Азорські острови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Азорські острови
Азорський автономний регіон

Прапор Герб
Девіз: «Краще вмерти вільними, ніж жити підкореними» (Antes morrer livres que em paz sujeitos)
Гімн: Hino dos Açores
Розташування Азорських островів
Розташування Азорських островів
Столиця Понта-Делгада
Офіційні мови португальська
Форма правління Автономний регіон
 - Президент Вашку Курдейру
 - Автономія 1976 
Площа
 - Загалом 2333 км²
Населення
 - оцінка 2006  243.018 (не враховується)
 - перепис 2001  241.763
 - Густота 104/км²
Валюта Євро (€) (EUR)
Часовий пояс UTC-1
Домен .pt
Телефонний код +351
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Азорські острови

Азо́рські острови́ (порт. Ilhas dos Açores, МФА[ˈi.ʎɐʒ duz ɐ.ˈso.ɾɨʃ]) — архіпелаг із 9 гористих вулканічних островів та кількох рифів у північній частині Атлантичного океану. Володіння Португалії. Лежать на захід від Піренейського півострова на віддалі 1360 км. Відкриті європейцями у XIV столітті. Освоєні португальцями у XV—XVI століттях. З 1976 року складають Азо́рський автоно́мний регі́он (порт. Região Autónoma dos Açores). Поділяються на три групи: західну (острови Корву і Флореш), центральну (острови Терсейра, Піку, Фаял, Сан-Жорже і Грасіоза) та східну (острови Сан-Мігел і Санта-Марія). Простягаються з заходу на схід приблизно на 600 км. Площа — 2 247 км². Населення — 254 тис. осіб (1987; 251 тис. в 1981), в основному португальці. Столиця — місто Понта-Делгада на острові Сан-Мігел. Європейська статистична територіальна одиниця 1-го рівня. Код — PT-20. Також — Азо́ри (порт. os Açores).

Назва

[ред. | ред. код]
  • Азо́рські острови́ (порт. Ilhas dos Açores, «Яструбині острови») — повна назва архіпелагу. Етимологія невідома. За традицією назву виводять від португальського слова яструб (порт. Açor).
  • Азо́ри (порт. os Açores, англ. the Azores) — коротка назва архіпелагу. На карті Мартіна Бегайма (1492) Азорами (лат. Insulae Azore) позначені острови східної і центральної груп, в той час як острови західної групи названі Флорами (лат. Insulae Flores). У старій картографії архіпелаг називали Щасливими островами (порт. Ilhas Afortunadas), або ототожнювали із міфічним Островом святого Брендана (порт. Ilhas de São Brandão), відкритим колись ірландським мореплавцем Бренданом Клонфертським.
  • Азо́рський автоно́мний регі́он (порт. Região Autónoma dos Açores) — назва адміністративної одиниці Португалії на островах.

Історія

[ред. | ред. код]
Ґаспар Фрутуозо написав Saudades da Terra, першу історію Азорських островів і Макаронезії, в 1580-х роках.

У XIX столітті, на додаток до існуючих, були наступні муніципалітети (порт. concelhos): Топо (нині включений до Кальєти), Прая-де-Грасіоза (нині інтегрований до Санта-Круш-де-Грасіоза), Сан-Себастьяна (нині до Ангра-ду-Ероіжму), Капелас (зараз включений до міста Понта-Дельгада) і муніципалітет Агуа-де-Пау (нині інтегрований у Лагоа).

Географія

[ред. | ред. код]

Острови

[ред. | ред. код]

Рельєф

[ред. | ред. код]

Острови є надводними вершинами Серединно-Атлантичного хребта, вулканічні за походженням, тому тут часті землетруси. Всі острови мають гірський рельєф, з вершинами висотою до 2000 м. Найвища точка архіпелагу — гора Піку на однойменному острові з висотою 2 351 м. Береги досить обривисті. На островах багато різноманітних проявлень вулканізму — фумарольні та термальні мінеральні джерела.

