Джоан Коллінз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джоан Коллінз
англ. Joan Collins
Дата народження23 травня 1933(1933-05-23)[1][2][…] (91 рік)
Місце народженняЛондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Професіятелеакторка, кіноакторка, модель, драматургиня, нехудожня письменниця, письменниця-романістка, акторка театру, телепродюсерка, акторка
Alma materКоролівська академія драматичного мистецтва (1951)[4] і школа Френсіса Голландаd
Роки активності1951 — донині
ДітиTara Newleyd і Alexander Newleyd
IMDbID 0001058
Автограф
Нагороди та премії
«Золотий глобус» (1983)
«Золотий глобус» (1983)
joancollins.net
Джоан Коллінз у Вікісховищі

Дама Джоан Генрієтта Коллінз (англ. Dame Joan Henrietta Collins; нар.. 23 травня 1933(19330523)) — британська акторка, продюсерка, письменниця та колумністка.

Дитинство Джоан Коллінз припало на період Другої світової війни. Вона дебютувала на театральній сцені в 9-річному віці в п'єсі «Ляльковий дім», а після закінчила Королівську академію драматичного мистецтва в Лондоні й почала кар'єру в британському кіно. У 22 роки переїхала до Голлівуду та досягла популярності ролями жінок-вамп у таких фільмах, як «Дівчина в рожевій сукні» (1955)[5]. Вона успішно знімалася у великому британському та американському кіно 1950-х і 1960-х, і менш успішно в 1970-х.

У 1981 році Коллінз почала грати свою найвідомішу роль — антагоністки Алексіс Колбі в тривалому телесеріалі «Династія», яка принесла їй премію «Золотий глобус» у 1983 році[6]. Наприкінці 1980-х вона пішла стопами своєї молодшої сестри Джекі Коллінз і випустила першу книгу Prime Time (1988), яка стала бестселером попри негативні відгуки критики, а потім і ще кілька книг і автобіографій. У 2015 році Коллінз була удостоєна Ордена Британської імперії[7].

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Джоан Коллінз народилася в сім'ї Ельзи Бессант (1906—1962), вчительки танців і власниці нічного клубу, і театрального агента Джозефа Вільяма Коллінза (1902—1988)[8]. Батько був єврейського походження і уродженцем Порт-Елізабет. Його батьки емігрували до ПАР з Лондона. Мати була англійкою англіканського віросповідання. У Джоан була молодша сестра, Джекі Коллінз, яка стала письменницею, і брат Білл. Середню освіту Джоан отримала у Франко-голландській школі, після закінчення якої вступила до Королівської академії драматичного мистецтва. У 17 років Коллінз підписала контракт з кінокомпанією Дж. Артура Ранка, яка на той час була дуже престижна у Великій Британії[9].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Кар'єра в кіно

[ред. | ред. код]
Джоан Коллінз у фільмі «Я вірю в тебе» (1952)

У 1951 році Джоан Коллінз дебютувала в британському кіно, а перша головна роль у неї з'явилася вже через рік у фільмах «Я вірю в тебе» і «Ночі Декамерона»[9]. Тоді ж вона багато знімалася для британських пін-ап-журналів і була названа найкрасивішою дівчиною Великої Британії. Часто в той період Коллінз опинялася в центрі уваги преси, в тому числі коли в 1954 році заявила, що лондонські кіностудії не намагаються підтримувати жінок-акторок.

У 1955 році Коллінз вирушила до Голлівуду і підписала контракт з кінокомпанією 20th Century Fox і незабаром акторка стала їхньою відповіддю Елізабет Тейлор і MGM[9]. Її перша головна роль у Голлівуді була в епічному фільмі «Земля Фараонів» режисера Говарда Гоукса. Після цього вона втілила Евелін Несбіт в картині «Дівчина в рожевій сукні» і знялася в ролі молодої конкурентки героїні Бетт Дейвіс в епосі «Королева-діва». Твердо закріпивши свій статус в Голлівуді, Джоан Коллінз продовжувала виконувати головні ролі в таких фільмах, як комедія «Протилежна стать» (1956), екранізація роману Джона Стейнбека «Заблукалий автобус» (1957) і спірна, але комерційно успішна драма «Острів Сонця» (1957). Пізніше вона знімалася з Грегорі Пеком у вестерні «Бравадос», з Полом Ньюманом у «Збирайтеся навколо прапора, хлопці!», з Едвардом Г. Робінсоном у «Сім злодіїв» і головну роль в релігійному епосі «Есфірь і цар». У 1962 році вона зіграла в комедії «Дорога до Гонконгу» з Бінгом Кросбі і після взяла невелику перерву в кар'єрі, щоб народити першу дитину.

У другій половині 1960-х кар'єра Джоан Коллінз у великому кіно зайшла в глухий кут після кількох провальних у прокаті стрічок[5][9]. У той же час вона відкрила для себе телебачення і була запрошеною зіркою в ряді популярних у той період серіалів, серед яких «Бетмен», «Зоряний шлях», «Місія нездійсненна», «Поліцейська» «Старскі і Гатч».

У 70-х вона повернулася до британського кіно і знялася в кількох фільмах жахів, в тому числі «Байки зі склепу», «Страх в ночі», «Оповідання, свідки божевілля» та «Імперія мурах». Мабуть, найбільшим успіхом Коллінз у 70-х стала головна роль в екранізації роману її сестри Джекі Коллінз «Жеребець» (1978) і його продовження «Сука» (1979), що зібрали понад 20 мільйонів в прокаті[10].

