Населення Чернівців
Чернівці — місто на заході України, адміністративний центр Чернівецької області. За кількістю населення Чернівці посідають 21-е місце в Україні.
У липні 1762 р. чернець-єзуїт Й. Боскович, який супроводжував англійського посланця Портера, у своєму щоденнику відзначав, що населення міста складалося з православних та євреїв, які мешкали у 200 хатинах. Починаючи з 1775 р. населення Чернівців неухильно зростало завдяки припливові з Буковини, а ще більше з Галичини (українців та поляків) та німців з Австрії і Німеччини.
У радянські часи населення Чернівців стрімко збільшилося за рахунок міграції селян до міста. Значне зростання населення міста відбулося у 70—80 роках минулого століття, що обумовлювалося будівництвом та розміщенням великих промислових об'єктів на території міста. Це викликало притік робочої сили зі східних областей та навколишніх населених пунктів. Починаючи з дев'яностих років минулого століття, спостерігалася певна стабілізація цього зростання зі збереженням тенденції до збільшення. У 2000–2001 рр. відбувся помітний спад чисельності населення міста. Не виключено, що це пов'язано з упорядкуванням даних про чисельність населення під час Всеукраїнського перепису 2001 року.
| Рік | 1775 | 1794 | 1832 | 1846 | 1851 | 1858 | 1869 | 1873 | 1881 | 1890 | 1891 | 1900 | 1901 | 1910 | 1912 | 1915 | 1919 | 1920 | 1926 | 1930 | 1933 | 1936 | 1939 | 1941 | 1959 | 1964 | 1967 | 1970 | 1973 | 1974 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення, тис. осіб | 2,3 | 5,0 | 11,0 | 15,0 | 20,4 | 26,3 | 34,0 | 33,9 | 45,6 | 54,2 | 57,4 | 65,8 | 67,6 | 93,0 | 87,1 | 94,0 | 91,9 | 90,0 | 90,0 | 112,4 | 111,1 | 112,4 | 109,7 | 78,8 | 141,9 | 154,0 | 178,0 | 186,8 | 198,0 | 199,0 |
| Рік | 1979 | 1981 | 1982 | 1984 | 1985 | 1987 | 1989 | 1991 | 1992 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення, тис. осіб | 218,6 | 224,0 | 232,0 | 238,0 | 244,0 | 254,0 | 256,6 | 258,8 | 261,2 | 262,0 | 261,2 | 258,5 | 255,4 | 252,4 | 248,7 | 244,7 | 240,5 | 241,2 | 241,7 | 242,3 | 243,5 | 245,0 | 246,9 | 249,5 | 251,8 | 253,8 | 255,9 | 258,8 | 262,1 |
Динаміка природного приросту населення Чернівців за останні 15 років дуже схожа до динаміки інших міст України. У цілому за цей час природний приріст населення зменшився майже вчетверо. Особливо різке падіння природного приросту спостерігалося протягом 1989–2001 років. З 2001 року негативний показник природного приросту населення дещо зменшується, проте кількість померлих продовжує перевищувати кількість народжуваних. У 2005 р. природний приріст становив 357 осіб.
Показники природного руху населення Чернівців[1][2]
| 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
| Народжені | 1860 | 1998 | 2234 | 2326 | 2343 | 2275 | 2556 | 2564 | 2560 | 2624 | 2605 | 2751 |
| Померлі | 2490 | 2604 | 2621 | 2683 | 2621 | 2714 | 2665 | 2577 | 2494 | 2396 | 2424 | 2446 |
| Природний приріст населення | –630 | –606 | –387 | –357 | –278 | –439 | –109 | –13 | +66 | +228 | +181 | +305 |
Показники міграційного руху населення Чернівців[1][3]
| 2000 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | |
| Прибулі | 5686 | 5565 | 5567 | 5780 | 5886 | 6427 | 6212 | 5753 | 5570 | 5464 | 6419 | 6719 |
| Вибулі | 5197 | 4431 | 4624 | 4199 | 4089 | 4041 | 3506 | 3501 | 3569 | 3606 | 3687 | 3736 |
| Міграційний приріст | +489 | + 1134 | + 943 | +1581 | +1797 | +2386 | +2706 | +2252 | +2001 | +1858 | +2732 | +2983 |
Чернівці — молоде місто: більша частина населення Чернівців має вік до 44 років (у 2005 році — 63,85 %). Проте, відстежуючи тенденції, можна спостерігати ознаку наростаючого «старіння» населення. З 1989 року по 2005 рік частка населення віком 0—14 років скоротилася з 21,70 % до 13,85 %.
Розподіл постійного населення за основними віковими групами[1]
| молодше працездатного віку |
працездатного віку |
старше працездатного віку | |
| 1989 | 23,3% | 60,7% | 16,0% |
| 2002 | 18,0% | 64,6% | 17,4% |
| 2003 | 17,0% | 65,5% | 17,5% |
| 2004 | 16,3% | 66,0% | 17,7% |
| 2005 | 15,7% | 66,2% | 18,1% |
| 2006 | 15,4% | 66,4% | 18,2% |
| 2007 | 15,0% | 66,5% | 18,5% |
| 2008 | 14,8% | 66,4% | 18,8% |
| 2009 | 14,7% | 66,2% | 19,1% |
| 2010 | 14,7% | 65,7% | 19,6% |
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 90% населення міста, росіяни — 7%.[4]
За національним складом Чернівці є поліетнічним містом. Від 1775 Чернівці набрали мішаного характеру національного складу. Крім українців і румунів, у Чернівцях селилися євреї, німці й поляки. До 1918 у місті панувала німецька мова, якою, крім німців, розмовляли також євреї (разом вони становили половину населення міста) і навіть частково українці, румуни і поляки.
