Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (березень 2024)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за березень 2024 року (включно).

Усі списки

[ред. | ред. код]

Список загиблих за березень 2024 року

[ред. | ред. код]
Світлина Емблема Прізвище, ім'я,

по-батькові

Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 березня

[ред. | ред. код]
15901 Україна Білоус Андрій 1977, м. Бурштин. Служив командиром відділення зенітного ракетного-артилерійського дивізіону однієї з військових частин, сержант. 02024-03-011 березня 2024 Загинув в Донецькій області [1].
15902 Україна Гнатишак Назарій м. Коломия. Служив у 14 окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, бойовий медик. 02024-03-011 березня 2024 Загинув на Харківщині [2]
15903 Україна Марчик Віктор Михайлович («Єгер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1996, с. Великий Курінь. Головний сержант 02024-03-011 березня 2024 Загинув на Донеччині [3][4].
15904 Україна Мельніков Дмитро Вікторович 09.10.1987, м. Дрогобич Львівської області. Навчався у Ліцеї №1 імені Івана Франка Дрогобицької міської ради. Здобув освіту у Вищому професійному училищі № 19 міста Дрогобича за спеціальністю «кухар, кондитер». Після завершення навчання обіймав посаду шеф-кухаря у Львові та за кордоном, а протягом останнього періоду – у місті Одеса. Мріяв у майбутньому працювати у ресторані, що отримав «зірку «Мішлен». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував завдання для захисту територіальної цілісності та незалежності держави на південному та східному напрямках у лавах 37-ї окремої бригади морської піхоти Військово-морських Сил ЗСУ. Обіймав посаду кухаря господарчого відділення взводу забезпечення. 02024-03-011 березня 2024 Помер в населеному пункті Степанівка, Херсонська області. Похорон відбувся 7 березня у Львові. Залишилися батьки, брат та сестра. [5]
15905 Україна Підкуйко Сергій Данилович
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
23 травня 1992, м. Кропивницький. Навчався у Варварівській загальноосвітній школі Долинського району Кіровоградської області. Закінчив Кіровоградський кооперативний фаховий коледж економіки і права імені М.П.Сая за спеціальністю «право». У період з 2015 по 2017 рік брав участь в АТО. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції», нагородою «За оборону Маріуполя» та іншими відомчими відзнаками. Після служби працював автомеханіком. У червні 2023 року став до лав ЗСУ. Служив на посаді командира мотопіхотного відділення – командира машини. 02024-03-011 березня 2024 Головний сержант Сергій Підкуйко загинув 1 березня 2024 року поблизу міста Слов’янськ Донецької області під час відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації. Без коханого чоловіка, турботливого люблячого сина та брата залишились дружина, мама, брат та сестра захисника. Похований на Далекосхідному кладовищі [6]
15906 Україна Цюрко Дмитро 21.09.1984, м. Львів. Навчався у Ліцеї №66 Львівської міської ради. Здобував освіту спершу у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій», згодом вступив до Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права. Проходив військову службу в Яворові. Після завершення служби разом із батьком займався приватним підприємництвом у сфері перевезень. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Незважаючи на отримане поранення, після лікування одразу повернувся на фронт до побратимів. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками та отримав звання «молодший сержант». 02024-03-011 березня 2024 Залишилися бабуся, мама, дружина, двоє дітей та сестра [7]
15907 Україна Бекеш Іван с. Крушельниця Сколівської громади. Був солдатом, стрільцем-санітаром військової частини А4943. 02024-03-011 березня 2024 Загинув агинув 1 березня 2024 року в селі Роботине Пологівського району Запорізької області [8]
15908 Україна Яцун Назарій с. Зубейки Добросинсько-Магерівської громади Львівського району. Служив у військовій частині А2120. 02024-03-011 березня 2024 Загинув 1 березня 2024 року в районі Білогорівки Сєвєродонецького району Луганської області [9].
15909 Україна Бейсюк Петро 11 липня 1993, с. Пістинь. З початку повномасштабного вторгнення долучився до лав Збройних сил України. Понад місяць вважався зниклим безвісти. 02024-03-011 березня 2024 Загинув під час бойового завдання поблизу селища Білогорівка Сєвєродонецького району [10].
15910 Україна Хоменко Євген 37 років. Проживав в Миргороді. Молодший сержант. 02024-03-011 березня 2024 Загинув біля селища Білогорівка Луганської області [11]
15911 Україна Лобоженко Євген 26 квітня 1982, м. Хмельницький. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №25 та вище професійне училище №4, де здобув фах плиточника, маляра і штукатура. Близько 15 років працював у місцевій будівельній компанії “Абсолют”. За кілька днів до початку широкомасштабного вторгнення чоловік повернувся з Польщі, де був на заробітках. 13 березня 2022-го, його прикріпили до бригади територіальної оборони. Близько трьох місяців з іншими бійцями Євген був у Хмельницькому, потім — у Полтаві, Миколаєві та Одесі. Служив у автомобільній роті. На Херсонщині його призначили на посаду бойового парамедика 02024-03-011 березня 2024 Загинув в селі Кринки на Херсонщині, коли потрапив під обстріл російської реактивної системи залпового вогню. Похований на Алеї Героїв на кладовищі в мікрорайоні Ракове в Хмельницькому [12].
15912 Україна Голубченко Сергій Іванович («Голуб»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1992, м. Охтирка. Молодший сержант. Закінчив Охтирський центр професійно-технічної освіти за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Був учасником АТО. Працював за кордоном, був головним водієм на фабриці. Під час повномасштабної війни спочатку перебував в лавах ТРО, а згодом – ЗСУ. Службу проходив у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Був командиром відділення. 02024-03-011 березня 2024 Похований на Алеї Слави цвинтаря рідної Охтирки. Залишились батьки і сестра [13].
15913 Україна Основенко Володимир Павлович («Найт»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
27 років. Син київського священика благочинного Дарницького та Дніпровського районів, військового капелана, багатолітнього учасника українського національно-визвольного руху і українського церковно-визвольного руху. Мобілізувався з першого дня російського повномасштабного вторгнення, придавшись до лав 130-го батальйону 241-ї бригади Київської територіальної оборони, старший солдат, снайпер. 02024-03-011 березня 2024 Загинув в бою з окупантами в районі села Іванівське на Бахмутсьому напрямку [14][15].
15914 Україна Кифряк Олександр Олександрович 29.03.1995, м. Кіцмань. Був солдатом військової частини А0281. 02024-03-011 березня 2024 [16]
15915 Україна Літвін Роман

