Населення Лівану
Населення Лівану  | |
|---|---|
 Ріст чисельності населення країни | |
| Чисельність | 6,184 млн осіб |
| Густота | 571,9 особи/км² |
| Коефіцієнт міграції | 1,1 ‰ |
| Природний рух | |
| Природний приріст | ▲0,86 % |
| Народжуваність | 14,59 ‰ |
| Фертильність | 1,73 дітей на 1 жінку |
| Смертність | 4,88 ‰ |
| Смертність немовлят | 7,76 ‰ |
| Вікова структура | |
| • до 14 років | 25,08 % |
| • 15–64 років | 68,34 % |
| • старіші за 65 років | 6,58 % |
| Середня тривалість життя | 77,4 року |
| • чоловіків | 76,18 року |
| • жінок | 78,69 року |
| Статева структура | |
| загалом | 1 чол./жін. |
| при народженні | 1,05 чол./жін. |
| до 15 років | 1,05 чол./жін. |
| 15–64 років | 0,87 чол./жін. |
| після 65 років | 0,79 чол./жін. |
| Етнічні групи | |
| Нація | ліванці |
| Найбільший етнос | араби |
| Нацменшини | вірмени |
| Мови | |
| Офіційна | арабська |
| Також у побуті | французька, англійська, вірменська |
Населення Лівану. Чисельність населення країни 2015 року становила 6,184 млн осіб (109-те місце у світі)[1]. Чисельність ліванців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 14,59 ‰ (133-тє місце у світі), смертність — 4,88 ‰ (191-ше місце у світі), природний приріст — 0,86 % (128-ме місце у світі) 
.
Народжуваність у Лівані, станом на 2015 рік, дорівнює 14,59 ‰ (133-тє місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,73 дитини на одну жінку (169-те місце у світі)[1].
Смертність у Лівані 2015 року становила 4,88 ‰ (191-ше місце у світі)[1].
Природний приріст населення у країні 2015 року становив 0,86 % (128-ме місце у світі)[1].
Середній вік населення Лівану становить 29,9 року (118-те місце у світі): для чоловіків — 29,3, для жінок — 30,5 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,4 року (70-те місце у світі), для чоловіків — 76,18 року, для жінок — 78,69 року[1].
Вікова структура населення Ливану, станом на 2015 рік, виглядає таким чином:
- діти віком до 14 років — 25,08 % (793 837 чоловіків, 757 120 жінок);
- молодь віком 15—24 роки — 17,04 % (539 232 чоловіки, 514 394 жінки);
- дорослі віком 25—54 роки — 44,13 % (1 378 852 чоловіки, 1 350 506 жінок);
- особи передпохилого віку (55—64 роки) — 7,18 % (205 933 чоловіки, 237 849 жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,58 % (179 983 чоловіки, 226 995 жінок)[1].
Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 9,5; коефіцієнт розлучуваності — 1,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 17 (дані за 2007 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 32,8 року, жінки — 28,8 року, загалом — 30,8 року (дані за 2006 рік)[4].
Густота населення країни 2015 року становила 571,9 особи/км² (20-те місце у світі)[1].
Ліван надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 87,8 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Бейрут (столиця) — 2,226 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
| № | Назва | Мухафаза | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бейрут  Триполі |
1 | Бейрут | Бейрут | 1 916 100 |  Сайда  Сур | ||||
| 2 | Триполі | Північний Ліван | 730 000 | ||||||
| 3 | Сайда | Південний Ліван | 463 554 | ||||||
| 4 | Сур | Південний Ліван | 60 204 | ||||||
| 5 | Набатія | Набатія | 50 000 | ||||||
| 6 | Захла | Бекаа | 45 000 | ||||||
| 7 | Джунія | Гірський Ліван | 35 500 | ||||||
| 8 | Батрун | Північний Ліван | 35 312 | ||||||
| 9 | Хаббух | Набатія | 28 433 | ||||||
| 10 | Баальбек | Бекаа | 10 392 | ||||||
Річний рівень еміграції 2015 року становив 1,1 ‰ (150-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2015 рік, у країні постійно перебуває 449,97 тис. палестинських біженців, 7,2 тис. біженців з Іраку, 1,03 млн біженців з Сирії[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 12,0 тис. внутрішньо переміщених осіб, внаслідок знищення 2007 року табору палестинських біженців урядовими загонами. У країні перебувають тисячі осіб без громадянства, діти сирійських біженців, діти ліванок від негромадян, або біженців.
Головні етноси країни: араби — 95 %, вірмени — 4 %, інші — 1 %. Християнське арабське населення країни не ідентифікує себе з арабами, а виводить своє коріння від прадавніх фінікійців.
Офіційна мова[5]: арабська. Інші поширені мови: французька, англійська, вірменська.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: іслам — 54 % (суніти — 27 %, шиїти — 27 %), християнство — 40,5 % (мароніти — 21 %, грецьке православ'я — 8 %, греко-католики — 5 %, інші — 6,5 %), друзи — 5,6 %, невелика кількість — юдаїзм, бахаїзм, буддизм, індуїзм, мормони, загалом 18 релігійних сект (станом на 2012 рік)[1].
-
Етнорелігійна мапа Лівану й Сирії, 1935 рік (фр.) -
Розселення основних релігійних груп Лівану (англ.) -
Етнорелігійні громади Лівану згідно з переписом 2011 року (англ.)
