Едуардо Сальвіо
Едуардо Сальвіо | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 13 травня 1990 (34 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Авельянеда, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 171 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 67 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Бока Хуніорс» | |||||||||||||||||||||||||
Номер | 14 | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
2006—2008 | «Ланус» | |||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||
Едуардо Сальвіо (ісп. Eduardo Salvio, нар. 13 травня 1990, Авельянеда) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Бока Хуніорс».
Найбільших результатів досяг у Європі, виступаючи за «Атлетіко», з яким двічі виграв Лігу Європи, а також «Бенфіку», з якою виграв понад десять португальських національних трофеїв.
Народився 13 травня 1990 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Ланус». Дебютував за основний склад 24 серпня 2008 року в матчі проти «Бока Хуніорс». 24 жовтня він забив свої перші голи в чемпіонаті, двічі вразивши ворота «Архентінос Хуніорс». Всього провів за рідний клуб два сезони, взявши участь у 41 матчі чемпіонату.
22 січня 2010 року мадридський «Атлетіко» підписав форварда за 8 000 000 євро[1]. Також на нього претендували «Зеніт» та «Галатасарай»[2]. Дебютував за «матрацників» 28 лютого у матчі 24-го туру проти «Валенсії», вийшовши на заміну на 89-й хвилині замість Сімау Сабрози[3]. Перші голи забив 25 квітня у матчі проти «Тенеріфе»[4]. У Лізі Європи того сезону зіграв 8 матчів, в тому числі і фінальний, де «Атлетіко» переміг[5], завдяки чому аргентинець виграв перший трофей у кар'єрі.
20 серпня 2010 року був відданий в річну оренду португальській «Бенфіці»[6], крім того лісабонський клуб також викупив 20 % прав на гравця за € 2,5 млн[7]. Вигравши з командою Кубок португальської ліги в кінці сезону аргентинець повернувся до «Атлетіко». Під проводом свого співвітчизника Дієго Сімеоне Сальвіо став важливим гравцем «матрацників». Хоча він і не став провідним гравцем, він мав важливу роль у сезоні, і особливо в перемозі у Лізи Європи, де він зіграв 16 ігор. Найбільш важливим був його внесок в першому матчі чвертьфіналу проти німецького клубу «Ганновер 96», де він забив гол на в 89-й хвилині гол, який дозволив клубу перемоги 2:1, а потім і вийти в наступний етап. Також Едуардо зіграв і у фіналі, хоча і вийшов у кінцівці гри, яку його партнери розгромно завершили 3:0.
31 липня 2012 року «Бенфіка» і «Атлетіко» домовилися про те, що португальці за 11 мільйонів євро викуплять інші вісімдесят відсотків прав на гравця. З рештою двадцятьма, які клуб викупив раніше, сума трансферу склала 13,5 мільйонів євро, перевищивши попередній рекорд лісабонців у розмірі 12 мільйонів євро, сплачений «Барселоні» за Сімау Саброзу в 2001 році[8][9].
Сезон 2012/13 для «Бенфіки» виявився без жодного трофею — у чемпіонаті вони поступились одним очком «Порту», а у національному кубку у фіналі програли «Віторії» (Гімарайнш). Також у тому сезоні Сальвіо зіграв свій другий поспіль, та третій за кар'єру, фінальний матч Ліги Європи, цього разу відігравши усі 90 хвилин. Але і тут лісабонці не змогли здобути трофей, поступившись англійському «Челсі» (1:2) — на 93-й хвилині переможний гол забив Бранислав Іванович.
На початку сезону 2013/14 років Сальвіо зазнав серйозної травми, яка змусила його пропустити практично усю першу половині сезону. У лютому 2014 року він знову з'явився на полі і допоміг клубу виграти усі три національних титули: чемпіонат, Кубок Португалії, а також Кубок португальської ліги. На європейській арені результат був таким же, як у попередньому сезоні: «Бенфіка» зайняла третє місце груповому етапі Ліги чемпіонів і вийшла у Лігу Європи, досягла фіналу. Таким чином Сальвіо третій рік поспіль виходив з командами у фінал Ліги Європи, але цього разу він і не міг взяти участь у грі через дискваліфікацію за перебір жовтих карток у матчі півфіналу. У фіналі «Бенфіка» знову програла, цього разу по пенальті, іспанській «Севільї». 10 серпня 2014 року Сальвіо зіграв у Суперкубку Португалії проти «Ріу Аве» і допоміг їй здобути титул в серії пенальті. Таким чином за рік Сальвіо з командою виграв усі чотири національні трофеї Португалії[10].
У сезоні 2014/15 років «Бенфіка» знову стала чемпіоном. У матчі, в якому клуб виграв титул, Сальвіо був замінений через травму. Через кілька днів воно було підтверджено, що аргентинець отримав травму коліна, яка перешкодила йому зіграти у фінал Кубку Ліги, в якому «Бенфіка» виграла титул, обігравши «Марітіму».