(«24»)

28 років, с. Боровичі Волинської області. Закінчив одинадцятирічну школу, а потім пішов на військову службу. У цивільному житті деякий час працював менеджером. Разом із родиною пережив окупацію Бучі. Став на захист Батьківщини у квітні 2022-го, долучившись до складу 79-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду навідника. Нагороджений медаллю «Учасник бойових дій». 02024-03-011 березня 2024 Загинув в селі Новомихайлівка Донецької області. Внаслідок вибуху він отримав наскрізне поранення грудної клітки від осколків. Поховали на кладовищі у рідному селі. Залишилися мама, дружина та син [17].
15916 Україна Цьотей Андрій Був учасник АТО. Був кулеметником стрілецького батальйону військової частини А0998. 02024-03-011 березня 2024 Загинув біля населеного пункту Торецьк, що у Донецькій області. Прощання відбулося в церкві Святої Трійці у місті Бережани. Похорон відбувся на Алеї Героїв в селі Рай. [18]
Україна Сковородецький Михайло

(«Метеор»)

40 років, с. Ратуш Вінницької області. Працював плиточником у ТОВ «КанБуд» у Києві. Після початку повномасштабної війни воював у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Служив водієм 2-го штурмового відділення 1-го штурмового взводу 4-ї штурмової роти 2-го штурмового батальйону. 02024-03-011 березня 2024 поблизу села Орлівка Донецької області. Під час евакуації поранених і загиблих побратимів боєць потрапив під ворожий обстріл і отримав поранення, несумісні з життям. Залишились батьки, дружина та син. [19]

