Перейти до вмісту

Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2023)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за липень 2023 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за липень 2023 року

[ред. | ред. код]
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові
Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 липня

[ред. | ред. код]
12039 Україна Вислоцький Олег 1 вересня 1976, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну добровольцем долучився до Збройних сил України. Служив командиром 2 стрілецького відділення 2 стрілецької роти. 02023-07-011 липня 2023 Загинув від вогнепального поранення 1 липня 2023 року поблизу села Невське Сватівського району Луганської області[2].
12040 Україна Антонян Ігор 51 рік, с. Драгомирчани Івано-Франківської громади. Колишній директор Будинку культури села Драгомирчани, який з перших днів війни, не чекаючи повістки, пішов добровольцем захищати Україну. Залишилося троє дітей. 02023-07-011 липня 2023 [3]
12041 Україна Юрчишин Володимир 15 серпня 1988, Івано-Франківська громада. Служив старшим солдатом. 02023-07-011 липня 2023 Похований на Алеї героїв на кладовищі у селі Чукалівка
12042 Україна Журавель Андрій 34 роки, м. Мерефа. 02023-07-011 липня 2023 Отримав поранення на фронті і помер 1 липня. 5 липня відбулося прощання в Мерефі[4]
12043 Україна Дацко Тарас 48 років, м. Львів. Закінчив Професійно-технічне училище № 48 (сьогодні — Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання служив у Житомирі у лавах десантно-штурмових військ, здобув звання «молодший сержант». У мирний час працював будівельником та у супермаркеті. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання на Харківщині. 02023-07-011 липня 2023 Загниув на Харківщині. Похований 7 липня на Личаківському цвинтарі у Львові[5].
12044 Україна Величко Владислав 25 років, с. Замостя. 02023-07-011 липня 2023 Загинув під час бойових дій в районі Соледара[6].
12045 Україна Сидоренко Богдан

(«Череп»)

29 серпня 2002, м. Дніпро. Навчався в школі № 134. Потім вступив до Дніпровського державного коледжу будівельно-монтажних технологій та архітектури, але закінчити навчання не встиг. У лютому 2022-го у 18 років Богдан вступив до лав 98-го батальйону ТРО «Азов-Дніпро». Пізніше продовжив службу у 3-ій окремій штурмовій бригаді ЗСУ. Служив у взводі снайперів. Був справжнім фахівцем своєї справи, ділився досвідом і навчав інших. 02023-07-011 липня 2023 Загинув в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Разом зі своєю групою прикривав штурмовиків і отримав ураження осколком ворожого танкового пострілу. Похований на кладовищі Стара Слобода в селі Орлівщина Дніпропетровської області[7].
12046 Україна Биков Павло 16.06.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї «Інтелект» Львівської міської ради. Здобув освіту у Львівському технікумі механічної обробки деревини (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України»). У 1999 році вступив на військову службу до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не зміг залишитись осторонь та добровольцем вступив до складу 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Виконував бойові завдання із стримування російської агресії на Харківщині, а згодом - на території Донеччини. 02023-07-011 липня 2023

Загинув в н.п. Роздолівка внаслідок авіаудару в будівлю садка. Похорон відбувся 19 лютого у Львові. Залишилися мама, дружина, донька, сестра та племінники.[8][9]

12047 Україна Вахняк Любомир Володимирович 3 серпня 1984, селище Вигода. Своє дитинство провів у селі Пациків, згодом жив у Івано-Франківську. У квітні 2022 року приєднався до лав Збройних сил України. 02023-07-011 липня 2023 Тіло полеглого з документами знайшли 4 жовтня 2023 року в селі Роботине Запорізької області. 3 березня 2024 року його забрали з поля бою до моргу в Запоріжжя. 2 квітня воїна ідентифікували за допомогою ДНК-експертизи [10]
12048 Україна Журавель Андрій Борисович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
13 квітня 1989, м. Мерефа, Харківщина. Молодший сержант. 02023-07-011 липня 2023 [11]
12049 Україна Олекшій Андрій Михайлович

(«Борода»)

4 грудня 1982, с. Криве. Навчався в Тернопільській загальноосвітній школі №23. Закінчив професійне училище №10 у місті Тернопіль, де здобув професію столяра. Служив в 24 ОМБр. 02023-07-011 липня 2023 Загинув в селі Залізне. Під час артилерійського обстрілу чоловік отримав поранення, яке виявилось несумісне з життям [12].

2 липня

[ред. | ред. код]
12050 Україна Фадєєнко Олег Віталійович («Малиш»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Герой України
9 травня 1996, м. Первомайський Харківської області. З перших днів війни став на захист своєї держави, обороняв Харківщину у складі спецпідрозділу ГУР «Кракен». З листопада 2022 у III ОШБ. У складі III ОШБ звільняв Херсонщину брав участь у боях за Бахмут та околиці Бахмута. Командир розвідки 1 ШБ III ОШБр. один з лідерів Центурії Харківщини, засновник «Nord Storm». Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібним хрестом» та Відзнакою Президента України за мужність орденом «За мужність» III ступеня. 02023-07-022 липня 2023 Загинув в госпіталі, внаслідок отриманого поранення при виконанні бойового завдання під Бахмутом від артилерійського обстрілу. 4 липня коли відбувалося прощання з Олегом в рідному Первомайському росіяни обстріляли будинок за 800 метрів від церемонії прощання ракетою Іскандер[13][14].
12051 Україна Гудима Андрій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
23 серпня 1979. Народився у Словацькій Республіці, згодом родина переїхала до Львова. Син львівського політика Олекси Гудими, народного депутата України 3-4-6 скликання. Навчався у Середній загальноосвітній школі № 27 міста Львова. Здобував освіту у Львівській національній академії мистецтв за спеціальністю «художник-реставратор», згодом закінчив юридичний факультет Львівського торговельно-економічного університету. Після завершення навчання працював ресторатором, також займався написанням літератури і був фоторедактором в одному з місцевих медіа. Захищав Батьківщину в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[15][16][17]. 02023-07-022 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
12052 Україна Маліч Дмитро Валентинович м. Хотин. Стрілець-снайпер 02023-07-022 липня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. З 2 липня військового вважали зниклим безвісти[19].
12053 Україна Василенко-Бабій Роман Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 березня 1973, м. Івано-Франківськ. Солдат. Був добровольцем президентського полку імені Богдана Хмельницького. Служив водієм. 02023-07-022 липня 2023 Загинув від отриманих травм внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу в районі н.п. Кліщіївка, Донецької області. Похований на кладовищі села Микитинці [20][21].
12054 Україна Бортнік Олександр Сергійович

(«Хорт»)

1983, м. Сарни Рівненської області. Служив в АТО в 2014 році. Долучився до лав ЗСУ 25 лютого 2022 року. У складі військової частини А7788 виконував бойові завдання на Запоріжжі. Сержант військової частини А7788 десантно-штурмових військ 02023-07-022 липня 2023 під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Мала Токмачка, Запорізької області[22]
Україна Куций Сергій

(«Малий»)

28 років, с. Крикливець Вінницької області. Здобув середню спеціальну освіту. Захоплювався пошуком старовинних речей за допомогою металошукача. У 2016-му підписав контракт із ЗСУ. Служив у 72-ій окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Упродовж 8 років був сапером, став спеціалістом своєї справи. Виконував бойові завдання в АТО/ООС. На момент повномасштабного вторгнення чоловік обіймав посаду командира відділення інженерно-саперного взводу. З перших днів вторгнення разом із побратимами боронив Київщину, а потім вирушив на інші гарячі напрямки. 02023-07-022 липня 2023 Загинув біля села Водяне на Донеччині, потрапив під ворожий артилерійський обстріл та отримав смертельні поранення. Похований на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у місті Біла Церква на Київщині[23].
Україна Савіцький Богдан Володимирович 27 років, м. Чернівці. Вступив разом з батьком та братом до лав тероборони у перші дні повномасштабного вторгнення. Був дуже освіченим – знав мови та працював перекладачем. На початку війни він розписався з дівчиною. 02023-07-022 липня 2023 Протитанковий снаряд розірвався під ногами у Богдана, коли він повертався з-під Бахмута. Батько разом з побратимами він допомагав виносити тіло сина – тягнули його майже п'ять кілометрів по замінованій території. Це сталося поблизу села Богданівка на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 6 липня. Після смерті Богдана батько та брат звільнилися з ЗСУ [24]
Україна Лисиця Олександр

(«Лис»)

45 років, м. Нововолинськ Волинської області. Закінчив місцеве вище професійне училище №1. Був за фахом будівельником-автослюсарем. У цивільному житті займався приватною діяльністю, був власником автосервісу. На третій день повномасштабного вторгнення, 26 лютого 2022 року, чоловік поповнив лави захисників України. Потрапив на службу до 63-ї окремої механізованої бригади, де обійняв посаду кулеметника. Був командиром відділення. Разом із побратимами воював на Миколаївщині. Згодом брав участь у боях за Бахмут. Потім пройшов найзапекліші точки Херсонщини й Донеччини, а згодом захищав Луганщину. 02023-07-022 липня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання поблизу селища Діброва на Луганщині. Похований на Алеї Героїв кладовища шахти №2 у рідному місті [25].
Україна Янчишин Богдан Володимирович 6 липня 1990, с. Маневичі. 02023-07-022 липня 2023 Загинув поблизу села Діброва Луганської області [26].

3 липня

[ред. | ред. код]
12055 Україна Агафонов Олег с. Васильків, Черкащина. На військову службу пішов у березні 2022 року. Був стрільцем стрілецької роти. 02023-07-033 липня 2023 Загинув при виконанні бойових завдань у Бахмутському районі на Донеччині. Отримав смертельне поранення під час ворожого обстрілу[27]
12056 Україна Кардаш Василь Васильович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
7 липня 1986, с. Кудирявці Львівської області. Навчався у Новосілківському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Здобував освіту на юридичному факультеті Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Із початком агресії росії виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана Східного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України[15]. У 2017 році приєднався до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[28][29]. Указом Президента України у 2022 році був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня[30]. 02023-07-033 липня 2023 Загинув захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 6 липня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[18].
12057 Україна Ганусин Петро 26 лютого 1978, с. Загір'я Рогатинської громади. Працював за кордоном. Був мобілізований 20 червня 2022 року. Після військових тренувань воїна спрямували на Миколаївщину. Потім боронив країну на Бахмутському напрямку, згодом — у Херсонській області. 02023-07-033 липня 2023 Помер в госпіталі від травм отриманих на полі бою[31]
12058 Україна Шевченко Владислав м. Кривий Ріг. Закінчив Криворізьку гімназію № 45. Служив прикордонником. 02023-07-033 липня 2023 Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[32].
12059 Україна Карпович Михайло 41 рік, с. Смородськ. 02023-07-033 липня 2023 Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[32][33]
12060 Україна Турченко Олександр м. Новгород-Сіверський. Служив в ДПСУ на Чернігівщині з 2004 року 02023-07-033 липня 2023 Загинув захищаючи кордон України від російських ДРГ на Чернігівщині[32][34]
12061 Україна Сорока Олександр с. Липне Луцький район. 02023-07-033 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Діброва, на Луганщині[35].
12062 Україна Недря Сергій 25 років, с. Мар'янське на Криворіжжі. Добровільно пішов у військомат після початку повномасштабного вторгнення. Півтора роки виконував бойові завдання на різних ділянках фронту. 02023-07-033 липня 2023 Загинув під Кремінною на Луганщині[36]
12063 Україна Вигівський Богдан Володимирович

(«Водолій»)

1 серпня 1995. Військовослужбовець батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» 02023-07-033 липня 2023 Похований на кладовищі в селі Яхни [37].
12064 Україна Мозульов Олексій Сергійович(«Двушка») 3 червня 1984. Військовий 4-го батальйону «Сила Свободи» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж». Навесні долучився до війська. 02023-07-033 липня 2023 Похорон відбувся 7 липня на міському кладовищі міста Дніпра[37]
12065 Україна Абрамов Сергій Володимирович

(«Абрам»)

28 червня 1977 02023-07-033 липня 2023 [37]
12066 Україна Павлюк Андрій Миколайович 1 лютого 1990, с. Хмельове (Новоукраїнський район). Молодший сержант. 02023-07-033 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу біля села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 20 липня у Хмельовому.[38].
12067 Україна Кононенко Григорій Григорович 8 липня 1987, c. Нововознесенка (Новоукраїнський район), головний сержант. 02023-07-033 липня 2023 Загинув 3 липня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Невське Луганської області. Попрощалися з ним 25 липня у селі Нововознесенка[39].
12068 Україна Мутрук Сергій Афанасійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Уродженець смт Веселинове Миколаївської області. Старший солдат, командир 2 відділення взводу інженерної розвідки інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Брав участь у боях за місто Вознесенськ Миколаївської області, а також за звільнення Харківщини. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 04.10.2022 року № 1376 був відзначений почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»[40]. 02023-07-033 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[41].
12069 Україна Васеленко Денис

(«Bull»)

17 червня 1985, м. Лієпая в Латвії. З дитинства жив у Запоріжжі. У 2005-му закінчив Запорізький електротехнічний фаховий коледж. Наступного року – Дніпропетровський індустріально-педагогічний технікум. У 2009-му отримав базову вищу освіту в Державному інституті підготовки та перепідготовки кадрів промисловості за спеціальністю «Економіка і підприємництво». Працював у сфері ремонтів і будівництва. Закінчив дизайнерські курси 3D Max та планував втілити у життя свої проєкти. У квітні 2022 року був призваний до складу Бердянської роти охорони. Там він деякий час служив кулеметником у місті Оріхів Запорізької області. Потім був переведений до 59-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку: під Кодемою, Курдюмівкою, Зайцевим, Майорським, Бахмутом, Павлівкою. У січні 2023-го перевівся до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Пройшов навчання в Німеччині та був призначений командиром мінометного розрахунку. На початку літа бригада Дениса отримала надскладне завдання – розпочати контрнаступ під Оріхів. 02023-07-033 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Новоданилівка Запорізької області. У бліндаж, в якому він перебував, влучив ворожий снаряд. Похований в Запоріжжі[42].
12070 Україна Столярчук Володимир 31 рік, с. Романів, Волинь. Старший водій-гранатометник 02023-07-033 липня 2023 Загинув 3 липня 2023 року під час танкового обстрілу на Луганському напрямку. Майже рік вважався зниклим безвісти [43]
12070 Україна Лотоцький Андрій 29 січня 1980. Служив у 65 окремій механізованій бригаді, старший солдат. 02023-07-033 липня 2023 Загинув 3 липня 2023 біля села Роботине Запорізької області [44]
12071 Україна Романенко Олександр Вікторович

(«Козачок»)

28.09.1995, м. Чернівці. Головний сержант. 02023-07-033 липня 2023 Похорон відбувся 6 липня 2023 в Чернівцях [45][46]
12072

12067
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-033 липня 2023

4 липня

[ред. | ред. код]
12068 Україна Сидоренко Богдан

(«Череп»)

21 рік. Свій перший контракт він підписав у 2019 році, коли йому виповнилося 18. Закінчив службу 18 лютого 2022 року, а з 24 лютого повернувся до лав війська. Служив у 3-й окремій штурмовій бригаді на посаді бригадного снайпера. 02023-07-044 липня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку
12069 Україна Воронцов Микола Юрійович 24 лютого 1982. Мешкав в місті Долина. Був мобілізований 14 лютого 2023 року. Служив солдатом 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 2 стрілецької роти. 02023-07-044 липня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в районі Костянтинівки, що на Донеччині[47].
12070 Україна Павлечко Роман 11 серпня 1985, с. Слобода-Небилівська Калуського району. З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав ЗСУ. 02023-07-044 липня 2023 Помер в лікарні в місті Івано-Франківськ[48].
12071 Україна Татьков Всеволод 19 років. Займався водним поло. Навчався у міській комплексній дитячо-юнацькій школі з водних видів спорту Яни Клочкової. 02023-07-044 липня 2023 Загинув під Бахмутом[49]
12072 Україна Лавріков Олексій 26 березня 1981, с. Кавське. Народився в багатодітній сім'ї. Потім мешкав в Стрию. Навчався у школах № 3 та № 7. Мав власний бізнес — займався гіпсовою ліпниною. Також працював за кордоном. З початком повномасштабної війни добровільно став на захист Батьківщини. Проходив навчання у Великій Британії. Гідно та відважно виконував всі бойові завдання. 02023-07-044 липня 2023 Загинув у Донецькій області[50].
12073 Україна Бородайлюк Микола Іванович 1 листопада 1979, с. Старі Кути Косівського району. 02023-07-044 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання 4 липня 2023 року поблизу села Невське Луганської області[51].
12074 Україна Волобой Олександр Васильович 4 серпня 1975, с. Олександрівка (Маловисківська міська громада). Після закінчення Оникіївського СПТУ № 38 3 роки працював у рідному селі трактористом. У 1993-95 проходив строкову військову службу. Потім протягом 5 років трудився у дошкільному закладі «Ромашка» у Малій Висці. З 2008 року чоловік працював на Новокостянтинівській шахті. Воїна мобілізували 24 грудня 2022 року. Служив водієм-радіотелефоністом стрілецького батальйону. Без батька залишилися троє дітей. 02023-07-044 липня 2023 1 липня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн отримав поранення внаслідок мінометного обстрілу. Лікарі боролися за його життя, але 4 липня серце Олександра зупинилося[52].
12075 Україна Котко Микола 22 травня 1999, м. Івано-Франківськ. Ходив у школу-садочок № 8. Навчався в ліцеї № 21 імені Євгена Коновальця міста Івано-Франківськ. Також навчався на техніка-програміста в Івано-Франківському фінансово-комерційному кооперативному коледжі імені С. Граната. До повномасштабного вторгнення РФ навчався у Віденському університеті на журналіста. Коли почалася велика війна, чоловік повернувся до України. Служив гранатометником. Воював у складі 1 штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-07-044 липня 2023 Загинув 4 липня 2023 року поблизу Бахмута на Донеччині. Головнокомандувач Збройних сил України посмертно нагородив бійця почесним нагрудним знаком "Хрест хоробрих" [53]
12076 Україна Смик Орест 38 років, с. Дмитровичі Мостиського району Львівської області. Здобув технічну освіту у Ставропігійському вищому професійному училищі Львова за спеціальностями «столяр-будівельник» та «столяр-виробник декорацій». Працював на будівництві різноробочим. Після 24 лютого добровільно став на захист України у складі військової частини А4821 ЗСУ. 02023-07-044 липня 2023 [54]
12077 Україна Саламаха Олег 1983, м. Калуш. Служив стрільцем-санітаром механізованого відділення механізованого взводу. 02023-07-044 липня 2023 Загинув в результаті мінометного обстрілу в Запорізькій області[55]
12078 Україна Великий Роман 46 років, с. Туринка Жовківської громади. 02023-07-044 липня 2023 Загинув у Запорізькій області, в результаті бойового зіткнення та мінометного обстрілу[56].
12079 Україна Григуленко Олексій 1995, Первомайськ, Миколаївська область. Призвали на військову службу 10 квітня 2023. Служив старшим стрільцем-оператором десантно-штурмового відділення військової частини А 4210. 02023-07-044 липня 2023 Загинув в районі села Старомайорське Донецької області. Похований 19 липня у м.Мала Виска.[38].
12080 Україна Хміль (Васильківський) Олег Володимирович 19 вересня 1985 року, в селі Гринчук Хмельницької області. Олег провів все своє дитинство, юність у рідному селі. Навчався в Гринчуцькій ЗОШ І-ІІ ступенів, пізніше вступив в професійно-технічне училище в місті Кам'янець-Подільський, отримав спеціальність столяра. В Героя вдома залишилася матір, донька, сестра, дружина, які так чекали його повернення з війни. 02023-07-044 липня 2023 4 липня загинув на Лиманському напрямку, відстоюючи незалежність та суверенітет України.[57].
Україна Думанський Богдан Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11 червня 2004, смт Артемівка, Полтавської області. З 2010 року по 2018 рік навчався у Артемівській загальноосвітній школі I-III ступенів. Був вихованцем Клубу юних десантників «Гвардія». Після закінчення школи навчався у Полтавському професійному ліцеї, який закінчив у 2022 році. У 2022—2023 роках проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі України. У лютому 2023 року виявив бажання проходити військову службу за контрактом у Збройних Силах України. Проходив навчання у навчальному центрі А2900, а потім служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді. Перебував на посаді розвідника-сапера 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї ОДШБр[58][59]. 02023-07-044 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
Україна Колєснік Микола Миколайович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
20 серпня 1981, Херсонщина, з 2014 року проживав у м. Кропивницький. Тримав оборону Бахмута. Був командира десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[60]. 02023-07-044 липня 2023 Загинув під час оборони Бахмута. Похований на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища в Кропивницькому. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
Україна Тленюк Богдан Васильович

(«Князь»)

19 лютого 1986, с. Стриївка Збаразької громади . Навчався в Стриївському ліцеї. Працював водієм. Брав участь в Антитерористичній операції. Коли почалася повномасштабна війна чоловік добровольцем пішов на фронт. Служив на Донеччині. Служив сапером-мінометником в 53ОМБр, 2-й батальйон. 19 лютого 2024 дружина Богдана народила двійню. 02023-07-044 липня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Водяне Донецької області [61][62][63]
Україна Шепель Віталій Олександрович 2 лютого 1986, м. Баштанка. Навчався у Баштанській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Після закінчення десятого класу навчався в Баштанському ПТУ№9. Останні роки працював робітником з обслуговування будівель та споруд у закладі дошкільної освіти «Дюймовочка». 16 лютого 2023 року долучився до ЗСУ. Старший бойовий медик, матрос 02023-07-044 липня 2023 Загинув внаслідок обстрілу в Донецькій області [64]
Україна Крупенко Владислав 18 років, с. Нерубайське біля Одеси. Після закінчення школи записався до тероборони, а згодом вступив до військово-морського училища. Врешті-решт хлопець підписав контракт зі Збройними Силами, де отримав звання матрос-стрілець. В серпні 2022 долучився до ЗСУ. 02023-07-044 липня 2023 [65]