Більшу частину наступного сезону 2015/16 років Сальвіо пропустив через травму[11] і повернувся на поле лише 12 лютого 2016 року. У тому сезоні клуб виграв чемпіонат, Кубок ліги і Суперкубок, але Едуардо робив поодинокі замінні виступи, оскільки йому не вдалося повернути собі справжню форму. Лише з наступного сезону Сальвіо знову став важливою частиною команди, після того як 16 червня 2016 року продовжив свій контракт з Бенфікою ще два сезони[12]. 28 жовтня 2016 року, після того, як Едуардо забив гол у матчі проти «Пасуш-де-Феррейри» (3:0), Салвіо став аргентинцем з найбільшою кількістю м'ячів, забитих за «Бенфіку» (42 голи), перевершивши рекорд колишнього товариша по команді Ніколаса Гайтана[13]. У цьому ж сезоні Сальвіо допоміг клубу отримати сввій четвертий поспіль титул чемпіона Португалії, а 29 травня 2017 року під час фіналу Кубка Португалії, він забив головою у матчі проти «Віторії» (Гімарайнш) вирішальний гол (2:1) і приніс команді черговий трофей, а також був названий найкращим гравцем матчу[14]. Всього відіграв за лісабонський клуб 147 матчів у національному чемпіонаті.
18 липня 2019 повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Боки Хуніорс»[15].
2007 року у складі юнацької збірної Аргентини до 17 років він брав участь у юнацькому чемпіонаті Південної Америки, ставши бронзовим призером турніру. Цей результат дозволив команді кваліфікуватись на юнацький чемпіонат світу, який пройшов того ж року у Південній Кореї. Сальвіо провів на турнірі всі п'ять ігор, а збірна вилетіла у чвертьфіналі від майбутніх тріумфаторів «мундіалю» нігерійців.
Протягом 2008—2009 років залучався до складу молодіжної збірної Аргентини, з якою поїхав на молодіжний чемпіонат Південної Америки 2009 року у Венесуелі, де з 4 голами став найкращим бомбардиром своєї збірної, але Аргентина не змогла вийти з групи.
20 травня 2009 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Аргентини в товариському матчі проти збірної Панами. Аргентинська збірна, що складалась тільки з гравців місцевої Прімери перемогла 3:1[16]. Також 22 грудня зіграв один неофіційний матч проти Каталонії (2:4).
Сальвіо не був основним гравцем «біло-блактиних», тим не менш був включений у заявку команди на чемпіонат світу 2018 року у Росії[17].
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2008–09 | «Ланус» | ПД | 29 | 9 | - | - | - | КЛ+ПАК | 2+4 | 0+2 | - | - | - | 35 | 11 |
2009-10 | ПД | 12 | 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | 2 | |
Усього за «Ланус» | 41 | 11 | - | - | 6 | 2 | - | - | 47 | 13 | |||||
2009–10 | «Атлетіко» | ПД | 13 | 2 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 8 | 0 | - | - | - | 21 | 2 |
2010–11 | «Бенфіка» | ПЛ | 19 | 4 | КП+КЛ | 5+4 | 1+2 | ЛЧ+ЛЄ | 5+6 | 0+3 | СП | - | - | 39 | 10 |
2011–12 | «Атлетіко» | ПД | 30 | 3 | КІ | 2 | 0 | ЛЄ | 16 | 5 | - | - | - | 48 | 8 |
Усього за «Атлетіко» | 43 | 5 | 2 | 0 | 24 | 5 | - | - | 69 | 10 | |||||
2012–13 | «Бенфіка» | ПЛ | 29 | 10 | КП+КЛ | 5+3 | 2+0 | ЛЧ+ЛЄ | 5+8 | 0+1 | - | - | - | 50 | 13 |
2013–14 | ПЛ | 12 | 0 | КП+КЛ | 3+1 | 1+0 | ЛЧ+ЛЄ | 0+6 | 1 | - | - | - | 22 | 2 | |
2014–15 | ПЛ | 29 | 9 | КП+КЛ | 1+2 | 2+1 | ЛЧ | 5 | 1 | СП | 1 | 0 | 38 | 13 | |
2015–16 | ПЛ | 8 | 0 | КП+КЛ | 0+1 | 0 | ЛЧ | 3 | 0 | СП | 0 | 0 | 12 | 0 | |
2016–17 | ПЛ | 29 | 4 | КП+КЛ | 3+1 | 1+1 | ЛЧ | 8 | 3 | SP | 1 | 0 | 42 | 9 | |
2017–18 | ПЛ | 26 | 9 | КП+КЛ | 1+1 | 0 | ЛЧ | 5 | 0 | SP | 1 | 0 | 34 | 9 | |
2018–19 | ПЛ | 14 | 2 | КП+КЛ | 2+3 | 0+1 | ЛЧ+ЛЄ | 7[18]+2 | 2[19]+1 | - | - | - | 28 | 6 | |
Усього за «Бенфіку» | 166 | 38 | 37 | 12 | 60 | 12 | 3 | 0 | 266 | 62 | |||||
2019–20 | «Бока Хуніорс» | ПД | 2 | 1 | КА | 0 | 0 | КЛ | 1 | 1 | - | - | - | 3 | 2 |
Усього за кар'єру | 252 | 55 | 39 | 12 | 91 | 20 | 3 | 0 | 385 | 87 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
20-5-2009 | Санта-Фе | Аргентина | 3 – 1 | Панама | товариський матч | - | 59' |
30-3-2011 | Сан-Хосе | Коста-Рика | 0 – 0 | Аргентина | товариський матч | - | 66' |
