Перейти до вмісту

Парламентські вибори в Україні 2014

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2012 Україна 2019
Парламентські вибори в Україні 2014
26 жовтня 2014
Парламентські вибори в Україні 2014

Лідери в багатомандатному окрузі і переможці в одномандатних округах.

Парламентські вибори в Україні 2014 — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, що відбулися 26 жовтня 2014 року відповідно до ст. 90 Конституції України.

Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-ий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.

Карта виборчих округів.

Відповідно до частини п'ятої статті 8 закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вибори на території Автономної Республіки Крим (округи 1-10) і Севастополя (округи 224, 225) не проводилися. Також не відбулися вибори в 9 округах Донецької (41-44, 51, 54-56, 61) і 6 округах Луганської (104, 105, 108–111) областей.

Учасники виборів

[ред. | ред. код]

Участь чинних народних депутатів

[ред. | ред. код]

З чинних депутатів Верховної Ради сьомого скликання 302 виявили бажання балотуватись на майбутніх парламентських виборах. Чинні депутати сьомого скликання фігурували у списках 9 партій, які подали заявку до ЦВК. Найбільше депутатів у списку «Блоку Петра Порошенка» — 42, «Батьківщини» — 26, «Свободи» — 23. 149 чинних на той час парламентарів балотувалися як мажоритарники, з них 100 йшли на вибори як самовисуванці, а 49 — як кандидати від різних партій.

Партії-учасники

[ред. | ред. код]

Участь у виборах у багатомандатному окрузі взяли 29 партій:[1]

[2] Партія К-ть
кандидатів
1 Радикальна партія Олега Ляшка 215
2 Солідарність жінок України 61
3 Інтернет партія України 17
4 Опозиційний блок 194
5 Народний фронт 221
6 5.10 173
7 Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» 183
8 Відродження 89
9 Нова політика 36
10 Єдина країна 27
11 Сила людей 37
12 Всеукраїнське об'єднання «Свобода» 206
13 Національна демократична партія України 14
14 Комуністична партія України 204
15 Об'єднання «Самопоміч» 60
16 Всеукраїнське політичне об'єднання «Україна — єдина країна» 92
17 Правий сектор 32
18 Україна майбутнього 51
19 Ліберальна партія України 81
20 Партія зелених України 52
21 Українська партія «Зелена планета» 98
22 Блок Петра Порошенка 193
23 Сила і честь 72
24 Конгрес українських націоналістів 4
25 Сильна Україна 201
26 Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» 212
27 Громадянська позиція 146
28 Блок лівих сил України 109
29 Громадянський рух України 34

Списки партій

[ред. | ред. код]
10 чільних кандидатів у списках головних партій

Законодавчі та соціальні зміни

[ред. | ред. код]

Після парламентських виборів 2012 року, суттєві зміни до виборчого законодавства не вносилися, але було відновлено Конституцію 22 лютого 2014 року за редакцією 2004 року, і таким чином після розпаду коаліції 24 липня 2014 року, через місяць була визначена нова дата проведення виборів.

Під час наради Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова та Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з головами депутатських фракцій і груп 31 липня 2014 було обговорено проведення дострокових парламентських виборів у 2014 році. З огляду на ухвалення Парламентом закону про внесення змін до Державного бюджету на поточний рік, суттєве скорочення бюджетних видатків учасники зустрічі дійшли згоди щодо необхідності здешевлення виборчих процедур і зменшення у зв'язку з цим терміну проведення виборчої кампанії з 60 до 45 днів. Було досягнуто домовленості щодо підготовки узгодженого проекту змін до виборчого закону. Домовилися також про проведення консультацій з приводу запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими виборчими списками, відновлення виборчих блоків як суб'єктів виборчого процесу та щодо інших виборчих процедур.[3] Проте жодна з цих змін не знайшла підтримки в парламенті. Тож вибори пройшли за старим законом.

За 5 днів до дня голосування (до 20 жовтня включно) виборці у місцевому відділі ведення Державного реєстру виборців могли тимчасово змінити свою виборчу адресу, зокрема, це в першу чергу стосувалось внутрішньо переміщених осіб з Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, для яких цей механізм був максимально спрощений.[4]

Перебіг голосування

[ред. | ред. код]
Засідання дільничної виборчої комісії перед початком голосування
Голосування на дільниці у Білій Церкві

Голосування в Україні проходило загалом спокійно, без серйозних порушень чи ексцесів. Виявлені спостерігачами в день голосування порушення не носили системного і спланованого характеру та за своїми наслідками не могли суттєво вплинути на результати волевиявлення[5].

