Махачкала
| місто Махачкала | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.png)
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Дагестан | ||||
| Код ЗКАТУ: | 82401000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 82701000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 1844 | ||||
| Статус міста | 1857 | ||||
| Населення | 622 091 (2024) | ||||
| Площа | 468,13 км² | ||||
| Поштовий індекс | 367000–367999 | ||||
| Телефонний код | +7 8722 | ||||
| Географічні координати: | 42°58′57″ пн. ш. 47°30′18″ сх. д. / 42.9825° пн. ш. 47.505° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | mkala.ru | ||||
| Міський голова | Саїд Аміров | ||||
| Мапа | |||||
  Махачкала  Махачкала | |||||
|
| |||||
|
| |||||
.svg)
Махачкала́ (ав. МахІачхъала, лезгин. Магьачкъеле, таб. Мягьячгъала, дарг. ГІянжи-Къала, МяхІячкъала, кум. Магьачкъала, лакськ. МахІачкъала, Анжи, азерб. Mahaçqala) — місто в Росії, столиця Дагестану. Розташована на вузькій смузі рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Таркі-Тау та морем. Населення міста — 622 091 мешканців (2024).
Махачкала розташована поблизу передгір'їв Великого Кавказу, на вузькій смузі низинної рівнини західного узбережжя Каспійського моря між горою Тарки-Тау та морем, яка в минулому називалася «Дагестанським коридором». Також на території міста є озера Вузівське, Ак-Гель, Грязьове, річки Шурінка, Крива Балка, Юзбашев, Сулак, Терек.
Клімат міста помірний континентальний[1]. Середньорічна температура повітря +12,4 градуса. Літо спекотне, середня температура літніх місяців 23,6 градуса, денна максимальна температура до +36-38 градусів. Зима дуже м'яка. Середня температура 1,7 градуса, а вночі опускається нижче нуля. Опадів випадає 410—450 мм на рік, відносна вологість за рік близько 70 % (взимку до 80 %), а в липні та серпні близько 50 %. У літні місяці буває максимальне число ясних днів. Тривалість літнього періоду (з температурою вище +15 градусів) становить 150 днів, початок припадає на 11 травня, останній літній день 7 жовтня. Вітри переважають південно-східні та північно-західні.
| Клімат Махачкалы | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Абсолютний максимум, °C | 19,0 | 20,9 | 28,8 | 27,4 | 35,1 | 36,1 | 38,7 | 38,7 | 35,0 | 28,9 | 23,1 | 20,1 | |
| Середній максимум, °C | 4,2 | 4,2 | 7,8 | 14,3 | 20,2 | 25,9 | 28,9 | 28,7 | 23,8 | 17,4 | 10,7 | 5,7 | |
| Середній мінімум, °C | −1,4 | −1,5 | 1,9 | 7,1 | 12,6 | 17,7 | 20,7 | 20,5 | 16,5 | 10,6 | 4,5 | 0,0 | |
| Абсолютний мінімум, °C | −25,1 | −26,9 | −13,5 | −5,1 | 0,0 | 5,8 | 9,7 | 8,0 | 0,7 | −6,6 | −19,7 | −26,5 | |
| Температура води, °C | 3,3 | 2,3 | 4,3 | 9,5 | 15,0 | 20,2 | 23,4 | 24,4 | 21,5 | 16,1 | 10,3 | 5,3 | |
| Норма опадів, мм | 32 | 27 | 22 | 17 | 32 | 22 | 21 | 28 | 46 | 45 | 41 | 32 | |
| Джерело: Погода и климат ЕСИМО | |||||||||||||
Значну роль в історії боротьби за володіння цим коридором відіграв Таркі-аул, розташований на території сучасної Махачкали. Таркі був відомий уже з 15 століття як торговий центр, через який проходив караванний шлях на місто Дербент — одне з найстаріших міст світу. Існує думка, що на місці сучасної Махачкали із 7 століття знаходилась столиця Хазарського каганату — місто Семендер.
Місто було засновано у 1844 році, відоме спершу під назвою Анджи-Кала (мучна фортеця), y 1857 році було перейменовано в Порт-Петровськ, що пов'язано з легендою, яка розповідає, що в часи Перського походу 1722 року у цьому місці був табір військ російського царя Петра I.
В 1921 із входженням до складу СРСР місто було проголошено столицею новоствореної Дагестанської автономної республіки і знову перейменовано, цього разу на честь дагестанського революціонера Махача Дахадаєва (Назва утворена внаслідок злиття слів «Махач» та «калу»). У середині 30-х років до міста було приєднано селище міського типу Петровськ-Кавказький (нині мікрорайон Махачкала-1). У радянський час столиця Дагестану прискорено розвивалася, з 1930-х по 1980-і роки чисельність населення зросла більш ніж у 10 разів, були створені основна соціальна інфраструктура, сучасна система освіти та базові галузі промисловості. В 1891—1938 роках на центральній площі Махачкали діяв архітектурний орієнтир міста православний собор Олександра Невського, однак 1953 року він був знищений радянською владою, а на його місці зведено урядові будівлі, які нині є резиденцією президента та уряду республіки. В кінці 1990-х років місто приваблювало радикальні мусульманські організації, в 1998 Державна рада впродовж доби була захоплена головою Спілки мусульман Росії Надиршахом Хачілаєвим та його прихильниками.
Махачкала — найбільш населене місто в Північно-Кавказькому федеральному окрузі, одне з небагатьох зростаючих та найдинамічніших з найбільших російських міст, багато з яких в пострадянський час мали негативну динаміку зміни чисельності населення.
За даними перепису населення 2002:[2]
| чисельність, міський округ, 2002 рік, чол. |
частка, % |
чисельність, підпорядковані нп 2002 рік, чол. |
Частка, % |
чисельність, власне місто 2002 год, чол. |
частка, % | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| аварці | 146321 | 26,84 % | 23556 | 28,43 % | 122765 | 26,55 % |
| кумики | 96617 | 17,72 % | 32492 | 39,22 % | 64124 | 13,87 % |
| даргинці | 75891 | 13,92 % | 12398 | 14,97 % | 63493 | 13,73 % |
| лакці | 70987 | 13,02 % | 3664 | 4,42 % | 67323 | 14,56 % |
| лезгини | 65633 | 12,04 % | 2823 | 3,41 % | 62810 | 13,58 % |
| росіяни | 43644 | 8,00 % | 1519 | 1,83 % | 42125 | 9,11 % |
| табасарани | 11124 | 2,04 % | 839 | 1,01 % | 10285 | 2,22 % |
| азербайджанці | 6750 | 1,24 % | 275 | 0,33 % | 6475 | 1,40 % |
| рутульці | 5974 | 1,10 % | 379 | 0,46 % | 5595 | 1,21 % |
| ногаї | 5148 | 0,94 % | 3698 | 4,46 % | 1450 | 0,31 % |
| агули | 3657 | 0,67 % | 496 | 0,60 % | 3161 | 0,68 % |
| татари | 2488 | 0,46 % | ||||
| цахури | 2098 | 0,38 % | 387 | 0,47 % | 1711 | 0,37 % |
| чеченці | 1343 | 0,25 % | 56 | 0,07 % | 1287 | 0,28 % |
| євреї | 430 | 0,08 % | 5 | 0,01 % | 425 | 0,09 % |
| тати (тати-мусульмани) | 417 | 0,08 % | 1 | 0,00 % | 416 | 0,09 % |
| гірські євреї | 61 | 0,01 % | 0 | 0,00 % | 61 | 0,01 % |
| інші | 6676 | 1,22 % | 258 | 0,31 % | 8906 | 1,93 % |
| всього | 545258 | 100,00 % | 82846 | 100,00 % | 462412 | 100,00 % |
Динаміка національного складу Махачкали за даними переписів населення:[3]
| 1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| аварці | 1,9 % | 2,4 % | 5,8 % | 11,9 % | 16,3 % | 19,1 % | 26,5 % | 26,2 % |
| кумики | 7,6 % | 9,3 % | 12,2 % | 14,2 % | 14,1 % | 14,3 % | 13,9 % | 15,1 % |
| даргінці | 1,0 % | 2,6 % | 5,3 % | 7,5 % | 9,4 % | 11,1 % | 13,7 % | 15,5 % |
| лезгини | 2,8 % | 1,7 % | 3,0 % | 5,1 % | 7,6 % | 9,6 % | 13,6 % | 14,8 % |
| лакці | 1,9 % | 5,1 % | 9,0 % | 10,8 % | 11,5 % | 14,6 % | 14,0 % | |
| росіяни | 50,3 % | 60,5 % | 51,6 % | 38,2 % | 29,1 % | 21,5 % | 9,1 % | 6,3 % |
| табасарани | 0,1 % | 0,2 % | 0,5 % | 1,0 % | 1,6 % | 2,2 % | 2,3 % | |
| рутульці | 0,1 % | 0,1 % | 0,4 % | 0,7 % | 1,2 % | 1,4 % | ||
| агули | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,4 % | 0,7 % | 1,0 % | ||
| азербайджанці | 1,5 % | 1,7 % | 1,6 % | 1,7 % | 1,7 % | 1,4 % | 1,0 % | |
| ногайці | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,2 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,2 % |
| цахури | 0,1 % | 0,1 % | 0,1 % | 0,5 % | 0,4 % | 0,5 % | ||
| татари | 0,4 % | |||||||
| вірмени | 0,4 % | |||||||
| чеченці | 0,5 % | 0,3 % | 0,3 % | 0,4 % | 0,3 % | 0,2 % | ||
| населення | 32 000 | 86 836 | 119 334 | 185 863 | 246 590 | 314 767 | 462 412 | 572 076 |
- Дагестанський державний університет
- Дагестанський державний технічний університет
- Дагестанська державна сільськогосподарська академія
- Дагестанський державний педагогічний університет
- Дагестанський державний інститут народного господарства
- Дагестанська державна медична академія
- Дагестанський інститут прикладного мистецтва та дизайну
- Інститут теології та міжнародних відносин
- Гуманітарний інститут «Інса»
- Дагестанська філія Московського державного інституту радіотехніки, електроніки та автоматики (технічного університету)
- Дагестанська філія Російського державного педагогічного університету ім. А. І. Герцена
- Інститут (філія) Московського державного відкритого університету
- Інститут (філія) Московської державної юридичної академії
- Інститут управління та бізнесу
- Кавказький інститут НОУ
- Махачкалінський філія Московського автомобільно-дорожнього інституту
- Махачкалінський філія Сучасної гуманітарної академії
- Міжнародна академія сходу
- Північно-Кавказький державний податковий інститут — філія Всеросійської державної податкової академії Мінфіну Росії
- Північно-Кавказький (м. Махачкала) філія ДОЗ ВПО «Російська правова академія Міністерства юстиції РФ»
- Філія Московського відкритого соціального університету — Дагестанський регіональний
- Філія Російського державного університету туризму та сервісу
- Філія Ростовського державного економічного університету РГЕУ
- Філія Північно-Кавказької академії державної служби
- Філія університету Російської академії освіти
- Філія Південного федерального університету
- Селище Тарки розташовано в 5,5 км від Махачкали, на горі Тарки-Тау розташоване селище Тарки, на місці якого, за переказами, в VII—X ст. існувало хозарське місто Семендер, що приблизно до 723 року було столицею Хазарського каганату, потім — аул Тарки з трьома мечетями, вище знаходилася фортеця Бурхлива (до 1821), на її місці зберігся спостережний пункт, укріплений кам'яною кладкою.
- Центральна Джума мечеть — одна з найбільших мечетей Європи, побудована за образом стамбульської «Блакитної мечеті». З кожним роком мечеть розширюється, при цьому зберігаючи геометричну співмірність та естетичну гармонійність ансамблю. Спочатку мечеть була розрахована на 6 — 7 тисяч осіб. За час експлуатації була розширена, і тепер в ній одночасно можуть перебувати 17 тисяч осіб. Названа на честь раптово померлого представника родини турецьких меценатів, на гроші яких була побудована ця мечеть.
- Свято-Успенський кафедральний собор, заснований в 1906. В 2004 завершилося будівництво Олександро-Невського бокового вівтаря кафедрального собору та 12 жовтня 2004 Єпископ Бакинський та Прикаспійський Олександр звершив велике освячення приділу. До 100-річчя собору група місцевих художників, що складається з 7 осіб, під керівництвом заслуженого художника РФ, професора Мусаєва А. Б. заново розписала Свято-Успенський собор.
- Аварський державний музично-драматичний театр імені Гамзата Цадаси
- Російський Державний музично-драматичний театр ім. А. М. Горького
- Кумицький державний музично-драматичний театр імені А. П. Салаватова
- Лакський державний музично-драматичний театр імені Е. Капієва
- Дагестанський державний театр ляльок
- Дагестанський державний театр опери та балету
- Республіканський центр культури
- Державний театр пісні «Джіслам»
- Дагестанський державний об'єднаний історичний та архітектурний музей ім. А. Тахо-Годи
- Дагестанський музей образотворчих мистецтв ім. П. С. Гамзатова
- Музей бойової слави
- Музей історії театрів Дагестану
- Музей-заповідник — етнографічний комплекс «Дагестанський аул»
- Музей історії міста Махачкали
- Музей історії рибної промисловості Дагестану
- Виставковий зал Спілки художників Республіки Дагестан
- Музей музичної культури Дагестану[4]
- Абакарова Еліна Магодівна (* 1966) — архітектор, художниця
- Фоміна Галина Олександрівна (1933—1998) — український художник по костюмах
- Кирієнко Зінаїда Михайлівна (1933—2022) — радянська і російська акторка
- Яцкіна Галина Іванівна (* 1944) — радянська і російська актриса театру і кіно
- Махачев Іслам Рамазанович — російський боєць змішаних бойових мистецтв, який виступає під егідою UFC в легкій вазі.
В Махачкалі розташована військово-морська база Каспійської флотилії Росії. В базі дислокується 106-а бригада надводних кораблів:
- 250-й дивізіон надводних кораблів (2 ракетних кораблі, 4 ракетні катери і 2 базових тральщики)
- 242-й дивізіон десантних катерів (6 десантних катерів)
- 137-й окремий загін боротьби з підводними диверсійними силами та засобами.
Баликесір (Туреччина)
Брешіа (Італія)
Біскра (Алжир)
Владикавказ (Росія)
Ла Рош-сюр-Йон (Франція)
Ндола (Замбія)
Ольденбург (Німеччина)
Роттердам (Нідерланди)
Спокен (США)
Смолян (Болгарія)- Стамбул (Туреччина)
Сфакс (Туніс)
Сипін (Китай)- Ялова (Туреччина)
- ↑ Атлас СССР. — М. : ГУГК СССР, 1983. — С. 98. — 30 000 прим.
- ↑ Махачкала. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 15 жовтня 2013.
- ↑ Національний склад Дагестану за даними переписів. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 11 січня 2014.
- ↑ РИА «Дагестан». В день своего юбилея Мурад Кажлаев открыл Музей музыкальной культуры Дагестана. Архів оригіналу за 19 січня 2011. Процитовано 6 листопада 2013.
| Понад 10 000 000 |  | |
|---|---|---|
| Понад 5 000 000 | ||
| Понад 3 000 000 | ||
| Понад 2 000 000 | ||
| Понад 1 000 000 |  Мінськ (1 982 475) ·  Варшава (1 860 281) ·  Відень (1 797 337) ·  Гамбург (1 787 408) ·  Будапешт (1 759 407) ·  Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) ·  Харків (1 439 036) ·  Мілан (1 324 110) · Казань (1 308 660) ·  Прага (1 280 508) ·  Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 249 861) ·  Белград (1 224 645) · Самара (1 173 299) · Уфа (1 144 809) · Ростов-на-Дону (1 142 162) · .svg){kind=small} Бірмінгем (1 124 569) · Краснодар (1 099 344) · Кельн (1 060 582) · Воронеж (1 057 681) · Перм (1 034 002) · Волгоград (1 028 036) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105) | |
| Понад 500 000 | Неаполь (974 074) ·  Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Саратов (901 361) · Турин (890 529) ·  Марсель (855 393) ·  Амстердам (834 119) · Краків (800 653) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Севілья (690 566) ·  Загреб (686 568) · Тольятті (684 709) · Палермо (674 435) · Вроцлав (672 929) · Лодзь (670 642) ·  Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) ·  Афіни (655 780) ·  Рига (641 423) · Кривий Ріг (636 294) ·  Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Іжевськ (623 472) · Махачкала (623 254) · Ульяновськ (617 352) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) ·  Копенгаген (602 481) ·  Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Ярославль (577 279) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) ·  Дублін (553 165) ·  Лісабон (552 700) · Набережні Челни (548 434) · Ставрополь (547 443) · Познань (546 859) · Дрезден (543 825) · Оренбург (543 654) · Манчестер (541 263) ·  Тирана (540 000) · Гомель (535 229) ·  Вільнюс (534 453) · Ганновер (532 163) · Рязань (528 599) · Балашиха (520 962) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) · Пенза (501 109) | |