.jpg)
Рівень письменності 2015 року становив 93,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 96 % — серед чоловіків, 91,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 2,6 % ВВП країни, станом на 2013 рік (162-ге місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 12 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарями у країні на рівні 3,2 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками у стаціонарах — 3,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (73-тє місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 7,76 ‰ (155-те місце у світі); хлопчиків — 8,18 ‰, дівчаток — 7,32 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 15 випадків на 100 тис. народжень (130-те місце у світі)[1].
Ліван входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
2014 року зареєстровано 1,8 тис. хворих на СНІД (117-те місце у світі), це 0,06 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (116-те місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила приблизно 100 осіб (117-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 30,8 % (40-ве місце у світі);
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99 % населення в містах і 99 % в сільській місцевості; загалом 99 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 80,7 %, в сільській місцевості — 80,7 %, загалом по країні — 80,7 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2005 рік, дорівнює 1,31 км³ на рік, або 316,8 тонни на одного мешканця на рік: з яких 29 % припадає на побутові, 11 % — на промислові, 60 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 47,3 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 35,4 %; частка осіб похилого віку — 12 %, або 8,3 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я та пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2004 року перебувало 28,6 % населення країни[1]. Дані про розподіл доходів домогосподарств у країні відсутні[1].
Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 4,577 млн унікальних інтернет-користувачів (76-те місце у світі), що становило 74 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2013 року становили 1,628 млн осіб, без врахування приблизно 1 млн іноземних працівників (128-ме місце у світі)[1]. Дані по структурі зайнятості економічно активного населення у господарстві країни відсутні. Дані про рівень безробіття серед працездатного населення країни, станом на 2015 рік, серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 22,1 %, серед юнаків — 22,3 %, серед дівчат — 21,5 % (71-ше місце у світі)[1].
Вирощування конопель значно скоротилось, до 2,5 тис. га 2002 року, незважаючи на це рівень споживання марихуани залишився на попередньому рівні; нечасті випадки вирощування опійного маку; транзитна країна для латиноамериканського кокаїну і південно-східноазійський героїн, що прямує до країн Близького Сходу й Європи; фундаментальні угруповання отримують прибуток завдяки відмиванню грошей отриманих від незаконного обігу наркотичних речовин[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Лівану докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але не повною мірою, країна перебуває у списку спостереження другого рівня[6][7].
-
Країни-донори (червоний) і країни-реципієнти кримінальних потоків (англ.) -
Глобальна боротьба з торгівлею людьми (англ.)
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
- при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці 55—64 років — 0,87 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- у віці за 64 роки — 0,79 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
- загалом — 1 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].
Демографічні дослідження у країні ведуться рядом державних і наукових установ:
- .
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар Lebanon : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ ' Marriages and crude marriage rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 24 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Divorces and crude divorce rates : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2011. — 24 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ ' Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics : [англ.] : [арх. 30 січня 2018 року] // United Nations Statistical Division. — 2004. — 24 November. — Дата звернення: 29 січня 2018 року.
- ↑ Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
- ↑ Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
- ↑ UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
- Атлас. 10—11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В. І., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Гудзеляк І. І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с. — ISBN 978-966-613-599-8.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці : Рута, 2003. — 392 с. — ISBN 9665685988.
- Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. — ISBN 966-608-442-2.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.] — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
- Ігнатьєв П. М. Країнознавство: Країни Азії. — Ч. : Книги-ХХІ, 2004. — 383 с. — ISBN 966-8029-53-4.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Крисаченко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : Видавництво Національного інституту стратегічних досліджень, 2005. — 368 с. — ISBN 966-554-083-1.
- Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. — ISBN 966-505-006-0.
- Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007. — 292 с. — (Вища освіта XXI століття)
- Масляк П. О., Дахно І. І. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно ; за ред. П. О. Масляка. — К. : Вежа, 2003. — 280 с. — ISBN 966-7091-53-8.
- (рос.) Ливан // Демографический энциклопедический словарь / главн. ред. Валентей Д. И. — М. : Советская энциклопедия, 1985. — 608 с.
- (рос.) Ливан // Страны и народы. Зарубежная Азия. Общий обзор. Юго-Западная Азия / Редкол. : Н. И. Прошин (отв. ред.), И. А. Дементьев и др. — М. : «Мысль», 1979. — 381 с. — (Страны и народы) — 180 тис. прим.
- (рос.) Атлас народов мира / Отв. ред. С. И. Брук и В. С. Апенченко. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с. — 20 тис. прим.
- (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
- (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с. — ISBN 5-691-00047-0.
- (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.
- World Population Prospects : [англ.] // United Nation. Department of Economic and Social Affairs. — демографічні показники населення світу.
- Global Health Observatory. Lebanon : [англ.] // World Health Organization (WHO). — медико-статистичні показники Лівану.
- Demographic and Health Surveys : [англ.] // U.S. Agency for International Development. — репрезентативні дані про стан здоров'я і населення у країнах, що розвиваються.
- At a glance: Lebanon. Statistics and Monitoring : [англ.] // UNICEF. — статистичні дані про стан і становище дітей Лівану.
- Lebanon. World Bank Open Data : [англ.] // The World Bank. — статистично-економічні показники Лівану.
- Lebanon. Country Profile : [англ.] // International Labor Organization. — економіко-статистичні показники Лівану від Міжнародної організації праці.
- United Nations Development Programme in Lebanon : [англ.] // UNDP. — сторінка локального відділення Програми розвитку ООН.
- United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) : [англ.]. — Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН).
- World Population Estimates : [англ.] // U.S. Census Bureau. — оцінки населення світу.
