Курт Вютріх

Курт Вютріх
Курт Вютріх
нім. Kurt Wüthrich
Народився	4 жовтня 1938[…] (86 років); Аарберг, Швейцарія
Місце проживання	Ліс
Країна	Швейцарія
Діяльність	хімік, біофізик, викладач університету
Alma mater	Бернський університет,; Базельський університет
Галузь	розробка методів фізичної хімії
Заклад	Федеральна вища технічна школа Цюріха
Членство	Леопольдина; Французька академія наук; Лондонське королівське товариство; Національна академія наук США; North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd; Американська академія мистецтв і наук; Угорська академія наук; Європейська академія; Європейська організація молекулярної біології; Індійська національна академія наук; AAAS
Відомий завдяки:	розробник ЯМР-спектроскопії для визначення тримірної структури біологічних макромолекул в розчині
Нагороди	Marcel Benoist Prized (1991) премія Луїзи Ґросс-Горвіц (1991) Премія Кіото в галузі передових технологій (1998) Otto Warburg Medald (1999) Почесний доктор Університету Валенсіїd (2004) іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (2010) EMBO Membershipd Bijvoet Medald (2008) Louis-Jeantet Prize for Medicined (1993) Oesper Awardd (2010)
Особ. сторінка	mol.biol.ethz.ch/groups/wuthrich_group/wu_people/wkurt
	Курт Вютріх у Вікісховищі

Курт Вютріх (нім. Kurt Wüthrich; нар. 4 жовтня 1938 року, Аарберг, кантон Берну, Швейцарія) — швейцарський хімік,^[1] лауреат Нобелівської премії з хімії 2002 року «за розробку методів ідентифікації та аналізу структур біологічних макромолекул».^[7] Він отримав половину премії «за розробку застосування ЯМР-спектроскопії для визначення тривимірної структури біологічних макромолекул в розчині», іншу половину розділили між собою Джон Фенн та Коїті Танака «за розробку методів мас-спектрометричного аналізу для визначення тримірної структури біологічних макромолекул»^[7]

Дитинство

Курт Вютріх народився в Аарберзі, Швейцарія 4 жовтня 1938 року в сім'ї бухгалтера Германа Вютріха. Рід Вютріхів походить з фермерського села в гірській місцевості комуни Труб в адміністративному окрузі Ементаль. Курт Вютріх мав двох молодших сестер Елізабет та Рут. Їхня мати, Гертруд Вютріх-Кухен, займалася вихованням дітей, домогосподарством, великим садом, домашньою птицею тощо. Дитинство Вютріха пройшло в маленькому місті Ліс, Бернський Зееланд, яке на той час було сільською місцевістю з полями, лісами та річками. Дідусь за батьківською лінією, Якоб Вютріх, був фермером і найбільший вплив на інтереси Курта в дитинстві справило життя в старому фермерському домі дідуся. Дідусь за материнською лінією, Отто Кухен, полюбляв рибалити та полювати, і страви з впольованих зайців були відомим делікатесом восени в ресторані «Bären» в Лісі, яким володіла родина матері. Окрім цього ресторану у власності родини Кухенів також була булочна в цьому ж місті^[1].

Освіта

Базову вищу освіту отримав у Бернському університеті по спеціальностях хімія, фізика і математика. Докторський ступінь здобув у 1964 році в Університеті Базеля^[8].

Наукова діяльність

З 1965 до 1967 року працював у Роберта Конніка^[en] в Каліфорнійському університеті (Берклі, США). Подальша праця (1967—1969) проходила у співпраці з біофізиком Робертом Шульманом^[en] в Bell Laboratories (Мюррей-Гілл^[en], Нью-Джерсі, США).

Вютріх повернувся до Цюриха (Швейцарія) у 1969 році, де продовжив свою кар'єру в Федеральній вищій технічній школі Цюриха. У 1970 році отримав посаду приват-доцента, у 1972 році — професора-асистента, у 1976 році — штатного професора і у 1980 році — посаду професора біофізики.

Лауреат Нобелівської премії з хімії 2002 року, Курт Вютріх, показав, що до біологічних макромолекул можна застосувати метод ЯМР — явище ядерного магнітного резонансу. Воно відоме вже було понад півстоліття і полягає в тому, що атоми, поміщені в сильне постійне магнітне поле з накладеним на нього слабким електромагнітним змінним полем, резонують на певній частоті. Ця частота залежить від властивостей самого атома та від того, якими атомами він оточений. Інтерпретуючи дані ядерного магнітного резонансу, можна зрозуміти, з яких атомів складається молекула, і розрахувати, як вони з'єднані. Але робити такі розрахунки тривалий час можна було лише для невеликих та порівняно простих молекул.