На деяких дільницях було зафіксовано спроби зриву голосування, особливо це стосується прифронтових округів Донецької і Луганської областей, деякі виборчі дільниця яких зазнавали обстрілів з боку російських озброєних формувань.[6] На 21-шу годину дня виборів до органів внутрішніх справ надійшло 597 повідомлень про події, пов'язані з виборчим процесом. Найбільше в місті Київ — 92. Було отримано 51 повідомлення про підкуп виборців (найбільше в Одеській області — 10), 68 -розповсюдження агітаційних матеріалів (найбільше в Дніпропетровській області — 9); 33 -пошкодження бюлетенів (найбільше в місті Києві — 11); 22 — розповсюдження неправдивих відомостей; 20 — повідомлень про замінування.[7] Найбільше фальшивих повідомлень про мінування було у Миколаєві — 7[8].

Спостереження за виборами

[ред. | ред. код]

У ЦВК було зареєстровано 2321 міжнародний спостерігач. Із загального числа спостерігачів 304 представляло 21 іноземну державу, а 2017 — 20 міжнародних організацій. Найбільша кількість спостерігачів було зареєстровано від найбільш відомої спостережної організації ОБСЄ — 769, європейська мережа ENEMO — 242 людини, Світовий конгрес українців — 227. Серед країн найбільше спостерігачів прислала Польща — 112 осіб; від Данії та Німеччини в Україну було направлено 24 офіційних спостерігачів[9]. Спостерігачами були також представники Міжнародної комісії з прав людини, яких очолив генеральний секретар IHRC — Рафал Марцин Васик[10].

Явка на виборах станом на 12:00
Явка на виборах станом на 16:00
Явка виборців станом на 20:00
Явка виборців за округами
Явка за регіонами, %[11]
Регіон на 12:00 на 16:00 на 20:00
Автономна Республіка Крим - - -
Вінницька область 20,78 44,28 58.08
Волинська область 23,16 47,47 64.85
Дніпропетровська область 19,98 37,70 47.86
Донецька область 14,28 25,96 32.40
Житомирська область 22,80 44,57 56.67
Закарпатська область 12,94 33,67 44.68
Запорізька область 21,50 38,29 47.19
Івано-Франківська область 19,40 48,12 63.73
Київська область 24,01 45,21 57.24
Кіровоградська область 26,25 44,51 53.72
Луганська область 15,79 24,27 32.87
Львівська область 19,65 49,93 70.00
Миколаївська область 20,22 35,72 42.80
Одеська область 14,56 29,67 39.52
Полтавська область 22,71 43,09 54.53
Рівненська область 21,17 46,62 59.59
Сумська область 23,68 44,34 54.64
Тернопільська область 19,77 47,78 68.28
Харківська область 18,56 35,49 45.32
Херсонська область 19,58 34,23 41.36
Хмельницька область 23,98 47,89 60.21
Черкаська область 25,84 45,46 56.05
Чернівецька область 16,70 36,91 48.49
Чернігівська область 22,68 44,84 56.95
м.Київ 21,33 42,26 55.86
м.Севастополь - - -
Україна 20,33 40,69 52.42

Результати

[ред. | ред. код]

