Козівка (Великогаївська сільська громада)

село Козівка
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Великогаївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040110090043338
Основні дані
Засноване	1458
Населення	686
Територія	1.240 км²
Густота населення	637.1 осіб/км²
Поштовий індекс	47745
Телефонний код	+380 352
Географічні дані
Географічні координати	49°23′49″ пн. ш. 25°47′56″ сх. д. / 49.39694° пн. ш. 25.79889° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	317 м
Водойми	Сороцька
Відстань до; обласного центру	25 км
Відстань до; районного центру	25 км
Найближча залізнична станція	Прошова
Відстань до; залізничної станції	8 км
Місцева влада
Адреса ради	47722, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с. Великі Гаї, вул. Галицька, 47
Карта
	Козівка
	Козівка
Мапа
	Козівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Козівка.

Козі́вка — село Великогаївської сільської громади Тернопільського району Тернопільської області, України. До 2015 року центр Козівківської сільської ради. Від вересня 2015 року, ввійшло у склад Великогаївської сільської громади. До Козівки приєднано хутір Боднарка. На хуторі Боднарка є джерело сірчаної води.

Розташоване на річці Сороцька.

Населення — 686 осіб (2015).

Географія

Козівка знаходиться в центральній частині Тернопільського району. Відстань до обласного і районного центру Тернополя — 25 км. До найближчої залізничної станції Прошова — 8 км. Найближче сільське поселення — Сороцьке. Також Козівка межує з такими селами як Магдалівка, Грабовець і Скоморохи.

Село розташоване на Подільській височині. Територія є переважно рівниною. Тільки в поодиноких місцях спостерігаються такі форми рельєфу як горби та долини. Через Козівку протікає річка Сорока, яка ділить село практично на дві рівні частини.

Клімат Козівки є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 3 °C у січні до +21 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 470—550 мм.

Ґрунти

У Козівці поширені ясно-сірі і сірі лісові ґрунти. Вони сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт у них незначний і майже безструктурний, уміст гумусу невеликий (1,3-1,8 %). Ці ґрунти мають кислу реакцію, і тому для підвищення їхньої родючості необхідне вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив.

Розораність території села становить приблизно 70 %. Цей показник є одним із найвищих по всій Україні. В середньому кожне домашнє господарство має у своєму користуванні до 1,5-2 га землі. Проте більше як половина родючих ґрунтів села перебуває у тимчасовій власності середніх підприємців. Село виробляє велику кількість березового соку.

Історія

Первісне поселення вперше згадується у письмових джерелах за 1458 р. під назвою Лозівка.

За переказами давнє поселення знаходилось у Яру, який називали Бендери, на південь від теперішньої Козівки. Під час татарських нападів поселення було зруйноване, а люди, що врятувалися, переселились поблизу р. Сороки, береги якої вкривали розкішні густі лози. Саме з цим пов'язують первісну назву села — Лозівка. Згодом у цих місцях почали розводити кіз і, напевно, через це село змінило свою назву на теперішню.

23 листопада 1918 р. польський відділ під командою полковника Ч. Рибінського, сформований в Одесі, перейшов кордон під Сатановим і направився до Тернополя. Він складався з 22 офіцерів і 700 жовнірів. Полковник ЗУНР Дмитро Вітовський вислав назустріч січовиків, які 27 листопада під с. Козівка оточили польський загін і взяли у полон. Решта групи, яка залишилася в Микулинцях склала зброю. Полонених відвезли до Тернополя.

В селі було створено військову організацію «Стшелєц», члени якої жорстоко били тих українців, які носили вишиті сорочки. Було організовано й інші польські товариства («Школа Людова», «Кулко Рольніче»).

Осередок ОУН в селі було створено в 1939 р. Його очолювали Поляк Михайло, Гурин Йосип та Петрик Іван.

Виробничі функції села

Колгосп в Козівці було створено в 1945 р.

У селі діє фермерське господарство «Дідик 2012», яке спеціалізується на:

вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур
вирощуванні овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів
змішане сільське господарство: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості
оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Населення

На даний час у селі проживає 686 осіб. У національному складі населення села українцям належить 99,6 %, 0,4 % становлять грузини. У Козівці є від'ємним природний приріст та висока смертність . Також відбувається переселення молоді села у міста; за останнє десятиліття у селі кількість жителів зменшилась на 100 осіб. У статево-віковій структурі населення в селі понад 57 % становлять жінки, а чоловіки — 43 %.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Відсоток
українська	99,75 %
польська	0,13 %
російська	0,13 %

Релігія

Є церква святого Миколая Чудотворця (1888, кам'яна) Священиком є декан Великобірківський отець Василь Брегін, капличка (1991).

Пам'ятки

Збереглася козацька могила, встановлений пам'ятний хрест на честь скасування панщини, споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), Степанові Бандері (1992, скульптор Б. Григоренко, перший на Тернопільщині).

Соціальна сфера

Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.

Першу школу в селі відкрили у 1850 р. Навчання велося українською мовою і навчав дітей лише один вчитель. В 1894 р. було добудовано ще одну класну кімнату та закріплено ще одного вчителя. Управителями школи були поляки (Лібасовський, Роговський, Чесніковський, Рутка), а вчителями українці (Пастушенко, Паливода, Горошко, Федишин, Завадович, Петровський, Гриценівна (Грицина). Хоч школа офіційно була з українською мовою навчання, проте уже в 1 класі діти вчилися за польським букварем.

Ще з часів панської Польщі залишилося 2 фільварки: один з них належав Мохнацькому, а другий — Созанському.

Перед ІІ світовою війною в селі було майже 500 господарств та проживало 2500 мешканців, у тому числі 85 поляків і 46 євреїв.

Відомі люди

Уродженці

Володимир Снітинський (*1948) — ректор Львівського національного аграрного університету, Заслужений діяч науки і техніки України(1997), доктор біологічних наук (1989), академік НААНУ
Білинський Йосип — український громадський діяч, меценат
громадський діяч, меценат І. Дацик
педагог і громадський діяч Євген Рій ,
співак Й. Сагаль.

Персоналії

1-й землевпорядник — В. Литвин (1995—1998 рр.)

Топоніміка унікальних урочищ та населених пунктів Козівки

Західна частина села носить назву «Баба», північно-східна частина села називається «Радчий кут», а східна частина села має назву «хутір Боднарка». Південна частина села називається «Заріка», через те, що річка Сорока яка протікає через село ділить його практично на дві рівні частини — північну та південну.