Генрі Реберн
.svg){kind=small}
Генрі Ре́берн (англ. Henry Raeburn 4 березня, 1756 — 8 липня, 1823) — відомий шотландський та англійський художник, один з засновників шотландської школи живопису. Представник стилю романтизм.
Генрі Реберн народився в селі Стокбрідж поблизу Единбургу, тепер в межах столиці Шотландії. Хлопець залишився без батьків, і його долею опікувався старший брат. Хлопця передали у виховний заклад, де він отримав первісну освіту. В 15 років його прийняли учнем в майстерню ювеліра, де він опанував малюнок. Звернувся підліток і до портретної мініатюри. Успіхи були настільки помітними, що Генрі згодом звернувся до олійного живопису, який опановував як аматор. Здібного хлопця познайомили з Девідом Мартином, популярним на той час художником-портретистом у Единбурзі.
Його запросили створити черговий портрет. Так відбулося знайомство Генрі і удови графа Леслі — Енн Едгар. Ймовірно, спалахнули романтичні відносини, бо вони побралися у 1780 році, хоча наречена була на 11 років старша за чоловіка. Шлюб автоматично перевів молодого митця в категорію матеріально забезпечених. Після чотирьох років подружнього життя, художник відбув у Італію разом з дружиною на стажування.
Шляхом до Італії подружжя зупинилося в Лондоні. Реберн завітав до художника Джошуа Рейнольдса, що надав рекомендальні листи. Італійський період митця тривав приблизно два роки. Серед знайомих Реберна в Римі — римський художній авторитет Помпео Батоні.
У 1787 році він вже працював в місті Единбург. Серед перших творів по поверненні — портрет лорда Данзаса.
Генрі Реберн був міцно прив'язаний до Шотландії, де народився, виріс і сформувався як митець. Він не часто навідувався у Лондон, що дозволяло зосередитися на роботі і не мати зайвих і модних впливів столичних митців. Генрі Реберн практично не був зачеплений помертвілими схемами пізнього класицизму, не витрачав зусилля на створення міфологічних композицій як Бенджамін Вест чи на портрети з алегоріями як Джошуа Рейнольдс.
Серед перших творів — портрет капітана Чарлза Інглиса, якого художник подав біля гармати згідно з уявами про героїзоване зображення британського військового. Портрет сподобався. По смерті Інглиса родина звернулася до художника знов з проханням переписати зображення, бо Інглис став контр-адміралом і родина бажала мати предка з високим чином. Ранні твори мають різноманітніші композиції, пізні — досить одноманітні, навіть схожого формату (погруддя без рук). Серед них і твори у межах парадного аристократичного портрету, схема якого вже була вироблена і затверджена в Британській імперії.
-
«Сер Джон Сінклер» (у повний зріст), 1795 р., Національна галерея Шотландії -
* «Контр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії -
«Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798 -
« Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.
,_early_1790s,_Oil_on_canvas,_Kimbell_Art_Museum.jpg)
Художнику менш удавалися жіночі портрети, хоча вони не позбавлені елегантності. Він узагальнював і одяг, і зачіски, не виписуючи докладно і точно волосся, а подаючи лише їх розкішні об'єми. Художник користувався рідкими олійними фарбами і поверхня його творів справляла враження акварельної техніки.
-
«Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон -
«Міссіз Енн Харт», 1810 р., Берлін -
«Джон Робінсон», 1798 -
«Міссіз Роберт Скотт», 1814 р., Національна галерея Шотландії
У 1812 році його обрали президентом спілки художників Единбургу. Його вплив на мистецьку ситуацію в Шотландії був таким значним, що він став одним з засновників шотландської школи живопису.
У 1815 році він став повноправним членом Королівської Шотландської академії . 29 серпня 1822 року король Георг IV надав йому титул лицаря і призначив портретистом його величності у Шотландії. Художник умер у Единбурзі в 1823-му.
- «Сер Джон та леді Клерк», 1790
- «Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.
- «Натаніел Спенс»,(в уніформі королівських лучників), 1793
- «Котр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії
- «Сер Джон Сінклер» (у повний зріст), 1795 р., Національна галерея Шотландії
- «Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- «Міссіз Елінора Бійтн», 1790-ті рр., Ермітаж, Санкт-Петербург
- «Джон Робінсон », 1798
- «Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798
- «Дівчинка з квітами», бл. 1799 р.
- «Міссіз МакЛеан оф Кінлокалайн», 1800, Прадо, Мадрид.
- «Міссіз Александер Фрезер Тітлер», бл. 1804 р. Бруклін музей
- «Генрі Дандас», 1805 р.
- «Катерина Семенівна Воронцова», 1810-ті рр., (1783-1856), в шлюбі леді Пембрук, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- «Френсіс Хорнер»
- «Генрі Маккензі»
- «Капітан Хей» (у повний зріст), Лувр, Париж
- «Містер Кеткет з собакою», Національний музей красних мистецтв, Буенос-Айрес
- «Міссіз Енн Харт », 1810 р., Берлін
- «Олександр Карлайл»
- «Джон Плейфер»
- «Джон Рені», 1810 р., Національна портретна галерея Шотландії
- «Вільям Брайр дитиною»
- «Елізабет Гамільтон», 1812 р., письменниця і діяч просвітництва
- «Александер Роналдсон МакДоннел оф Гленгеррі», 1812 р., Національна галерея Шотландії
- «Реверенд Джон Томпсон», пастор і художник
- «Сер Девід Бейрд»
- «Автопортрет», 1820 р.
- «Сер Вільям Максвелл»
- «Брюс МакМардо з вудкою», 1800 р., Галерея Тейт, Лондон
- «Хлопчик з кроликом», 1814 р., Королівська академія мистецтв, Лондон
- «Міссіз Роберт Скотт», 1814 р., Національна галерея Шотландії
- «Сер Джон Сінклер» (поясний портрет)
- «Сер Вальтер Скотт», 1822 р., письменник, Національна галерея Шотландії
- «Генерал-лейтенант Вільям Стюарт»
- ↑ https://collections.frick.org/people/149/sir-henry-raeburn/objects
- ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/raeburn-henry-1
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID