Перейти до вмісту

Попит Маршалла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У теорії споживання попит Маршалла або маршаллівський попит — кількість товару, який споживач придбає за заданих цін і доходу, розв'язуючи задачу максимізації корисності.

Названий за іменем англійського математика Альфреда Маршалла, іноді його також називають вальрасівським попитом[1] (Леон Вальрас).

На відміну від гіксівського попиту маршаллівський попит не є компенсованим. При зміні цін на товари в споживчому наборі зміну попиту на нього можна подати як суму ефектів доходу і заміщення відповідно до рівняння Слуцького. У випадку ж з компенсованим попитом (наприклад, за Гіксом) ефект доходу відсутній. Тому для маршаллівського попиту не завжди виконується закон попиту, тобто за зростання ціни попит на товар може також зростати. Прикладом такої ситуації є гіпотетичний товар Гіффена. На практиці товар Гіффена не зустрічається, тому зазвичай вважають, що закон виконується і для маршаллівського попиту.

Визначення

[ред. | ред. код]

Маршаллівський попит є розв'язком задачі максимізації корисності:

де  — дохід агента,  — функція корисності,  — ціна,  — маршаллівський попит.

Якщо неперервна, дохід і ціни додатні, то згідно з теоремою Веєрштрасса розв'язок задачі існує. При цьому функцію називають непрямою функцією корисності.

Властивості маршаллівського попиту

[ред. | ред. код]
  1. Додатна однорідність степеня 0 відносно цін і доходу: .
  2. Для випадку локально ненасичуваних переваг (LNS) підтверджується гіпотеза повного витрачання бюджету ().
  3. Якщо переваги опуклі, то маршаллівський попит — опукла функція; якщо переваги строго опуклі, то розв'язок задачі максимізації корисності єдиний, тобто є функцією маршаллівського попиту.
  4. Виконуються властивості матриці Слуцького.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Mas-Colell A. et al. Microeconomic theory. — New York: Oxford university press, 1995. — Т. 1.

Література

[ред. | ред. код]
  • Фридман А. А. Лекции по курсу микроэкономики продвинутого уровня. — М. : Издательский дом ГУ ВШЭ, 2007. — С. 71. — ISBN 978-5-7598-0335-5.