Багатомандатний округ

[ред. | ред. код]
Партія Багатомандатний округ Одно-
мандатні
округи
Всього місць
Голоси % +/- Місця Місця +/-
Народний фронт 3 488 114 22.14 Нова 64 18
82 / 450
Нова
Блок Петра Порошенка 3 437 521 21.82 Нова 63 69
132 / 450
Нова
Об'єднання «Самопоміч» 1 729 271 10.97 Нова 32 1
33 / 450
Нова
Опозиційний блок 1 486 203 9.43 Нова 27 2
29 / 450
Нова
Радикальна партія Олега Ляшка 1 173 131 7.44 6.36 22 0
22 / 450
21
Батьківщина 894 837 5.68 19.86 17 2
19 / 450
82
Свобода 742 022 4.71 5.73 6
6 / 450
31
Комуністична партія України 611 923 3.88 9.30 32
Сильна Україна 491 471 3.11 Нова 1
1 / 450
Нова
Громадянська позиція 489 523 3.10 [a]
Заступ 418 301 2.65 Нова 1
1 / 450
Нова
Правий сектор 284.943 1.80 1.72[b] 1
1 / 450
1
Солідарність жінок України 105 094 0.66
5.10 67 124 0.42 Нова Нова
Інтернет партія України 58 197 0.36
Партія зелених України 39 636 0.25 0.09
Зелена планета 37 726 0.23 0.11
Відродження 31 201 0.19
Єдина країна 28 145 0.17
Україна — єдина країна 19 838 0.12 Нова Нова
Нова політика 19 222 0.12 0.02
Сила людей 17 817 0.11 Нова Нова
Україна майбутнього 14 168 0.08 0.10
Сила і честь 13 549 0.08
Громадянський рух України 13 000 0.08
Блок лівих сил України 12 499 0.07
Національна демократична партія України 11 826 0.07
Конгрес українських націоналістів 8 976 0.05
Ліберальна партія України 8 523 0.05 0.02
Воля [c] 1
1 / 450
Нова
Самовисуванці 96
96 / 450
53
Всього дійсних голосів 15 753 826 100 225 198 423
Бюлетені, визнані недісними 298 402 1.86
Вакантні місця (округи, де не відбувалося голосування) 27
27 / 450
Всього 16 052 228 225 225 450
Загальна кількість виборців / Явка 30 921 218 51.91
Джерело: Результати за партійними списками, Результати в одномандатних округах
Notes:
  1. Брала участь у попередніх виборах у складі спільного опозиційного списку ВО "Батьківщина"
  2. Брала участь у попередніх виборах як Українська Національна Асамблея
  3. У голосуванні за партійними списками брала участь у складі списку Об'єднання "Самопоміч"

Результати в Закордонному виборчому окрузі:[12]

Підрахунок голосів дільничною виборчою комісією
Вибори до ВРУ 2014, лідери за областями

10 листопада ЦВК визнала обраними 196 народних депутатів, 18 листопада і 15 грудня ще по одному:

Вінницька область
Волинська область
Дніпропетровська область
Донецька область
Житомирська область
Закарпатська область
Запорізька область
Івано-Франківська область
Київська область
Кіровоградська область
Луганська область
Львівська область
Миколаївська область
Одеська область
Полтавська область
Рівненська область
Сумська область
Тернопільська область
Харківська область
Херсонська область
Хмельницька область
Черкаська область
Чернівецька область
Чернігівська область
місто Київ

Карти

[ред. | ред. код]

Результати за областями

[ред. | ред. код]
Народний фронт (22.14%) Блок Петра Порошенка (21.82%) Самопоміч (10.97%)
Опозиційний блок (9.43%) Радикальна партія (7.44%) ВО Батьківщина (5.68%)
ВО Свобода (4.71%) КПУ (3.88%) Сильна Україна (3.11%)
Громадянська позиція (3.10%) Всеукраїнське аграрне об'єднання «Заступ» (2.65%) Правий сектор (1.80%)
Солідарність жінок України (0.66%) 5.10 (0.42%) Інтернет партія України (0.36%)
Партія зелених України (0.25%) Українська партія «Зелена планета» (0.23%) Партія «Відродження» (0.19%)
Єдина Країна (0.17%) Україна — єдина країна (0.12%) Нова політика (0.12%)
Сила людей (0.11%) Україна майбутнього (0.08%) Сила і честь (0.08%)
Громадянський рух України (0.08%) Блок лівих сил України (0.07%) Національна Демократична партія України (0.07%)
Конгрес українських націоналістів (0.05%) Ліберальна партія України (0.05%)

Результати за округами

[ред. | ред. код]
Опозиційний блок (9.4%) Правий сектор (1.8%)

«Проукраїнські» та «проросійські» партії

[ред. | ред. код]

До «проукраїнських» або «проєвропейських» партій відносять такі партії, як: «Народний фронт», Блок Петра Порошенка, «Самопоміч», Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина», «Свобода», «Громадянська позиція» та «Правий сектор». Члени більшості цих партій підтримують унітарний устрій України та виступають за вступ до ЄС та НАТО[13][неавторитетне джерело].

До «проросійських» партій у 2014 році відносили такі партії, як «Опозиційний блок», КПУ та «Сильна Україна». Члени цих партій вимагають федералізації України й та надання російській мові статусу другої державної мови в Україні. Підтримують вступ до Митного союзу[13][неавторитетне джерело].

