Леа Сейду
| Леа Седу | ||
|---|---|---|
| Léa Seydoux | ||
 | ||
| Ім'я при народженні | Léa Hélène Seydoux-Fornier de Clausonne[1] | |
| Дата народження | 1 липня 1985 (39 років) | |
| Місце народження | Париж, Франція | |
| Громадянство |  Франція | |
| Професія | акторка, модель | |
| Роки активності | 2006 — наш час | |
| Член у | Collectif 50/50d[2] | |
| IMDb | ID 2244205 | |
| Нагороди та премії | ||
| ||
| ||
| Золота пальмова гілка (2013) «Люм'єр» (2014) | ||
 Висловлювання у Вікіцитатах  Леа Сейду у Вікісховищі | ||
Леа́ Сейду́ (фр. Léa Seydoux; нар. 1 липня 1985) — французька акторка і модель.
Народилася 1 липня 1985 року в Парижі, у сім'ї кінобізнесмена Анрі Сейду та акторки Валері Шлюмберже. Її дід Жером Сейду (фр. Jérôme Seydoux), французький актор і голова французької кінокомпанії Pathé. А двоюрідний дідусь Ніколя Сейду керує іншою провідною кіностудією — Gaumont. Має рідну сестру Каміль Сейду (кіностилістка) і трьох зведених (сестер чи братів — невідомо).
Друзями родини були Мік Джаґер, Крістіан Лубутен, багато політиків і бізнесменів. Коли Сейду було три роки, її батьки розлучилися: батько жив у Парижі, а мати перебралася до Сенегалу і відкрила центр допомоги жінкам, що постраждали від насильства.
У 7 років пішла до приватної школи у Парижі, де брала уроки у театральній студії. Заняття давалися їй важко. З 14 років відчувала напади паніки і клаустрофобію, боялася натовпів, стала уникати транспорту. Робота з найкращими психологами Франції не допомагала, на відміну від театральних курсів у школі, на яких викладав її директор, Жан-Бернан Фетуссі. Там Сейду і вирішила стати акторкою. Невдовзі після школи вступила до театрального інституту.
У 2005 році Сейду з'явилася у кліпі французького співака Рафаеля. Дебютувала в кіно у 2006 році у молодіжній комедії режисера Сільві Ейм «Дівчата зверху: Французький поцілунок».
У 2009 році за роль Джуні у фільмі «Прекрасна смоковниця» була номінована на премію «Сезар» як найперспективніша акторка[3].
У 2010 році зіграла Ізабеллу Ангулемську у фільмі «Робін Гуд» режисера Рідлі Скотта.
В цьому ж році виконала невелику роль у фільмі «Опівночі в Парижі», режисера Вуді Аллена.
У 2011 році знімається у фільмі «Місія нездійсненна: Протокол «Фантом»».
У 2013 році Сейду виконала головну роль у фільмі Абделатіфа Кешиша «Життя Адель», за яку була нагороджена премією «Золота пальмова гілка» в Каннах.
У наступному році втілила Белль у фільмі-казці «Красуня і чудовисько».
У 2015 році зіграла відразу в трьох екранізаціях: «Лобстер», «Щоденник покоївки» і у «007: Спектр» де зіграла дівчину Бонда.
Сейду знімалася як модель у провідних світових фотографів, таких як Стівен Мейзел, Маріо Сорренті, Елен фон Унверт і Жан-Батист Мондіно для журналів: Vogue, L'Officiel, Another Magazine, Numero[4].
У 2011 році стала обличчям парфумів «Prada Candy» від Prada[5], а з 2012 року представляє нову лінію прикрас «Prada Resort 2012»[6].
У 2015 році Сейду стала обличчям чоловічого журналу «Maxim».
У 2016 році стала обличчям «Louis Vuitton»[7].
За свою кар'єру Леа Сейду з'являлася на обкладинках «Vogue», «L'Officiel», «Esquire», «Another Magazine», «Numero».
У січні 2016 року Леа Сейду була нагороджена французьким орденом Мистецтв та літератури (кавалер)[8].