5 липня

[ред. | ред. код]
12080 Україна Кряж Богдан Сергійович («Кавун») 20 років, Ємільчине Житомирської області. У 2020 році закінчив школу у Харкові із золотою медаллю та вступив до юридичного університету. Був студентом факультету адвокатури університету ім. Ярослава Мудрого. З перших днів повномасштабного вторгнення перебував у складі добровольчого батальйону «Фрайкор», воював у зоні бойових дій. Пізніше перейшов в Батальйон «Братство» 02023-07-055 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований на Алеї Слави в Харкові [66].
12081 Україна Шамраєв Андрій 13 серпня 1977, Казахстан. У 2008 році переїхав в с. Ємилівка Голованівського району, тому що в Україні народилися його батьки. Працював трактористом, комбайнером. З початком повномаштабного вторгнення росії на територію України воїн став на захист рідної землі. 02023-07-055 липня 2023 Загинув у на Херсонському напрямку. Похований 7 липня 2023 року в селі Ємилівка, Голованівського району, Кіровоградської області[67].
12082 Україна Пирог Роман Житель Херсонської області. Був випускником Каланчацької ЗОШ № 2. В ЗСУ був кулеметником 02023-07-055 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[68]
12083 Україна Пушкар Роман 6 липня 1980, с. Нижній Струтинь. Став на захист України у березні 2022 року. 02023-07-055 липня 2023 Загинув біля села Новодарівка Запорізької області[69].
12084 Україна Золотухін Олександр 36 років. Працював начальником зміни гідротурбінного цеху 83 АТ «Укренергомашини» (раніше — Турбоатом). На підприємстві працював з початку 2008 року, пройшовши шлях від стропальника цеху 83 до начальника зміни. До лав ЗСУ був призваний у січні 2023, сапером-мінером. 02023-07-055 липня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання в боях під Костянтинівкою (Донецька область)[70]
12085 Україна Биців Володимир с. Липники Кам'янка-Бузької громади. Був старшим матросом артилерійського дивізіону військової частини А0216. 02023-07-055 липня 2023 Загинув неподалік населеного пункту Новохатське Волноваського району Донецької області [71]
12086 Україна Микитин Роман Любомирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 серпня 1982, с. Суховоля Львівського району. Служив навідником четвертого десантно-штурмового відділення військової частини А0284. Воював під Бахмутом. 02023-07-055 липня 2023 Похований 13 липня в селі Суховоля[54]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
12087 Україна Шурпета Юрій Орестович 9 квітня 1971, м. Червоноград Львівської області. Сержант, інспектор прикордонної служби, снайпер 3-го прикордонного загону. 02023-07-055 липня 2023 Помер на Житомирщині поблизу села Слобідка. Похорон відбувся 7 липня на Бендюзькому кладовищі на Алеї Героїв[72]
12088 Україна Бабич Артем 32 роки, м. Шостка Сумської області. Закінчив школу № 7. Потім здобув фах техніка-електромеханіка у Шосткинському фаховому коледжі імені Івана Кожедуба. Працював у Шосткинському Науково-дослідному інституті хімічних продуктів та компанії «Фармхім». У 2019 році чоловік пішов на контракт до ЗСУ. Брав участь в АТО. За зразкову військову службу неодноразово нагороджувався почесними грамотами та медаллю «Незламним героям російсько-української війни». Повномасштабне вторгнення зустрів під Черніговом, де його підрозділ виконував бойові завдання. Служив зв'язківцем. Згодом разом із побратимами брав участь в обороні міст Бахмут і Соледар на Донеччині. 02023-07-055 липня 2023 Помер у військовому шпиталі міста Кременчук Полтавської області. У воїна не витримало серце. Похований на Алеї Слави у рідному місті[73]
12089 Україна Басистий Максим Володимирович («Субару»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
2 жовтня 1984, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Жив у селі Чотирбоки на Хмельниччині. Здобув вищу неповну технічну освіту в Рівненському національному університету водного господарства та природокористування. Працював будівельником, механіком, електриком. Службу проходив у 3-ій окремій штурмовій бригаді. Був водієм гранатометного відділення взводу вогневої підтримки. 02023-07-055 липня 2023 Загинув в бою за місто Бахмут на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок прямого попадання з ворожого ПТУРа. Похований в селі Чотирбоки на Хмельниччині.Залишилися мама, дружина, син, брат [74][75].
12090

12093
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-055 липня 2023

6 липня

[ред. | ред. код]
12094 Україна Літвинець Петро 46 років, с. Велимче, Волинь. Сержант, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону. 02023-07-066 липня 2023 Загинув на Запоріжжі від мінометного обстрілу[76]
12095 Україна Сілік Володимир Іванович 1983, Рощинська громада. 02023-07-066 липня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання щодо захисту незалежності України, в районі населеного пункту Ямпіль Донецької області[77].
12096 Україна Собєнін Захар 32 роки, с. Бада Хилоцького району (РФ). Родина Захара переїхала до Запорізької області, де він закінчив Вільнянську загальноосвітню школу I-III ступенів № 3. 2011 року закінчив Запорізький професійний будівельний ліцей. З жовтня 2011 року по жовтень 2012 року Захар проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України, військової частини А-1126 (25 Повітряно-десантна бригада). 24 травня 2022 був мобілізований. 25 січня 2023 року був переведений у військову частину А4774. Старший солдат, старший навідник механізованого відділення механізованого взводу загинув. 02023-07-066 липня 2023 Загинув біля населеного пункту Приютне Пологівського району. Похований у Вільнянську[78]
12097 Україна Юрійчук Василь 1983, с. Смодна Косівської громади. Був мобілізований 13 лютого 2023 року. Був стрільцем-санітаром у зведеній тактичній групі «Адам» 2 стрілецького відділення 1 стрілецької роти. 02023-07-066 липня 2023 Загинув на Донеччині під час мінометного обстрілу українських позицій в селі Кліщіївка Бахмутської міської громади[79].
12098 Україна Чміль Олег 41 рік, м. Лозова Харківської області. Проходив військову службу в Борисполі Київської області та місті Саки в Криму. У мирний час чоловік працював різноробом. Коли почалася повномасштабна війна, став на захист України. Служив у лавах 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. 02023-07-066 липня 2023 Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[54]
12099 Україна Гордієнко Олександр 11 серпня 1990, с. Козляничі на Корюківщині. Проживав у селі Вишневе Чернігівського району. Після початку повномасштабної війни долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4712 на посаді гранатометника. Старший солдат. 02023-07-066 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області

[80].

12100 Україна Андріїв Роман 35 років, м. Київ. Здобув освіту у відокремленому структурному підрозділі «Київський фаховий коледж ресторанного господарства Національного університету харчових технологій». Працював у закладі громадського харчування. У вільний від роботи час любив читати та займався комп'ютерним програмуванням. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини до лав 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. 02023-07-066 липня 2023 21 липня відбувся похорон[81]
12101 Україна Троцишин Ростислав Романович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1993 р. н., с. Гутисько-Тур'янське Буської громади, проживав у смт Добротвір. Молодший сержант, командир зенітного ракетного відділення десантно-штурмового батальйону[82][83]. 02023-07-066 липня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання біля н. п. Часів Яр Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
12102 Україна Струцький Євген («Лютий») с. Малі Сорочинці Полтавської області. Закінчив Хомутецький ветеринарно-технологічний коледж, здобув фах фельдшера ветеринарної медицини. За роки навчання в коледжі виконав норматив майстра спорту України з гирьового спорту, був чотириразовим чемпіоном України. Працював автомеханіком на СТО. 02023-07-066 липня 2023 Отримав вогнепальне кульове наскрізне поранення черевної порожнини під час виконання бойового завдання в районі села Діброва на Луганщині. Майже три місяці лікарі боролися за його життя[84].
12103 Україна Гасимов Давід Магір-Огли («Фугас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 червня 1997, м. Буча. Навчався в школі №2. Після 9 класу пішов вчитися на електрика. Був чемпіоном з боксу у Київській області. У 2016-2019 проходив службу в НГУ. Потім працював таксистом в Києві. В березні 2022 мобілізувався в ССО Азов Київ. Був гранатометником 1 відділення 2 взводу 3 штурмової роти 2 окремого штурмового батальйону 3 окремої штурмової бригади. 02023-07-066 липня 2023 Загинув поблизу міста Бахмут Донецької області. Похований 12 липня 2023 на Алеї Героїв в Бучі. Залишилися мама, сестра, брати [85].
12104 Україна Калюпін Володимир Сергійович 33 роки. К квітні 2014 року служив в 51 ОМБр. Воював у складі 2 механізованого батальйону 65 ОМБр. Був командиром групи, яка проводила розвідку переднього краю та облаштовувала інженерно-загороджувальні роботи на передових позиціях, відбитих у російських окупантів. Визволяв Рубіжне, Лисичанськ, Сєверодонецьк, брав участь в боях за Іловайськ, вийшов з оточення. Потім служив в 24ОМБр на посаді командира взводу, а 5 лютого він був у складі групи, що висунулася з Лисичанська, прикриваючи вихід з Дебальцевого підрозділів 128 ОГШБР. Його батько служить в одному із підрозділів ППО ПС ЗСУ. 02023-07-066 липня 2023 Під час виконання завдання група потрапила в контактний бій з кадирівцями, що намагалися відбити свої втрачені позиції. У результаті важкого бою практично всі учасники того розвідувального рейду отримали поранення – але всі контратаки під шквальним вогнем кількох танків, артилерії, мінометів, російських штурмовиків відбили. Отримавши контузію у сутичці, Володимир Калюпін продовжував керувати боєм. Під час заміни п’ятьох поранених він залишився на позиції прикривати побратимів, де й загинув внаслідок влучання на позицію осколочно-фугасного снаряда ворожого танка. Загинув на околиці села Роботине. Тіло відшукали розвідники 65 бригади 8 листопада 2023 року на позиції "Химера" біля села Роботине [86]
12105

13009
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-066 липня 2023

7 липня

[ред. | ред. код]
13010 Україна Дідик Роман 54 роки, м. Львів. Навчався у Львівському вищому професійному училищі комп'ютерних технологій та будівництва за спеціальністю «слюсар з ремонту автомобілів». Працював на підприємстві «Електрон-Т». З перших місяців повномасштабної війни захищав Україну в складі 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02023-07-077 липня 2023 Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі[54]
13011 Україна Москалик Іван Михайлович 20 травня 1968, с. Городниця, Городенківська громада. Старший солдат. 02023-07-077 липня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу в районі населеного пункту Берестове Бахмутського району Донецької області[87]
13012 Україна Тишковець Михайло 30 років, Острожчина. 02023-07-077 липня 2023 Загинув в районі населеного пункту Дружба Донецької області унаслідок обстрілів[88].
13013 Україна Андрій Ширенков Ізмаїл, Одеська область. 02023-07-077 липня 2023 Загинув у бою в районі населеного пункту Щасливе Запорізької області.[89].
13014 Україна Красівський Іван селище Розділ Львівської області. 02023-07-077 липня 2023 Загинув в результаті наступально-штурмових дій з метою відновлення раніше втраченої позиції. Чоловік отримав поранення несумісні з життям в районі с. Берестове Бахмутського району Донецької області[90].
13015 Україна Гусак Андрій Ігорович («Лицар») 28 років, м. Дніпро. У 2018 році закінчив Вищий навчальний заклад «Університет імені Альфреда Нобеля» (м. Дніпро) за спеціальністю «Право». Після випуску працював юристом, помічником адвоката, був керівником Адвокатського бюро Станіслава Казанцева «Justice». У вільний час займався воркаутом, був учасником «Workout Academy» Національної федерації «Street Workout Ukraine».. У липні 2022-го став військовослужбовцем 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Спочатку був старшим стрільцем. Пізніше пройшов навчання у Латвії та Німеччині. Після повернення обійняв посаду заступника командира бойової машини — навідника-оператора БМП М2 Bradley. З червня 2023 року вирушив виконувати бойові завдання у Запорізьку область. 02023-07-077 липня 2023 Помер в реанімації Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова. За 3 дні до цього, виконуючи бойове завдання біля села Роботине Запорізької області, боєць брав участь в евакуації на М2 Bradley поранених побратимів з поля бою під ворожими обстрілами протитанкових керованих ракет. Тоді і сам отримав важкі травми. Похований у Дніпрі[91][92].
13016 Україна Макарук Олександр 39 років, с. Гремʼяче Рівненська область. 02023-07-077 липня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу н.п Лукʼянівське Запорізької області[93].
13017 Україна Кочержат Іван Омелянович

(«Омелянович»)

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) — 2024

8 червня 1974, Джугастрове, Одеська область. Невдовзі переїхав на постійне місце проживання до міста Долини Івано-Франківської області. У 2007 році був переведений на посаду начальника відділу надзвичайних ситуацій та екобезпеки Долинської РДА. У 1996 році закінчив Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького за спеціальністю "Зооінженерія". У 2009 році був призначений першим заступником голови Долинської РДА. З 2010 по 2014 рік працював на посаді заступника голови Долинської РДА. У 2013 році здобув другу вищу освіту у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю "Державне управління". У грудні 2022 року за своєю ініціативою вступив на військову службу. Старший лейтенант 110ОМБр. 02023-07-077 липня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу, під час виконання службових обов’язків внаслідок штурмових дій з боку противника біля Авдіївки Покровського району Донецької області [94].
13018

13019
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-077 липня 2023

8 липня

[ред. | ред. код]
13020 Україна Степаненко Петро 12 липня 1978, Шпола, Черкащина. Долучився до ЗСУ 1 березня 2022. Був бойовим медиком роти вогневої підтримки. 02023-07-088 липня 2023 Загинув у бою 8 липня у Бахмутському районі на Донеччині[95]
13021 Україна Руденко Олексій Григорович

(«Лисий»)

18 березня 1987. Долучився до лав «Свободи» у березні 2023 року. 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. Похорон відбувся 14 липня в селищі Варва Чернігівської області [96]
13022 Україна Петришин Василь 25 років, с. Задвір'я Золочівського району. Здобув фахи штукатура, маляра, плиточника у Ставропігійському вищому професійному училищі. Працював слюсарем 2-го розряду механоскладальних робіт у компанії ТОВ «НВП ЕЛЕКТРОН-Т». Був старшим солдатом, кулеметником спеціального призначення військової частини Національної гвардії України. 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Похований в рідному селі[71][97].
13023 Україна Любич Віктор 28 червня 1977, Бахмач. Закінчив місцеву школу № 6, далі — навчання на водія в автошколі. Тривалий час працював водієм у Бахмацькій сільгосптехніці, пізніше працював охоронцем у Києві. У березні 2022 року долучився до лав ЗС України. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді номера обслуги протитанкового взводу. 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Похований в Бахмачі[80].
13024 Україна Олександр Похіла 28 червня 1977, село Височанське, Бородінської громади, Одеська область.

8 липня на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув військовий з Одещини Олександр Похіла. Про це 11 липня повідомили у Болградській райдержадміністрації. Чоловік був жителем села Височанське Бородінської громади.

02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку.[98]
13025 Україна Зеленевич Назарій с. Риків, Козівської громади. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на захищати Україну. Був командиром взводу 2 сотні «Білі демони» батальйону «Карпатська Січ» ім. Олега Куцина. 02023-07-088 липня 2023 Загинув 8 липня 2023 на Лиманському напрямку Донецької області[99].
13026 Україна Бондар Дмитро Анатолійович 1971 р.н., м. Бар Вінницької області. У травні 2022 року пішов добровольцем на захист своєї Батьківщини. Командир стрілецького відділення[100][101]. 02023-07-088 липня 2023 Загинув, захищаючи Батьківщину від російських терористів.
13027 Україна Гнатишин Валерій 14 жовтня 1968, с. Преображенка Дніпропетровської області. Здобув середню освіту. Займався сільським господарством і фермерством: засіював поля, висаджував соняхи та пшеницю. На початку повномасштабного вторгнення 8 березня 2022 року чоловік приєднався до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 4-ій окремій танковій бригаді. Спочатку був водієм. У лютому 2023-го був переведений на посаду стрільця-номера обслуги кулеметного розрахунку та разом із побратимами вирушив боронити місто Бахмут. 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва на Донеччині[102].
13028 Україна Кричфалуший Іван Вікторович («Крішна»)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
07.07.1996, м. Жашків, Черкаської області. У 2013 р. закінчив міську спеціалізовану школу №1. Навчався в коледжі ресторанного господарства при Національному університеті харчових технологій, який закінчив у 2016 та отримав фах кухаря-технолога. З 2017 служив в зоні АТО. В 2020 році звільнився з ЗСУ, вів цивільне життя, мешкав в Києві. З 30 березня 2022 року поповнив ряди захисників України та знову взяв зброю до рук, потрапивши до розвідувального батальйону 2-го механізованого взводу В/Ч А0222 на посаду командир відділення безпілотних авіаційних комплексів. За час служби було нагороджено Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Української армії «Золотий хрест» та відзнакою Міністерство оборони «Знак пошани». Під час звільнення Харквіщини отримав контузію. 02023-07-088 липня 2023 Загинув від мінометно-артилерійського обстрілу біля міста Авдіївка, Донецька область[103]
13029 Україна Рибіцький Андрій Вікторович («Риба») 06.08.1992, Кожухівка. Закінчивши школу, вступив до Київського коледжу ресторанного господарства. Мав люблячу сім'ю і багато планів на життя. До війни працював кухарем у ресторані «Grigliata Italiana». У перші дні повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав захисників України. Воював у складі 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ. Був стрільцем-помічником гранатометника, старший солдат 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в селі Діброва Луганської області. Похований у рідному селі Кожухівка. Удома на нього чекали мама, сестра, дружина і двоє дітей [104]
Україна Стародубцев Роман Олексійович 14 травня 1991 року. Проживав у селі Лазірки Новооржицької громади. Молодший сержант, командир відділення 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура» (в/ч А4699) 02023-07-088 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на території Запорізької області. З 8 липня 2023 року вважався безвісти зниклим. Похорон відбувся 17 жовтня 2023 [105]
Україна Юхименко Вадим Федорович(«Чужий»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Нікополь. Став на захист Батьківщини ще з часів АТО/ООС. Ветеран 3-го Полку Сил Спеціальних Операцій. Взяв активну участь у контрнаступальній операції на Запорізькому напрямку. 02023-07-088 липня 2023 Завдяки своєму досвіду та знанням, зміг провести групу по замінованій території під наглядом та вогнем противника, та успішно виконав бойове завдання. Зазнав смертельного поранення під час відходу, допомагаючи в евакуації пораненому бійцю під обстрілом артилерії на замінованій території [106][107].

9 липня

[ред. | ред. код]
13030 Україна Депа Наталія Романівна («Вітамінка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
01992-09-011 вересня 1992, м. Львів. У мирному житті працювала косметологом та мала свій салон. Із початком повномасштабного вторгнення дівчина записалася у добровольці разом із братом та батьком. Служила бойовою медикинею 218 окремого батальйону 125 ТрО. 02023-07-099 липня 2023 Загинула під Бахмутом[108].
13031 Україна Гузнер Денис 30 років, м. Львів. Отримав вищу освіту на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час працював приватним підприємцем. Був талановитим кухарем, ремонтував комп'ютери та електроніку. Із початком повномасштабного вторгнення увійшов до лав 125 окремої бригади територіальної оборони. За особисту мужність та виконання бойових завдань у «гарячих» точках фронту військовий отримав численні відомчі відзнаки. 02023-07-099 липня 2023 Похований 13 липня на Личаківському цвинтарі
13032 Україна Бондар Олег
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
31 серпня 1990, с. Олексіївка на Хмельниччині. Закінчив Пилявську ЗОШ І-ІІ ступенів й після — навчався у коледжі ПДАТУ, в Кам'янці-Подільському. На військову службу в ЗСУ Олега Бондара призвали у червні 2022. Він потрапив до 25-ої аеромобільної бригади та служив у напрямку Сватове-Кремінна. У 2023 році воїн нагороджений відзнакою Президента України «За оборону цілісності України». 02023-07-099 липня 2023 Загинув в Новоселівському районі Луганської області. Похований на Алеї слави в Хмельницькому де він проживав зі своєю сім'єю[109].
13033 Україна Невжинський Павло 27 червня 1989 року. Дитинство провів на хуторі Вершини Корюківського району. До дев'ятого класу навчався в селі Низківка, подальші два роки навчання провів в селі Попільня на Корюківщині. Після закінчення школи у 2007 році вступив до Сновського ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «маляр-тинькар». З 2016 року проживав у селі Верхолісся Корюківського району, з 2019 року працював опалювачем в Олександрівському будинку культури. Після повномасштабного ворожого вторгнення перебував у складі одного з підрозділів військової частини А4773. 02023-07-099 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований на хуторі Вершини[80].
13034 Україна Андрухов Ігор Григорович («Віскі»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
4 березня 1981, м. Павлоград, Дніпропетровської області. Мобілізований в липні 2014-го до 74-го окремого розвідувального батальйону. Служив сапером, допомагав знищувати нерозірвані снаряди в селах Донецької області. В жовтні 2014 відправився захищати ДАП. Його командиром був Андрій Гречанов. 02023-07-099 липня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку.
13036 Україна Ворошнін Микола 1993, Дивізійська сільська громада, Білгород-Дністровський район Одеської області. Під час бойового завдання 9 липня 2023 року поблизу населеного пункту Водяне Донецької області загинув житель Одещини Ворошнін Микола 1993 року народження. Про це повідомили в Дивізійській сільській територіальній громаді. 02023-07-099 липня 2023 Водяне Донецької області.
13035 Україна Анатолій Цонєв 1972, село Виноградівка, Болградська громада, Одеська область. Анатолій Цонєв служив солдатом у підрозділі ТРО. Йому було 51 рік. У нього залишились дружина та двоє синів. 02023-07-099 липня 2023 Загинув на Сумщині.
13031 Україна Демченко Володимир Володимирович

(«Демон»)

м. Київ. В його сім'ї по батьківській лінії всі чоловіки були військовими офіцерами (тато, дядько, дід і прадіди). Навчався в Технічному ліцеї, вирішив поступати в НТУУ «КПІ ім. І. Сікорського», в грудні 2021 року закінчив університет і отримав диплом з відзнакою по спеціальності «Теплоенергетика. Енергетичний менеджмент та інжиніринг теплоенергетичних систем».11 лютого 2022 року підписав контракт з теробороною і почав тренуватись. 24 лютого хотів бігти в військкомат, але захворів і зміг приступити до служби тільки 1 березня. Батькам сказав, що зараз немає іншої роботи, ніж захищати Батьківщину і він не хоче сидіти вдома, коли інші ідуть на фронт. Так і потрапив до 242-й окремий батальйон територіальної оборони (Україна) 241-ша окрема бригада територіальної оборони (Україна). Професійно підготовлений, скрупульозний, сумлінний та уважний офіцер. Під час виконання своїх службових обов'язків зарекомендував себе як відповідальний, зібраний цілеспрямований офіцер, який готовий захищати територіальну цілісність України, виконуючи будь-які задачі від командування. Безпосередньо займався плануванням оборонної операції, допомагав батальйону з організацією оборони та підготовкою відповідних документів. 02023-07-099 липня 2023

В липні батальйон відправили в зону бойових дій в Харківську область, де їх обстріляли іскандерами. Володю засипало уламками, він отримав тяжку черепно-мозкову травму, забої, переломи. Довго лежав в реанімації, переніс декілька операцій на головному мозку. Але 23 травня зробили операцію по закриттю дефекту і поставили пластину. Після цієї нескладної операції, Володі стало гірше, він впав у кому і помер в реанімації. Нагороджений медалями «За оборону міста-героя Харків», «За вірну службу» III ступеня, відзнакою «За відвагу».

