Мартін Карплус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартін Карплус
англ. Martin Karplus
Народився15 березня 1930(1930-03-15) (94 роки)
Відень
Місце проживанняСША США
Країна Австрія
 США
Діяльністьtheoretical chemist, викладач університету, біофізик, хімік, науковець
Alma materКінгс-коледж,
Гонвілл-енд-Кіз
ГалузьЯМР-спектроскопія, квантова хімія
ЗакладГарвардський університет
Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий керівникЛайнус Полінг
Аспіранти, докторантиАрі Варшель
Пол Брумерd
Клаус Шультен
J. Andrew McCammond
Bernie Shizgald[1]
Bruce Tidord[1]
Collin Melveton Stultzd[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
International Academy of Quantum Molecular Scienced
Американська академія мистецтв і наук
Австрійська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Брати, сестриRobert Karplusd
Нагороди
CMNS: Мартін Карплус у Вікісховищі

Мартін Карплус (англ. Martin Karplus; нар. 15 березня 1930, Відень) — американський хімік-теоретик, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2013 спільно з Майклом Левіттом та Арі Варшелем з формулюванням за «комп'ютерне моделювання хімічних систем».

Біографія

[ред. | ред. код]

Мартін Карплус народився у віденському районі Грінзінг, в єврейської родині; після аншлюсу 1938 року з матір'ю та братом втік від нацистів через Швейцарію до США (батько в цей час був заарештований). Його родина впродовж десятиліть була пов'язана з медициною, дід — Йоганн Пауль Карплус[de] (1866—1936) — був відомим нейрофізіологом, професором неврології та психіатрії Міського неврологічного центру Відня[de]; інший дід — уродженець Одеси Самуїл Абрамович Гольдштейн (1865—1939) — був ревматологом та директором відомої віденської клініки та грязелікарні «Fango Heilanstalt» (Wien IX, Lazarethgasse 20).[2][3][4][5][6] По приїзді до США, сім'я оселилася в передмісті Бостона Брайтон[en], де вже мешкав старший брат батька — інженер та винахідник змінного трансформатора «Варіак» (1933) Едуард Карплус (1899—1979).[7][8]

Ступінь бакалавра мистецтв Карплус отримав у Гарвардському університеті 1950 року. Після цього він працював спільно з Лайнусом Полінгом в Каліфорнійському технологічному інституті, де 1953 року отримав ступінь доктора філософії. У 1953—1955 роках Карплус працював в Оксфордському університеті спільно з Чарльзом Кулсоном[en] від Національного наукового фонду. З 1995 року Карплус займає професорську посаду в Страсбурзькому університеті.[9][10]

Дослідження

[ред. | ред. код]

Дослідження Карплуса заторкують такі розділи науки, як фізична хімія, ЯМР-спектроскопія, хімічна кінетика, квантова хімія і, насамперед, метод класичної молекулярної динаміки щодо моделювання біологічних макромолекул. Крім цього Карплус проводив різні дослідження спін-спінової взаємодії та ЕПР. На честь Карплуса названо рівняння[en], що описує кореляцію між константою взаємодії та двогранним кутом в ЯМР-спектроскопії білків.

Нині Карплус займається дослідженнями властивостей молекул біологічних об'єктів. Його група займається розробкою програми CHARMM[en], пов'язаної з методом класичної молекулярної динаміки. Схожа за назвою мова програмування Charm++ була розроблена в Лабораторії Паралельних Обчислень Університету Іллінойсу, Вені Шу (Wennie Shu) та Кевіном Немурою (Kevin Nomura) в співробітництві з Лаксімікент Кейлом (Laxmikant Kale) з Теоретичної та обчислювальної групи біофізики біофізика Клауса Шультена.

Карплус є членом Міжнародної академії квантово-молекулярних наук. З 1955 року Карплус підготував понад 200 науковців в Іллінойському університеті в Урбані-Шампейн, Колумбійському та Гарвардському університетах.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • M. Karplus (2006). Spinach on the Ceiling: A Theoretical Chemist's Return to Biology. Annual Review of Biophysics and Biomolecular Structure. 35 (1): 1—47. doi:10.1146/annurev.biophys.33.110502.133350. PMID 16689626.
  • Karplus M, Kuriyan J. Molecular Dynamics and Protein Function. Proc. Natl. Acad. Sci. USA . 2005;102:6679-6685.
  • Gao YQ, Yang W, Karplus M. A Structure-Based Model for the Synthesis and Hydrolysis of ATP by F1 ATPase. Cell . 2005;123:195-205 .
  • Cui Q, Karplus M. Triosephosphate Isomerase: A Theoretical Comparison of Alternative Pathways. J. Am. Chem. Soc. 2001;123:2284-2290.
  • Dinner AR, Blackburn GM, Karplus M. Uracil-DNA Glycosylase Acts by Substrate Autocatalysis. Nature. 2001;413:752-755.
  • Karplus M. Aspects of Protein Reaction Dynamics: Deviations from Simple Behavior. J. Phys. Chem. B . 2000;104:11-27 .
  • Ma J, Sigler PB, Xu Z, Karplus. M. A Dynamic Model for the Allosteric Mechanism of GroEL. J. Mol. Biol. 2000;302:303-313.
  • Dinner AR, Sali A, Smith LJ, Dobson CM, Karplus M. Understanding Protein Folding via Free-Energy Surfaces from Theory and Experiment. TiBS. 2000;25:331-339

Родина

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2013 році отримав Нобелівську премію з Хімії.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

20 травня 2015 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. ↑ Martin Karplus «A Theoretical Chemist's Return to Biology». Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2013.
  3. ↑ Johann Paul Karplus (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  4. ↑ Fango Heilanstalt. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. ↑ Доктор медицини Самуїл Абрамович Гольдштейн і його сім'я [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]: Дружина Самуїла Гольдштейна — Маня Бернштейн (1877—1961) — походила з Вінниці.
  6. ↑ Самуїл-Герш Абрамович Гольдштейн [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]: Випускник другої одеської гімназії (1883), був пов'язаний з народовольцями, за що був виключений з другого курсу Новоросійського університету (1885) і в тому ж році висланий з країни.
  7. ↑ The First Variac Autotransformer (Eduard Karplus). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 10 жовтня 2013.
  8. ↑ Генеалогічне древо родини Карплус. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Генеалогічне древо сімей Гольдштейн та Карплус. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2013.
  12. ↑ Ернст Папанек та Хелен Гольдштейн. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  13. ↑ Martin Karplus on NNDB. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  14. ↑ Mischa H. Karplus, Boston University Law School. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Карплус&oldid=41731041