2 березня

[ред. | ред. код]
15917 Україна Кравець Олег Володимирович 40 років, Одеська область. У 2000-му із золотою медаллю закінчив Раухівську середню школу. Потім вступив до Одеського інституту Сухопутних військ, отримав диплом із відзнакою. Був військовослужбовцем Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь», мав звання підполковника. 02024-03-022 березня 2024 Загинув 2 березня 2024 року в Одесі. Тієї ночі російська армія атакувала житлову багатоповерхівку дронами-камікадзе типу Shahed-131/136. Поруч із Олегом не стало його дружини Тетяни та їхньої новонародженої донечки Лізи. Після тривалих пошуків під завалами виявили також тіла двох дітей жінки від першого шлюбу – Злати і Сергія [20].
15918 Україна Арбузов Андрій Олександрович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1.09.1976. Мобілізований до війська 1-го квітня 2022 року. Старший водій відділення зенітного ракетного взводу Першого стрілецького батальйону, 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, старший солдат. 02024-03-022 березня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Пречистівка Волноваського району Донецької області [21].
15919 Україна Навалішен Павло Русланович

(«Пабло»)

12 липня 2001, м. Кодима. Солдат, військовослужбовець 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 3 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4638, прийнятий на військову службу за контрактом в серпні 2023 року 3 відділом Подільського РТЦК та СП Одеської області. 02024-03-022 березня 2024 Загинув в Орлівці Донецької області [22]
15920

... 15937

Україна 02024-03-022 березня 2024

3 березня

[ред. | ред. код]
15938 Україна Кравець Віктор 13.03.1998, м. Львів. Навчався у загальноосвітній школі №77 міста Львова з поглибленим вивченням економіки та управлінської діяльності. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва». Працював водієм у ТзОВ «Епіцентр К». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, незважаючи на відсутність військового досвіду та звільнення з військової служби за станом здоров’я, добровільно став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Постійно удосконалював свої навички із саперної справи, під час проходження служби отримав звання «старший солдат». 02024-03-033 березня 2024 Залишилися батьки, дружина, 4-річна донька та сестра з родиною. Похорон відбувся 7 березня у Львові [5].
15939 Україна Нєжинський Віталій Володимирович («Док»)
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
18.10.1996, м. Белз Львівської області у родині військовослужбовця-прикордонника. Свої шкільні роки провів у АР Крим. Ультрас сімферопольської Таврії. З благословення владики кримського Климента, був іподияконом церкви Воздвиження чесного Хреста Господнього у м. Євпаторія. У 2012 році вступив до медичного коледжу у Сімферополі. Брав безпосередню участь у подіях під час Революції Гідності, через що був змушений покинути Крим і завершувати навчання у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Бориславський фаховий медичний коледж». Був членом Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. У мирний час мав професію фельдшер швидкої допомоги. Житель с.Черниця. Перед війною жив та працював у Польщі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність у складі 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Служив на посаді молодшого сержанта 1-ї роти, взводу вогневої підтримки, 1-го штурмового батальйону. Брав участь у битвах за Київ, виконував завдання на південному та східному напрямках. За особистий героїзм був нагороджений численними відзнаками, зокрема, почесними нагрудними знаками Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» та «Золотий хрест». 02024-03-033 березня 2024 Поблизу села Богданівка отримав важке поранення. Переніс декілька операцій, але врятувати життя не вдалося. Залишилися батьки, сестра та наречена. Похорон відбувся 7 березня у Львові на Марсовому Полі [5][23][24]
15940 Україна Черкалюк Володимир Миколайович 21 рік, с. Підгір‘я Золочівського району. Був гранатометником військової частини А4667. 02024-03-033 березня 2024 З 3 березня 2024 року вважався зниклим безвісти. Загинув в районі населеного пункту Богданівка Бахмутського району Донецької області внаслідок скиду невідомого вибухового пристрою з БПЛА противника[25][26]
15941 Україна Остапчук Олег Миколайович

(«Пес»)

17.07.1977. м. Лубни. Закінчив загальноосвітню школу №9. Професію слюсаря-інструментальника здобув у Лубенському професійно-технічному училищі №12. Після строкової служби у лавах Збройних Сил, повернувся в Лубни та працював водієм у товаристві "Лубенське племпідприємство". Механік-водій. 02024-03-033 березня 2024 Загинув біля населеного пункту Уманське Донецької області [27].
15942

... 15957

Україна 02024-03-033 березня 2024

4 березня

[ред. | ред. код]
15958 Україна Князький Станіслав Васильович 20 липня 1990, с. Піщанка на Вінниччині. Був мешканцем села Велика Снітинка на Київщині. Після здобуття середньої спеціальної освіти працював за фахом «електрогазозварювальник». Згодом переїхав а Київщину, одружився, змінив сферу діяльності та працював у охороні майнової безпеки. 9 січня 2024 року, склавши присягу на вірність державі, вступив до лав Збройних Сил України в складі 79 ОДШБр на посаді солдата третього відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки третього десантно-штурмового батальйону. 26 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання, отримав тяжке поранення на Донеччині. 02024-03-044 березня 2024 Помер від отриманих в бою ран [28]
15959 ІзраїльУкраїна Адаменко В'ячеслав Валерійович с. Губин. 17 років прослужив в ізраїльській армії. 27 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. Воював у складі 100 бригади ТрО. Прийняв українське громадянство. 02024-03-044 березня 2024 Загинув в результаті множинних осколкових поранень. в селі Білогорівка Луганської області. В нього залишилась мама, яка проживає багато років в Ізраїлі [29].
15960 Україна Лавренчук Віктор Володимирович 14 липня 1978, м. Дрогобич. Проживав на вулиці Самбірській. Згодом з сім’єю переїхав на Тернопільщину, де навчався у школі. Після повернення в м. Дрогобич навчався у ВПУ №19 на маляра-штукатура. По завершенні навчання працював здебільшого в охоронній сфері. З 13 лютого 2023 року поповнив лави ЗСУ. Солдат, старший навідник міномету мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону, 42 ОМБр - в/ч А4667 02024-03-044 березня 2024 Загинув в місті Часів Яр, Бахмутський р-н, Донецька обл., під час артилерійського обстрілу [30]
15961 Україна Дергач Олександр

(«Шорох»)

25 березня 1994. Представник Запорізьких ультрас, ветеран полку «Азов» 2015-2018. Боєць групи спеціального призначення «Контакт12» бригадної артилерійської групи. 02024-03-044 березня 2024 Залишився син
15962 Україна Іваненко Руслан Федорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
12.11.1995, с. Перемога, Вінниччина. Вступив до Національного університету біоресурсів і природокористування України на факультет тваринництва та водних біоресурсів у 2013 році, здобував освіту за спеціальністю 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Під час навчання в університеті був старостою групи, мав активну життєву і громадську позицію. Добровільно вступив до лав ЗСУ. 02024-03-044 березня 2024 Загинув на Донеччині. Похований 10 березня 2024, Ново-Центральне Баранівське кладовище, м. Суми Сумської області [31][32]
15963

... 15977

Україна 02024-03-044 березня 2024

5 березня

[ред. | ред. код]
15978 Україна Костенко Олександр 14.08.1970, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №65 міста Львова. З 1993 працював у 1-му загоні воєнізованої охорони в управлінні Львівської залізниці, а у 2013 обійняв посаду слюсаря-ремонтника 6-го розряду у ТМ «Лімо», де налагоджував виробниче обладнання. У 2008 році разом із батьком відтворювали корону короля Данила Галицького, яка виставляється у музеях. Протягом 2015-2017 років добровольцем у складі 24-ї окремої механізованої бригади захищав Україну у зоні проведення антитерористичної операції, у 2019-2020 виконував завдання у лавах 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист держави у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони. Загинув від кулі російського диверсанта. Неодноразово отримував особисті нагороди за бойові заслуги. 02024-03-055 березня 2024 Залишилась син, невістка, онук та дружина, з якою у шлюбі був понад 35 років [33].
15979 Україна Ізьо Микола 29.01.1984, с. Гостинцеве Львівської області. Навчався у Гостинцівському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Львівської області. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі №26. Після завершення навчання працював у Приватному підприємстві «СМ Віват». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри звільнення із військової служби за станом здоров’я, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту у лавах 42-ї окремої механізованої бригади. Незважаючи на отримане поранення, повернувся на фронт та продовжив боронити державу. 02024-03-055 березня 2024 Залишилися батьки, дружина, 19-річний син та двоє братів [7].
15980 Україна Кормільченко Сергій 48 років, м. Кропивницький. Після закінчення училища працював на меблевому підприємстві. На початку повномасштабної війни, у перші тижні дуже сердився, що він бігає кожен день у військкомат, а його не беруть. Пішов служити 6 березня 2022. На фронті був старшим стрільцем. 02024-03-055 березня 2024 Загинув біля села Покровське Донецької області. Похорон відбувся 14 березня 2024 в Кропивницькому [34]
15981 Україна Карпенко Олексій Ігорович 30 березня 1996, с. Лоєва Надіврнянської громади. У 2011 році закінчив місцеву школу. 02024-03-055 березня 2024 Загинув 5 березня 2024 року поблизу Гуляйполя на Запоріжжі [35][36].
15982 Україна Пилипенко Віктор

