Матла Омелян Антонович
| Омелян Матла | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 30 серпня 1906 с. Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область |
| Смерть | ? (після 1976) |
| Громадянство |  Українська держава (1941) |
| Військова служба | |
| Приналежність | Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  ОУНР |
| Командування | |
| керівник української поліції Львова у 1941 | |
Омелян-Мирон Антонович Матла (30 серпня 1906, Надітичі, тепер Розвадівська сільська громада, Львівська область — ?) — діяч ОУН, тимчасовий комендант Львова у 1941 році. Брат Зиновія Матли.
Народився в сім'ї Антона і Феодосії Матлів. Був найстаршою дитиною, мав брата Зиновія і сестру Олену.
Ще студентом став членом УВО. Закінчивши філософський факультет Львівського університету, працював редактором часопису «Студентський шлях», провадив активну діяльність як член ОУН, публікував статті в патріотичній газеті «Сурма». Кілька разів був заарештований. 20.05.1932 — у зв'язку з ліквідацією «Юнацтва ОУН» на території Львова і Перемишля. Звільнений після допитів. 10.03.1933 р. засуджений військовим судом у Львові, дістав сім діб арешту за статтею 58 Кримінального кодексу Польщі. Як наслідок виходу інструкції «Бела», відбув термін у Львівській кримінально-слідчій в'язниці з 23.10.1933 по 4.12.1933.
Був ідеологічним референтом Крайової екзекутиви ОУН і замовляв статті для «Сурми»[1].
Будучи студентом, став в'язнем концтабору у Березі-Картузькій. Перебував там з 24.11.1934 по 24.07.1935[1][2]. Зокрема, 19 листопада 1934 року львівський воєвода Владислав Беліна-Пражмовський підписав клопотання до судді у Бересті Вільгельма Кардимовича про видання постанови щодо примусового відправлення О.-М. Матли до концентраційного табору. Восени 1940 року Омеляна Матлу, що на той час проживав у Львові, заарештували органи НКВС. 24 червня 1941 року він утік із львівської тюрми на Лонцького, вибравшись із купи тіл в'язнів, розстріляних енкавеесівцями[3][4][5].
Влітку 1941-го він став тимчасовим комендантом Львова й обіймав цю посаду до вересня 1941 року, а тоді його замінив Володимир Пітулей[6]. Брав участь у заснуванні Української народної міліції у Львові улітку 1941 року. Був референтом СБ ОУН, а згодом — членом теренового проводу ОУН у Канаді.
На червень 1951 року[7], як і на листопад 1976 року[8], проживав у Торонто. Був одружений із Євгенією[4]. Сестра Олена була одружена з Б.Казанівським (1916–2017).
- ↑ а б «За тебе Україно…». Стор. 243. Сайт kremed.te.ua. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Мірчук Петро. Нарис історії ОУН [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ КВАЗІЕНЦИКЛОПЕДІЯ ОУН-УПА. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ а б Богдан Казанівський. «Шляхом „Леґенди“». Сайт ukrcenter.com. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 18 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Матла, заховавшись під трупами, уник розстрілу і в ту саму ніч, коли вартові на короткий час відійшли, зумів утекти (Омелян Матла. Допит у військового судді 17 армії, військового суддівського радника Меллера (Möller), 6 липня 1941 // Bundesarchiv-Militärarchiv (BA-MA) RW 2/148, p. 342—344); свідчення ще одного вцілілого в'язня: «Як масакрували в'язнів у тюрмі при вул. Лонцького» // Українські щоденні вісті № 6, 12 липня 1941, с. 3; Романів, Федущак. Західноукраїнська трагедія, с. 260—262
- ↑ Сергій Рябенко, співробітник Українського інституту національної пам'яті. «Українська міліція Львова: „бандерівська“ чи „робітничо-селянська“?» Сайт «Історична правда», 30.06.2018. Прочитано 29.01.2020. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ «Степан Бандера у документах радянських органів державної безпеки (1939—1959)». Протокол допиту керівника СБ ЗЧ ОУН Мирона Матвієйка про зв'язки з іноземними розвідками від 14—15 липня 1951 року. Стор. 127 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 квітня 2021. Процитовано 29 січня 2020.
- ↑ Лист Альфреда де Заяса до Омеляна Матли від 26.11.1976. Електронний архів Українського визвольного руху. Прочитано 29.01.2020
- Казанівський Богдан. Шляхом «Леґенди» [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.]. — С. 60.
- Рябенко Сергій. До питання створення української міліції у Львові улітку 1941 р.. Архівовано з джерела 14 жовтня 2014. Процитовано 11 березня 2016.
- Матла Омелян-Мирон [Архівовано 13 травня 2016 у Wayback Machine.].
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Омелян Матла в Березі-Картузькій. |
| Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
|
Омелян Матла (третій справа) з приятелями. Львів, 1925 рік. |
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |