та дипломатичність.
  10. ↑ Василь Невідомий. Автобіографія.
  11. ↑ Актуальна інформація про призначених осіб на посади членів Рахункової палати. Верховна Рада України.
  12. ↑ Аналітичний звіт до Повідомлення Комісії для Європейського Парламенту, Європейської Ради та Ради Висновок Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі (PDF).
  13. ↑ Accompanying the document Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions 2023 Communication on EU Enlargement policy (PDF).
  14. ↑ МВФ-Україна: Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику, 17 червня 2024 року.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рахункова_палата_України&oldid=43748436