Перейти до вмісту

Колодій Ярослава Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ярослава Колодій
Ярослава Олександрівна Колодій
Народилася19 листопада 1911(1911-11-19)
Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область, СРСР
Померла3 березня 1978(1978-03-03) (66 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоАвстро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Діяльністьмузикознавиця, бібліографознавиця, вчителька
Alma materЛьвівський університет
Нагробок на могилі Ярослави Колодій.

Ярослава Олександрівна Колодій (19 листопада 1911, с. Мельниця, нині смт Мельниця-Подільська, Тернопільська область — 3 березня 1978, м. Львів) — український музикознавець, бібліограф, педагог.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ярослава Колодій народилася 19 листопада 1911 року в селі Мельниця, нині селище Мельниця-Подільська Мельнице-Подільської громади Чортківського району Тернопільської области України.

1935 року закінчила гуманітарний факультет Львівського університету (клас музикології Адольфа Хибінського), 1939-го — фізико-математичного відділення інституту «Педагогіум» у Варшаві.

У 1945 році почала працювати викладачем, а протягом 1952–1975 років — завідувачка бібліотеки Львівської консерваторії. У фондах установи, Колодій зберігала твори українських авторів (серед них був гімн Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна»). За це вона отримала звинувачення в «буржуазному націоналізмі», а 1975 року була звільнена з посади.

У 1945—1952 роках була науковим співробітником відділення Інституту фольклору АН УРСР.

Померла 3 березня 1978 року у Львові. Похована на Сихівському цвинтарі.

Доробок

[ред. | ред. код]

1974 року спільно із А. Струтинською уклала «Матеріали по нотографії та бібліографії Є. Козака, А. Кос-Анатольського, М. Колесси».

У кінці 1950-х років була розробником класифікації музикознавчої літератури для музичних бібліотек, якою бібліотека Львівської музичної академії й тепер розміщує та систематизує фонди.

Книги:

  • «Остап Нижанківський» (1958, заборонена до друку через «політичні помилки»; надрукована 1999 у Львові),
  • «Композитор А. Кос-Анатольський» (1972),
  • «Композитор Євген Козак» (1974).

Джерела

[ред. | ред. код]