(«Філософ»)

8.05.1997. З 2019 року брав активну участь у боротьбі проти окупантів у 3 окремій стрілецькій роті Добровольчого українського корпусу "Правий сектор". З перших днів повномасштабної війни в складі 78-го батальйону 102 окремої бригади Сил тероборони ЗСУ воював проти окупантів, молодший сержант. 02024-03-055 березня 2024 Загинув 05.03.2024 при авіаційному бомбардуванні на Запорізькому напрямку [37].
15983 Україна Партика Орест Ігорович 7 грудня 1973, м. Новий Розділ. Закінчив Путятинську школу. Опісля здобув професію в Рогатинському ПТУ. Працював у кількох місцевих підприємствах, останнім часом у Рогатинській дільниці «Газорозподільні мережі України». Був мобілізований до лав Збройних Сил України 11-го липня 2022 року. Старший солдат виконував бойові завдання у найгарячіших «точках» Донеччини. За його плечима Чернігівський, Бахмутський, Авдієвський напрямки. Служив стрільцем-оператором 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 1 стрілецької роти 52

стрілецького батальйону.

02024-03-055 березня 2024 [38]
15984

... 15997

Україна 02024-03-055 березня 2024

6 березня

[ред. | ред. код]
15998 Україна Костецький Орест Олегович
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Відзнака Президента України «За оборону України»
Відзнака Президента України «За оборону України»
25.08.1993, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №9. Здобував освіту у Приватному закладі вищої освіти «IT Степ Університет». Впродовж свого життя працював у різних сферах, протягом останнього періоду займався дизайном у компанії “SolipsLab”. Захоплювався IT-технологіями, мріяв створювати БПЛА для військових за допомогою 3D-друку. Учасник подій під час Революції Гідності. У 2017 році добровольцем підписав контракт із 36-ою окремою бригадою морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Військово-морських сил ЗСУ та виконував бойові завдання у зоні проведення АТО/ООС. Із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських окупантів до лав 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на південному та східному напрямках. Указами Президента України був відзначений орденом «За мужність» III-го ступеня (4 серпня 2022)[39] та відзнакою «За оборону України». Залишилися бабуся, мама, брат, племінниця, племінник, тітка та двоюрідний брат. 02024-03-066 березня 2024 Похований 13 березня 2024 року на Личаківському цвинтарі у Львові.[33] Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[40].
15999 Україна Іваницький Іван с. Старява Хирівської громади. Був сержантом, командиром піхотної роти. 02024-03-066 березня 2024 Загинув 6 березня 2024 року під час виконання бойового завдання.[8]
16000 Україна Трикоз Юрій Іванович 20 квітня 1972, м. Бобровиця Бобровицького району Чернігівської області. Освіту здобував у Бобровицькій середній загальноосвітній школі. Закінчив Ніжинське ПТУ №2 за напрямком водія автотранспортних засобів. З червня 1990 року по червень 1992 року проходив строкову службу в ЗСУ. Потім працював на посадах рядового та сержантського складу Міністерства Внутрішніх Справ України в м. Бровари. Перед повномасштабним вторгненням російської федерації працював на різних посадах в мережі магазинів «ФОРА». 3 березня 2023 року був призваний по мобілізації в ряди ЗСУ. Був призначений на посаду командира третього відділення першого стрілецького взводу другої стрілецької троти військової частини А4863 у складі 32-гої окрема механізована бригада (32 ОМБр). 02024-03-066 березня 2024 Загинув в районі населеного пункту Синьківка Харьківської області [41].
16001 Україна Купчик Дмитро Володимирович

(«Севас»)

2.05.2002, 21 рік, м. Севастополь. Молодший сержант, заступник командира БМ — оператор навідник. 02024-03-066 березня 2024 Загинув біля н.п..Орлівка, Донецької області. Похований у Вінницькій області 06.09.2024 [42]
16002

