Перейти до вмісту

Караїми в Україні

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Караїми в Україні
КількістьУкраїна Україна
1 196 (2001)
Ареал Україна
Близькі докримчаки, кримські татари
Входить доКараїми
Мовакараїмська, російська, українська
Релігіякараїмізм

Караїми в Україні — національна меншина, що мешкає переважно у Криму (кримські караїми) та Івано-Франківській області (галицькі караїми). За переписом 2001 р. в Україні налічувалось 1196 караїмів, з них у Криму — 671, в Івано-Франківській області — 106.

Історія

[ред. | ред. код]

Тюркомовні караїми є корінними жителями Кримського півострова, потомками племен, які входили в VIII—IX ст. у Хозарський каганат, а точніше тих, хто прийняв караїмізм — різновид юдаїзму, що визнає лише писаний Старий завіт і відкидає Талмуд. Арамейсько-староєврейською мовою термін караїм означає читець (читець Тори). З часом це слово стало етнонімом, назвою народу. Існують твердження, ніби він належав до караїмської секти юдаїзму, що виникла в VIII ст. у Месопотамії й походить від хозарів, правляча верхівка яких прийняла юдейську релігію, а після розгрому Хозарського каганату Київською Руссю оселилися в Криму. Дослідження підтверджують прямий і безпосередній генетичний зв'язок караїмів з хозарами.

При ханському дворі караїми були шанованими людьми. Вони опікувалися монетним двором. З походу в Крим 1397 р. литовський князь Вітовт забрав до Литви майже 400 караїмських сімей. Пізніше караїми переселилися в міста Галич, Тисменицю і Луцьк. У XV ст. в Києві заснована караїмська колонія, такого ж типу поселення караїмів мали місце у Львові, де була Караїмська вулиця, Жовкві, Самборі, Деражні. Потім більшість з них переселилася у Галич (з Галичини та Волині), осівши у передмісті Залукві. Караїмські громади очолювали газани, котрі мали адміністративну, правову і релігійну владу. Завдячуючи общинній формі життя, караїми й за межами Криму зберегли мову і культуру, тюркську основу обрядів, одягу, фольклору, національної кухні.

Чисельність

[ред. | ред. код]
Розселення караїмів у Криму за переписом 1926 року, %

Чисельність караїмів за переписами[1]:

  • 1926 — ~7 000 (УРСР — 2341, Кримська АРСР — 4213, Східна Галичина — ~500)
  • 1959 — 3 301
  • 1970 — 2 596
  • 1979 — 1 845
  • 1989 — 1 404
  • 2001 — 1 196

Караїми в Україні за переписом 2001 р.[2]

У Закарпатській, Кіровоградській, Рівненській, Сумській та Чернівецькій областях на момент перепису не було зафіксовано жодного караїма. На Прикарпатті, за словами Степана Пушика, залишилося кілька осіб караїмської народності[3].

Караїмська мова належить до кипчацько-половецької підгрупи кипчацької групи тюркських мов. За класифікацією ЮНЕСКО, перебуває на грані вимирання.

Рідна мова караїмів України за переписом 2001 р.[4]

Етнографічні дослідження

[ред. | ред. код]

Іван Вагилевич записав розповідь караїмського рабина з Галича про неіснуючу уже в той час місцеву кам'яну статую діда і баби, до якої доторкалися хворі, вірячи в зцілення[5].

Релігія

[ред. | ред. код]

Караїми сповідують караїмізм

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Переписи населення Російської Імперії та СРСР. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 22 квітня 2013.
  2. Національний склад регіонів України [Архівовано 15 липня 2018 у Wayback Machine.] за переписом 2001 р.
  3. Пушик Степан. Галичина і княгиня Ланка // Дзвін. — 2006. — № 1. — С. 117.
  4. Перепис населення 2001 р.Розподіл населення за національністю та рідною мовою [Архівовано 12 січня 2014 у Wayback Machine.]
  5. Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської Трійці» — Київ: Наукова думка, 1990. — С. 165.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Караїми на Волині: Штрихи до портрета загадкового народу / В. В. Шабаровський. — Луцьк: ПВД «Твердиня», 2013. — 252 с. — ISBN 978-617-517-146-2

Посилання

[ред. | ред. код]