13032 Україна Куций Юрій Миколайович («Буцефал»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 травня 1999, 24 роки, с. Варварівка Хмельницької області. Після школи вступив до вищого професійного училища та здобув професію муляра-електрозварювальника ручного зварювання. Працював на будівництві. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював проти окупантів у розвідувальній роті 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Згодом перевівся у розвідку 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура», старший солдат. 02023-07-099 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі міста Оріхів Запорізької області. Похований в рідному селі[110][111]
13033 Україна Денисенко Олександр Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28 травня 1980, с. Сміле Роменського району Сумської області. Старший солдат 02023-07-099 липня 2023 Загинув в Запорізькій області.
13034

13039
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-099 липня 2023

10 липня

[ред. | ред. код]
13040 Україна Петрук Володимир(«Депутат») 10 березня 1995. Член Пласту з ранніх юнацьких років. Належав до гуртка «Вовкулаки» в станиці Вараш. Пластову присягу склав 12 липня 2010 року. в 2012 році був старшим стрільцем крайового табору «Легіон». Згодом постійний співорганізатор щорічного станичного табору «Цвіт папороті», а у 2017 році його комендант. Виховник гуртка «Вовкулаки», працював над створенням підготовчого юнацького куреня імені Романа Ратушного. Пластове псевдо «Циган». Військовий позивний «Депутат». Лейтенант військової частини. 02023-07-1010 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в наслідок смертельних поранень.[112]
13041 Україна Гречка Віталій Андрійович 2 квітня 1999, м. Кам'янець-Подільський. Старший сапер. Призваний на військову службу Кам'янець — Подільським РВК 20.11.2018 року.

Після служби уклав контракт з в/ч А3817 в місті Самбір 26.04.2019. 9 днів пройшло після укладання контракт і він перший раз поїхав у зону проведення операції об'єднаних сил (ООС) у Луганській та Донецькій областях У Віталія залишились двоє новонароджених дітей (4 місяці) та дружина

02023-07-1010 липня 2023 Загинув під час виконання завдання. Близько 18:30 підірвався на протитанковій міні при викладці міни[113][114].
13042 Україна Драганчук Роман 15 липня 1993, с. Загвіздя Івано-Франківського району. Навчався в Загвіздянській школі. Грав у футбол за місцеву дитячу команду 02023-07-1010 липня 2023 Похований у с. Прилуцьке Волинської області, де він проживав до мобілізації[115].
13043 Україна Тимошенко Анатолій 56 років, с. Новофедорівка Чутівської громади. Після початку повномасштабної війни пішов добровільно захищати Україну, був командиром стрілецького взводу 116-ї бригади територіальної оборони. У червні військовий отримав нагороду «За вірність народу України» ІІ ступеня у боях за Соледар. 02023-07-1010 липня 2023 Загинув через артобстріл біля села Веселе на Донеччині[116].
13044 Україна Дмитро Головаті 38 років, м. Татарбунари, Одеської області. Загиблому воїну було 38 років. У чоловіка залишились хворий батько та маленька донечка. 02023-07-1010 липня 2023 Місце смерті не повідомляється[117].
13045 Україна Дуляновський Віктор Любомирович Калуська міська громада. Брав участь у бойових діях в зоні АТО/ООС ще з 2015 року. А з квітня 2022 боєць знову став на захист своєї держави. Був командиром мінометного взводу. 02023-07-1010 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запоріжжі[118]
13046

13049
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1010 липня 2023

11 липня

[ред. | ред. код]
13050 Україна Семків Андрій 14 грудня 1997 (25 років), м. Червоноград. Проходив службу у в/ч А7075, 103-тя бригада ТРО. Мешканець села Острів. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув на Харківщині поблизу села Берестове[56]
13051 Україна Козюра Дмитро 21 рік, Яміпль Шосткинський район Сумська область. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув внаслідок застосування вибухових речовин[119]
13052 Україна Лізунов Олександр Вікторович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Львів. Одразу після завершення навчання почав працювати механіком. Протягом 2015—2016 років чоловік воював на Сході України у лавах 15 окремої понтонної роти Центрального управління інженерних військ ЗСУ. Після повернення захисник влаштувався на роботу електриком. Із початком повномасштабного вторгнення РФ військовий став на захист України. Вступив до лав 80 окремої десантно-штурмової бригади. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання на східному напрямку[120]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
13053 Україна Стральський Ігор 14 травня 1993 року. Служив навідником 9 парашутно-десантної роти 25 окремої повітрянодесантної Січеславської бригади. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув 11 липня 2023 року поблизу села Степове Ізюмського району Харківської області[121].
13054 Україна Андрій Леонідович Городецький 09 грудня 2000, м. Білгород-Дністровський, Одеська область. Матрос. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув під час наступальних дій по знищенню сил противника поблизу населеного пункту Старомайорськ, Донецької області.[122].
13055 Україна Коток Володимир 20 липня 1979, с. Краснопілля Коропської громади. Закінчив місцеву школу. Пройшов підготовчі курси при Ніжинському педагогічному університеті. Проходив строкову військову службу. Після цього працював в «Газбудсервіс», далі — на будівництві в Коропі, де і проживав. У січні цього року долучився до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А4773 на посаді номера обслуги протитанкового взвод, звання Старший солдат. Вдома у нього лишилися мати, старші брат та сестра і 22-річний син, який нині служить на Донеччині. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Похований в рідному селі[123].
13056 Україна Матюха Олександр 21 липня 1980, м. Корюківка. Навчався в місцевій ЗОШ № 3, після закінчення 11 класів вступив до Сосницького ПТУ, де здобув освіту за спеціальністю «слюсар з ремонту легкових автомобілів». Проходив строкову службу, після якої працював в ПП «СЛАВ ПРО ВУД» заточувальником деревообробного інструменту. У травні минулого року добровільно долучився до лав ЗСУ, потрапив до одного з підрозділів військової частини А0407 на посаду оператора, трохи згодом — командира бойової машини одного з підрозділів військової частини А4007. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований у селі Гуринівка[123]
13057 Україна Борущак Роман Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
21 березня 1981, житель села Зимна Вода. Старший солдат. Служив у 80 окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних Сил України[124][125]. 02023-07-1111 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126].
13058 Україна Гирський Андрій («Зум») м. Умань Черкаської області. Навчався в міській гімназії № 2. Потім закінчив Уманський професійний аграрний ліцей, здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. У 1997 році проходив строкову службу у прикордонних військах у місті Мукачево. Переважну частину життя працював на заводі «Уманьферммаш». До війни працював у «ПП Гордійчук». 02023-07-1111 липня 2023 Загинув біля міста Авдіївка на Донеччині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на цвинтарі в рідному місту[127].
13059 Україна Ковальчук Олександр Антонович

(«Коваль»)

22.06.1976 02023-07-1111 липня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку
13060

13064
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1111 липня 2023

12 липня

[ред. | ред. код]
13065 Україна Виваль Андрій Володимирович 20 грудня 1986, с. Верхня Липиця Рогатинської міської громади. Закінчив Верхньолипицьку ЗОШ 1-3 ступенів. Навчався в Івано-Франківському коледжі ресторанного сервісу і туризму НУХТ. Працював у різні періоди у Львові та за кордоном. Літом 2022 повернувся з Польщі, щоб вступити в ЗСУ. 02023-07-1212 липня 2023 Загиунув від осколкового поранення у Бахмутському районі Донецької області поблизу села Роздолівка[128][129].
13066 Україна Максим'юк Микола Миколайович 1977, с. Рівня Верховинського району. Служив старшим сержантом розвідувальної роти 10 гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». Брав участь в АТО у 2015. Потім повторно мобілізований за контрактом у 2019—2020 роках. Протягом 23 років пропрацював державним службовцем. Розпочинав службову діяльність у 2000 році головним спеціалістом, у 2013 році був призначений заступником голови райдержадміністрації, а у 2017 році очолив управління соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації. 02023-07-1212 липня 2023 Загинув при виконанні бойового завдання в ході ведення штурмових дій внаслідок кулеметного обстрілу, здійсненого російськими військами у районі населеного пункту Білогорівка, Бахмутського району, Донецької області[130]
13067 Україна Кузнецов Микола Давній уболівальник «Динамо» в фанатському середовищі він був відомий як «Кузя». Був представником фан-руху «Солянка БС», він брав активну участь у житті динамівської трибуни. Боронив українську землю в складі 3-ї окремої штурмової бригади (3 ОШБр). 02023-07-1212 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання під Бахмутом[131]
13068 Україна Пархуць Богдан 30 серпня 1996. Молодший сержант, служив у 2 роті 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з Івано-Франківщини. 02023-07-1212 липня 2023 Загинув внаслідок обстрілу військами РФ на околиці міста Гуляйполе Запорізької області[121].
13069 Україна Слезюк Віталій Богданович 12 вересня 1988, с. Живачів, Івано-Франківська область. До дев'ятого класу навчався у гімназії в Живачеві. Після закінчення школи Віталій Слезюк вступив у художнє училище № 3 в Івано-Франківську. У 2009—2012 роках навчався на кафедрі образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва та реставрації Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Був талановитим різьбярем, разом із братом-близнюком і батьком виготовив дерев'яні сходи на хори у місцевому храмі. Захоплювався малюванням та художнім ковальством. У квітні 2022 був мобілізований до лав ЗСУ. Після мобілізації до війська воїн три місяці провів на навчаннях у Великобританії. Потім воював на Бахмутському напрямку де отримав поранення. 02023-07-1212 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований 17 липня 2023[132][133][134].
13070 Україна Кулицький Ігор Житель міста Золочів. Був розвідником-гранатометником розвідувального відділення розвідувального взводу, молодшим сержантом. 02023-07-1212 липня 2023 Загинув від російського мінометного обстрілу під час штурму окопів противника поблизу міста Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області[135].
13071 Україна Борух Василь
Хрест "Честь і Слава"
50 років, с. Дрогомишль Львівської області. Здобував освіту на історичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. Після завершення навчання проходив службу у лавах прикордонників поблизу Придністров'я. Протягом 30 років працював вчителем історії. Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України у складі 10-го окремого стрілецького батальйону Сил територіальної оборони ЗСУ. Потім вступив до новоствореної 116-ї окремої механізованої бригади 10-го армійського корпусу ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. За особисту відвагу при виконанні бойових завдань був нагороджений Хрестом «Честь і слава». 02023-07-1212 липня 2023 Похований на Личаківському кладовищі[90]
13072 Україна Жулінський Сергій 38 років, м. Рогатин Івано-Франківської області. Здобув освіту в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» за спеціальністю «Автослюсар». Після завершення навчання проходив військову службу в Харкові та Миколаєві. У мирний час працював у Чехії, Польщі та Італії. Із початком повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі 102-ї окремої бригади ТрО імені полковника Дмитра Вітовського регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений нагрудними знаками. 02023-07-1212 липня 2023 Похований на Личаківському цвинтарі[90]
13073 Україна Євтушинський Михайло
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
22 роки, с. Савчине Вінницької області. Жив у селищі Крижопіль Після здобуття середньої освіти у 2019 році пішов працювати в СО «Крижополіські електричні мережі». Проте через пів року вирішив пов'язати своє життя з армією та підписав контракт із ЗСУ. Служив у 56-ій окремій мотопіхотній Маріупольській бригаді. Виконував бойові завдання в ООС. Під час проходження служби він з своїм підрозділом знищив не один десяток ворожої техніки, танків та живої сили ворога. Наприкінці 2022 року одружився. У березні 2023-го його нагородили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». 02023-07-1212 липня 2023 Загинув біля села Григорівка під Бахмутом на Донеччині[136].
13074 Україна Горбенко Андрій Юрійович 25 березня 1985. До 11 класу навчався в Полузірському навчально виховному комплексі в селі Полузірʼя, Полтавського району. У 2001 році вступив до професійно-технічного училища Полтави. Навчався за спеціальністю електрогазозварювальник. Після закінчення училища вступив до лав ЗСУ на строкову службу. Після проходження строкової служби працював кухарем в ресторанних комплексах Полтави, пізніше працював далекобійником міжнародних вантажоперевезень. 5 березня 2022 року був призваний по мобілізації до ЗСУ. 02023-07-1212 липня 2023 Під час виконання бойового завдання 12 липня 2023 року розвідник розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти солдат загинув [137].
13075

13079
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1212 липня 2023

13 липня

[ред. | ред. код]
13080 Україна Айзенберг Борис

(«Борисович»)

Одеська область. Капітан четвертого стрілецького батальйону 28 ОМБр імені лицарів Зимового походу Борис Айзенберг. 02023-07-1313 липня 2023 Загинув біля с. Біла Гора на Донеччині[138]
13081 Україна Бор Віталій с. Зубів Міст Кам'янка-Бузької громади. Служив у в/ч А7013. Кам'янці-Бузькій Загинув 13 липня 2023 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області. Похований на кладовищі в Кам'янці-Бузькій[135].
13082 Україна Харченко Вадим 30 вересня 1986, с. Тарасівка Коропської громади. Певний час працював у Києві, та у перший день повномасштабної війни долучився до лав оборонців України. Спочатку служив у складі одного з підрозділів ТрО Києва, потім — у військовій частині А7295 (129 батальйон ТРО) на посаді водія мінометного розрахунку. 02023-07-1313 липня 2023 Загинув під час боїв поблизу одного з населених пунктів Донеччини. Похований в рідному селі[123].
13083 Україна Земелюк Богдан Васильович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
18 червня 2002, Глибоцька територіальна громада на Чернівеччині. Гранатометник 2 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[139][140]. 02023-07-1313 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Похований 18 липня 2023 року в Глибокій. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[18].
13084 Україна Овсюков Павло Миколайович 42 роки, м. Сніжне Донецької області. Коли йому було 3 роки, родина переїхала до міста Новоукраїнка Кіровоградської області, де він і провів решту життя. Закінчив Центральноукраїнський національний технічний університет та здобув професію слюсаря-механіка. У 2016-2019 роках працював за фахом у сільськогосподарському ТОВ «СТЕП-АГРО». Потім став далекобійником. З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік залишив роботу за кордоном та приєднався до ТРО Кіровоградщини. Служив у 121-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду водія. 02023-07-1313 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Дудчани на Херсонщині. Похований на Алеї Слави Новоукраїнського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новоукраїнка» [141].
13085

13089
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1313 липня 2023

14 липня

[ред. | ред. код]
13090 Україна Алєксандров Іван м. Татарбунари, Одеської області. Сержант Збройних Сил України. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій.[142]
13091 Україна Тегза Анатолій

(«Варвар»)

5 вересня 1982. Був командиром тактичної групи. На війну пішов добровольцем. Був нагороджений Золотим хрестом головнокомандуючого ЗСУ. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув поблизу Бахмуту. Підрозділ потрапив під артобстріл. Після того як Анатолій врятував побратима та командира суміжного підрозділу пішов на допомогу іншим пораненим, але не повернувся[143][144]
13092 Україна Палійчук Юрій 1978, с. Малий Гвіздець. Був командиром 2 зенітно-ракетного відділення, зенітно-ракетного взводу військової частини А4809. Був мобілізований до війська 22 лютого 2023 року. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув на Донеччині[145].
13093 Україна Жинчук Андрій 44 роки, м. Львів. Після завершення навчання у школі проходив військову службу у складі Західного територіального управління Національної гвардії України. У мирний час працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю, згодом — на місцевих приватних підприємствах. Захоплювався риболовлею та збиранням грибів. У 2015 році виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах військової частини А3948 Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення Росії вступив до територіальної оборони. Боронив державу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. 02023-07-1414 липня 2023 Похорон відбувся 21 липня у Львові[81]
13094 Україна Мовчан Михайло 42 роки, м. Львів. Закінчив Львівський професійний коледж готельно-туристичного та ресторанного сервісу. Після завершення навчання проходив військову службу у Львові. У мирний час працював експедитором. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 115-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-07-1414 липня 2023 Похорон відбувся 21 липня у Львові[81]
13095 Україна Юрченко Дмитро 28 листопада 1994, с. Димерка на Чернігівщині. Закінчив місцеву середню школу. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України, який закінчив 2020 році. Після початку ворожого вторгнення у лютому 2022 року одразу прийшов до місцевого територіального центру комплектування, аби долучитися до оборонців України. Спочатку боронив Чернігівщину у складі роти охорони 2 відділу Чернігівського РТЦК та СП, потім вирушив на захист східних та південних кордонів України у складі одного з підрозділів військової частини А4722 на посаді оператора розрахунку ПТРК. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув 14 липня 2023 під час виконання бойового завдання у Запорізькій області. Попрощалися з воїном у селі Димерка, поховали у селі Кіпті Чернігівського району[123].
13096 Україна Рольський Андрій 21 рік, с. Краснолука Тернопільської області. З 2 років жив у селі Кретівці. Закінчив Тернопільське вище професійне училище технологій та дизайну, здобув фах муляра-штукатура. Працював у Тернополі в компанії «СЕ Борднетце-Україна». Воював у лавах 35-го окремого стрілецького батальйону Збройних Сил України. Був кулеметником. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув в бою в районі села Кліщіївка під Бахмутом на Донеччині. Отримав смертельні осколкові поранення шиї та голови внаслідок ворожого обстрілу. Похований в селі Кретівці на Тернопільщині[146].
13097 Україна Власенко Анатолій

(«Ток»)

14 червня 2004, м. Добропілля Донецької області. Був старшим сином у багатодітній протестантській родині. Закінчив музичну школу по класу фортепіано. Займався греко-римською боротьбою. Щоб він міг продовжувати займатися спортом його родина переїхала в Рівне. Навчався в Харківській державній академії фізичної культури на тренера з греко-римської боротьби. 02023-07-1414 липня 2023 [147]
13098 Україна Іллюк Роман

(«Хімік»)

10 липня 2001, с. Малий Олексин, Рівненщина. Закінчив Інститут хімії та хімічних технологій Національного університету Львівська Політехніка. 02023-07-1414 липня 2023 [148]
13099 Україна Смірнов Олег

(«Кекс»)

23 березня 2004, м. Вінниця. Навчався у міському ліцеї №29, займався боксом, плаванням, стрільбою, важкою атлетикою та танцями. Був фанатом футбольного клубу “Нива” (Вінниця). Був нагороджений відзнакою ГУР Міністерства оборони України “За мужність при виконанні спецзавдання”. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання неподалік села Підстепне (Херсонської області) внаслідок ворожого мінометного обстрілу [149].
Україна Толмачьов В'ячеслав

(«Рідік»)

31 рік, с. Мала Тимошівка Кіровоградської області. З дитинства жив на Херсонщині в селі Балтазарівка. Закінчив загальноосвітню школу. У 2015-2016 роках брав участь в АТО у складі 24 ОШБ. У цивільному житті працював різноробочим. На початку повномасштабного російського вторгнення, маючи бойовий досвід, знову взяв до рук зброю та пішов на фронт. Воював у лавах батальйону «Шаман» ГУР, старший солдат. 02023-07-1414 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Козачі Лагері на Херсонщині. Похований на Лісовому цвинтарі в Києві. Залишилися дружина, двоє синів [150].

15 липня

[ред. | ред. код]
13100 Україна Козинець Віталій Володимирович 1992, Сенчанська громада 02023-07-1515 липня 2023 Загинув під час бойових дій під с. Іванівське Донецької області, отримавши поранення не сумісне з життям[151]
13101 Україна Гук Володимир Мобілізований у травні 2023 року до лав Збройних сил України. Певний час перебував на полігоні, де проходив навчання, згодом був скерований на передові позиції фронту для захисту України. Був старшим стрільцем, оператором механізованого батальйону ВЧ А4667. 02023-07-1515 липня 2023 Під час виконання бойових завдань з захисту України в Кремінському районі на Луганщині, 15 липня під час обстрілу наших позицій противником, дрогобичанин загинув[152].
13102 Україна Пітчук Остап Жив у Івано-Франківську. Навчався на факультеті історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. У січні 2021 року закінчив магістратуру з відзнакою за спеціальністю «Історія та археологія (Етнологія)». 02023-07-1515 липня 2023 Загинув 15 липня 2023 року на Бахмутському напрямку[153].
13103 Україна Ягодинський Андрій 27 років, м. Львів. Закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, отримав диплом з відзнакою та входив до десятки найкращих випускників. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Потім працював лікарем-анестезіологом у лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб'єднання Львова. Із початком повномасштабного вторгнення повернувся на військову службу до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув 15 липня. Похований на Сихівському цвинтарі[90]
13104 Україна Поспелов Максим Олексійович 10 березня 2000. З 6 по 9 клас навчався в Кушугумській гімназії. 20 жовтня 2022 вступив до лав ЗСУ. Служив у 67 окремій механізованій бригаді. Захищав країну пліч-о-пліч із рідним дядьком Олександром Поспеловим. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу на Луганському напрямку. Закрив собою побратимів[154].
13105 Україна Яворський Роман Ігорович 26 грудня 2001, м. Червоноград. Старший солдат, навідник-оператор 15-ї бригали НГУ. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув поблизу села Таврійське Запорізької області. Помер у польовому хірургічному госпіталі на Запоріжжі від отриманих поранень під час в виконання бойового завдання[155]
13106 Україна Лиховша Владислав

(«Кучер»)

21 рік, с. Михайлівка-Рубежівка Київської області. Закінчив школу у селі Дмитрівка. Потім пройшов строкову військову службу. Згодом підписав контракт із ЗСУ. З дитинства займався спортом. Був професійним хокеїстом, останні роки грав за хокейний клуб «Автомобіліст» (м. Київ). Під час повномасштабного російського вторгнення хлопець воював проти окупантів у лавах 3-ої окремої штурмової бригади. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув обороняючи від окупантів місто Бахмут на Донеччині. Похований на Алеї Слави Ірпінського міського цвинтаря. Посмертно йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ірпінь»[156].
13107 Україна Шварцман Максим

(«Марвел»)

Селище Каланчак. Працював відеооператором у медіаагентства АСС. Водночас з перших днів повномасштабного вторгнення вступив до лав Чернівецької ТрО. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув на Донеччині. Прощання відбулося 29 липня на Алеї Слави Центрального кладовища Чернівців[157].
13108 Україна Матвієнко Сергій Петрович

(«Грей»)

