Організація економічного співробітництва та розвитку
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), (англ. Organisation for Economic Co-operation and Development (OECD)) — міжнародна організація, що об'єднує 38[13] країн світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян і високим індексом людського розвитку і розглядаються як розвинені. Договір про ОЕСР був підписаний 14 грудня 1960 року в Парижі, але набув чинності 30 вересня 1961 року на базі Європейської організації економічного співробітництва з метою координації економічної політики країн — членів ОЕСР і погодженням програми допомоги країнам, що розвиваються.
Організація об'єднує 38 найбільш економічно розвинених країн світу — більшість держав Європейського Союзу, США, Австралія, Швейцарія, Норвегія, Південна Корея, Японія та інші. Штаб-квартира розміщена в Парижі (Франція)
ОЕСР також активно співпрацює з державами світу, які не є членами організації (зокрема з Україною), у рамках спеціалізованих програм, міжнародних заходів тощо.
Офіційними мовами ОЕСР є англійська і французька.
Поточним генеральним секретарем ОЕСР є Хосе Анхель Гурріа Тревіньо (з 2006 року).
Установа виникла у 1948 році як Організація європейського економічного співробітництва (ОЄЕС) під керівництвом французького економіста Роберта Марджоліна для допомоги у керівництві здійсненням Плану Маршалла для економічної реконструкції Європи після Другої світової війни. Пізніше список членів союзу розширився неєвропейськими країнами, а у 1961 році він був перетворений на Організацію економічного співробітництва та розвитку. Починаючи з моменту свого створення, ОЕСР ставить за мету посилювати економіку країн-членів, просувати ринкову економіку та представницьку демократію, розвивати вільні ринки, сприяти зростанню як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються.
ОЕСР сьогодні об'єднує 38 [13]країн-членів і надає урядам цих країн рекомендації з вивчення, розробки та покращення соціально-економічної політики. Вони беруть до уваги позитивний досвід, намагаються знайти шляхи вирішення спільних проблем, скоординувати внутрішню та міжнародну політику, які, особливо в час мондіалізації економіки, мають формувати все більше і більше однорідний ансамбль. Дискусії в рамках ОЕСР можуть розгортатися навколо чисто формальних рішень, наприклад, введення суперечливих юридичних норм, які заважають вільному переміщенню капіталів та послуг, виробленню заходів з боротьби з корупцією або забороні державних субсидій у суднобудівництві. Але більш часто такі дискусії дають урядам змогу бути більш поінформованими з тим, щоб потім у національних рамках приймати рішення по всіх аспектах державної політики та краще відчувати їх вплив на міжнародну спільноту. Вони дають можливість пізнавати і діяти з урахуванням думок інших країн.
ОЕСР — це товариство «багатих» країн, які поділяють спільні ідеї. Його країни-члени виробляють 2/3 світових матеріальних цінностей та послуг. Головною вимогою до членства є дотримання принципів ринкової економіки та демократичного плюралізму.
Ядром цієї організації спочатку стали країни Європи та Північної Америки. Нині до ОЕСР входять 38 членів [13].
| ||||
| ||||
|
|
- Європейська комісія бере участь разом із країнами — членами ЄС у роботі ОЕСР[14].
На відміну від Світового Банку та Міжнародного валютного фонду, ОЕСР не надає фінансування. Організація є місцем вивчення та дискусій і здійснює пошуки та аналіз, які допомагають урядам визначити стратегію виходу на формальні угоди між країнами-членами і які будуть реалізовуватися національними інституціями чи в інших міжнародних домовленостях. Ця часто непомітна робота, на думку країн-членів ОЕСР, є основною і дуже ефективною, оскільки, починаючи зі збору та аналізу даних і до колективної дискусії щодо політики, яка проводиться. Взаємне вивчення урядами, багатостороннє спостереження та здійснення відповідного тиску (погоджуйтеся чи реформуйтеся) є найефективнішими засобами ОЕСР.
Визначаючи перешкоди на шляху ефективності, зростання та інновацій, ОЕСР часто спонукає уряди приймати складні політичні рішення з тим, щоб підвищити ефективність їх економік.
Дискусії, які іноді виникають в надрах самої ОЕСР, приводять до угод між урядами щодо застосування єдиних «правил гри» в питаннях міжнародного співробітництва. Ці дискусії можуть також виливатися або у формальні угоди, наприклад, щодо боротьби з корупцією, експортних кредитів, руху капіталів, прямих іноземних інвестицій, або у норми та моделі міжнародної фіскальної політики чи рекомендації та директиви щодо захисту навколишнього середовища.
Деякі комітети, робочі групи, програми, стандарти, форуми, центри, конвенції та ради
[ред. | ред. код]- Комітет з конкуренції ОЕСР
- Комітет з питань державного управління ОЕСР
- програма ОЕСР/SIGMA
- Інвестиційний комітет ОЕСР
- Стандарти ОЕСР щодо офіційного тестування тракторів сільськогосподарського та лісового призначення
- Комітет з політики територіального розвитку ОЕСР
- Глобальний форум з транспарентності та обміну податковою інформацією
- Комітет з питань туризму ОЕСР
- Комітет з питань сприяння розвитку ОЕСР
- Центр розвитку ОЕСР
- Конвенція ОЕСР про боротьбу проти підкупу іноземних публічних посадових осіб в міжнародних комерційних операціях
- Рада з питань суднобудування ОЕСР
- Робоча група з транспорту ОЕСР
- Комітет з питань фінансових ринків
- Комітет з питань фіскальних справ
- Комітет з питань освітньої політики
- Керуюча рада Міжнародного енергетичного агентства (МЕА)
Україна розпочала співпрацю з ОЕСР у 1997 р. У 2003 р. Урядом України створена міжвідомча Координаційна рада у зв'язках з ОЕСР, яку очолював віцепрем'єр-міністр України Сергій Тігіпко. На цей час Координаційну раду очолює Міністр економіки[15].
Мінекономіки України співпрацює з ОЕСР у рамках виконання Євразійської програми конкурентоспроможності (проєкт ОЕСР «Стратегія секторної конкурентоспроможності для України»).
У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України затвердив план дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2013—2016 роки[16].
13 березня 2014 року ОЕСР призупинила процес вступу Російської Федерації через її політику стосовно України. Також країни — члени ОЕСР вирішили поглибити співпрацю з Україною для подальшого зміцнення нинішньої співпраці, а також поділитися досвідом з новим керівництвом, щоб воно успішно вирішило посталі перед ним проблеми[17].
2 липня 2014 року Кабінет Міністрів України уповноважив Міністра економічного розвитку та торгівлі підписати Меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо поглиблення співробітництва[18].
У липні 2022 року під час Міжнародної конференції з питань відновлення України у місті Лугано Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль передав Генеральному секретарю ОЕСР Матіасу Корманну заявку щодо набуття Україною членства в ОЕСР. Крім того, за політичної підтримки Президента України й за ініціативи керівника Офісу Президента Андрія Єрмака 2 серпня 2022 року був направлений запит України на приєднання до Робочої групи OECP з питань хабарництва[19].
5 жовтня 2022 року ОЕСР почала переговори про вступ України[20].
12 грудня 2022 року стало відомо, що у Києві запустять так званий "Офіс зв'язку" Організації економічного співробітництва та розвитку.[21]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #5157-3 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ A cinco años de los Panama Papers, cuáles son las causas abiertas en la Justicia argentina
- ↑ Foro Global Anticorrupción e Integridad de la OCDE 2021
- ↑ а б GRID Release 2018-02-08 — 2018-02-08 — 2018. — doi:10.6084/M9.FIGSHARE.5873451
- ↑ а б SIRENE
- ↑ http://www.couperin.org/presentation/notre-organisation/les-membres-de-couperin/items?cid=162id=221lang=fr
- ↑ https://www.ngfs.net/en/about-us/membership
- ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
- ↑ https://www.alpsp.org/membership-directory
- ↑ https://web.archive.org/web/20220627102128/https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/partnership
- ↑ http://www.oecd.org/cfe/regional-policy/Observatory-on-Subnational-Government-Finance-and-Investment.htm
- ↑ https://www.ifad.org/en/multilateral-organizations
- ↑ а б в oecd list.
- ↑ OECD's country websites (Zugriff am 28. Mai 2010)
- ↑ Про утворення Координаційної ради у зв'язках з Організаціє... | від 18.03.2015 № 122. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 20 жовтня 2016.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2013 р. № 132-р «Про затвердження плану дій щодо поглиблення співробітництва між Україною та Організацією економічного співробітництва та розвитку на 2013—2016 роки»
- ↑ ОЕСР відмовилася від Росії на користь України Економічна правда, 13 березня 2014
- ↑ Уряд України схвалив Меморандум про взаєморозуміння з ОЕСР щодо поглиблення співробітництва [Архівовано 2014-09-03 у Wayback Machine.] Перший національний, 4 липня 2014
- ↑ Денис Шмигаль: Мета України — набуття повноцінного членства в ЄС та ОЕСР. Кабінет Міністрів України. 30 серпня 2022. Процитовано 1 вересня 2022.
- ↑ ОЕСР почала переговори про вступ України (оновлено). ЦЕНЗОР.НЕТ. 5 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ ОЕСР відкриє регіональний офіс в Україні - Шмигаль. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 19 грудня 2022.
- Нестерович В. Ф. Стандарти Організації економічного співробітництва та розвитку щодо урегулювання лобіювання / В. Ф. Нестерович. Історико-правовий часопис. 2016. № 1. — С. 75—79.
- Т. 1. Шинкаренко. Організація економічного співробітництва та розвитку // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т. 2. — 812 с. ISBN 966-316-045-4
- Т. Шинкаренко. Організація економічного співробітництва та розвитку // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 515. ISBN 978-966-611-818-2
- Організація економічного співробітництва і розвитку // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Офіційний вебсайт ОЕСР (англ.) — (фр.)