У 1940 році з Чернівців було репатрійоване майже усе етнічне німецьке населення, що завдало місцевому поліетнічному колориту непоправної шкоди. Перепис 1941 року показує великі зміни, що відбулися на початку другої світової війни: переселення німців, частково українців, поляків і румунів до Німеччини і Румунії, приплив євреїв з довколишніх місцевостей. За радянського часу зникли німці і поляки, зменшилась чисельність румунів (17 %), євреїв, натомість збільшилась чисельність українців (62 %) і росіян (11 %).
Сьогодні у Чернівцях проживає населення 65 національностей. Серед них найбільше українців — близько 80 %, росіян — до 12 %, румун — до 5 %, молдован — до 2 %, поляків, євреїв, білорусів — до 1 %.
Національний склад населення Чернівців за даними переписів:
| 1870 | 1890 | 1910 | 1930 | 1959 | 2001 | |
| українці | 5 831 | 10 385 | 15 254 | 11 130 | 61 000 | 189 021 |
| росіяни | 1 521 | 32 400 | 26 733 | |||
| румуни/молдовани | 5 999 | 7 624 | 13 440 | 30 367 | 10 600 | 14 382[5] |
| євреї | 9 552 | 17 359 | 28 613 | 42 592 | 37 600 | 1 308 |
| поляки | 8 986 | 2 300 | 1 408 | |||
| білоруси | 1 200 | |||||
| німці | 16 359 | |||||
| населення | 33 870 | 54 250 | 87 230 | 112 427 | 141 940 | 236 700 |
| 1870 | 1890 | 1910 | 1930 | 1959 | 2001 | |
| українці | 17,2% | 19,1% | 17,5% | 9,9% | 43,0% | 79,9% |
| росіяни | 1,4% | 22,8% | 11,3% | |||
| румуни/молдовани | 17,7% | 14,1% | 15,4% | 27,0% | 7,5% | 6,1% |
| євреї | 28,2% | 32,0% | 32,8% | 37,9% | 26,5% | 0,6% |
| поляки | 8,0% | 1,6% | 0,6% | |||
| білоруси | 0,8% | |||||
| німці | 14,6% | |||||
| населення | 33 870 | 54 250 | 87 230 | 112 427 | 141 940 | 236 700 |
Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста[6].
Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 66 % населення міста, російською — 11 %, українською та російською в рівній мірі — 20 %[4].
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 82 % населення міста, російською — 15 %, румунською — 2 %[7].
27 липня 2023 року рішенням Чернівецької міської ради у Чернівцях було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[8].
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 87 % населення міста, російською — 28 %, румунською — 5 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів)[9].
Рідна мова населення Чернівців, згідно з переписом 2001 року:
- українська — 79,2%,
- російська — 15,27%,
- румунська — 3,26%,
- молдовська — 1,08%,
- польська — 0,12%,
- єврейська — 0,11%,
- білоруська — 0,09%,
- вірменська — 0,05%,
- болгарська — 0,03%,
- німецька — 0,03%,
- циганська — 0,02%,
- угорська — 0,01%,
Етномовний склад населення районів міста (рідні мови за переписом 2001 р.)[10]
| українська | російська | румунська | молдовська | польська | єврейська | білоруська | |
| м. Чернівці | 79,20 | 15,27 | 3,26 | 1,08 | 0,12 | 0,11 | 0,09 |
| Садгірський район | 93,43 | 4,04 | 0,38 | 0,51 | 0,13 | 0,01 | 0,08 |
| Першотравневий район | 77,45 | 16,22 | 3,53 | 1,43 | 0,12 | 0,13 | 0,09 |
| Шевченківський район | 77,19 | 17,08 | 3,70 | 1,02 | 0,12 | 0,12 | 0,09 |
Мовний склад Чернівців у другій половині XIX ст.[11]
| мова | 1857 | 1880 | 1900 |
| німецька та їдиш | 12 290 | 22 720 | 34 441 |
| румунська | 4 800 | 6 431 | 9 400 |
| українська | 3 500 | 8 232 | 13 030 |
| польська | 810 | 6 707 | 8 601 |
| інші | 188 | 510 | 295 |
| всього | 21 588 | 44 600 | 65 767 |
| мова | 1857 | 1880 | 1900 |
| німецька та їдиш | 56,9% | 50,9% | 52,4% |
| румунська | 22,2% | 14,4% | 14,3% |
| українська | 16,2% | 18,5% | 19,8% |
| польська | 3,8% | 15,0% | 13,1% |
| інші | 0,9% | 1,1% | 0,4% |
- ↑ а б в Профіль громади міста Чернівців[недоступне посилання з липня 2019] - Матеріали до Стратегічного плану підвищення конкурентоспроможності та економічного розвитку міста Чернівців
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 червня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Міграційний рух населення. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 червня 2013.
- ↑ а б https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf
- ↑ румунів - 10 553, молдован - 3 829
- ↑ Про забезпечення функціонування української мови як державної. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Восьме всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2023) – соціологічна група «Рейтинг»
- ↑ Пінькас, Тетяна (27 липня 2023). Міськрада заборонила використання російськомовного культурного продукту. Суспільне. Архів оригіналу за 27 жовтня 2023. Процитовано 9 грудня 2023.
- ↑ Дев'яте всеукраїнське муніципальне опитування (Квітень – Травень 2024) — соціологічна група «Рейтинг»
- ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 червня 2013.
- ↑ Чернівці: полікультурна мозаїка (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 вересня 2013. Процитовано 25 червня 2013.