23.10.1979, м. Лубни Полтавської області. У студентські роки Сергій став до лав організації УНА-УНСО. Також був учасником Помаранчевої революції. Із першого дня повномасштабного вторгнення росії член Добровольчого формування Лубенської територіальної громади №1, боєць групи швидкого реагування. У лютому 2023 року долучився до складу 3-ї окремої штурмової бригади. Прагнув потрапити саме до цього підрозділу. Служив на посаді механіка-водія 2-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 1-ої механізованої роти 1-го механізованого батальйону в/ч А4638. Виконував складні завдання по евакуації поранених на замінованих територіях. 02023-07-1515 липня 2023 Під час виконання цього бойового завдання в районі населеного пункту Бахмут бронемашина молодшого сержанта Матвієнка була атакована дроном-камікадзе "Ланцет". Внаслідок прямого влучання баражуючого боєприпасу Сергій загинув [158].
13109 Україна Наконечнюк Микола Олексійович («Колян») 14.12.1976, с. Берег Рівненської області. Закінчив Мирогощанський аграрний фаховий коледж, де опанував професію електрика. Працював будівельником за кордоном. Під час повномасштабного російського вторгнення, 10 травні 2022 року, чоловік долучився до Збройних Сил України та вирушив на навчання на танкіста у Львівські області. Потім був у резерві. А з 5 січня 2023 року воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Від січня 2023-го боронив Бахмутський напрямок. Був танкістом, добре володів не одним видом озброєння. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Бахмут. В результаті ворожого танкового обстрілу боєць отримав смерельні поранення внаслідок прямого попадання. З 15 липня 2023-го він вважався безвісти зниклим. Пройшовши всі процедури ДНК, родина отримала офіційне підтвердження втрати годувальника 28 жовтня. Похований в рідному селі. Вдома на нього чекали дружина Алла, доньки Діана та Соломія, син Дмитро [159].
13110 Україна Підгурський Іван Тадейович

(«Сірко»)

43 роки, с. Цигани Тернопільської області. Після школи здобув фах столяра у Борщівському професійно-технічному училищі. Пройшов строкову військову службу. Згодом навчався в Івано-Франківську та Львові, здобув освітній ступінь магістра фізичного виховання і спорту. Згодом заснував у Чернівцях школу бойового гопака імені Дмитра-Байди Вишневецького, впродовж 19 років був тренером. Служив у 107-ій окремій бригаді територіальної оборони ЗСУ. Був кулеметником у 92-му батальйоні. Боронив Харківщину й Донеччину. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув біля села Богданівка Бахмутського району Донеччини. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні осколкові поранення. Посмертно нагороджений медалями «За визволення Харківської області» та «На славу Чернівців», почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Похований в Чернівцях. Залишилися дружина, троє дітей, рідні, друзі та побратими [160]
13111 Україна Нікіфоров Віталій Володимирович («Рибак»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
14 травня 1988, м. Чернівці. Навчався у Чернівецькій школі №28. Ще тоді у романтичному дитячому серці народилася мрія стати пілотом або військовим. Після закінчення навчання він вступив до Залізничного технікуму, а в 2009 році підписав контракт зі Збройними силами України. Проходив службу на Чернігівщині, а потім у 300-му полку у Чернівцях. У 2012 році повернувся до цивільної професії. Складав меблі, розбирався в електриці, робив ремонт. У 2021 році в ньго народилася донька. В 2022 повернувся до війська, 92 батальйон, 107-ї бригади ТРО. Виконував завдання на Харківщині, потім на Донеччині. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув у селі Богданівка біля Бахмуту. Залишилися мати, сестра, дружина та маленька донечка [161][162]
13112 Україна Грамчук Іван Анатолійович 1.09.2000, с. Михалкове. У 2017-му році закінчив Михалківську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів. Продовжив здобувати освіту у вищому навчальному закладі. До ЗСУ приєднався у березні 2022-го. Ніс службу на різних напрямках, на одному з яких отримав поранення. Після лікування знову повернувся на фронт. 57ОСБ, 65ОМБр. 02023-07-1515 липня 2023 Загинув у місті Дружківка Донецької області [163][164]
13113

13120
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1515 липня 2023

16 липня

[ред. | ред. код]
13121 Україна Приймак Руслан 10 квітня 1977 року. Жив у селі Угорники Івано-Франківської громади. Воював на Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках. Був батьком п'ятьох дітей. 02023-07-1616 липня 2023 Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка[165].
13122 Україна Десятник Артем

(«Зять»)
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015

33 роки, м. Фастів Київської області. Закінчив 9 класів академічного ліцею № 2 та Центр професійно-технічної освіти. Потім став студентом Білоцерківського національного аграрного університету, здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування». Пройшов строкову військову службу. 2017 року пішов на військову службу за контрактом. Був водієм автомобільного відділення автомобільного взводу окремої роти охорони і обслуговування 101-ої окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ. Під час повномасштабного вторгнення чоловік воював за Україну у лавах 33-ї окремої механізованої бригади. Був командиром роти. Брав участь у боях на різних гарячих напрямках фронту. Восени 2022-го офіцера нагородили медалями «За оборону Бахмута» та «Захисникам Вітчизни». 02023-07-1616 липня 2023 Загинув біля села Мала Токмачка Запорізької області. Виконуючи бойове завдання та рятуючи побратимів під час артилерійського обстрілу, офіцер отримав смертельні осколкові поранення. Похований в рідному місті[166]
13123 Україна Ломпас Роман Іванович 6 серпня 1972 року. Закінчив ліцей у селищі Битків Пасічнянської громади, що на Івано-Франківщині. Солдат 110 окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка 02023-07-1616 липня 2023 Помер 16 липня 2023 року у лікарні від поранень, отриманих у бою з військовими РФ на Авдіївському напрямку [167].
13124 Україна Дитюк Володимир Романович («Воїн»)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
19 вересня 1985, с. Крехів, Львівської області. Навчався у Крехівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступеня Жовківської міської ради. Після завершення навчання проходив строкову службу у військовій частині А0474 Збройних Сил України. Працював у будівельній сфері. Впродовж 2014-2015 років захищав Батьківщину у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Із початком повномасштабного вторгнення Російської Федерації до України добровольцем вступив до лав Збройних сил України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ, служив командиром стрілецького відділення. 02023-07-1616 липня 2023 Вірний військовій присязі, загинув 16 липня 2023 року при виконанні службового обов’язку по захисту Батьківщини. Військовий загинув, виконуючи бойові завдання, поблизу с. Діброва на Луганщині. Залишилися дружина, донька, мати, дві сестри, двоє братів.[168]
13125 Україна Чеботаєв Олександр Григорович 24 червня 1986, с. Введенка. Закінчив 11 класів місцевої школи, далі навчався в Старокозацькому професійному аграрному ліцеї. Працював трактористом, пізніше - на промтоварному ринку "7 км". З початком повномасштабного вторгнення - долучився до лав ЗСУ. 02023-07-1616 липня 2023 Загинув в районі н.п. Роботине Запорізької області. Похований 20 липня 2023 р. в рідному селі[169].
13126 Україна Бобик Микола Віталійович 1967. Солдат, такелажник евакуаційного відділення. 02023-07-1616 липня 2023 Помер перебуваючи у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім.Мечнікова.[170]
13127 Україна Богатиренко Владислав Миколайович

Герой України

Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
1999, с. Тарасівка, Охтирський район, Сумська область. Після закінчення школи здобув освіту у філії ДНЗ «Охтирський центр ПТО» у смт Велика Писарівка, де здобув фах слюсара з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, тракториста-машиніста та водія. Після проходження строкової служби, заключив контракт із ЗСУ. Солдат з початком російського вторгнення в Україну продовжив нести службу в ЗСУ. Був нагороджений Почесним нагрудним знаком «Сталевий хрест» (грудень 2022). 02023-07-1616 липня 2023 Під час одного з боїв під м. Соледар Донецької області отримав важке поранення. Був доправлений до військового госпіталю в м. Дніпро, однак отримані рани виявилися не сумісними з життям, 16 липня 2023 року Владислав помер.[171] Герой України (23 серпня 2024, посмертно)[172].
13128 Україна Барнич Іван Іванович

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

1989, с. Кропивник Калуського району. Мобілізований 2 березня 2022 року. Служив командиром радіовзводу батальйону звʼязку та радіотехнічного забезпечення, старший лейтенант. 02023-07-1616 липня 2023 Від 16 липня 2023 року зв'язок з ним був втрачений на Донеччині. 20 жовтня 2023 року підтвердили його загибель [173].
13129

13140
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1616 липня 2023

17 липня

[ред. | ред. код]
13141 Україна Сандуленко Павло с. Білолісся, Одеської області. Солдат Збройних Сил України. 02023-07-1717 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в зоні проведення воєнних дій[174]
13142 Україна Резниченко Владислав 25 років, м. Херсон. Навчався у Херсонському державному університеті. Згодом переїхав до Тернополя та працював у місцевому закладі харчування. У вільний час активно займався спортом, захоплювався боксом. Коли почалася повномасштабна війна, захищав країну в лавах військової частини А4850. 02023-07-1717 липня 2023 Прощання та Чин похорону військового відбулося у Центральній церкві євангельських християн-баптистів «Дім Євангелія» на вулиці Зелена, 116 у Львові. Похований на Личаківському кладовищі[175]
13143 Україна Котнюх Микола
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» І ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» І ступеня
19 грудня 1973, с. Чагрів, Рогатинський район. Навчався у Чагрівській загальноосвітній школі. У липні 2022 року Головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний відзначив воїна нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» I ступеня. 02023-07-1717 липня 2023 Загинув поблизу Авдіївки[176]
13144 Україна Утинкевич Ігор Тарасович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1980 р.н., с. Синьків Радехівської громади на Львівщині. Проходив службу у В/Ч А0284 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ[177]. 02023-07-1717 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
13145 Україна Бардін Максим Володимирович 29 років, Полтавщина. Здобув фах художника-кераміста. Працював артистом у Київській дирекції пересувних цирків України. Був еквілібристом, прославляв Україну в Китаї та Лівані. З 2019-го по 2021 рік проходив строкову службу у лавах ЗСУ. Під час служби розмальовував стіни у військовій частині, де служив, у вільний час малював портрети. 02023-07-1717 липня 2023 Загинув на околиці міста Авдіївка[178]
13146 Україна Дивоняк Степан Степанович квітня 1980, с. лобідка Івано-Франківської області. Грав на позиції захисника у складі команди «Черемош» з рідного села. Служив в 7-му окремому стрілецькому батальйоні. 02023-07-1717 липня 2023 Поблизу населеного пункту Невське Луганської області під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий артилерійський обстріл і загинув[179].
13147 Україна Цаберябий Євгеній

(«Жора»)

28 років, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області. Закінчив Дніпродзержинський комерційний технікум Дніпродзержинського державного технічного університету за спеціальністю «Товарознавство та комерційна діяльність» та здобув кваліфікацію товарознавця-комерсанта. Службу проходив у 25-ій окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини-командира парашутно-десантного відділення, молодший сержант 02023-07-1717 липня 2023 Загинув біля села Кармазинівка на Луганщині. Похований на Алеї Слави центрального кладовища Верхньодніпровська [180]
13148

13160
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1717 липня 2023

18 липня

[ред. | ред. код]
13163 Україна Усков Андрій 36 років, Приютівська громада. 02023-07-1818 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу на території Донецької області. Похорон відбувся 24 липня 2023[39].
13164 Україна Баклан Віталій

(«Баракуда»)

24 роки, с. Антонівка Миколаївської області. Закінчив 9 класів школи та Новобузький коледж за спеціальністю «Агроінженерія». У 2018 році пішов працювати у Баштанський відділ освіти на посаді механіка. Потім пройшов строкову військову службу у в/ч 3066 Національної гвардії України в Києві. У 2020-му демобілізувався та знову працював у Баштанському відділі освіти. У 2022-му здобув повну вищу освіту за спеціальністю «Агроінженерія» у Миколаївському національному аграрному університеті. Був стрільцем-помічником гранатометника 190-го батальону. 02023-07-1818 липня 2023 Загинув виконуючи бойове завдання на острові Великий поблизу Херсона. У бою з окупантами, відстрілюючись з кулемета та тримаючи весь фланг, прикрив собою побратимів. Боєць отримав смертельне вогнепальне кульове поранення[181].
13165 Україна Рибаков Дмитро Олександрович («Репортер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Азербайджан. Вивчав історію в Одеському національному університеті ім. І.Мечникова, соціологію — в Яґеллонському університеті у Кракові, а також у Київській школі економіки. Журналіст та історик. Працював редактором і медіаконсультантом у виданнях Chas.News, “Forbes Україна”, LB, “Українська правда”. За власним бажанням прийняв присягу 1 вересня 2022 року. Командир відділення 47-ї ОМБр. 02023-07-1818 липня 2023 Ворожий дрон з гранатою вдарив в окоп по Дмитру, поранення не сумісні з життям [182][183][111]
13166

13174
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1818 липня 2023

19 липня

[ред. | ред. код]
13175 Україна Найда Олексій («Тихий») 1 серпня 1996. З юного віку відданий фанат ФК Динамо Київ. Майстер спорту з боксу, був вихованцем відомого київського клубу «Козак». До повномасштабної війни працював Blockchain-розробником у ІТ-компанії 1000GEEKS. З початку повномасштабного вторгнення військовослужбовець роти «Гонор». Брав участь у звільненні Київщини, пізніше разом з Вовками Да Вінчі у звільненні Харківщини, тримав позиції під Бахмутом на так званій «Дорозі життя». Особисто знищив 8 окупантів коли окупанти пішли на штурм лісопосадки в районі села Хромового. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині[184][185][186]
13176 Україна Світличний Євген Михайлович («Жека»)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
17 вересня 1993. Актор, у 2021 році зіграв у фільмі «Носоріг» разом з Сергієм Філімоновим. Брав участь в обороні Києва на Вишгородському та Баришівському напрямку. Брав безпосередню участь в операціях по звільненню сіл Лук'янівка та Рудницьке у складі роти «Гонор». В травні 2022 року офіційно мобілізувався в склад Сил Спеціальних Операцій Збройних Сил України. У серпні 2022 року Євгеній у складі бойової групи, якою безпосередньо командував Герой України Дмитро «Да Вінчі» Коцюбайло, брав участь в бойовій операції у м. Бахмут по евакуації тіла загиблого в стрілковому бою під час розвідувального виходу бійця підрозділу «Гонор» — Стиби «Вітахи» Віталія. В вересні 2022 року Євгеній у складі бойової групи підрозділу брав участь у штурмових діях при масштабному контрнаступі українських військ у районах населених пунктів Балаклія, Куп'янськ та Куп'янськ-Вузловий, що дозволило українським військам взяти під контроль Харківську область та відкинути ворога в бік Луганської області. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині.[184][187]
13177 Україна Сакір Михайло

(«Майкл»)

9 серпня 1998. Військовослужбовець роти «Гонор». 02023-07-1919 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині
13178 Україна Божок Максуд Фатохович («Сябро») 16 липня 2004, м. Сміла. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» 02023-07-1919 липня 2023 [188]
13179 Україна Савчук Родіон («Койот») 14 липня 1998. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» 02023-07-1919 липня 2023 [188]
13180 Україна Кот Володимир («Кот») 25 вересня 1996. 1-ша ОМБ «Вовки Да Вінчі» (ДУК ПС), рота «Гонор» 02023-07-1919 липня 2023 [188]
13181 Україна Кріса Юрій

(«Кріс»)

28 серпня 1985, с. Дичків. Після закінчення місцевої школи навчання продовжив у Великобірківській гімназії, а згодом здобував знання в одному з училищ Тернополя. Там він почав захоплюватися спортом, був учасником змагань з перетягування каната. Був мобілізований у березні 2023. Служив в 67-й бригаді, 02023-07-1919 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання, в стрілковому бою поблизу населеного пункту Лиман Перший на Харківщині. 24 липня похований в рідному селі поблизу Тернополя[189]
13182 Україна Паращишин Володимир Миколайович («Електрик») 24 січня 1974, с. Райлів у Стрийському районі Львівської області. Навчався в Нежухівській школі, опісля закінчив ВПУ № 8 м. Стрия за спеціальністю електрик. З початку повномасштабної війни вступив в Стрийський районний осередок Львівського обласного штабу «Правий Сектор». Добровольцем вирушив в зону бойових дій в складі I штурмового батальйону ДУК «Правий Сектор». Молодший сержант, командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки І штурмової роти І окремого штурмового батальйону «Вовки Да Вінчі». 02023-07-1919 липня 2023 Загинув 19 липня 2023 року під час обстрілу наших позицій противником, евакуйовуючи своїх побратимів на Харківському напрямку, в районі населеного пункту Лиман Перший. 24 липня похований на Алеї Слави в Стрию[190][191].
13183 Україна Степаненко Артем
Нагрудний знак «Ветеран війни»
23 липня 2002, с. Богданівка Суботцівської громади. У листопаді 2020 року заключив контракт зі Збройними силами України, служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів зимового походу в Одеській області. Мав військову професію — механік-водій зенітно-ракетного артилерійського дивізіону. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни», як учасник бойових дій. 02023-07-1919 липня 2023 Похорон відбувся 22 липня[39].
13184 Україна Кудим Антон 42 роки м. Олександрія. У чоловіка залишились мати, дружина та сестра. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу у Бахмутському районі Донецької області[39]
13185 Україна Риляков Роман Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 жовтня 1983. Стрілець-снайпер 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу 7-ї десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї ОДШб[192][193]. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув у бою з російськими окупантами. Похований 26 липня 2023 року на Пагорбі Слави в Ужгороді. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126].
13186 Україна Луцик Володимир Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
6 липня 2001, житель Чернівців. Був у лавах захисників України з 28 лютого 2023 року в 1 десантно-штурмовій роті десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Був двічі контуженим[194][195]. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув у бою з російськими окупантами. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища в Чернівцях. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[196].
13187 Україна Семчук Володимир Васильович 4 жовтня 1965, с. Колодіївка. Сержант 02023-07-1919 липня 2023 Похований 27 липня 2023 в селі Колодіївка[197]
13188 Україна Яременко Олександр 51 рік. Мешкав у селі Бугаївка Градизької громади. Працював в агропромисловому підприємстві. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув 19 липня біля селища Новоселівське на Луганщині. Це сталося внаслідок мінометного обстрілу з боку російської армії[198]
13189 Україна Суранович Руслан Геннадійович («Дєд»)
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня
2 серпня 1981. Закінчив Кушугумську гімназію. Пішов захищати країну в 2014 році, пройшов АТО, був учасником бойових дій та згодом звільнився. Однак перед початком повномасштабного вторгнення знову повернувся до служби 31 грудня 2021. До повномасштабного вторгнення працював зварювальником на ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод». 26 травня 2022 року наказом № 626 Головнокомандувача ЗСУ був визначений почесним нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі» 3 ступеня. В жовтні 2022 року був призначений командиром протитанкового взводу роти вогневої підтримки. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку поблизу селища Приютне від мінометного обстрілу. Похований на кладовищі в селищі Кушугум[199]
13190 Україна Юрченко Юрій Леонідович («Вікінг»)
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
02.08.1979, м. Київ. У 1999 році був призваний на строкову службу до ЗСУ, додому повернувся з військовим званням «молодший сержант». Брав безпосередню активну участь під час подій Революції Гідності 20-тих чисел лютого 2014. Тільки з третьої спробою в кінці квітня 2022 року його мобілізували до лав ЗСУ, 44ОСБ. Був командиром кулеметного відділення, 3 кулеметного взводу, 1 стрілецької роти. Проходив додаткове навчання після закінчення якого отримав офіцерське звання «Молодший лейтенант». Був направлений у в/ч А4863 143 ОРСб (32 ОМБр), де був командиром 2 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти 405 ОСБ. 02023-07-1919 липня 2023 Загинаув отримавши поранення від ворожого обстрілу в н.п. Новоселівське, Сватівського району[200].
13191 Україна Казаков Вячеслав Іванович 15 жовтня 1991, с. Підгірне Болградського району. З початку повномасштабного вторгнення мобілізований до лав ЗСУ, воював на Донеччині. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув поблизу Авдіївки виконуючи бойове завдання. Похований 25 липня в рідному селі[201].
13192 Україна Удовик Андрій Олександрович («Fin»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
34 роки, народився та проживав у місті Харків. Після закінчення школи відразу влаштувався на роботу. У мирному житті працював у компанії Danko Toys, що випускає дитячі іграшки. Під час повномасштабного вторгнення служив у 4-му батальйоні 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[202][203]. 02023-07-1919 липня 2023 Загинув у селі Кліщіївка Донецької області в бою з російськими окупантами. Похований на Алеї Слави Харківського кладовища № 18. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126].
13193 Україна Одинець Валерій Іванович («Одін»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 липня 1977, м. Вінниця. Закінчив Вінницький державний технічний університет. У мирному житті працював менеджером з продажів. Був учасником АТО. Під час повномасштабної війни чоловік знову взяв до рук зброю та вирушив на фронт. Служив у 59-ій окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Був бійцем 10-го батальйону «Полісся». Старший сержант 02023-07-1919 липня 2023 Загинув виконуючи бойові завдання біля селища Невельське на Донеччині. Похований на кладовищі Сабарів-2 Вінниччини. Залишилися дружина та дві доньки [204]
13194

13194
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-1919 липня 2023

20 липня

[ред. | ред. код]
31195 Україна Сафронов Дмитро 02023-07-2020 липня 2023
31196 Україна Волощук Сергій Сергійович 1991. В 2014 році під час розпалу бойових дій на сході України брав активну участь в антитерористичній операції. Потім був поранений та комісований за станом здоров'я, після чого тривав довгий період одужання та реабілітації. Після повномасштабного вторгнення російської федерації, Сергій в перші тижні війни, без вагань, став на захист України від російських окупантів, рятуючи життя пораненим. Він виконував бойові завдання в Донецькій, Сумській та Харківській області. Брав участь в обороні м. Попасної Луганської області. Після чого отримав звання молодший сержант. Бойовий медик 3-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти військової частини А7123, 71-й окремий батальйон територіальної оборони (Тячів) 02023-07-2020 липня 2023 Загинув поблизу с. Стариці Харківської області в результаті здійснення противником мінометного обстрілу[205].
31197 Україна Павлюк Денис

(«Поттер»)

16 січня 1995, м. Кривий Ріг. Служив у 7-му окремому батальйоні "Арей" Української добровольчої армії 129-ї Криворізької бригади ТрО. 02023-07-2020 липня 2023 Загинув на а Донеччині поблизу Старомайорського під час виконання бойового завдання [206]
13198

13204
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2020 липня 2023

21 липня

[ред. | ред. код]
13205 Україна Дергай Володимир 46 років. 02023-07-2121 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області. Похований в Сумах[207].
13206 Україна Разуваєв Олег Володимирович

(«Дайвер»)

