Збруч (видавництво)
| «Збруч» | ||||
|---|---|---|---|---|
| ПРАТ «ТВПК “Збруч”» | ||||
| Держава |  Україна | |||
| Засновано | 1979 | |||
| Попередні назви | Тернопільська обласна друкарня, Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», ВАТ «Збруч», ПРАТ «ТВПК „Збруч“» | |||
| Директор | Й. Омелько (1979—1991), Б. Куневич (1991—2004), Володимир Карнаухов | |||
| Штаб-квартира | Тернопіль | |||
| Адреса | вул. Живова, 11, м. Тернопіль, 46001 | |||
|
| ||||
«Збруч» — видавництво в Тернополі.
Створене на базі Тернопільської обласної друкарні 1 січня 1979. Тоді ж розпочато будівництво цілісного видавничого комплексу; завершено 1996 (архітектор Михайло Кичко, інженер Юзеф Зімельс). Розташовувалося у Тернополі на вул. Живова (тепер — Торговиця), 11.
27 листопада 1991 Кабінет міністрів України прийняв постанову № 341, якою передав у відання Держкомітету по пресі колишні партійні видавництва, в тому числі «Збруч».
15 січня 1992 перейменоване на Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч»; від 15 вересня 1992 — орендне підприємство; 22 грудня 2000 реорганізовано у державне підприємство; від 18 грудня 2001 — ВАТ, від вересня 2004 — ПРАТ «ТВПК „Збруч“».
У липні 2011 року видавництво як таке припинило свою діяльність. Причиною закриття видавництва, за словами голови правління ПРАТ "ТВПК «Збруч» Володимира Карнаухова, став невигідний друк. Натомість приміщення видавництва віддали в оренду, зокрема під склади й гуртовні, які й давали на той час дохід власникам. Крах «Збруча» стався не тільки через керівництво, а й через неотримання замовлення на шкільну продукцію, яку для освітян Тернопільщини друкували в сусідніх областях. З 52 працівників видавництва залишилося десяток, які пильнують за збереженням зданих в оренду приміщень, обслуговують їх, отримують оплату з орендарів. Решту людей — фахівців-поліграфістів, редакторів — скоротили.[1]
«Збруч» був потужним комплексом, який випускав різноманітну поліграфічну продукцію: книги, журнали, газети, буклети, етикетки, бланки, листівки, картонну й упаковку флексографічним способом, гофротару, штампи та печатки.
Першим у Західному регіоні «Збруч» закупив лінію для виготовлення упаковки флексографським способом: на целофані, поліетилені, поліпропілені, плівці, фользі, ламінованому папері, пергаменті, підпергаменті.[2]
- Й. Омелько (1979—1991),
- Богдан Куневич (від 1991; у 2001—2004 — голова правління),
- Володимир Карнаухов.
За час свого існування у видавництві видано тисячі найменувань книг, друкувалося десятки газет і журналів.
Видано, зокрема:
- «Мелодії Тернового поля» (1999)
- ↑ Лукашкевич, М. [[https://web.archive.org/web/20170917075619/http://zz.te.ua/vydavnytstvo-zbruch-prypynylo-robotu/ Архівовано 17 вересня 2017 у Wayback Machine.] «Невигідні» поліграфісти / Микола Лукашкевич // Вільне життя плюс. — 2011. — № 58 (27 лип.). — С. 3 — (Погляд на подію).
- ↑ ПрАТ "Тернопільський видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч» [Архівовано 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // ПАТ «Державна акціонерна компанія „Українське видавничо-поліграфічне об'єднання“».
- Федечко М. «Збруч» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 640—641. — ISBN 966-528-197-6.
|
Це незавершена стаття про Тернопільську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Існуючі | А-Прінт • Астон • Богдан • Воля • Джура • Діана плюс • Економічна думка • Крок • Мандрівець • Підручники і посібники • Рада • Терно-граф • Укрмедкнига • Школярик |  |
|---|---|---|
| Колишні | ||