«Династія» і повернення успіху

[ред. | ред. код]

У 1981 році кар'єра Джоан Коллінз фактично пережила відродження, після того як вона була запрошена на роль Алексіс Колбі, красивої і мстивої колишньої дружини біржового магната Блейка Керрінгтона (Джон Форсайт), у прайм-тайм мильній опері каналу ABC «Династія»[5][9]. До Коллінз серіал транслювався один короткий сезон і був на межі закриття, але із введенням її героїні рейтинги різко пішли вгору. Саме їй приписують рейтингове зростання серіалу і подальше становлення його повноцінним хітом, а не посереднім клоном «Далласа»[11].

У 1985 році «Династія» нарешті очолила річну рейтингову таблицю найпопулярніших програм, випередивши «Даллас»[9], а Коллінз — стала найвисокооплачуванішою акторкою на телебаченні. З 1982 по 1987 роки Коллінз 6 разів номінувалася на премію «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телевізійному серіалі — драма за свою роль і виграла нагороду в 1983 році. У 1984 році вона номінувалася на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному телесеріалі, а в 1985 отримала нагороду «Вибір народу» як улюблена телезірка. У 1983 році Коллінз отримала зірку на Голлівудській «Алеї слави»[6].

У 50 років Джоан Коллінз знялася для журналу Playboy[5][12]. У 1986 році, на хвилі успіху серіалу, Коллінз виступила продюсеркою і виконавицею головних ролей у мінісеріалах «Гріхи» і «Монте-Карло». «Династія» тривала аж до 1989 року, а в 1991 році був знятий мінісеріал «Династія: Примирення», що завершував цю історію.

Джоан Коллінз із колегами по «Династії» Стефані Бичем та Еммою Семмс у 2009 році

Наступні роки

[ред. | ред. код]

Після завершення «Династії» Джоан Коллінз знімалася менш активно і вважала за краще виступати в театрі і писати автобіографії. У 1992 році відбувся бродвейський дебют Коллінз у постановці «Приватне життя боягузів».

У 1990-ті вона продовжила кар'єру в кіно і на телебаченні. Найвідомішими фільмами за її участі стали «Зимова казка» (1995), «Флінтстоуни у Віва Рок-Вегасі» (2000) та телевізійні фільми «Енні: Королівська пригода» (1995) та «Старі шкапи по-американськи» (2001) з Деббі Рейнольдс, Ширлі Маклейн і Елізабет Тейлор.

У 1997 році за свій внесок у мистецтво і благодійну роботу Джоан Коллінз отримала титул Офіцера Британської імперії. У тому ж році вона була запрошена у новий проєкт Аарона Спеллінга «Тихі палісади», який прагнув, аби акторка повторила ситуацію з порятунком «Династії». У 2002 році вона була запрошеною зіркою в кількох епізодах мильної опери «Дороговказне світло».

У 2005 році акторка Аліса Кріге зіграла роль Джоан Коллінз у телефільмі «Династія: За лаштунками сексу, жадібності й інтриг»[13].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Як і на екрані, Коллінз має образ гламурної фаталької жінки, завдяки своїм п'яти шлюбам і бездоганному стилю[5].

Першим чоловіком був ірландський актор Максвелл Рід, з яким вона була з 1952 по 1956 роки. Пізніше мала зв'язок з Сідні Чапліном, братом Чарлі Чапліна, Артуром Лоу і Ворреном Бітті. У 1963 році одружилася зі співаком і актором Ентоні Ньюлі. Народила від нього сина і дочку, а в 1971 році розлучилася. В 1973 році побралася з керівником студії «Apple Records» Роном Касом, народила дочку. Вони розлучилися в 1983 році. Через два роки пошлюбила шведського співака Пітера Холма. Після скандального розлучення в 1987 році Коллінз на час покинула США і повернулася до Лондона. Її п'ятим чоловіком у 2002 році став театральний менеджер Персі Гібсон, молодший на 32 роки. На питання про те, чи не бентежить її різниця у віці, акторка пожартувала: «Якщо він помре — значить, помре».

Коллінз є хрещеною матір'ю моделі Кари Делевінь[14].

У своїй автобіографії 1978 року Коллінз повідомила, що завагітніла у віці трохи більше 20-ти років від тодішнього нареченого Воррена Бітті, але зробила аборт[15].

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Повнометражні фільми

[ред. | ред. код]

Телесеріали

[ред. | ред. код]

Телевізійні фільми

[ред. | ред. код]

Продюсерка

[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]

Перемоги

[ред. | ред. код]

Номінації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. SNAC — 2010.
  3. Internet Broadway Database — 2000.
  4. Student & graduate profilesКоролівська академія драматичного мистецтва.
  5. а б в г д Joan Collins- Biography. Yahoo!. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 20 серпня 2012.
  6. а б Awards for Joan Collins. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 20 серпня 2012.
  7. Joan Collins receives damehood from Prince Charles. Los Angeles Times. 26 марта 2015. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  8. Генеалогия семьи Коллинз. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  9. а б в г д е Joan Collins- Biography. Turner Classic Movies. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  10. David Gritten (26 ноября 1979). Imperfect Past Behind Her, Joan Collins Says She Likes Turning Homebody. People. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  11. Schemering, Christopher. The Soap Opera Encyclopedia, September 1985, pp 80-81, ISBN 0-345-32459-5 (1st edition)
  12. George Hurrell (21 июля 2008). Photographer of the Week - George Hurrell. Practical Photography. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  13. If You've Got It, Flaunt It: ABC Trumpets an 80's Hit. The New York Times. 1 января 2005. Архів оригіналу за 20 листопада 2012. Процитовано 29 жовтня 2012.
  14. Collins laughs off age difference [Архівовано 31 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.).
  15. 23 Celebrities Who Have Shared Their Abortion Stories to Help End the Stigma. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 31 січня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]