12 березня 1996, м. Дніпро. Навчався в середній загальноосвітній школі № 116. Після школи поступив до Дніпропетровського коледжу транспортної інфраструктури. У 2016-му році підписав контракт з ЗСУ. Командир розвідувальної роти 33 ОМБр. 02023-07-2121 липня 2023 Загинув в Запорізькій області. в населеному пункті Мала Токмачка. Майже рік вважався безвісті зниклим. Похований в рідному місті Дніпро
13207 Україна Корчевський Олександр Володимирович 1984. Проживав у селі Мала Мартинка. Командир відділення протитанкових ракетних комплексів, 33 окремої механізованої бригади 02023-07-2121 липня 2023 Загинув поблизу села Мала Токмачка, Запорізька область. Похорон відбувся 10 жовтня 2024 в місті Свалява Мукачівського району [208][209].
13208 Україна Шнайдер Володимир 1968, м. Березне. Сержант. Старший навідник гранатомета протитанкового взводу механізованого батальйону. 02023-07-2121 липня 2023 Помер перебуваючи на військовій службі.[210]
13209 Україна Кротов Кирило З 2-го курсу КНУ ім. Т. Шевченка Кирило вирушив добровольцем на фронт. Служив у складі бойового підрозділу Третьої окремої штурмової бригади 02023-07-2121 липня 2023 18 липня, під час виконання бойового завдання під Бахмутом, дістав тяжкі поранення, а 21 липня помер в лікарні Дніпра. Похований на Алеї почесних поховань Берковецького [211]
13210

13212
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2121 липня 2023

22 липня

[ред. | ред. код]
13213 Україна Похлеба Євген м. Дрогобич. З 13 січня 2023 року захисник перебував на передових позиціях фронту у складі 24 окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Був командиром другого мотопіхотного відділення військової частини А0998. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув під час оборонного бою в районі Дружби Донецької області. Похований на Алеї Слави в Дрогобичі[175]
13214 Україна Бойчук Дмитро Васильович

(«Дикий»)

7 червня 1993, с. Топільське Рожнятівської громади. У 2010 закінчив школу. Навчався на фельдшера. Після служби в армії працював у реанімації анестезіологом під час операцій. Пізніше працював в Польщі. З початку повномасштабного вторгнення повернувся в Україну і долучився до оборони України. Розпочав службу, снайпером-розвідником розвідувальної роти в 115 ОМБр. В той час, рота вела важкі бої у Луганській області, в межах населених пунктів Рубіжне та Сєверодонецька. Отримав бойове поранення, після одужання, повернувся до побратимів, щоб разом звільняти населені пункти Піски та Водяне Донецької області. Згодом перевівся до 47ОМБр. Служив молодшим сержантом механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, виконував завдання бойового медика 1-го розвідувального взводу розвідувальної роти. 02023-07-2222 липня 2023 Мати Дмитра померла на місяць швидше за сина. Загинув у Запорізькій області під час надання допомоги побратимам. Отримав множинні осколкові поранення та втратив багато крові [212][213][214].
13215 Україна Перебейнос Сергій

(«Козак»)

23 серпня 1983, м. Шепетівка. Займався важкою атлетикою. У 2016 році був переможцем у міському турнірі «Богатир Шепетівки». Тоді він встановив власний рекорд — підняв 16 кілограмову гирю 50 разів. Брав активну участь у спортивному житті міста та його розвитку. На початку повномасштабного вторгнення повернувся з Угорщини та пішов добровольцем на війну. Командир механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону, молодший лейтенант 02023-07-2222 липня 2023 Загинув в результаті артобстрілу під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Перший Харківської області. 27 липня похований в Шепетівці[215].
13216 Україна Степанчук Максим м. Новоукраїнка. Навчався у Криворізькому військовому училищі. Потім вступив до Харківського університету імені Ярослава Мудрого. Працював за спеціальністю, заступником прокурора Львівського гарнізону, потім — заступником прокурора Севастопольського гарнізону. У 2010 році Максим переїхав у Кропивницький, працював менеджером із забезпечення і менеджером із закупівель на підприємствах. У серпні 22-го року пішов за власним бажанням служити в Збройні сили України, бо був офіцером. Був заступником командира механізованої роти з морально-психологічного забезпечення. 02023-07-2222 липня 2023 Помер 22 липня під час служби через проблеми зі здоров'ям на Чернігівщині[216].
13217 Україна Ткаченко Володимир 1987, м. Охтирка, Сумська область. Стрілець-санітар мотопіхотного відділення. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув поблизу Богданівки Донецької області. Похований в селі Чернеччина, оскільки там мешкає його дівчина[217]
13218 Україна Дорошенко Юрій с. Михайлівка, Сумщина. За цивільного життя чоловік працював трактористом, разом з дружиною займався домашнім господарством. Був молодшим сержантом, старшим стрільцем-оператором. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу поблизу села Новолюбівка Сватівського району Луганської області[218].
13219 Україна Савочка Станіслав 26 років, м. Вугледар Донецької області. Здобув освіту в Донецькому професійному гірничому ліцеї. Після цього працював адміністратором у цирку, а також обіймав різні посади у мобільному ляльковому театрі: був актором, ведучим та адміністратором. На початку повномасштабного вторгнення РФ чоловік добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Після проходження навчань виконував бойові завдання на Луганщині у складі 66 окремої механізованої бригади. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув на східному напрямку. Похорон відбувся 28 липня[219]
13220 Україна Грицак Михайло 37 років, с. Іванопілля Костянтинівської громади. Закінчив Луганський національний аграрний університет. Після служби в Збройних Силах України вирішив обрати професію правоохоронця. 10 років був поліцейським, дбав про безпеку та захищав громадян. Із початком повномасштабного вторгнення відправив сім'ю до безпечного місця, а сам залишився допомагати цивільним мешканцям біля лінії фронту. Виїжджав на місця ракетних ударів, під обстрілами документував воєнні злочини росіян. Мріяв про перемогу, наполегливо тренувався та відточував свої навички, щоб врятувати більше людей. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув на Донеччині[220]
13221 Україна Василишин Денис Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
32 роки, м. Бердичів. Випускник спеціальності “Металургія”, навчався в Бердичівському коледжі промисловості, економіки та права з 2006 до 2010 року. На початку повномасштабного вторгнення він добровольцем приєднався до місцевої ТРО, а потім став частиною 47-ї окремої механізованої бригади, де виконував обов’язки механіка-водія механізованого батальйону. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув в районі Роботиного, Запорізького напрямку [221].
13222 Україна Савчук Олександр 1973, м. Бердичів, Житомирської області. У 1988 році вступив до Бердичівського машинобудівного коледжу, де навчався на спеціальності “Ливарне виробництво чорних і кольорових металів і сплавів”. У 1992 році закінчив коледж і розпочав трудову діяльність. У 2022 році, після початку повномасштабної російської агресії проти України, був призваний на військову службу до лав Збройних Сил України. Був кулеметником механізованого батальйону 66-ї окремої механізованої бригади ім. Мстислава Хороброго. 02023-07-2222 липня 2023 Отримав смертельні поранення під час артилерійського обстрілу з боку ворога. Загинув в районі населеного пункту Нововодяне Сватівського району Луганської області [221]
13223 Україна Соболев В’ячеслав Випускник Історичного факультету 2007-го року, співробітник Київського університету імені Тараса Шевченка. 25 лютого 2022 долучився до оборони України. 02023-07-2222 липня 2023 Загинув під Бахмутом [222]
13224

13234
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2222 липня 2023

23 липня

[ред. | ред. код]
13235 Україна Веприк Микола Романович 17 вересня 1979, м. Івано-Франківськ. В мирний час працював у комунальному підприємстві «Міська ритуальна служба». 02023-07-2323 липня 2023 Похований 28 липня 2023 на Алеї Героїв в Чукалівці[223].
13236 Україна Корчагін Олександр 1972, м. Бобринець Кропивницького району 02023-07-2323 липня 2023 23 липня отримав смертельне поранення внаслідок артилерійського обстрілу в Донецькій області. Похорон відбувся 28 липня[224]
13237 Україна Ткачук Євген Сергійович 24 роки, Плужненська громада, Хмельниччина. Стрілець-снайпер військової частини А4699 02023-07-2323 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання[225].
13238 Україна Добрянський Олег 41 рік, м. Трускавець, Львівська область. Здобував освіту у Державному навчальному закладі «Меденицький професійний ліцей». Після завершення навчання проходив військову службу. Працював зварювальником, згодом — у Товаристві з обмеженою відповідальністю у Львові. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Із початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Воював проти російських військових на східному напрямку спочатку у складі 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, потім — у складі військової частини А4723. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув на східному напрямку. Похорон відбувся 29 липня у Львові. Похований на Личаківсьому цвинтарі[226]
13239 Україна Звонарьов Данило 15 липня 1998 р., старший солдат родом із с. Чорнобаївка В/ч А0224, 79 окремої штурмової бригади. За посадою був старшим сапером. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув поблизу Мар'янки, на Донеччині. Похований в с. Чорнобаївка[227].
13230 Україна Бридковський Станіслав 9 листопада 1982, м. Бахмач. Після закінчення Бахмацької школи № 4 здобув професію провідника в Білопільському професійному училищі. 10 років пропрацював рятувальником у підрозділі ДСНС у Києві. У квітні 2022 року пішов служити в ЗСУ. Був кулеметником механізованого батальйону одного з підрозділів військової частини А7014. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув 23 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Попрощалися та поховали у рідному місті[228].
13231 Україна Семчук Андрій 9 вересня 1988, м. Червоноград. Солдат, інспектор прикордонної служби 3-го прикордонного загону. 02023-07-2323 липня 2023 Помер на Черкащині
13232 Україна Різаненко Дмитро Васильович
Медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За зразкову службу у Збройних Силах України» II ст. (Міністерство оборони України)
3.10.1978, м. Київ. Навчався в середній загальноосвітній школі № 6. Після закінчення 9-го класу вступив до професійно-технічного училища. Працював у різних сферах: на взуттєвій фабриці, в поліграфії, торгівлі, водієм. Строкову службу проходив в підрозділі в/ч 3021, де отримав звання старшого солдата, посаду снайпера. Був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» ІІ ступеню. Після повномасштабного російського вторгнення в перші години не роздумуючи вступив до ЗСУ. Зі своїми побратимами захищав Київ з північного напрямку. Потім у складі 30-ї ОМБр ім. князя Костянтина Острозького на східному напрямку. У вересні 2022 року був поранений під Ізюмом. Після одужання повернувся на захист Батьківщини до складу 20 ОСБ. Був доброю, щирою, справедливою людиною, з особливим почуттям гумору. Люблячим і турботливим чоловіком, братом і сином. Вірним і відданим військовій присязі та до останнього виконував свій військовий обов'язок. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув 23.07.2023 року в районі н.п. Лиман Перший Куп'янського району Харківської області внаслідок вибухової травми, отриманої під час бойових дій, захищаючи суверенітет та незалежність Батьківщини. Похований на Берковецькому кладовищі в м. Києві. 42 ділянка, 15 ряд
13233 Україна Звонарьов Данило

(«Яник»)

15 липня 1998, с. Чорнобаївка Херсонської області. Там здобув освіту, жив і працював. У мирному житті був торговим представником. Під час повномасштабної війни, у квітні 2022 року, вивіз свою родину з окупації, а в серпні отримав повістку про призов до лав ЗСУ. І вже згодом Данило став військовослужбовцем 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду старшого сапера. Сам попросив, щоб його перевели на Донеччину чи Херсонщину. Так потрапив під Мар'їнку. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув 23 липня 2023 року в бою в районі міста Мар'їнка на Донеччині. Життя воїна обірвав ворожий артилерійський обстріл[229].
13234 Україна Кальченко Юрій 51 рік, м. Нетішин. Старший сержант, водій штурмового відділення штурмової роти в/ч А4640, 47ОМБр. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув поблизу Роботине Пологівського району Запорізької області. Вважався зниклим безвісти 9 місяців [230].
13235 Україна Мельник Олександр Олегович 24 січня 1996, м. Ромни. Навчався в Роменській школі № 1. Після закінчення 9-ти класів вступив до Роменського коледжу Сумського національного аграрного університету. У 2015 році отримав диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю «Монтаж, обслуговування та ремонт електротехнічних установок в агропромисловому комплексі» та здобув кваліфікацію «Технік-електрик». Вищу освіту здобув в Харківському національному технічному університеті сільського господарства імені Петра Василенка. У 2019 році отримав ступінь «маґістр» та диплом з відзнакою за спеціальністю «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка». Зустрів повномасштабне вторгнення в Харкові. Під час бомбардування міста російським військами, снаряд влучив в будинок, знищивши квартиру, в якій він проживав. Через два дні вирушив в Тернопіль. 16 лютого 2023 року мобілізований. Військову підготовку пройшов в місті Рівне. В Полтаві здобув знання за військовою спеціальністю «Радіотелефоніст». З червня 2023 року служив у складі 42-ої окремої механізованої бригади на Донецькому напрямку. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув під час мінометного, авіаційного та танкового обстрілів в районі населеного пункту Григорівка Донецької області. Потрапив під мінометний обстріл і вважався зниклим безвісти. Визнаний загиблим в жовтні 2024. Залишилися батьки та брат [231]
13236 Україна Нікітін Сергій Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
7 липня 1976, м. Краматорськ. Після закінчення середньої школи вступив на навчання до будівельного училища, де отримав професію маляра 4 розряду. В 1994 році був призваний на строкову військову службу, яку проходив в підрозділах Головного управління розвідки Міністерства оборони України. По закінченню проходження строкової служби в 1996 році звільнився в званні сержанта. Одружився в 1998 році, був батьком трьох дітей, яких після смерті дружини в 2011 році виховував сам. У 2016 році став на захист рідної країни, підписавши контракт на проходження служби в підрозділах 36-ї окремої бригади морської піхоти. В 2018 році, після завершення служби за контрактом, переїхав жити та працювати в село Соколівка, одружився. 20 квітня 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Був інструктором 66-ої окремої механізованої бригади імені князя Мстислава Хороброго. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув на околиці села Площанка (Сватівський район, Луганська область), внаслідок отримання численних поранень, несумісних з життям [232][233].
13237 Україна Сеник Микола Михайлович Сержант взводу, командир відділення управління механізованого батальйону. 02023-07-2323 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Невське Луганської області під час росыйського штурму [234].
13238

13244
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2323 липня 2023

24 липня

[ред. | ред. код]
13245 Україна Мосійчук Іван 17 вересня 1983, м. Отинія. Воював у складі 33 окремої механізованої бригади. 02023-07-2424 липня 2023 Помер від несумісного з життям поранення, отриманого 24 липня під час мінометного обстрілу поблизу села Мала Токмачка Запорізької області[235].
13246 Україна Фурса Юрій 1976, с. Вишнівці Онуфріївської громади Олександрійського району. Навідник відділення морської піхоти роти морської піхоти, старшина. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Старомайорське Волноваського району Донецької області[224]
13247 Україна Олійник Іван Миколайович житель Голопристанської громади Херсонської області 02023-07-2424 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку[236]
13248 Україна Лозінський Степан 38 років, м. Львів. Закінчив колишнє Вище професійне училище № 57 та здобув фах майстра-налагоджувальника з технічного обслуговування машинно-тракторного парку. Після цього проходив військову службу у лавах військ зв'язку. У мирний час працював водієм-експедитором. Із початком повномасштабної війни став на захист України. Воював на східному напрямку у складі 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув на східному напрямку[219]
13249 Україна Рицький Олександр Юрійович («Музикант»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
26 березня 2001, с. Бистричі на Рівненщині. У 2016 році закінчив 9 класів Бистрицького ліцею і вступив на навчання в Дубенський фаховий коледж культури і мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету, який закінчив у 2020 році. У липні 2020 року уклав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України. Був учасником бойових дій у зоні АТО. Служив командиром протитанкового відділення взводу вогневої підтримки десантно–штурмової роти 80-ї окремої десантно–штурмової бригади[237][238][239]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (28 листопада 2022)[240]. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Іванівське Бахмутського району на Донеччині. Похований 27 липня у рідному селі[241]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[18].
13250 Україна Курій Олександр («Сантос») 26 грудня 1997, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 2 Львівської міської ради. Здобув професійно-технічну освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» за професією «монтажник гіпсокартонних конструкцій; штукатур, маляр». Після завершення навчання працював за фахом. На другий день повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. Спершу виконував бойові завдання у складі Добровольчого батальйону «ОУН», згодом — у лавах 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ ЗСУ (колишній підрозділ ССО «Азов»). Воював проти російських військових на південному та східному напрямках. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[242][243]
13251 Україна Шевцов Сергій Васильович («Шева»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 квітня 1985, с. Велика Любаша Рівненської області. Закінчив місцеву школу, а далі проходив строкову службу у Збройних Силах України. Потім працював на будівництві. У березні 2023 року Сергія Шевцова мобілізували. Він проходив службу на посаді командира 4 десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[244][245][246][247]. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув поблизу населеного пункту Біла Гора на Донеччині. Похований 31 липня 2023 року на місцевому кладовищі в с. Велика Любаша. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[126].
13252 Україна Хмельницький Едуард В'ячеславович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 серпня 1988, с. Олександрівка Баштанського району Миколаївської області. Призваний на військову службу по мобілізації 22 березня 2023 року другим відділом Баштанського РТЦК та СП Миколаївської області. Служив гранатометником 4 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[248][249]. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув поблизу населенного пункту Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» IІI ступеня (посмертно)[126].
13253 Україна Буряк Данило Олексійович («Голлівуд»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
16 лютого 1994, м. Мелітополь, Запорізька область. У 2014 році підписав контракт. Потрапив у підрозділ зв'язку 28-мої окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу, але шукав інше місце для служби — мріяв брати участь в бойових діях. У складі тієї ж бригади брав участь у боях біля Мар'їнки. Після завершення контракту в 2018 році Данило звільнився та переїхав у Київ. Працював на цивільній роботі. Наприкінці лютого 2022 року хлопець пішов добровольцем у ТРО «Азов», яке сформувалось у Києві з ветеранів полку «Азов». Брав участь в обороні столиці та боях за Мощун. Наприкінці березня став учасником спецоперації ГУР та полетів на гелікоптері в оточений Маріуполь[250]. У міських боях виконував роль розвідника, проводив операції з зачистки багатоповерхівок, під час яких отримав осколкове поранення в руку. Через поранення Голлівуд не міг продовжувати виконувати бойові задачі. На одному з останніх гелікоптерів його вивезли у Дніпро. Після тривалого лікування та відновлення повернувся на війну, навіть попри пластину у руці. 02023-07-2424 липня 2023 Брав участь у боях за Бахмут, був заступником командира штурмової групи. Під час останнього штурму, 24 липня 2023, отримав кульове поранення в голову і загинув зі зброєю в руках. Похований у Києві[251].
13254 Україна Козирев Роман Андрійович («Горобець») 30 років, Шпанів. Після повномасштабного вторгнення РФ повернувся із заробітків за кордоном, долучився до ДФТГ, потім вирішив піти на війну добровольцем. 02023-07-2424 липня 2023 Загинув біля селища Кліщіївка [252]
13255 Україна Руденко Олексій Вікторович 26.09.1984, с. Первомайське. Закінчив місцеву школу, після чого навчався у Глухівському фаховому коледжі СНАУ, де зустрів свою майбутню дружину. Після початку повномасштабної агресії проти України він приєднався до лав ЗСУ. Брав участь у боях біля Бахмута та в Серебрянському лісництві, захищаючи незалежність своєї держави. 02023-07-2424 липня 2023 Вважався зниклим безвісти, але 3 вересня 2024 стало відомо, що він загинув. Похорон відбувся 8 вересня 2024 у Глухові. Залишилися дружина, донька, син, мати та брат [253]
13256

13258
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2424 липня 2023

25 липня

[ред. | ред. код]
13259 Україна Дорошенко Руслан Алієвич 34 роки. Сапер інженерно-саперного відділення 2 інженерно-саперного взводу військової частини А4049 02023-07-2525 липня 2023 Загинув, виконуючи бойове завдання, поблизу населеного пункту Терни Донецької області. Похований 28 липня 2023 року на сільському кладовищі у с. Великий Самбір Сумської області.
13260 Україна Літвінчук Олександр 14 червня 1969, селище Голованівськ, навчався в місцевих школі та училищі № 38 на тракториста-машиніста. Після служби в армії працював водієм, електрозварювальником та слюсарем на голованівських підприємствах, захоплювався садівництвом — вирощував виноград й екзотичні рослини. На другий день повномасштабного вторгнення добровільно вступив до лав місцевої територіальної оборони. На початку жовтня 2022 року Олександра передислокували на Херсонщину. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув внаслідок вогнепального поранення в селі Михайлівка Херсонської області. 28 липня відбулося прощання в Голованівську[224]
13261 Україна Мамайко Григорій 43 роки 02023-07-2525 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Серебрянка Донецької області[207].
13262 Україна Мицак Ростислав м. Стебник Дрогобицького району. Попри проблеми зі здоров'ям, добровільно пішов захищати Україну від російських військових. Був стрільцем-санітаром 1 батальйону морської піхоти військової частини А2802. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув 25 липня поблизу населеного пункту Старомайорськ Донецької області під час ворожого обстрілу. Похорон відбувся 1 серпня 2023[254]
13263 Україна Лабецький Андрій 52 роки, м. Турка Львівської області. Брав участь в ООС на Маріупольському напрямку, поблизу населених пунктів Павлопіль, Гнутове, Талаківка, Чермалик, Горлівка та Торецьк. Із початком повномасштабного вторгнення РФ брав участь в боях на території Київської області. Наприкінці березня доєднався до зведеної групи спеціального призначення та виконував бойові завдання у Запорізькій області. Протягом останнього періоду захищав Україну на східному напрямку у складі 67-ї окремої механізованої бригади «Добровольчий Український Корпус» Сухопутних військ ЗСУ. 02023-07-2525 липня 2023 Похований 3 серпня 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові[255]
13264 Україна Заливанський Дмитро 6 жовтня 1986, м. Червоноград. Солдат, механік 24-ї механізованої бригади імені короля Данила. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув захищаючи Україну в селі Дружба Донецької області[256]
13265 Україна Кулініч Григорій Валерійович Народився Григорій 16.05.1980 року в Шевченківському районі міста Києва (Радянський), потім переїхав в Деснянський район м. Києва. В мирному житті працював приватним підриємцем по продажу дитячих речей, збирав меблі. З 2014 року був волонтером і допомогав армії. В 2018 році вступив у лави ЗСУ в 30-та окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького (30 ОМБр) і був там до грудня 2021 року. 24 лютого пішов добровольцем, захищав Київ. Через деякий час знову перевівся в 30 бригаду, де всі 1,5 року захищав Україну. Був на таких напрямках: Донецька область, місто Бахмут; Червона Гірка; м. Миколаїв; м. Словʼянськ. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув молодший сержант захищаючи Україну, при виконанні бойового завдання 25 липня 2023 року з побратимами, отримавши смертельне вибухове поранення в голову, с. Васюківка, Донецької області, Бахмутського району. Нагороджений Золотим Хрестом.
13266 Україна Коваль Михайло Петрович 11.10.1972, с. Тихоновичі.  Закінчив 11 класів у Тур’янській  середній школі. З 2007 року займався підприємницькою діяльністю, був одружений, має доньку та сина. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу біля села Білогорівка Лисичанської територіальної громади Сєвєродонецького району [257]
13267 Україна Михалюк Олександр Володимирович 1975. Солдат, навідник механізованого відділення. 02023-07-2525 липня 2023 Загинув під час виконання військового обов’язку поблизу населеного пункту Серебрянка, Донецької області, внаслідок вогнепального осколкового поранення [258].
13268 Україна Дерепа Андрій Леонідович 8 березня 1982. Випускник Васильківської ЗОШ № 4. Для його родини 2023 став дуже важким роком. Спочатку провели в останню дорогу батька, а через 20 днів, після важкого поранення, пішов з життя й Андрій. Рани були надто важкі. 02023-07-2525 липня 2023 [259]
13269

13279
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2525 липня 2023

26 липня

[ред. | ред. код]
13280 Україна Савойко Петро Михайлович У лавах ЗСУ служив сержантом. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання[260]
13281 Україна Вознюк Ігор Миколайович 1987, с. Козина. м. Івано-Франківськ 02023-07-2626 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання отримавши осколкові поранення в селі Новодарівка Запорізької області[260]
13282 Україна Олійник Микола 27 років, м. Бурштин. Був командиром 2 відділення стрілецької роти 75 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу Гуляйполя Запорізької області[261]
13283 Україна Бубенко Роман 5 червня 1979, м. Харків. З часом з родиною переїхав на Сновщину. Протягом 1994—1996 років навчався в Петрівській середній школі. У 1997 році закінчив середнє професійно-технічне училище № 7 міста Щорс (нині — Сновськ) за професією «тракторист — машиніст, лісник». Протягом проходження строкової військової служби опанував військово-облікову спеціальність «механік — водій танку Т-64Б». Протягом 2017—2020 років захищав Україну на сході у складі одного з підрозділів військової частини А1815. Після початку повномасштабної війни знову став до лав ЗСУ і повернувся до військової частини А1815 на посаду командира танкового взводу. Головний сержант 02023-07-2626 липня 2023 Помер у лікарні Дніпропетровщини від отриманих поранень під час виконання бойового завдання. Попрощалися з воїном у Чернігові в Катерининській церкві, поховали на кладовищі Яцево[262].
13284 Україна Данків Іван Остапович 1985, с. Розточки Витвицької територіальної громади. Старший стрілець-оператор. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув року внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині[263].
13285 Україна Квятковський Євген 40 років, м. Хмельницький. На фронті служив мінометником. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув на Донеччині. Похований на Алеї Слави в Хмельницькому[264]
13286 Україна Рудий Сергій м. Буськ Золочівського району. Навчався у Буській гімназії імені Євгена Петрушевича. Потім закінчив Харківську державну академію залізничного транспорту. Жив у Львові. Працював у будівельній компанії «FTP». Був стрільцем-санітаром штурмової роти військової частини. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання від мінно-вибухового поранення поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельну мінно-вибухову травму[265][254].
13287 Україна Левшин Назар 24 роки, с. Гороховатка, Ізюмський район. Сержант. Закінчив місцеву школу, згодом Куп'янський автотранспортний коледж. У 2019 році був призваний до лав Національної гвардії, пізніше пішов служити за контрактом. Від початку повномасштабного вторгнення боронив Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут 02023-07-2626 липня 2023 Загинув у бою поблизу села Діброва Луганської області. 2 серпня похований Алеї пам'яті захисників України в Ірпені[266].
13288 Україна Стрєлов Анатолій 41-рік, м. Дніпро. Був номером обслуги кулеметного взводу стрілецького батальйону. 02023-07-2626 липня 2023 загинув 26 липня 2023 року поблизу Новоселівського Сватівського району, що на Луганщині[267].
13289 Україна Заболотний Микола Сергійович 10 липня 1982, м. Кропивницький. Після закінчення школи № 22 вступив до будівельного технікуму, працював за спеціальністю. Приєднався до лав ЗСУ 1 лютого 2023 року. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув 26 липня в районі села Роботине Пологівського району Запорізької області[268].
13290 Україна Бірюк Олег 44 роки, м. Вараш. Заступник командира взводу, старший сержант одного з механізованих батальйонів 118-ої окремої механізованої бригади. Навчався у Вараському ліцеї № 5. Добровольцем записався до лав сил оборони України. 02023-07-2626 липня 2023 26 липня потрапив під мінометний обстріл під час виконання бойового завдання біля села Роботине Запорізької області[269].
13291 Україна Фомінов Кирило Володимирович

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

16 червня 1991, м. Київ. Офіцер, командир роти ударних БПЛА і аеророзвідки 80 ОДШБр. Навчався у Київському національному університеті ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «соціологія». Після завершення навчання Кирило працював у місцевих підприємствах. Видання «Хрещатик» — кореспондент, видання «Кореспондент» — редактором. Декілька років працював викладачем англійської мови в Китаї. З 2020 року служив у Французькому Легіоні. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист України. 3 березня 2022 року був призваний до ЗС України. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках ведення бойових дій поблизу Апостолове, Лисичанська, Ізюму, Слов'янська, Авдіївки, Кліщіївки, Андріївки. 02023-07-2626 липня 2023 26 липня, при виконанні бойового завдання поблизу м. Бахмут (п. Іванівське), отримав важкі поранення не сумісні з життям. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно). Похований 31 липня на Берковецькому кладовищi у м. Києвi. 42 ділянка, 15 ряд.
13292 Україна Гусак Василь Миколайович 1989 р. н., житель села Дорофіївка Підволочиської селищної громади Тернопільської області. Солдат 116-тої окремої механізованої бригади ЗСУ[270]. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув у бою з російськими окупантами. До 30 квітня 2024 року вважався зниклим безвісти. За результатами експертизи ДНК ідентифікований та визнаний як загиблий[271].
13293 Україна Мамулієв Ярослав В'ячеславович («Карабас»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
16 жовтня 2003, Миколаїв. Займався різними видами спорту: дзюдо, боксом, карате. Неодноразово брав участь у змаганнях з ММА та регбі. Належав до ультрас миколаївського футбольного клубу «Миколаїв». З 2020 року грав за миколаївський регбійний клуб «Вітовка»[272]. Цікавився військовою підготовкою, постійно вдосконалював власні навички у складі підрозділу «Авангард»[273][274]. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну долучився до лав Збройних сил України, беручи участь у бойових діях у складі 123-ї окремої бригади територіальної оборони. Після року служби перевівся до 78-го полку десантно-штурмових військ «Ґерць» військової частини А7788[275]. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув 26 липня 2023 року під час виконання бойового завдання в Запорізькій області на східних околицях селища Роботине, де отримав поранення не сумісні з життям[276][277].
13294 Україна Дуць Микола 40 років, Березнівська громада, Рівненщина. Долучився до оборони України у липні 2022. Старший інструктор медичного пункту загону спеціальних операцій. 02023-07-2626 липня 2023 Помер 26 липня 2023 перебуваючи на військовій службі[278][279]
13295 Україна Данилюк Олександр 47 років, м. Костопіль. Після закінчення школи займався ремонтом автомобілів. Вступив до лав ЗСУ у травні 2023 року. З липня 2023 вважався зниклим безвісти. 02023-07-2626 липня 2023 У 2024 році експертиза ДНК встановила, що, ймовірно, старший сержант загинув на Луганщині 28 липня 2023 року[280][281]
13296 Україна Люц Андрій Анатолійович («Шарк»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
11.08.1999, м. Очаків. Навчався в місцевій школі, займався карате. У 2019 вирішив пов'язати долю з військовою службою. Служив у 801-му окремому підводному протидиверсійному загоні ВМС ЗСУ. Був водієм-кулеметником. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посадку старшого стрільця в 78 полку ДШВ «Ґерць», був командиром вогневої групи. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув біля села Роботине. Отримав смертельні поранення внаслідок влучання ворожої міни[282].
13297 Україна Степанцов Микола 47 років, Кіровоградщина 02023-07-2626 липня 2023 Загинув біля населеного пункту Роботине Запорізької області. Майже рік вважався зниклим безвісти[283]
13298 Україна Верета Віталій Іванович

Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

9.10.1969, с. Єрки, Черкаська область. Учасник АТО на сході України. Був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ст. Голова Катеринопільської районної ради (2015-2020). Під час широкомасштабного вторгення — капітан, командир танкової роти танкового батальйону. 02023-07-2626 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. Похований в с. Єрки на Черкащині.[284] Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ст. (посмертно).
13299 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2626 липня 2023

27 липня

[ред. | ред. код]
13300 Україна Дубина Роман Васильович 1995, с. Воронів, Городенківська міська громада 02023-07-2727 липня 2023 Загинув поблизу селища Ямпіль Краматорського району Донецької області. Під час танкового обстрілу українських позицій військовими РФ боєць отримав поранення, несумісні з життям[285].
13301 Україна Бондаренко Віктор 51 рік, старший солдат. 02023-07-2727 липня 2023 Помер внаслідок нещасного випадку у Козятині Вінницької області[207].
13302 Україна Полоз Андрій 44 роки. Старший сержант. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув під час бою в районі населеного пункту Бунякине Сумської області. Похований у Бурині[207].
13303 Україна Корнійчук Владислав 16 січня 1997 р., мешканець села Чорнобаївка. Здобув вищу освіту у Херсонському національному технічному університеті. Після навчання служив у Національній гвардії України. До початку війни працював у торговельній сфері, а також водієм медичної клініки. Майстерно водив річкові судна. Після повномасштабного вторгнення перевіз родину із села Чорнобаївка Херсонської області до Львова. Працював в одному з районних ТЦК та СП. Згодом добровільно вступив до Збройних Сил України. Був командиром бойової машини у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. Під час проходження служби на східному напрямку здобув звання «молодший сержант». 02023-07-2727 липня 2023 Загинув у бою[242][286]
13304 Україна Лібер Назарій 37 років, м. Львів. Вивчав програмування у Національному університеті «Львівська політехніка». У мирний час працював у сфері перевезень у Львові. Учасник Революції Гідності. Протягом 2014—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО. Повернувшись до цивільного життя, продовжив працювати у сфері перевезень. Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання у складі територіальної оборони. Згодом воював проти російських військових на східному напрямку у складі 42-ї окремої механізованої бригади ОК «Захід» Сухопутних військ ЗСУ. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув від осколкових поранень 27 липня 2023 року,під час виконання бойового завдання в Кремінському районі, Луганської області[242].
13305 Україна Куніцький Василь м. Золочів Золочівського району. Був молодшим сержантом, головним сержантом-командиром гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув 27 липня 2023 поблизу населеного пункту Першотравневе Харківської області під час виконання бойового завдання[254].
13306 Україна Яхнів Володимир м. Дрогобич, Львівської області. 9 травня 2023 року доєднався до ЗСУ. Служив в 42-му батальйоні 57-ої бригади ВЧ А-4472. 02023-07-2727 липня 2023 22 липня 2023 року, під час виконання бойового завдання, отримав поранення та потрапив до лікарні, однак врятувати чоловіка не вдалось. 27 липня, внаслідок отриманих травм, військовий помер[255].
13307 Україна Цибочкін Сергій 51 рік, м. Львів. Проходив військову службу в Миколаєві у лавах військ протиповітряної оборони. У 1998 році закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство». Пропрацював на керівних посадах у слідчому управлінні колишнього Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, займався розслідуванням злочинів у сфері службової та господарської діяльності. Під час проходження служби здобув звання «підполковник». Із 2017 року працював керівником служби безпеки на одному із підприємств Хмельниччини. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув 02023-07-2727 липня 2023. Похорон відбувся 4 серпня 2023[287]
13308 Україна Буряк Данило Олексійович («Голлівуд»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
28 років, м. Мелітополь. Мелітопольській школі № 7, потім закінчив ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище» № 40. Рано залишився сиротою. У 2014 році пішов добровольцем у зону АТО. Є учасником бойових дій у Києві, полетів на гелікоптері захищати Маріуполь, учасник бойових дій на Донецькому напрямку. Був поранений у Маріуполі. Гелікоптер на якому мав евакуйовуватися Данило підбили. Він в останній момент пересів у інший. Документи були втрачені в окупованому Мелітополі та Маріуполі, тому в Данила немає жодних нагород крім грамоти і значка ГУР. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув на Бахмутському напрямку. Похований в Києві[288][289].
13309 Україна Кондрат Володимир Іванович 23 березня 1979, с. Бубнище. Був командиром 3 відділення полку спеціального призначення. Батько 9-х дітей. Старший сержант. У березні 2023 ненадовго повернувся з війни додому. 8 травня 2023 знову підписав контракт. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув поблизу села Ямпіль на Донеччині від поранення в шию спричиненого мінометним обстрілом. Похований в селі Бубнище у серпня 2023[290]
13310 Україна Мерега Ярослав Петрович 7 листопада 1970, м. Червоноград Львівської області. Молодший сержант. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув поблизу села Серебрянка Донецької області[291].
13311 Україна Ткачищен Роман Васильович 30.12.1988, с. Селище, Буковина. Їздив на заробітки за кордон. До війська був призваний у квітні 2022-го року. Мав звання сержант. На фронті воїн був навідником-оператором механізованої роти. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу в селі Роботине Запорізької області. Похований на кладовищі рідного села Селище [292][293]. 1 січня 2024 народилася донечка Романа.
13312 Україна Остапчук Дмитро 24 роки. Старший солдат. У перші дні повномасштабної війни приєднався до лав Національної гвардії України. Воював у складі 14-ої бригади оперативного призначення (також відомої як 14-та штурмова бригада «Червона Калина»). Був кулеметником. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув в Запорізькій області .
13313 Україна Баранецький Юрій Анатолійович

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

4 серпня 1979. Закінчив Підволочиський ліцей. Кадровий військовий, офіцер, підполковник 118-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. 02023-07-2727 липня 2023 [294] Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[295].
13314 Україна Невинський Євген Антонович Український актор-ляльковод, художник-оформлювач ігрових ляльок, провідний майстер сцени Київського муніципального академічного театру ляльок, професійний художник-конструктор ігрових ляльок. У другому класі прийшов навчатися до гуртка театру ляльок у театральній студії "Барвінок". З 1994 року почав професійно займатися театром ляльок. Протягом 30 років виходив на сцену Київського муніципального театру ляльок. Працював конструктором ляльок для київських муніципального та державного театрів ляльок, навчальної сцени Кафедри мистецтва театру ляльок КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого. З 2004 по 2016 роки викладав технологію виготовлення театральної ляльки у КНУТКіТ ім. Івана Карпенка-Карого. З початку повномасштабного російського вторгнення пішов добровольцем на фронт. Служив у 118-й окремій механізованій бригаді. 02023-07-2727 липня 2023 27 липня 2023 року зник на Запорізькому напрямку, з того часу вважався зниклим безвісті. 20 травня 2024 ДНК-експертиза підтвердила загибель [296]
13315 Україна Голубовський Володимир 29 серпня 1973, с. Монастирище на Чернігівщині. Закінчив Ніжинське СПТУ-35 за спеціальністю “електрозварювальник” .Головний сержант, командир бойової машин, командир механізованого відділення [297] 02023-07-2727 липня 2023 Загинув під час штурму позицій рашистів на схід від села Роботине
13316 Україна Товстенко Олександр

(«Тихий»)

32 роки, м. Київ. Працював у юридичному відділі однієї з найбільших торговельно-промислових груп України. Коли почалася повномасштабна війна в перший же день пішов до Солом’янського ТЦК і СП, саме при ньому, як боєць роти охорони ніс службу деякий час. Згодом опинився на передовій. Останні місяці 2022-го року зі своїм батальйоном брав участь у бойових діях під Бахмутом. Потім їх вивели на ротацію, підрозділ розформували і він опинився у складі тільки-но створеної 118-ї окремої механізованої бригади. Потім було навчання у Франції та нетривала відпустка, під час якої одружився. Став заступником командира відділення й оператором-навідником БМП. 02023-07-2727 липня 2023 Загинув під час штурму позицій рашистів на схід від села Роботине [298][299]
13317 Україна Дзюба Роман Володимирович

(«Аляска»)

26.11.1981, м. Буськ. Був учнем Буського ЗЗСО №2. Закінчивши школу, вступив до Львівського електротехнікуму зв’язку де у 1999-2001 роках навчався за спеціальністю “Монтаж, обслуговування та ремонт обладнання автоматичного електрозв’язку” та отримав диплом молодшого спеціаліста. Згодом здобув освіту інженера телекомунікаційних мереж у Львівському державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій. Певний час працював за професією в Укртелекомі. Одружився і виховував двох дітей. З початком повномасштабного вторгнення залишив перспективну роботу в США, штат Аляска. Навесні 2022 року добровольцем приєднався до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». 02023-07-2727 липня 2023 Загинув біля с.Роботине Токмацької громади Пологівського району Запорізької області [300].
13318

13319
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2727 липня 2023

28 липня

[ред. | ред. код]
13320 Україна Христан Назар 20 жовтня 1989, Івано-Франківська область, інспектор Держприкордонслужби. Навчався в Іванівецькій філії Коломийського ліцею №8. Його бойовий шлях почався до повномасштабної війни в АТО. Старший солдат, водій відділу прикордонної служби "Чоп". 02023-07-2828 липня 2023 Загинув у запеклих боях біля селища Курдюмівка Донецької області внаслідок артилерійського обстріілу [301][302]
13321 Україна Лисенко Олександр 4 липня 1988, селище Краснопавлівка Харківської області. Навчався у Комунальному закладі «Краснопавлівський ліцей» Харківської області. Після завершення навчання проходив строкову військову службу. Згодом здобув вищу освіту. Усе своє життя присвятив військовій справі. Протягом 2018—2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об'єднаних сил у лавах батальйону спеціального призначення «Донбас» Національної гвардії України. У 2020 році родина перебралася до Львова. Тут Олександр Лисенко вступив до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення рф виконував бойові завдання на території Миколаївщини, Херсонщини, Харківщини, Донеччини та Луганщини[303]. 02023-07-2828 липня 2023 Загинув, захищаючи Україну від російських окупантів. Похований 1 серпня 2023 року на Личаківському цвинтарі у Львові[254].
13322 Україна Іванюк Григорій 44 роки, с. Майдан Львівської області. Згодом з родиною переїхав до Львова. У мирний час працював у будівельній сфері та взуттярем. Протягом 2015—2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення АТО у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ. Із початком повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. На фронті опанував професію бойового медика. 02023-07-2828 липня 2023 Похований 3 серпня 2023 на Личаківському цвинтарі у Львові[255]
13323 Україна Максимів Андрій с. Новосілка Перемишлянської громади. Захищав Україну з лютого 2023 року, був старшим механіком у відділенні техобслуговування автівок. 02023-07-2828 липня 2023 28 липня загинув неподалік села Глинське, що на Харківщині. Похорон відбувся 4 серпня 2023[287]
13324 Україна Майбук Ростислав Ярославович 27 грудня 1989 року. Мешкав у селищі Гірник Червоноградського району Львівської області. У 2011—2021 роках працював на дільниці з видобутку вугілля, інших дільницях шахти «Межирічанська» ДП «Львіввугілля». Брав участь в АТО у 2015—2016 роках. Учасник бойових дій. З перших днів повномасштабної війни став на оборону України в лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України[304][305]. 02023-07-2828 липня 2023 Загинув у боротьбі з російським агресором на Донеччині.
13325 Україна Корецький Юрій Юрійович («Бульдог») 16 жовтня 1993, м. Ковель. Працював тренером у фітнес-клубі "Brutal"/ Служив з 7 травня 2022. Навідник кулеметного відділення роти вогневої підтримки, 100БрТрО. У червні 2023 був нагороджений відзнакою Західного управління ТРО. 02023-07-2828 липня 2023 Загинув о 5:30 ранку біля міста Лиман в районі села Торське Донецької області[306]
13326 Україна Миронюк Сергій Сергійович («Мирон»)
Герой України
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Черкащина. Штурмовик 3-ї окремої штурмової бригади 02023-07-2828 липня 2023 Загинув під час штурму, у ближньому стрілковому бою. Похований на кладовищі в Лисянці. Залишилося троє дітей[307] Герой України (посмертно, 5 грудня 2024).
13327 Україна Журавський Сергій 1975, с. Придністровʼя. Служив гранатометником механізованого взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. 02023-07-2828 липня 2023 28 липня 2023 року під час бойового завдання Сергій Журавський зник безвісти поблизу села Роботине Пологівського району Запорізької області. 19 липня 2024 року відбувся похорон. Вважався зниклим безвісти близько року [308].
13328 Україна Юрчук Юрій Леонідович 7.10.1975, с. Корделівка. Сержант, стрілець–санітар 02023-07-2828 липня 2023 Загинув під час мінометного обстрілу на Донеччині [309][310]
13329