7-10-2011 | Буенос-Айрес | Аргентина | 4 – 1 | Чилі | Відбір до ЧС 2014 | - | 79' |
29-2-2012 | Берн | Швейцарія | 1 – 3 | Аргентина | товариський матч | - | 70' |
14-11-2012 | Ер-Ріяд | Саудівська Аравія | 0 – 0 | Аргентина | товариський матч | - | 46' |
13-6-2017 | Сінгапур | Сінгапур | 0 – 6 | Аргентина | товариський матч | - | |
11-10-2017 | Кіто | Еквадор | 1 – 3 | Аргентина | Відбір до ЧС 2018 | - | 90+1' |
11-11-2017 | Москва | Росія | 0 – 1 | Аргентина | товариський матч | - | 78' |
Усього | Матчів | 8 | Голів | 0 |
- Чемпіон Португалії (5):
- Володар Кубка Португалії (2):
- Володар Кубка португальської ліги (4):
- Володар Суперкубка Португалії (3):
- Переможець Ліги Європи (2):
- Чемпіон Аргентини (1):
- «Бока Хуніорс»: 2019–20
- Володар Кубка Аргентини (1):
- Переможець Суперкласіко де лас Амерікас: 2017
- ↑ «Атлетіко» підписав 19-річного аргентинського форварда. Архів оригіналу за 25 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ «Зеніт» приглядається до форварда «Лануса». Архів оригіналу за 11 січня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ «Атлетіко» М 4:1, «Валенсія». Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ «Атлетіко» М 3:1 «Тенеріфе». Архів оригіналу за 29 квітня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ «Атлетіко» М 2:1 «Фулхем». Архів оригіналу за 15 травня 2010. Процитовано 23 травня 2018.
- ↑ Сальвіо змінив «Атлетіко» на «Бенфіку»[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ Relatório & contas 1º semestre 2010/2011 (Report & Finances first semester 2010/2011) [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]; CMVM (Portuguese)
- ↑ Kundert, Tom (1 серпня 2012). Benfica break transfer record to bring Salvio back to the Estádio da Luz. PortuGOAL. Архів оригіналу за 9 травня 2014. Процитовано 25 липня 2016.
- ↑ Salvio assina por cinco anos (Salvio signs for five years); Record, 1 August 2012 (Portuguese) [Архівовано 4 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ травня 2014[недоступне посилання]
- ↑ Salvio suffers torn ACL, may undergo surgery. EFE. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 липня 2016.
- ↑ Salvio até 2019 [Salvio until 2019] (Portuguese) . 16 червня 2016. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Um golo que fez Salvio entrar para a história [One goal that made Salvio go down in history]. Record (Portuguese) . 28 жовтня 2016. Архів оригіналу за 30 жовтня 2016. Процитовано 29 жовтня 2016.
- ↑ Salvio eleito o melhor jogador da final [Salvio elected best player of final]. FPF (Portuguese) . 28 травня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2017. Процитовано 3 червня 2017.
- ↑ Obrigado, Salvio!. www.slbenfica.pt (порт.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ La Selección local de Maradona venció 3–1 a Panamá. perfil.com. 20 травня 2009. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ Crawford, Stephen (4 червня 2018). Revealed: Every World Cup 2018 squad - Final 23-man lists. Goal. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 26 березня 2022. (англ.)
- ↑ 3 presenze nei turni preliminari.
- ↑ Nei turni preliminari.
- Едуардо Сальвіо на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Едуардо Сальвіо на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Едуардо Сальвіо на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Едуардо Сальвіо на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Едуардо Сальвіо на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Едуардо Сальвіо на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 13 травня
- Народились 1990
- Гравці чемпіонату світу з футболу 2018
- Аргентинські футболісти
- Гравці молодіжної збірної Аргентини з футболу
- Гравці збірної Аргентини з футболу
- Футболісти «Лануса»
- Футболісти «Атлетіко» (Мадрид)
- Футболісти «Бенфіки» (Лісабон)
- Футболісти «Боки Хуніорс»
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Португалії
- Уродженці Авельянеди
- Переможці Ліги Європи УЄФА
- Спортсмени Авельянеди