1985 року К. Вютрих зумів розробити спосіб визначення від якого саме атома великої молекули йде кожен резонансний сигнал. Метод Вютриха дозволяє також розрахувати відстань між сусідніми атомами однієї молекули, тобто, зрештою, уявити її структуру. Зараз відома будова кількох тисяч білкових молекул, і 15—20 % даних отримано методом Вютриха. До цього відкриття єдиним способом розшифровки структури великих молекул служив рентгеноструктурний аналіз, але для нього досліджувана речовина повинна бути в кристалічній формі. Отримання кристалічного білка є справою складною і не завжди вдалою, а ЯМР-метод дозволяє вивчати білок в розчині у найбільш природній його формі. Комбінація двох методів дає точніші результати. К. Вютрих добре відомий у наукових колах своїми дослідженнями «неправильних білків» — пріонів, відповідальних за виникнення небезпечного захворювання «коров'ячого сказу»], смертельно небезпечного не лише для худоби, а й для людей^[9].

Бібліографія

NMR in Biological Research: Peptides and Proteins, American Elsevier Pub. Co, 1976^[10]
NMR of proteins and nucleic acids, Wiley, 1986^[11]
NMR In Structural Biology: A Collection Of Papers By Kurt Wuthrich, World Scientific Publishing Co Pte Ltd, 1995^[12]

Примітки

↑ ^а ^б ^в Автобіографія Курта Вютріха на сайті Нобелівської премії. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 22 червня 2011 року.(англ.)
↑ Kurt Wüthrich Biographical — Nobel Foundation.
d:Track:Q1781959 d:Track:Q23684016
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227
↑ www.ae-info.org
d:Track:Q107213897
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ ^а ^б Нобелівська премія з хімії 2002 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 22 червня 2011 року.(англ.)
↑ Universität Basel | Universität Basel. Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 12 жовтня 2020.
↑ Нобелевская премия по химии 2002. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 червня 2014.
↑ Wüthrich, Kurt (1976). NMR in biological research: peptides and proteins. Amsterdam: North-Holland Pub. Co. ISBN 0-444-11031-3. OCLC 1858425.
↑ Wüthrich, Kurt (1986). NMR of proteins and nucleic acids. New York. ISBN 0-471-82893-9. OCLC 13425181.
↑ Wüthrich, Kurt (1995). NMR in structural biology: a collection of papers by Kurt Wüthrich. Singapore: World Scientific. ISBN 981-02-2242-4. OCLC 32589290.

Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[NobelBio-1] а ^б ^в Автобіографія Курта Вютріха на сайті Нобелівської премії. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 14 грудня 2010. Процитовано 22 червня 2011 року.(англ.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q23684016">[https://www.nobelprize.org/prizes/chemistry/2002/wuthrich/biographical/_Kurt_Wüthrich_Biographical]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Фундація_Нобеля|Nobel_Foundation]].</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1781959]][[d:Track:Q23684016]]</div>-2] Kurt Wüthrich Biographical — Nobel Foundation.
d:Track:Q1781959 d:Track:Q23684016

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Kurt-Wuthrich_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-3] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13136"_data-entity-id="Q237227">[[:de:s:Brockhaus_Enzyklopädie|Енциклопедія_Брокгауз]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q237227]]</div>-4] Енциклопедія Брокгауз
d:Track:Q237227

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107213897">www.ae-info.org<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107213897]]</div>-5] www.ae-info.org
d:Track:Q107213897

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-6] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[Nobel2002-7] а ^б Нобелівська премія з хімії 2002 року. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 22 червня 2011 року.(англ.)

[8] Universität Basel | Universität Basel. Архів оригіналу за 13 листопада 2008. Процитовано 12 жовтня 2020.

[9] Нобелевская премия по химии 2002. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 18 червня 2014.

[10] Wüthrich, Kurt (1976). NMR in biological research: peptides and proteins. Amsterdam: North-Holland Pub. Co. ISBN 0-444-11031-3. OCLC 1858425.

[11] Wüthrich, Kurt (1986). NMR of proteins and nucleic acids. New York. ISBN 0-471-82893-9. OCLC 13425181.

[12] Wüthrich, Kurt (1995). NMR in structural biology: a collection of papers by Kurt Wüthrich. Singapore: World Scientific. ISBN 981-02-2242-4. OCLC 32589290.

[2]

[3]

[1]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Internet Movie Database
Генеалогія та некрополістика	Geni.com · The Academic Family Tree
Література та бібліографія	Digital Bibliography & Library Project
Наука	NobelPrize.org · ORCID · Scopus · zbMATH Open Database · Національна академія наук США
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook
Довідкові видання	Munzinger IBA · NNDB
Нормативний контроль	BIBSYS: 90211418 · BNF: 123340832 · CiNii: DA00634178 · Freebase: /m/01cw3v · GND: 125775873 · ISNI: 0000000109006706 · J9U: 987007334634805171 · LCCN: n85342190 · LIBRIS: gdsvxvp00mdg165 · NDL: 00461523 · NKC: nlk20030145228 · NTA: 072272678 · NUKAT: n02723327 · SELIBR: 240030 · SHARE: 91391 · SNK: 158304 · SUDOC: 032280831 · VIAF: 51761149

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)