13334
Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2828 липня 2023

29 липня

[ред. | ред. код]
13335 Україна Приймак Роман 2003, м. Богородчани. Старший сержант, командир відділення Національної гвардії України. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Шипилівка Луганської області, в районі Серебрянського лісництва[311].
13336 Україна Климчук Василь 27 жовтня 1984, с. Волсвин Червоноградського району. Захищав Україну з лютого 2022 року. Проходив військову службу у в/ч А7975. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув 29 липня 2023 року в бою біля с. Берестове Харківської області[254].
13337 Україна Задорожний Андрій
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
10 грудня 1979, с. Ворона, Отинійської громади на Коломийщині. У лавах Збройних сил України воював з квітня 2022 року. Служив командиром відділення та командиром бойової машини. Вивів 44 побратимів з мінного поля під Бахмутом і за цей подвиг був нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного «Золотий хрест». Сержант, служив у новій бригаді 33ОМБр. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області[312].
13338 Україна Антошко Олег 31 жовтня 1990, м. Новояворівськ. Закінчив Самбірський технікум економіки та інформатики. Також заочно навчався в Тернопільському науково-економічному університеті на спеціальності «комп'ютерна інженерія». Працював оператором у товаристві з обмеженою відповідальністю, а 23 березня 2023 року став на захист України. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув біля Бахмуту. 2 серпня похований на Львівщині[313]
13339 Україна Заяць Дмитро с. Волиця, що на Львівщині. Був командиром відділення управління штабу дивізіону І самохідного артилерійського дивізіону військової частини А7015. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув 29 липня 2023 року внаслідок ворожого обстрілу в Харківській області[255].
13340 Україна Придій Віктор Васильович 7 червня 1976, с. Чагор Глибоцького району, а мешкав у Молодії. Був навідником мінометного взводу. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув від артобстрілу на Запорізькому напрямку[314]
13341 Україна Руденко Ростислав 47 років, с. Солонка поблизу Львова. Здобув вищу освіту в Львівській політехніці за спеціальністю «Інформатика». Після завершення навчання проходив військову службу у селі Перевальне в Криму. У 2003 році одружився та переїхав до Львова. Протягом життя захоплювався автомобілями і працював у цій сфері. Із початком повномасштабного вторгнення РФ Ростислав Руденко став на захист України. Захисник виконував бойові завдання у лавах 33 окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. 02023-07-2929 липня 2023 Похований на Личаківському кладовищі. Похорон відбувся 9 серпня 2023[315].
13342 Україна Шулепов Руслан 24 квітня 1995, с. Гвардійське Хмельницької області. Навчався у ЗОШ № 6 в Хмельницькому. До повномасштабного вторгнення він працював на фірмі металопластикових конструкцій. У травні 2023 був мобілізований. На початку червня поїхав на навчання до Великої Британії де отримав диплом снайпера. 02023-07-2929 липня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу в Красногорівці на Донеччині. Похований 7 серпня 2023 у рідному селі[316]
13343 Україна Латюк Артем Володимирович 26 червня 2000, с. Гаврилівці Жванецької громади, на Кам'янеччині. У 2018 році Артем закінчив ВПУ 14 за професією «Елекрогазозварник». У 2019 році його призвали служити до лав ЗСУ. За відмінні показники у бойовій та тактичній підготовці Артема запросили на навчання до Львівської Національної академії сухопутних військ України. З перших днів війни став на захист рідної країни. В березні 2022 року разом з побратимами знищив чимало російських танків під час деокупації Київщини. 02023-07-2929 липня 2023 [317]
13344 Україна Військовослужбовці ЗС України. 02023-07-2929 липня 2023

30 липня

[ред. | ред. код]
13345 Україна Ісаєв В'ячеслав В'ячеславович 1971, селище Кушугум Запорізької області 02023-07-3030 липня 2023 Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Роздольне Донецької області. Похорон відбувся 2 серпня в Кушугумі[318].
13346 Україна Чеховський Віталій 38 років, м. Львів. Здобув вищу освіту у колишньому Львівському інституті банківської справи. Після завершення навчання працював у сфері продажів та на будівництві, згодом протягом певного періоду проживав у Королівстві Бельгія. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно пішов захищати Україну від російських військ. Виконував бойові завдання у складі 117-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ на Донеччині та Запоріжжі. 02023-07-3030 липня 2023 Похорон відбувся 4 серпня 2023[287]
13347 Україна Тучапський Володимир 23 серпня 1977, м. Львів. Навчався в школі № 27 міста Львова. Закінчив "Львівське вище професійне училище інформаційно-комп'ютерних технологій, де здобув професію «слюсар-електрик з ремонту електрообладнання». Після завершення навчання проходив службу у Десантно-штурмових військах. Працював електриком у Приватному акціонерному товаристві. Займався стрибками з парашутом. Із перших днів повномасштабного вторгнення пішов захищати Україну. Виконував бойові завдання у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. 02023-07-3030 липня 2023 Похорон відбувся 4 серпня 2023[287][319]
13348 Україна Кисіль Олег 6 квітня 1980, с. Вершинова Муравійка на Куликівщині. Після закінчення школи навчався в Куликівському ПТУ № 30. З 1998 по 1999 років проходив строкову військову службу. Після неї продовжив службу у прикордонних військах на кордоні з Білоруссю. У 2014 був у зоні проведення АТО. Був важко поранений. Переніс чотири операції. Після демобілізації працював охоронцем у Чернігові. З перших днів повномасштабного російського вторгнення став на захист держави у складі одного з підрозділів військової частини А1815. Боронив Чернігів, потім вирушив на східні рубежі держави. Молодший сержант. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув під час виконання бойового завдання біля села Старомайорське на Донеччині. Похований в селі Вершинова Муравійка[320].
13349 Україна Кравець Назар селище Запитів Новояричівської громади. Пішов захищати країну добровольцем. Воював на східному напрямку. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув 30 липня 2023 біля міста Ямпіль Донецької області внаслідок ворожого обстрілу. Похорон відбувся 10 серпня у Храмі Архистратига Михаїла в Запитові[321].
13350 Україна Мальцева (Дідковська) Елеонора Сергіївна («Мурка»)Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
1 квітня 1989, Коцюбинське. Воювала з 2014 року. Мешкала у селищі Коцюбинське Київської області. У 2011 році закінчила Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка. 15 червня 2022 року, указом Президента України № 414/2022, підполковника Дідковську Елеонору Сергіївну було нагороджено орденом Данила Галицького. Залишився син Тимофій. 02023-07-3030 липня 2023 Загинула внаслідок ворожої ракети під час виконання службового завдання[322][323]. Нагороджена орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[324].
13351 Україна Дарій Вікторія Володимирівна («Відьма») 21 липня 1971, м. Гірське Луганської області. Здобула фах кухаря у професійно-технічному училищі. Працювала за спеціальністю у школах і ресторанах. Любила рукоділля, дуже багато виставкових виробів зробила для Гірської багатопрофільної гімназії № 12. Її роботи возили по області, де на конкурсах вони займали призові місця. Незадовго до загибелі вступила до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на спеціальність військового психолога, але закінчити навчання їй не судилося. З 2018 року служила у 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр» Збройних Сил України. Під час повномасштабного вторгнення перевелася до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Обійняла посаду командира взводу технічного забезпечення механізованого батальйону. Мала військове звання сержант[325][326]. 02023-07-3030 липня 2023 Загинула під час виконання службових обов'язків в районі міста Оріхів Запорізької області. Померла під завалами будівлі внаслідок ворожого авіаційного удару по місцю дислокації штабу підрозділу. Похована на Таїровському кладовищі в Одесі[327].
13352 Україна Сокоренко Олександр Олександрович

(«Турбо»)

27 років, м. Київ. Активний учасник Революції Гідності. Був випускником Географічного інституту та Військового інституту КНУ ім.Т.Г.Шевченка. Працював в барі. У 2022 році, як офіцер пішов служити у 47 ОМБР «Ма́ґура», лейтенант. Киянин у шостому поколінні. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув від удару КАБу по місцю дислокації штабу підрозділу [328]
13353 Україна Чертов Андрій

(«Мажор»)

20 років, с. Бурчак, Запорізької області. Жив у Запоріжжі. Закінчив Михайлівське вище професійне училище, здобув фах оператора з обробки інформації та програмного забезпечення. До 2022 працював в Польщі. Зустрів кохану під час служби в 47ОМБр. 02023-07-3030 липня 2023 Прилетіли дві керовані авіабомби. Завали розбирали три доби. Похований на Капустяному кладовищі у Запоріжжі [329]
13354 Україна Ошита Олександр Григорович 6.10.1983. Старший механік-водій 3-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 4-ї роти оперативного призначення (на бронетранспортерах) 2-го батальйону оперативного призначення старшому солдату в/ч 3018, 4БрОП. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув в районі села Григорівка Бахмутського району Донецької області [330].
13355 Україна Іванченко Олексій 25 років, селище Великі Коровинці Житомирської області. Закінчив Великокоровинецьку загальноосвітню школу. Потім навчався в Київському професійно-технічному училищі на столяра, гіпсокартонщика. Заробляв здебільшого за кордоном. В Україні працював будівельником. Також був співробітником «Нової пошти». 02023-07-3030 липня 2023 Загинув поблизу села Григорівка на Донеччині. Під час ворожого артилерійського обстрілу отримав смертельне поранення: осколок влучив у грудну клітку [331].
13356 Україна Слабенко Сергій Іванович

(«Батя»)

28 серпня 1965, м. Луцьк. Колишній народний депутат України (2002—2006 рр.) був головою підкомітету з питань діяльності судів, судочинства та судово-правової реформи Комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Із 2006 по 2009 працював заступником голови Атестаційної палати Волинської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, а з 2015 по 2020 рік був депутатом Волинської обласної ради, членом постійної комісії з питань використання майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув у війні проти рашистської навали 02023-07-3030 липня 2023 під час боїв на Запорізькому напрямку[332][333][334]
13357 Україна Вовченко Андрій Миколайович 13 грудня 1988, м.Коростишів на Житомирщині. Жив та працював в Ужгороді. Працював в ювелірній майстерні «Кочут». Офіцер відділення розвідки штабу військової частини А4699. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув на Запорізькому напрямку. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [335]
13358 Україна Галич Андрій Михайлович 1 травня 1973, с. Оболоня. З 2005-го року проживав в місті Київ. З перших днів повномасштабного вторгнення повернувся з Індії. Спочатку воював в 112ТрО. На прикінці весни 2023 проходить відбір в 47 Бригаду ЗСУ "Маґура". Старший лейтенант, офіцер служби радіоелектронної та кіберборотьби. 02023-07-3030 липня 2023 Загинув під час виконання завдання поблизу міста Оріхів Пологівського району Запорізької області[336].

31 липня

[ред. | ред. код]
13359 Україна Ничик Олексій Олександрович 19 лютого 1981, Донеччина. У 2014 році переїхав до Харкова. На початку повномасштабного вторгнення Олексій перебрався до Тернополя, де вирішив доєднатись до Збройних сил України. Він був розвідником. 02023-07-3131 липня 2023 У нього зупинилося серце під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку. Похований 4 серпня 2023 на Алеї Героїв Микулинецького кладовища в місті Тернопіль[337]
13360 Україна Харитончук Олександр 1985, с. Хмільна, Канівська громада. Молодший сержант, командир мінометного відділення, командир міномета мінометного взводу аеромобільного батальйону. 02023-07-3131 липня 2023 Загинув 31 липня 2023 року на Бахмутському напрямку Донеччини[338].
13361 Україна Коваш Юрій 40 років, м. Балта, Одещина. 17 років він віддав службі в правоохоронних органах. Працював у різних підрозділах, зокрема, в патрульній поліції, батальйоні поліції особливого призначення, кримінальній поліції. Останні декілька років обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 4 Одеського районного управління поліції № 1. Із початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України оперативник у складі зведеного загону Головного управління Нацполіції в Одеській області виконував на звільненій частині Херсонщини службові завдання, пов'язані з протидією окупантам і злочинності, підтримував правопорядок. 02023-07-3131 липня 2023 Загинув під час виконання службового завдання в Херсоні внаслідок удару артилерії[339].
13362 Україна Шевченко Юлія Андріївна

Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

18 червня 1999, м. Київ. Навчалася у ліцеї № 241. Під час Революції гідності допомагала медикам на Майдані. В 2020 закінчила Національну академію Національної гвардії. З початку 2021 року працювала в управлінні проведення обов'язкових повних перевірок НАЗК. В 2022 закінчила Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого з відзнакою і стала аспіранткою кафедри кримінального права. З травня 2022 проходила службу в 47ОМБр на посаді заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. Взимку 2022—2023 виконувала обов'язки командира механізованої роти[340]. 02023-07-3131 липня 2023 Загинула внаслідок обстрілів в районі населеного пункту Оріхів на Запорізькому напрямку[341]. Нагороджена орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[324].
13363 Україна Легеза Данило Юрійович 30 серпня 1982, Мереф'янська міська громада харківська область. 02023-07-3131 липня 2023 [342]
13364

13369
02023-07-3131 липня 2023

Померлі демобілізовані учасники ато https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Гуменюк_Ігор_Володимирович#:~:text=Стабільну%20версію%20було%20перевірено%207,заворушень%2031%20серпня%202015%20року. https://varta1.com.ua/amp/suditimut-pravoohoronciv-yaki-ne-pomitili-shcho-igor-gumenyuk-vigotoviv-poyas-shahida_368387.html https://lb.ua/society/2023/07/12/564873_sin_hotiv_zahishchati_batkivshchinu_i.html https://zaborona.com/zvynuvachuvanyj-u-pidryvi-granaty-bilya-rady-u-2015-roczi-vchynyv-terakt-u-sudi/