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 2006 | ф | Дівчата зверху: Французький поцілунок | Mes copines | Аура |
| 2007 | ф | Таємна Коханка | Une vieille maîtresse | Олівія |
| 2007 | ф | Французька вулиця, 13 | 13 French Street | Дженні |
| 2008 | ф | На війні | De la guerre | Марі |
| 2008 | ф | Свята Клеманс | Les vacances de Clémence | Джекі |
| 2008 | ф | Дівчата і ангели | Des poupées et des anges | Жизель |
| 2008 | ф | Прекрасна смоковниця | La Belle Personne | Жуні |
| 2009 | ф | Лурд | Lourdes | Марі |
| 2009 | ф | Ілюзії | Des illusions | la fille du métro à Paris |
| 2009 | ф | Безславні виродки | Inglourious Basterds | Шарлотта |
| 2009 | ф | Точно на південь | Plein sud | Леа |
| 2010 | ф | Робін Гуд | Robin Hood | Ізабелла |
| 2010 | ф | Маленький кравець | Petit tailleur | Марі-Жулі |
| 2010 | ф | Без доказів | Sans laisser de traces | Флер |
| 2010 | ф | Прекрасна заноза | Belle Épine | Пруденс Фрадман |
| 2010 | ф | Лісабонські таємниці | Mistérios de Lisboa | Бланш де Монфор |
| 2011 | ф | Роман моєї дружини | Le roman de ma femme | Єва |
| 2011 | ф | Час не стоїть на місці | Time Doesn't Stand Still | Ель |
| 2011 | ф | Опівночі в Парижі | Midnight in Paris | продавчиня Габріель |
| 2011 | ф | Місія нездійсненна: протокол «Фантом» | Mission: Impossible — Ghost Protocol | Сабін Моро |
| 2012 | ф | Прощавай, моя королево | Les Adieux à la reine | Сідоні Лаборде |
| 2012 | ф | Сестра | L'Enfant d'en haut | Луїза |
| 2013 | ф | Життя Адель | La Vie d'Adèle | Емма |
| 2013 | ф | Гранд Централ. Атомне кохання | Grand Central | Кароль |
| 2014 | ф | Готель «Гранд Будапешт» | The Grand Budapest Hotel | Клотильда |
| 2014 | ф | Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | Saint Laurent | Лулу де ла Фалез[fr] |
| 2014 | ф | Красуня і чудовисько | La belle et la bête | Белль |
| 2015 | ф | Щоденник покоївки | Diary of a Chambermaid | Селестіна |
| 2015 | ф | 007: Спектр | Spectre | Мадлен Свонн |
| 2015 | ф | Лобстер | The Lobster | Лідер-одинак |
| 2016 | ф | Це всього лиш кінець світу | Juste la fin du monde | Сюзанна |
| 2018 | ф | Зої | Zoe | Зоі |
| 2018 | ф | Курск | Kursk | Таня |
| 2019 | ф | Oh Mercy! | Roubaix, une lumière | Клауд |
| 2021 | ф | Французький вісник | The French Dispatch | Сімона |
| 2021 | ф | Історія моєї дружини | The Story of My Wife | Ліззі |
| 2021 | ф | 007: Не час помирати | No Time to Die | Доктор Мадлен Свон |
| 2022 | ф | Злочини майбутнього | Crimes of the Future | Каприз |
| 2022 | ф | Un beau matin | Сандра Кінслер | |
| 2023 | ф | Звір | La Bête | Габріель |
| 2024 | ф | Дюна: Частина друга | Dune: Part Two | Марго Фенрінг[en] |
| 2024 | ф | Другий акт | Le Deuxième Acte | Флоренс |
| Рік | Назва | Роль | Примітки |
|---|---|---|---|
| 2019 | Death Stranding | Fragile | Озвучення, 3D-модель та захоплення руху[9] |
| 2025 | Death Stranding 2: On the Beach |
- ↑ Léa Seydoux, la belle énigme. Elle France. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
- ↑ http://collectif5050.com/les-signataires
- ↑ Léa Seydoux. Interview Magazine. 19 вересня 2010. Архів оригіналу за 08.01.2013. Процитовано 5.04.2015.
- ↑ Léa Seydoux – Actor Profile – Photos & latest news. Models.com. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 13 лютого 2011.
- ↑ Lea Seydoux's Prada Candy Perfume Ad [Архівовано 29 квітня 2012 у Wayback Machine.] Style Frizz.com, Retrieved 12 December 2011
- ↑ «Jewelry Alla Prada» [Архівовано 28 жовтня 2011 у Wayback Machine.] October 26, 2011, Style
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 12 березня 2017.
- ↑ Death Stranding E3 2018 trailer debuts gameplay, new characters. Polygon. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018.
- Леа Седу на сайті IMDb (англ.)
- Леа Седу на сайті AllMovie (англ.)
- Леа Седу [Архівовано 4 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Kino-teatr.ua
- Личная жизнь Леа Сейду: интервью с популярной французской актрисой [Архівовано 11 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія і фото Леа Сейду [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