За підсумками парламентських виборів України 2014 року, 77,66% виборців проголосували за «проукраїнські» партії, а 16,42% — за «проросійські партії». Лише в Донецькій та в Луганській областях (в територіях, які знаходяться під контролем України), більшість виборців проголосували за «проросійські» партії, в Харківській області — відносна більшість виборців підтримали «проукраїнські» партії, а в решта областях України абсолютна більшість виборців підтримала «проукраїнські» партії.

Поділ в областях України на «проукраїнські» та «проросійські» партії:

Область/АР «проукраїнські»

«проросійські»

Автономна Республіка Крим - -
Вінницька область 88,08 05,18
Волинська область 89,83 04,09
Дніпропетровська область 60.61 33.37
Донецька область 37,60 57,45
Житомирська область 84,09 08,78
Закарпатська область 82,60 06,98
Запорізька область 53,39 39,08
Івано-Франківська область 94,76 01,37
Київська область 89,57 05,83
Кіровоградська область 81,53 12,34
Луганська область 36,56 57,24
Львівська область 95,83 01,63
Миколаївська область 61,35 31,89
Одеська область 52,21 38,37
Полтавська область 81,83 11,99
Рівненська область 90,28 04,58
Сумська область 81,56 11,70
Тернопільська область 94,86 01,44
Харківська область 47,34 45,24
Херсонська область 67,82 25,44
Хмельницька область 87,77 05,35
Черкаська область 87,61 06,58
Чернівецька область 87,02 07,15
Чернігівська область 80,91 09,84
м. Київ 87,54 08,36
м. Севастополь - -
Україна 77,66 16,42
↑ Голосування за умовно «проукраїнські» або «проросійські» партії за округами

Паралельний підрахунок голосів

[ред. | ред. код]

У день виборів, громадянська мережа ОПОРА, недержавна організація що спеціалізується на моніторингу виборів в Україні, організувала паралельний підрахунок голосів на останові статистичної вибірки дільниць, з яких спостерігачі отримали репрезентативний результат виборів за списками політичних партій (в єдиному загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі). Дослідження здійснювали 1 477 спеціально навчених спостерігачів. Активісти відслідковували весь процес голосування, процедуру підрахунку та фіксували фактичні дані з протоколів, результатам яких довіряли. Дільниці обиралися за соціологічною вибіркою. Підсумкові дані були отримані на основі 1 473 із 1 477 дільниць, які потрапили до вибірки (99.7%, 791 384 голосів).[14]

Найбільш помітними відмінностями результатів паралельного підрахунку голосів ОПОРИ від усіх екзит-полів було наступне: ВО «Свобода» не долала п'ятивідсотковий прохідний бар'єр до парламенту, лідером гонки був Народний фронт з невеликим відривом від БПП, помітно більше набрали голосів Опозиційний блок і Сильна Україна, й помітно менше — Самопоміч.

Паралельний підрахунок голосів Народний фронт
БПП
«Самопоміч»
Опозиційний блок[15]
РПОЛ
ВО Батьківщина
ВО Свобода
Громадянська позиція
КПУ
Сильна Україна
інші партії
ГМ ОПОРА 21,9±0,9 21,3±0,7 10,6±0,6 9,6±1,3 7,5±0,4 5,7±0,3 4,6±0,2 3,1±0,1 _ 3,1±0,3 12,6±0,7

Екзит-поли

[ред. | ред. код]

У день виборів 26 жовтня відбулося кілька екзит-полів, опитувань виборців на виході з виборчої дільниці[16][17]:

  • Національний екзит-пол (Центр Разумкова, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та КМІС)
  • Міжнародний Exit poll (Уряд Канади, Соціологічна група «Рейтинг», «Baltic Surveys», Міжнародний Республіканський Інститут (IRI))
  • Україна. Парламентські вибори-2014 (Український інститут соц досліджень ім. Яременка і Центр «Соціальний моніторинг» на замовлення телеканалу «Інтер»)
  • Всеукраїнський екзит-пол (УНН спільно з центром «Універсітас»)
  • Телевізійний національний екзит-пол (Міжнародна дослідницька компанія TNS в Україні на замовлення телеканалу ICTV)

За даними всіх цих опитувань до ВРУ проходило 7 партій, а лідером гонки був Блок Петра Порошенка, що перемагав з невеликим відривом від Народного фронту.