Клімат

[ред. | ред. код]

Острови розташовані в області підвищеного атмосферного тиску (так званий Азорський максимум). Клімат субтропічний, океанічний, рівний та м'який, з малими амплітудами температур. Пересічна температура січня становить +14 °C, липня — +22 °C. Опадів випадає 700—800 мм за рік.

Пересічні річні температури та кількість опадів:


Клімат Понта-Делгада
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 20,2 20,4 22,8 22,6 23,2 25,6 28,2 28,8 28,6 26,2 25,5 22,6
Середній максимум, °C 16,8 16,6 17,0 17,7 19,1 21,4 23,9 25,3 24,3 21,9 19,4 17,8 20,1
Середній мінімум, °C 12,2 11,5 12,0 12,3 13,6 15,8 17,8 19,0 18,4 16,5 14,3 12,9 14,7
Абсолютний мінімум, °C 4,4 3,7 4,2 5,5 6,6 8,3 12,0 13,0 12,2 10,4 7,6 6,2
Норма опадів, мм 96.9 84.0 87.7 76.7 72.0 39.6 26.6 46.1 91.9 108.5 108.7 146.9
Кількість сонячних годин 97 103 120 141 174 163 208 213 175 142 109 93 1738


Органічний світ

[ред. | ред. код]

Фауна островів палеарктична. Вона дуже бідна і має різко виявлений острівний характер. Відсутні ссавці, за винятком кажанів і тварин, завезених людиною (кролів, ласок, мишей, пацюків). Орнітофауна Азорських островів представлена європейськими видами, за винятком одного ендемічного виду снігура (Pyrhulla murina). Дуже багато канюків (порт. acores — канюки, шуліки). Птахів, за Уоллесом, занесло і заносить на Азорські острови вітрами.

На схилах гір поширені субтропічні гірські ліси, в яких домінує криптомерія японська. Чагарникові ж породи представлені лавром, каштаном, ялівцем. Флора Азорських островів дуже бідна аборигенними видами в порівнянні з аналогічною флорою найближчих сусідніх архіпелагів: Мадейри і Канарських островів. Загалом флора Азорських островів налічує 197 корінних видів рослин, з яких 35,5 % є ендемічними (див. Список ендемічної флори Азорських островів)[1]. Багато здичавілих інтродукованих рослин. На островах вирощують банани, цитрусові, абрикоси, виноград та інші культури.

Економіка

[ред. | ред. код]

Головною галуззю прибутку островів є туризм. Найбільші курортні міста — Понта-Делгада (острів Сан-Мігел), Ангра-ду-Ероїжму (острів Терсейра) та Орта (острів Фаял). На островах збудовано кілька міжнародних аеропортів.

Архіпелаг — велика база трансатлантичних авіаційних ліній, океанічних комунікацій, вузол міжконтинентальних ліній зв'язку. На острові Терсейра розташована американо-португальська військово-повітряна база «Лажеш».

Муніципалітети

[ред. | ред. код]
  1. Ангра-ду-Ероїшму
  2. Велаш
  3. Віла-Франка-ду-Кампу
  4. Віла-ду-Корву
  5. Віла-ду-Порту
  6. Кальєта
  7. Лагоа
  8. Лажеш-даш-Флореш
  9. Лажеш-ду-Піку
  10. Мадалена
  11. Нордеште
  12. Орта
  13. Повуасан
  14. Понта-Делгада
  15. Прая-да-Віторія
  16. Рібейра-Гранде
  17. Санта-Круш-да-Грасіоза
  18. Санта-Круш-даш-Флореш
  19. Сан-Роке-ду-Піку

Освіта

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hanno Schäfer. Endemic Vascular Plants of the Azores: an Updated List [Архівовано 29 січня 2015 у Wayback Machine.](англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  1. Бєлозоров С. Т. Африка : Фізико-географічний нарис / ред. С. В. Томашевська. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с. — 3000 прим..

Посилання

[ред. | ред. код]