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. На Луганщині загинув командир стрілецького відділення з Івано-Франківщини Олег Вислоцький.
  3. У російсько-українській війні загинув батько трьох дітей з Івано-Франківщини Ігор Антонян.
  4. Боєць Андрій Журавель з Харківщини загинув на фронті.
  5. У Львові попрощаються із захисником Тарасом Дацком.
  6. Вважався зниклим безвісти: біля Соледару загинув волинський солдат Владислав Величко.
  7. Богдан Сидоренко.
  8. Завтра Львів попрощається із захисниками Вадимом Павлюком, Павлом Биковим та Андрієм Колодою.
  9. Львівщина 19 лютого попрощається із чотирма захисниками.
  10. В Івано-Франківську попрощаються з воїном Любомиром Вахняком, якого десять місяців вважали зниклим безвісти.
  11. Боєць Андрій Журавель з Харківщини загинув на фронті.
  12. Відкрили меморіальну дошку тернополянину, бійцю ЗСУ Андрію Олекшію — Cуспільне Тернопіль.
  13. Обстріл Первомайського: кількість постраждалих зросла до 43, серед них 12 дітей, — ОВА.
  14. Після важкого поранення біля Бахмута помер командир розвідвзводу з Харківщини.
  15. а б Завтра у Львові попрощаються ще з двома Героями. Що про них відомо. tvoemisto.tv. Процитовано 5 липня 2023.
  16. У боях під Бахмутом загинув львівський ресторатор Андрій Гудима. Варіанти (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
  17. Боєць Андрій Гудима загинув біля Бахмута. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 липня 2023.
  18. а б в г д е ж и к Указ президента України №514/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
  19. Загинув стрілець-снайпер Дмитро Маліч із Хотина, бійця вважали зниклим безвісти.
  20. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківської громади Роман Василенко.
  21. У Франківську відкрили меморіальну дошку бійцю президентського полку імені Богдана Хмельницького Роману Василенку-Бабію.
  22. Клята війна відібрала найдорожче - життя сержанта Олександра Сергійовича Бортніка.
  23. Сергій Куций.
  24. 5 кілометрів тягнув тіло сина з поля бою: спогади батька з Чернівців про загиблого поблизу Бахмута сина.
  25. Олександр Лисиця.
  26. На війні загинули два Герої з Волині Богдан Янчишин і Віталій Пилипчук.
  27. Отримав смертельне поранення під час обстрілу: на війні загинув житель Черкащини.
  28. facebook.com/apostrophe.ua. Син хотів жити як ніхто інший - військовий Василь Кардаш про загиблого сина-розвідника. Апостроф (укр.). Процитовано 4 серпня 2023.
  29. Присвоєння звання «Герой України» (посмертно) військовослужбовцю Збройних Сил України, старшому солдату розвіднику 80 ОДШБ військової частини А0284 Кардашу Василю Васильовичу 07.07.1986 р.н. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 4 серпня 2023.
  30. Указ президента України №674/2022 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2022.
  31. Від отриманих на війні травм у госпіталі помер сержант з Івано-Франківщини Петро Ганусин.
  32. а б в Стримував ворога до останнього: на Чернігівщині загинув молодий прикордонник із Кривого Рогу Владислав Шевченко.
  33. На Чернігівському напрямку загинув 41-річний захисник із Сарненщини.
  34. На Чернігівщині попрощалися із загиблим прикордонником Олександром Турченком.
  35. На війні загинув Олександр Сорока, житель села Липне.
  36. Під Кремінною загинув 25-річний захисник із Криворіжжя Сергій Недря.
  37. а б в Захищаючи рідну землю, у бою на Східному фронті поблизу н.п Ягідне, смертю Героїв полягли бійці 4-го батальйону «Сила Свободи» 4 Бригади оперативно призначення НГУ «Рубіж».
  38. а б У війні з РФ загинули семеро захисників з Кіровоградщини.
  39. а б в г У війні з РФ загинули семеро захисників з Кіровоградщини.
  40. Присвоїти почесне звання Герой України (посмертно) старшому солдату Мутруку Сергію Афанасійовичу. Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2023.
  41. Указ президента України №450/2023 Про відзначення державними нагородами України. 26 липня 2023.
  42. Васеленко Денис.
  43. Втрати Волині: на фронті загинули ще четверо військовослужбовців.
  44. В Івано-Франківську відкрили меморіальні дошки бійцям Андрію Лотоцькому, Володимиру Ємельянову та Ігорю Стефураку.
  45. Книга пам'яті | ЦПРПП Чернівці.
  46. Повернулися додому навіки: в Чернівцях попрощалися з трьома військовими, які загинули на Донеччині | БукІнфо.
  47. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Микола Воронцов.
  48. У лікарні помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Роман Павлечко.
  49. Під Бахмутом загинув харківський спортсмен.
  50. Пішов добровольцем: на фронті загинув 41-річний захисник зі Стрийщини.
  51. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Бородайлюк та Михайло Замулінський.
  52. Маловисківська громада втратила свого захисника, працівника Новокостянтинівської шахти Олександра Волобоя.
  53. В Івано-Франківську відкрили анотаційні дошки двом загиблим воїнам Миколі Котку та Петру Грицюшку.
  54. а б в г На Львівщині попрощаються із десятьма захисниками України: що про них відомо.
  55. Отримав поранення несумісні з життям. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Олег Саламаха.
  56. а б На Львівщині попрощались із трьома захисниками.
  57. ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ.
  58. На щиті на Полтавщину повернулося двадцять воїнів. kolo.news (укр.). Архів оригіналу за 22 серпня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  59. Назавжди в строю. 19-річний Богдан Думанський з Полтавщини повертається додому на щиті. ЗМІСТ (укр.). 6 липня 2023. Процитовано 22 серпня 2023.
  60. Навіки у строю: у Кропивницькому попрощалися з загиблими Воїнами (Кропивницька міська рада). kr-rada.gov.ua. Процитовано 30 серпня 2023.
  61. На Тернопільщині відкрили меморіальні дошки двом воїнам.
  62. Вдова бійця з Тернополя народила двійню.
  63. Тернопільщина зустрічає ще одного полеглого воїна: на Донеччині загинув Богдан Тленюк.
  64. Вічна пам'ять загиблим Героям, які віддали своє життя за Україну!.
  65. З-за парти на фронт: родина загиблого 18-річного морпіха з Одещини не може його поховати.
  66. Студент Харківського юридичного університету загинув на запорізькому напрямку.
  67. Воїн з Голованівської громади загинув на війні з росією.
  68. На війні загинув кулеметник з Херсонщини Роман Пирог.
  69. Загинув за день до свого 43-річчя: на війні поліг прикарпатець Роман Пушкар.
  70. На Донеччині загинув працівник харківського заводу.
  71. а б На Львівщині прощаються із трьома захисниками України.
  72. У боротьбі з російським окупантом загинув червоноградець Юрій Шурпета.
  73. Артем Бабич.
  74. Максим Басистий - 5 липня під Бахмутом загинув воїн із Хмельниччини - фото | OBOZ.UA.
  75. Солдат Максим Басистий отримав смертельні поранення на бойовому завданні.
  76. На Запоріжжі загинув 46-річний сержант з Волині Петро Літвинець.
  77. На Донеччині загинув воїн з Луцького району.
  78. Дочка залишилася без батька, а батьки без єдиного сина: на Запоріжжі провели в останню путь 32-річного захисника.
  79. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Юрійчук.
  80. а б в На Чернігівщині попрощалися з трьома військовими — Олександром Гордієнком, Віктором Любичем та Павлом Невжинським.
  81. а б в У Львові 19 липня попрощаються з трьома військовослужбовцями.
  82. Золочів.нет (8 липня 2023). На фронті загинув воїн із Золочівського району. Золочів.нет (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  83. Гаврилюк, Андрій (8 липня 2023). У боротьбі з російським окупантом загинув мешканець Добротвора Троцишин Ростислав. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  84. Євген Струцький.
  85. Під Бахмутом загинув бучанець Давід «Фугас» Гасимов.
  86. Його геройський шлях починався з АТО.
  87. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Москалик.
  88. На фронті загинув воїн з Острозької громади.
  89. фронті загинув снайпер з Одещини https://suspilne.media/526887-na-fronti-zaginuv-snajper-z-odesini/=На фронті загинув снайпер з Одещини. {{cite news}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  90. а б в г У Львові та області попрощаються із чотирма захисниками.
  91. Андрій Гусак.
  92. Рятував побратимів на Bradley: 28-річному “Лицарю” із Дніпра просять присвоїти звання Героя України посмертно.
  93. Грем'яче у скорботі: на війні загинув захисник Олександр Макарук.
  94. Каразуб, Ірина (11 липня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Франківщини Іван Кочержат. suspilne.media.
  95. Не дожив чотири дні до 45-річчя: на фронті загинув бойовий медик із Черкащини.
  96. Руденко Олексій Григорович «Лисий» 18.03.1987 - 08.07.2023.
  97. Василь Петришин.
  98. На війні загинув військовий з Одеської області.
  99. На Львівщині 12 серпня прощаються із 4 захисниками.
  100. На війні загинув наш земляк з міста Бар, мужній захисник та Герой Дмитро Бондар. БарNews.City (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
  101. На війні загинув командир стрілецького відділення з Бару - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 серпня 2023.
  102. Валерій Гнатишин.
  103. Кричфалуший І.В. до останнього залишився вірним присязі військового (ВІДЕО).
  104. Андрій Рибіцький.
  105. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 19 ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
  106. Вадим Юхименко: Загиблий воїн | Цензор.НЕТ.
  107. Втрати України: на війні загинув захисник із Нікополя Вадим Юхименко | Новини Нікополя | Дніпро Оперативний.
  108. На фронті загинула бойова медикиня зі Львова Наталія Депа.
  109. На війні загинув боєць 25-ої аеромобільної бригади ЗСУ Олег Бондар, родом з Хмельниччини.
  110. Юрій Куций.
  111. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №515/2023.
  112. На війні загинув пластун Петрук Володимир.
  113. Присвоєння почесного звання‘Герой України‘(Посмертно)військовослужбовцю,старшому саперу-старшому солдату 703 ОПОЗ в/ч А3817 Гречці Віталію Андрійовичу,який загинув 10 липня 2023 року.
  114. На війні загинув самбірчанин Гречка Віталій.
  115. На Волині поховали 29-річного бійця з Івано-Франківщини Романа Драганчука.
  116. На Полтавщині попрощалися із військовим Анатолієм Тимошенком.
  117. На фронті загинув військовослужбовець з Одещини.
  118. На Запоріжжі загинув командир мінометного взводу з Івано-Франківщини Любомир Дуляновський.
  119. У Ямполі на Сумщині поховали військового Дмитра Козюру.
  120. У Львові попрощаються із військовим 80 десантно-штурмової бригади Олександром Лізуновим.
  121. а б На війні загинули два бійці з Франківщини Богдан Пархуць та Ігор Стральський.
  122. НАША ПАМ’ЯТЬ СИЛЬНІША ЗА СМЕРТЬ.
  123. а б в г На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Запоріжжі та Донеччині.
  124. Шепель, Іванна (13 липня 2023). Без батька залишилися троє дітей: у боях за Україну загинув захисник із Львівщини. Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  125. Золочів.нет (15 липня 2023). На Львівщині прощаються із захисниками. Золочів.нет (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  126. а б в г д Указ президента України №578/2023 Про відзначення державними нагородами України. 12 вересня 2023.
  127. Андрій Гирський.
  128. На війні під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Виваль.
  129. На Івано-Франківщині відкрили анотаційні дошки трьом полеглим воїнам — Мар’яну Івакіну, Андрію Батю та Андрію Вивалю.
  130. На війні загинув керівник управління соцзахисту населення Верховинської районної адміністрації Микола Максим'юк.
  131. Під Бахмутом загинув фанат київського Динамо.
  132. "Не задумуючись пішов воювати". На Івано-Франківщині поховали військовослужбовця Віталія Слезюка.
  133. Навчався у Британії: у боях на Запоріжжі загинув воїн із Прикарпаття.
  134. У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Віталій Слезюк.
  135. а б На Львівщині 17 липня попрощаються з військовими Ігорем Кулицьким та Віталієм Бором.
  136. Михайло Євтушинський.
  137. Загинули в боях за Україну: у Полтаві попрощалися з двома розвідниками.
  138. На фронті загинув капітан стрілецького батальйону з Одещини.
  139. У Чернівецькій області прощаються з трьома загиблими на війні військовими. Суспільне. Новини. 18 липня 2023.
  140. Сьогодні у Глибоцькій громаді попрощалися із Богданом Замелюком. hlyboka-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 27 липня 2023.
  141. Павло Овсюков.
  142. Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє про загибель мешканця міста Татарбунари.
  143. [unian.ua/war/karpatska-sich-v-rayoni-bahmuta-zaginuv-komandir-anatoliy-tegza-12330651.html В районі Бахмута загинув командир Анатолій Тегза]. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  144. Ціною власного життя врятував командира підрозділу: під Бахмутом героїчно загинув Анатолій Тегза.
  145. На Донеччині загинув сержант Юрій Палійчук з Івано-Франківщини.
  146. Андрій Рольський.
  147. На фронті загинув 19-річний рівнянин Анатолій Власенко.
  148. «Був хіміком від Бога»: у бою за Україну поліг 22-річний випускник Львівської політехніки Роман Іллюк.
  149. 14 липня роковини загибелі на війні Олега «Кекса» Смірнова, який народився лише у 2004 році.
  150. Вячеслав Толмачьов.
  151. На війні загинув мужній герой Віталій Козинець з Миргородщини.
  152. У Львові та області 21 липня попрощаються з чотирма воїнами.
  153. В Івано-Франківську попрощалися з полеглим військовослужбовцем Остапом Пітчуком.
  154. У селищі Балабине Запорізької області попрощалися із полеглим на війні захисником Максимом Поспеловим.
  155. У госпіталі помер молодий Герой Роман Яворський зі Львівщини.
  156. Владислав Лиховша.
  157. "Його рідне селище було окуповане": на фронті загинув медійник та військовий Максим Шварцман.
  158. БІЛЯ БАХМУТУ ЗАГИНУВ БОЄЦЬ СЕРГІЙ МАТВІЄНКО З ПОЛТАВЩИНИ.
  159. Микола Наконечнюк.
  160. Іван Підгурський.
  161. Як загинув Герой з Буковини Віталій Нікіфоров («Рибак»), якому сьогодні виповнилося б 36 років.
  162. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №401/2024.
  163. Грамчук Іван Анатолійович.
  164. Два роки тому був створений 57-й окремий стрілецький батальйон, до складу якого ввійшли здебільшого жителі Чернівецької області.
  165. На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Ростислав Зяя, Руслан Приймак та Ігор Пілецький.
  166. Артем Десятник.
  167. У селищі Битків на Франківщині відкрили анотаційні дошки воїнам Роману Ломпасу, Івану Дмитруку й Миколі Рогіву.
  168. Львівщина втратила захисника із Крехова Володимира Дитюка. portal.lviv.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2024.
  169. Биковська, Лілія (7 вересня 2023). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Чеботаєв Олександр. Махала (укр.). Процитовано 19 серпня 2024.
  170. Бобик Микола Віталійович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
  171. Будемо пам’ятати … не пробачимо!. Ворскла. 27 липня 2023. Процитовано 28 серпня 2024.
  172. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 566/2024 « Про присвоєння В. Богатиренку звання Герой України»
  173. Вважався зниклим безвісти. На війні загинув військовий з Калуського району Іван Барнич — Cуспільне Івано-Франківськ.
  174. Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє про загибель мешканця села Білолісся.
  175. а б На Львівщині попрощаються із двома захисниками Владиславом Резниченком та Євгеном Похлебою.
  176. На Івано-Франківщині попрощаються з полеглим військовослужбовцем Миколою Котнюхом.
  177. Сьогодні на Львівщині попрощаються із 8 Героями. Що відомо про загиблих. tvoemisto.tv. Процитовано 25 серпня 2023.
  178. На Полтавщині попрощалися із захисником України Максимом Бардіним.
  179. Степан Дивоняк. Архів оригіналу за 8 березня 2024. Процитовано 27 квітня 2024.
  180. Молодший сержант Євгеній Цаберябий загинув на Луганщині.
  181. Віталій Баклан.
  182. НА ФРОНТІ ЗАГИНУВ ЖУРНАЛІСТ ДМИТРО РИБАКОВ, ЯКИЙ СТАВ НА ЗАХИСТ УКРАЇНИ.
  183. У бою загинув командир відділення 47-ї ОМБР Дмитро Рибаков.
  184. а б На війні загинув український актор Євген Світличний.
  185. Захищаючи Україну, загинув розробник із 1000GEEKS Олексій Найда. Він воював у батальйоні «Вовки Да Вінчі».
  186. На війні загинув розробник із 1000GEEKS Олексій Найда. Він воював у батальйоні «Вовки Да Вінчі».
  187. "Світлий і талановитий": у боях за Україну загинув актор із фільму Сенцова "Носоріг" Євген Світличний.
  188. а б в ПОВЕРНУТИ ДОДОМУ. ПОСМЕРТНО….
  189. Поблизу Тернополя поховали бійця "Вовків Да Вінчі" Юрія Крісу (фото).
  190. Володимир Паращишин.
  191. На щиті додому повернувя захисник Володимир Паращишин.
  192. Закарпаття: Війна забрала життя ще одного захисника. www.golos.com.ua (укр.). 27 липня 2023. Архів оригіналу за 27 липня 2023. Процитовано 27 липня 2023.
  193. Ужгород попрощався з загиблим воїном сил спецоперацій Романом Риляковим (ФОТО). MUKACHEVO.NET (укр.). Процитовано 27 липня 2023.
  194. Шановний Президенте! Прошу Вас присвоїти звання Герой України (посмертно) хороброму захиснику нашої Батьківщини, військовослужбовцю Луцику Володимиру Сергійовичу 06.07.2001 року народження жителю Донецької області був в лавах захисника України з 28 лютого 2023 року в 1 аеромобільна рота аеромобільного батальйону військової частини А0284 був двічі контуженим та після другої контузії і реабілітації загинув 19 липня 2023 року так і не дочекавшись народження своєї дочки та брата Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 20 грудня 2023.
  195. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 20 грудня 2023.
  196. Указ президента України №601/2023 Про відзначення державними нагородами України. 28 вересня 2023.
  197. На війні загинув сержант з Івано-Франківської громади Володимир Семчук.
  198. На війні з Росією загинув Олександр Яременко з Полтавщини.
  199. "Ми його називали “Дєд”: у селищі Кушугум Запорізької області попрощалися із полеглим на війні Русланом Сурановичем.
  200. Із воїном Юрієм Юрченком (Вікінг), який загинув під час виконання бойового завдання на Луганщині, попрощалися в Києві. ВІДЕО+ФОТОрепортаж Джерело: https://censor.net/ua/p3435178.
  201. Биковська, Лілія (8 березня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Казаков В’ячеслав. Махала (укр.). Процитовано 10 березня 2024.
  202. Військовослужбовець Андрій Удовик отримав смертельне осколкове поранення на бойовому завданні. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 липня 2024.
  203. Петиція про просвоєння почесного звання Герой України ( посмертно) солдату Удовик Андрію. 16 жовтня 2023.
  204. Валерій Одинець.
  205. Захищаючи Україну, загинув воїн Сергій Волощук. ФОТО.
  206. Загинув зі зброєю в руках: у боях за Україну отримав смертельне поранення молодий захисник із Кривого Рогу. Фото.
  207. а б в г 29 липня на Сумщині поховають чотирьох військових.
  208. У Сваляві попрощаються із вбитим на війні Олександром Корчевським, який загинув у 2023 році.
  209. На Закарпатті прощатимуться з полеглим захисником Олександром Корчевським.
  210. Володимир ШНАЙДЕР. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  211. Київський Університет імені Тараса Шевченка сповістив про смерть від поранень студента-політолога Кирила Кротова.
  212. Рятував поранених бійців. На Запорізькому напрямку загинув бойовий медик із Франківщини Дмитро Бойчук.
  213. Про присвоєння почесного звання «Герой України» (посмертно) молодшому сержанту Збройних Сил України – Бойчуку Дмитру Васильовичу. Роки життя: 07.06.1993р.- 23.07.2023р.
  214. Бойчук Дмитро - позивний «Дикий», молодший сержант, бойовий медик взводу 47-ої ОМБ с. Топільське.
  215. На Харківщині загинув командир механізованого батальйону Сергій Перебейнос з Хмельниччини.
  216. Помер під час служби. У Кропивницькому попрощались із військовим ЗСУ.
  217. На Охтирщині Сумської області поховали солдата Володимира Ткаченка.
  218. У Буринській громаді на Сумщині поховали військового Юрія Дорошенка.
  219. а б У Львові відбудеться прощання із захисниками Степаном Лозінським та Станіславом Савочкою.
  220. Михайло Грицак.
  221. а б Своїх героїв пам’ятаємо.
  222. На фронті загинув співробітник Київського університету імені Тараса Шевченка В’ячеслав Соболев.
  223. На війні загинув боєць з Івано-Франківської громади Микола Веприк.
  224. а б в На війні з РФ на Донеччині й Херсонщині загинули бійці з трьох громад Кіровоградщини.
  225. На Хмельниччині прощаються із полеглим військовослужбовцем Євгеном Ткачуком.
  226. У Львові попрощаються із захисником Олегом Добрянським.
  227. У бою, захищаючи Україну, загинули жителі Херсонщини Володимир Жогло та Данило Звонарьов
  228. На Чернігівщині попрощалися з чотирма військовими, які загинули на Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі.
  229. Данило Звонарьов.
  230. Під час контрнаступу на Запоріжжі загинув 51-річний старший сержант штурмової роти з Хмельниччини - Незалежний громадський портал - Новини Хмельницького.
  231. Роменська громада попрощалася із захисником Олександром Мельником, який загинув улітку 2023-го — SumyToday.
  232. Нікітін Сергій Юрійович | Новобасанська громада, Чернігівська область, Ніжинський район.
  233. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №6/2024 — Офіційне інтернет-представництво Президента України.
  234. Сеник Микола Михайлович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
  235. На Запорізькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Іван Мосійчук.
  236. На Запорізькому напрямку загинув житель Херсонщини Іван Олійник.
  237. Йому було лише 22: у селі Бистричі попрощалися з молодим захисником України. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 29 липня 2023.
  238. Мріяв грати у військовому оркестрі: історія загиблого героя з позивним “Музикант”. ТСН.ua (укр.). 28 липня 2023. Процитовано 29 липня 2023.
  239. Старший солдат Олександр Рицький не повернувся з бойового завдання. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 грудня 2023.
  240. Указ президента України №807/2022. 28 листопада 2022.
  241. Рівненська районна державна адміністрація рівненської області - 27 липня у Рівненському районі попрощалися з полеглими на полі бою Героями – Романом Козиревим, Олександром Рицьким та Андрієм Кібаловим. rrda.rv.gov.ua (ua) . Процитовано 29 липня 2023.
  242. а б в У Львові 31 липня прощаються із двома захисниками.
  243. Олександр Курій.
  244. Загинув Герой із села Велика Любаша. ВІСТІ РІВНЕНЩИНИ (укр.). Процитовано 5 серпня 2023.
  245. Загинув воїн із Костополя Сергій Шевцов. ФОТО. rivne.rayon.in.ua (укр.). 1 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
  246. Молодший сержант Сергій Шевцов поліг на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
  247. Шевцов Сергій Васильович. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 15 травня 2024.
  248. Новини — Баштанка. bashtanka.mk.gov.ua. Процитовано 10 грудня 2023.
  249. Присвоєння звання героя Украіни Хмельницькому Едуарду В'ячеславовичу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Процитовано 10 грудня 2023.
  250. Данило Буряк - один з тих, хто здійснив найсміливіший чин в сучасній війні (Дмитро Кухарчук). Цензор.НЕТ. 10 серп. 2023 р.
  251. Погорилко, Марина (29 лип. 2023 р.). Ему навсегда будет 28: в боях под Бахмутом погиб воин из Мелитополя с позывным "Голливуд". Фото. WAR OBOZREVATEL.
  252. На фронті загинув доброволець з Рівненщини Роман Козирєв.
  253. У Глухові попрощалися із захисником Олексієм Руденком, який загинув влітку минулого року.
  254. а б в г д У Львові та області 1 серпня попрощаються із 8 захисниками.
  255. а б в г На Львівщині 3 серпня прощаються із п’ятьма захисниками.
  256. В бою з російським окупантом загинув Заливанський Дмитро з Червонограда.
  257. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  258. Михалюк Олександр Володимироч. kostopil-rada.gov.ua (укр.). Процитовано 3 травня 2024.
  259. У школах Василькова відкрили меморіальні дошки на честь полеглих випускників.
  260. а б На Івано-Франківщині попрощаються з полеглими бійцями Ігорем Вознюком та Петром Савойком.
  261. На Запорізькому напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Микола Олійник.
  262. У Чернігові попрощалися з головним сержантом Романом Бубенком, який помер у лікарні від отриманих поранень.
  263. На Донеччині загинув старший стрілець-оператор з Івано-Франківщини Іван Данків.
  264. У Хмельницькому порощались з Вадимом Юзьковим й Євгеном Квятковським.
  265. Сергій Рудий.
  266. "Захищав Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут". 24-річний сержант з Харківщини загинув у бою.
  267. На фронті загинули бійці Анатолій Холодський і Анатолій Стрєлов з Дніпропетровщини.
  268. У Кропивницькому попрощались із загиблими на війні з РФ Максимом Наточиєм, Максимом Вихристенком та Миколою Заболотним.
  269. На фронті загинув житель Вараша.
  270. ДНК-тест підтвердив загибель Воїна з Підволочиської громади. 1540.com.ua (укр.). 2024. Процитовано 1 травня 2024.
  271. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 1 травня 2024.
  272. Ще одна болюча втрата в нашій регбійній родині. Федерація регбі України. 30 липня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
  273. Загинув 19-річний захисник із Миколаєва: побратими домагаються присвоєння ордену, подали петицію. Херсон Daily. 25 листопада 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
  274. Просимо підтримати петицію про присвоєння Ордену «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Ярославу В'ячеславовичу Мамулієву. Межа. 4 вересня 2023. Процитовано 13 лютого 2024.
  275. Дворцова, Олена (29 жовтня 2023). Вшануй воїна своїм голосом: Миколаївців просять підписати петицію, аби загиблому захисникові присвоїли орден «За мужність». 0512 — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 13 лютого 2024.
  276. Дворцова, Олена (29 жовтня 2023). Вшануй воїна своїм голосом: Миколаївців просять підписати петицію, аби загиблому захисникові присвоїли орден «За мужність». 0512 — Сайт міста Миколаєва. Процитовано 13 лютого 2024.
  277. Гурова, Валентина; Місайлов, Максим (13 лютого 2024). У 18 років став на захист України: історія загиблого бійця «Карабаса» з Миколаєва. Суспільне. Процитовано 13 лютого 2024.
  278. Микола ДУЦЬ. berezne-miskrada.gov.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  279. На фронті помер військовий з Рівненщини Микола Дуць.
  280. На війні загинули військові з Рівненщини — Іван Шадурський, Олександр Кожарко та Олександр Данилюк.
  281. На війні загинули двоє воїнів з Рівненщини – Олександр Кожарко та Олександр Данилюк.
  282. Андрій Люц.
  283. На щиті: чотири громади з Кіровоградщини повідомили про загибель захисників.
  284. Верета Віталій Іванович. Катеринопільська громада. Процитовано 6 грудня 2024.
  285. На війні загинув солдат з Івано-Франківщини Роман Дубина.
  286. У бою загинув мешканець села Чорнобаївка на Херсонщині Владислав Корнійчук
  287. а б в г На Львівщині 4 серпня прощаються із сімома захисниками: що про них відомо.
  288. Йому назавжди буде 28: у боях під Бахмутом загинув воїн із Мелітополя із позивним "Голлівуд". Фото.
  289. У боях під Бахмутом загинув боєць із Мелітополя (фото).
  290. Був батьком дев'ятьох дітей. У Бубнищі на Івано-Франківщині попрощалися з воїном Володимиром Кондратом.
  291. На війні з російським окупантом загинули Майбук Ростислав та Мерега Ярослав з Червонограда.
  292. Ткачищен Роман Васильович.
  293. Герой Буковини: у запеклих боях на фронті загинув Роман Ткачищен.
  294. У громаді на Тернопільщині відкрили меморіальні дошки загиблим воїнам.
  295. Указ президента України №237/2024 Про відзначення державними нагородами України. 23 квітня 2024.
  296. На фронті загинув актор-лялькар Євген Невинський.
  297. Прилуччина попрощалася із загиблим військовим ЗСУ Володимиром Голубовським.
  298. На війні загинув фанат «Динамо» Олександр Товстенко.
  299. Злощасний пагорб під Роботиним: рідні загиблого бійця не можуть домогтися офіційного підтвердження смерті.
  300. Роман Дзюба: наш випускник і захисник, який віддав життя за свободу України - ІТ коледж Львівської політехніки.
  301. Без батька залишилася донька: на Донеччині у боях з РФ загинув прикордонник із Прикарпаття.
  302. На Івано-Франківщині відкрили пам'ятну дошку прикордоннику Назару Христану.
  303. У Львові попрощаються ще з двома загиблими на війні Героями. Ким вони були. tvoemisto.tv. Процитовано 1 серпня 2023.
  304. Десантники, морпіхи, воїн 42-ї ОМБр. Львівщина прощається з вісьмома Героями. НТА (укр.). 1 серпня 2023. Процитовано 5 серпня 2023.
  305. ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ, ВОЇНУ РОСТИСЛАВУ... - ДП "Львіввугілля". www.facebook.com (укр.). Процитовано 5 серпня 2023.
  306. У боях за Україну загинув молодий захисник із Волині: батько показав останнє фото Героя, зроблене на фронті.
  307. На Черкащині попрощалися з військовослужбовцем третьої окремої штурмової бригади.
  308. Майже рік вважався зниклим безвісти. На Франківщині попрощаються з бійцем Сергієм Журавським.
  309. На війні загинув житель Корделівки Юрій Юрчук | Калинівська міська рада Вінницька область, Хмільницький район.
  310. Герої живі, поки жива пам’ять про них | Калинівська міська рада Вінницька область, Хмільницький район.
  311. На Луганщині загинув 20-річний нацгвардієць Роман Приймак з Івано-Франківщини.
  312. Вивів побратимів з мінного поля під Бахмутом. На війні загинув сержант з Івано-Франківщини Андрій Задорожний.
  313. Загинув біля Бахмуту: на Львівщині прощаються із захисником Олегом Антошко.
  314. Під час виконання бойового завдання загинув буковинець Віктор Придій.
  315. У Львові попрощаються із захисником України Ростиславом Руденком.
  316. На Хмельниччині поховали 28-річного снайпера Руслана Шулепова.
  317. На війні загинув військовослужбовець з Хмельниччини Артем Латюк.
  318. На Донеччині загинув військовослужбовець з Запорізької області В'ячеслав Ісаєв.
  319. Володимир Тучапський.
  320. На Чернігівщині попрощалися з Олегом Киселем та Олександром Хлопенюком, які загинули на Донеччині.
  321. На Львівщині прощаються із шістьма захисниками України.
  322. ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! ЕЛЕОНОРА ДІДКОВСЬКА (МАЛЬЦЕВА).
  323. Загинула за день до відпустки: вшануймо військову Елеонору Дідковську з Київщини.
  324. а б Указ президента України №515/2023 Про відзначення державними нагородами України. 24 серпня 2023.
  325. На Запорізькому напрямку загинула захисниця з Луганщини Вікторія Дарій. Східний Варіант. 3 вересня 2023.
  326. Сержант Вікторія Дарій загинула внаслідок ворожого авіаційного удару. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 вересня 2023.
  327. Вікторія Дарій.
  328. Жив кожну хвилину: історія киянина Олександра Сокоренка, який загинув під час контрнаступу на Запоріжжі.
  329. "Загинув, так і не дізнавшись, що стане татом": історія військовослужбовця Андрія Чертова із Запорізької області.
  330. ОШИТА ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ.
  331. Чуднівщина: загинув воїн Іванченко Олексій.
  332. На фронті загинув екснардеп.
  333. Пам’яті Сергія Слабенка.
  334. "За першим покликом пішов на фронт": у Луцьку попрощалися з 57-річним підполковником Сергієм Слабенком Доповнено.
  335. В Ужгороді попрощалися із 34-річним лейтенантом Андрієм Вовченком.
  336. Під час виконання бойового завдання загинув старший лейтенант Андрій Галич з Івано-Франківщини.
  337. У Тернополі в останню дорогу провели розвідника Олексія Ничика.
  338. НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ 38-РІЧНИЙ ЖИТЕЛЬ КАНІВСЬКОЇ ГРОМАДИ ОЛЕКСАНДР ХАРИТОНЧУК.
  339. Юрій Коваш.
  340. Захисниця Юлія Шевченко загинула внаслідок ворожого авіудару. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 30 серпня 2023.
  341. На війні загинула співробітниця НАЗК Юлія Шевченко.
  342. Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув - військовослужбовець Національної Гвардії України, мешканець громади: ЛЕГЕЗА Данило Юрійович (30.08.1982 р. – 31.07.2023 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Вічна пам’ять Герою!.

Посилання

[ред. | ред. код]