Опитування виборців на виході з виборчих дільниць, %
Прохідний бар'єр становить 5%

Екзит-пол БПП
Народний фронт
«Самопоміч»
Опозиційний блок[15]
РПОЛ
ВО Свобода
ВО Батьківщина
Громадянська позиція
КПУ
Сильна Україна
Національний екзит-пол (Демініціативи, КМІС, Центр Разумкова)[18] 23,0 21,3 13,2 7,6 6,4 6,3 5,6 3,5 2,9 2,6
Україна. Парламентські вибори-2014 (Центр «Соцмоніторинг» та Український інститут соціальних досліджень ім. Яременка)[19] 23,1 19,7 11 9,9 6,6 5,8 5,7
Міжнародний екзит-пол (Уряд Канади, Рейтинг, Baltic Surveys/The Gallup)[20] 22,2 21,8 14,2 7,8 6,4 5,8 5,6 3,2 2,9 2,7
Савік Шустер студія екзит-пол (на замовлення студії Савіка Шустера) 23,2 20,7 13 8 6,8 5,8 5,5 3,1 2,9 2,8
Телевізійний Національний Екзит-пол (TNS на замовлення телеканалів 1+1 і ICTV)[21][22] 24,3 21,8 12,5 7,1 6,6 6,3 6 3 2,6 2,4

Соціологічні опитування

[ред. | ред. код]

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • Кандидатами у депутати на виборах зареєстровано 13 осіб із ім'ям Дарт Вейдер.[23]
  • Зі 198 мажоритарних округів тільки у двох перемогли жінки.
  • У 22-му окрузі (Волинська область) перемогу здобув представник «НАРОДНОГО ФРОНТУ» з перевагою у 28 голосів.[24]
  • У 45-му окрузі (Донецька область) кандидату вистачило усього 1 454 голоси для перемоги[25]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Відомості щодо реєстрації виборчих списків кандидатів у депутати [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Центральна виборча комісія України.
  2. Номер у виборчому бюлетені
  3. По завершенні пленарного засідання Верховної Ради України у четвер відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка, Голови Верховної Ради України Олександра Турчинова та Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка з головами депутатських фракцій і груп. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 31 липня 2014.
  4. Пам'ятка для переселенців: як проголосувати на виборах. [Архівовано 15 листопада 2014 у Wayback Machine.] Українська правда. Життя. 29.09.2014.
  5. ПРОМІЖНІ ПІДСУМКИ результатів спостереження Громадянської мережі ОПОРА щодо перебігу дня голосування. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  6. День виборів. Хроніка. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  7. ЩОДО СИТУАЦІЇ З ВИБОРАМИ У НАРОДНІ ДЕПУТАТИ УКРАЇНИ (НА 21-00). Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
  8. У Миколаєві шукають вибухівку відразу на 7 дільницях[недоступне посилання з липня 2019]
  9. За виборами в Україні спостерігають представники 40 країн і організацій. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 28 жовтня 2014.
  10. (МКПЛ) - IHRC. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 8 червня 2019.
  11. Хід голосування по регіонах України. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  12. Позачергові вибори Народних депутатів України 2014: Відомості про підрахунок голосів виборців на закордонних виборчих дільницях[недоступне посилання з грудня 2021] — сайт Центральної виборчої комісії
  13. а б Якби усі ватники прийшли на вибори... easternwestern.livejournal.com. 21 листопада 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 29 квітня 2018.
  14. Результати паралельного підрахунки голосів ОПОРИ. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  15. а б Блок опозиційних сил (ПР, ПРУ, Центр, Нова Політика, Державний нейтралітет, Україна — Вперед!, Трудова Україна тощо)
  16. В нову Раду проходять 7 партій — екзит-поли [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Українська правда, 26.10.2014
  17. Результати екзит-полів [Архівовано 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (Діагарми) — Українська правда, 27.10.2014
  18. В нову Раду проходить 7 партій — екзит-пол [Архівовано 26 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Українська правда
  19. Эксит-полл "Интера": в Раду проходят 7 партий. «LB.ua». 26.10.2014. Архів оригіналу за 26.10.2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  20. Вибори до Верховної Ради 26 жовтня 2014. ukraine-elections.com.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  21. Екзит-пол: результати усіх партій. fakty.ictv.ua. Архів оригіналу за 27 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  22. «Свобода» обігнала «Батьківщину» — екзит-пол TNS. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 27 жовтня 2014.
  23. Алфавітний покажчик кандидатів у народні депутати України — Позачергові вибори народних депутатів України 26 жовтня 2014 року [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — ЦВК. (Перевірено 15 жовтня 2014)
  24. Одномандатний виборчий округ № 22. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  25. Одномандатний виборчий округ № 45. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 4 листопада 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]