Паранджа
Паранджа́, також бурка — верхній одяг жінок у Середній Азії та на Близькому Сході у вигляді халата з довгими псевдорукавами та волосяною сіткою, що закриває обличчя.
Термін паранджа походить від перського фарадж (узбецька вимова параджі, в турецькому варіанті — фередже). Слово фарадж спочатку означало чоловічий широкий верхній одяг, зазвичай із довгими рукавами. У XVI сторіччі халати фарадж носили як чоловіки, так і жінки. Розквіт культури носіння паранджі у народів Середньої Азії припав на кінець XIX — початок XX сторіччя.
Колишній президент Франції Ніколя Саркозі періодично висловлювався про мусульманський одяг; так, 2009 року він сказав таке[1]:
«Ми не можемо допустити, щоб у нашій країні були жінки за сіткою паранджі, відірвані від громадського життя, позбавлені самовизначення. Це не має нічого спільного з тим, як у Французькій республіці розуміють жіночу гідність».
Мусульманський одяг уже опинявся в центрі дискусій у Франції. 2004 року в країні було заборонено носіння хіджабу в державних школах. Мусульманська громада висловилася проти цього рішення. Дійшло навіть до погроз Франції з боку ісламських екстремістських організацій.
Міністерство внутрішніх справ федеральної землі Гессен у Німеччині заборонило державним службовцям приходити на роботу в паранджі.
«Посадові особи, особливо ті, хто за родом своєї діяльності спілкується з громадянами, не повинні ходити закутаними»
28 квітня 2011 року бельгійський парламент проголосував за введення заборони на носіння традиційних жіночих мусульманських шат — паранджі та нікаба. Порушникам загрожує штраф до 137 євро, а при повторному порушенні — тиждень в'язниці.[2]
1 серпня 2018 року вступив у дію закон, що встановлює заборону на носіння в громадських місцях елементів одягу, що приховують обличчя, зокрема й мусульманські паранджу, чадру і бурку. Порушення цієї заборони штрафується у тисячу данських крон (134 євро), а за порушення закону чотири рази поспіль - 10 тис. крон[3].
Заборону на носіння жіночих мусульманських шат планують запровадити парламенти Австрії, Ірландії, Іспанії, Італії, Нідерландів і Швейцарії.
- У вересні 2013 року жителі кантону Тічино, стали першими в Швейцарії, які проголосували за заборону на носіння паранджі та нікаба в громадських місцях. На користь цієї заборони висловилося близько 65 % учасників кантонального референдум[4].
- ↑ "Н. Саркозі запропонував заборонити носіння паранджі " [Архівовано 11 квітня 2010 у Wayback Machine.], РБК Інформаційні системи від 23 червня 2009 року (рос.)
- ↑ «L interdiction de la burqa est votée [Архівовано 2011-08-27 у Wayback Machine.]», «Le Soir», 28 квітня 2011
- ↑ У Данії набула чинності заборона на носіння паранджі
- ↑ В швейцарському кантоні Тічино заборонено носіння паранджі в громадських місцях. Процитовано 23 вересня 2013.
- Абдуллаев Т. А. Одежда узбеков (XIX-нач. ХХ в). — Ташкент: Фан, 1978.
- Ершов Н. Н., Широкова З. А. Альбом одежды Таджиков. — Душанбе, 1969.
- Калашникова Н. М., Плужникова Г. А. Одежда народов СССР. М.: «Планета», 1990.
- Костюм народов Средней Азии: историко-этнографические очерки. — М: Наука, 1979.
- Лобачева Н. Паранджа: Ритуальный костюм или свадебная одежда. — «Азия и Африка сегодня» (Москва), 1995, N8, с.78-80.
- Русяйкина С. П. Поездка в Таджикскую ССР. — Академия наук СССР. Институт этнографии. Краткие сообщения, вып.4. — Издательство академии наук СССР, 1948, с. 81-86.
- Сухарева О. А. История Среднеазиатского костюма: Самарканд (2-ая половина XIX- нач. ХХв.). — М., 1982.
- Широкова З. А. Традиционная и современная одежда женщин горного Таджикистана. — Душанбе, 1976.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паранджа
|
Це незавершена стаття про одяг. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |