Мар'їнка (Синельниківський район)
| село Мар'їнка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Синельниківський район |
| Тер. громада | Іларіонівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA12140110100059778 |
| Облікова картка | Мар'їнка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1873 |
| Населення | 104 |
| Поштовий індекс | 52540 |
| Телефонний код | +380 5663 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°19′57″ пн. ш. 35°17′29″ сх. д. / 48.33250° пн. ш. 35.29139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
76 м |
| Водойми | річка Ворона |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 52540, Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н, с.Мар'ївка, вул.Українська,59 |
| Сільський голова | Безп'ята Тетяна Степанівна |
| Карта | |
  Мар'їнка | |
 Мар'їнка | |
| Мапа | |
| |
Ма́р'їнка — село в Україні, у Ілларіонівській селищній громаді Синельниківському району Дніпропетровської області. У 1873—1914 рр. мало назву Марінфельд (нім. Marienfeld), у 1914-1941- Мар'ївка (нім. Marjewka), у 1941—1943 — Марінталь (нім. Mariental).
Населення за переписом 2001 року становить 104 особи.
Село Мар'їнка знаходиться на березі річки Ворона, вище за течією на відстані 0,5 км розташоване село Мар'ївка, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Веселе.
У 1873 році 40 сімей поселенців з Ямбурга орендували близько 1700 десятин землі на період 12 років у графині Марії Воронцової-Дашкової. На честь графині поселення назвали Марієнфельд, з 1914 року — Мар'ївка. Оренда постійно поновлювалася, у 1905 році площа землі була скорочена до 997 десятин. Оскільки поселенці не мали власної землі, будинки в основному були глиняні та вкриті соломою чи очеретом. Окремі кам'яні будинки були криті драницями.
Під час голодомору 1921—1923 років в колонії померло 28 мешканців.
В 1925 році в колонії Мар'ївці Карл-Марксівського (Мануйлівського) району Катеринославської округи налічувалось 40 господарств, 315 мешканців, 2 кузні, 1 школа.[1]
Під час голодомору 1932—1933 років в селі померло 27 осіб.
У 1931—1941 роках в селі було репресовано 22 особи.
Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році населення складало 75 родин, 377 осіб, в тому числі: німців — 75 родин, 376 осіб, українців — 1 особа.
Незабаром після початку німецько-радянської війни 38 придатних чоловіків були призвані до війська. Більшість із них згодом дезертирувала і повернулася в село. 6 вересня 1941 року всіх чоловіків віком від 15 до 60 років (всього 115 осіб) зібрали разом і мобілізували до так званої «трудової армії» далеко за межі України. З них врятувався лише місцевий учитель. Жінки та діти від 15 років повинні були копати окопи. 28 вересня 1941 року в село було зайнято НКВС і почалася депортація населення, що залишилося. Жінок і дівчат жорстоко били і кидали на підводи. Завдяки тому, що у НКВС не вистачало транспорту, а німецькі війська вже були поблизу, частина населення залишилася в селі. Загалом було депортовано 122 особи. Їх на залізничній станції Васильківці завантажили до телячих вагонів і вивезли до міста Семипалатинська у Казахстані. Там всіх перевантажили до трюму буксирного пароплава і відправили вверх по течії річки Іртиш. Депортованих розподілили по селах Талиця, Булак, Баженівка та Нива.
Німецькі угруповання зайняли територію навколо села 1 жовтня 1941 року. Боїв у цьому районі не велося.
В 1942 році в селі Марінталі Синельниківського ґебіту генеральної округи Дніпропетровськ Райхскомісаріату Україна населення складало 72 родин, 278 осіб, в тому числі німців — 72 родин, 275 осіб, українців — 3 особи.
- Звіти «оперативної групи Штумпп». tsdea.archives.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 18 грудня 2021.
- Погода в селі Мар'їнка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Описание населенных мест Екатеринославской губернии (на 1-е января 1925 г.) — Екатеринослав: Типо-Литография Екатерининской ж. д., 1925. — с.290-291