... 16014

Україна 02024-03-066 березня 2024

7 березня

[ред. | ред. код]
16015 Україна Андрейко Андрій Євгенович 1 грудня 1988. Старший солдат, номер обслуги гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки військової частини А3029. Служив у 8 окремому батальйоні 10 окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". 02024-03-077 березня 2024 Загинув 7 березня 2024 року поблизу села Спірне Бахмутського району [43]
16016 Україна Зарянський Остап 16.01.1996, м. Львів. У 10-річному віці втратив батька. Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув професію «Палітурник, оператор комп'ютерного набору» у Державному навчальному закладі «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова». Був звільнений із військової служби за станом здоров’я. Після завершення навчання працював Регіональним менеджером компанії “Roks”. Вів здоровий спосіб життя, мав глибокі знання в галузі комп’ютерної інженерії. Молодший сержант. Із початком повномасштабного вторгнення рф став на захист України. Виконував бойові завдання на посаді командира відділення інженерно-саперного взводу у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони. 02024-03-077 березня 2024 Залишилися мама та двоє братів з родинам [44]
16017 Грузія Гогіашвілі Геогрій Грузія. Боєць Грузинського Легіону.[45] 02024-03-077 березня 2024 Місце загибелі невідоме
16018 Грузія Насиров Нодар Грузія. Боєць Грузинського Легіону.[46] 02024-03-077 березня 2024 Місце загибелі невідоме
16019 Україна Гуменний Любомир Степанович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
29 квітня 1983, с. Путятинці. Після закінчення Путятинської школи, пройшов строкову службу в армії. Тривалий час працював на металобазі, згодом заробляв на життя закордоном. Мобілізований 4 березня 2022. Солдат, стрілець-зенітни відділення охорони військової частини 02024-03-077 березня 2024 Загинув неподалік населеного пункту Гостре, Покровського району Донецької області [38]
16020 Україна Устимчук Максим

(«Токіо»)

25 років. Закінчив Луцьку школу №5. Потім навчався у Рівненському політехнічному університеті, згодом перевівся до Луцького національного технічного університету, але навчання не закінчив. У цивільному житті працював барменом. Навесні 2023 року долучився до лав НГУ. Службу проходив у 12-ій бригаді спеціального призначення «Азов». Був стрільцем-марксменом. 02024-03-077 березня 2024 Загинув поблизу села Терни на Донеччині. У бою з окупантами отримав травми, несумісні з життям. Похований в селі Зміїнець на Волині, де він жив. Залишилися батьки, брат та кохана дівчина [47].
16021 Україна Грицун Ігор Геннадійович («Шаміль») 13.04.1997, м. Полтава. Дитинство пройшло в Лубнах. Сступив до Київського Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Успішно закінчив його у 2018 році. 02024-03-077 березня 2024 Загинув в Орлівці [48]
16022

... 16034

Україна 02024-03-077 березня 2024

8 березня

[ред. | ред. код]
16035 Україна Ткаченко Андрій Юрійович
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
10 грудня 1990, м. Самбір, Львівська область. У 2008 закінчив Самбірську гімназію. Був активним учасником Пласту. Протягом 2008—2012 рр. навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил ім. Івана Кожедуба. Військову службу проходив в Івано-Франківську, в Харкові, згодом — знову в Івано-Франківську. З початком війни у 2014 році виконував бойові завдання під час АТО і ООС на сході України. З початку російського вторгнення в Україну виконував бойові завдання на сході та півдні України. 02024-03-088 березня 2024 Загинув в небі Донеччини під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся в Івано-Франківську, де загиблий проживав зі сім’єю [49][50][51]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні»[52].
16036 Україна Сіренко Дмитро Анатолійович 12 листопада 2001, м. Коростень. З початку повномасштабного вторгнення, 25.02.2022 року був призваний за мобілізацією та мужньо стояв на захисті рідної країни, служив стрільцем-санітаром. 02024-03-088 березня 2024 Загинув біля населеного пункту Хатнє Куп’янського району Харківської області [53]
16037 Україна Заболотний Андрій Васильович Солдат, стрілець-гранатометник. 02024-03-088 березня 2024 Загинув в районі села Тоненьке Покровського району Донецької області. [1]
16038 Україна Ковтун Олександр Іванович 9 березня 1981, с. Хомутець Миргородського району Полтавської області. Навчався в Миргородському професійному технічному училищі, по закінченню якого отримав спеціальність тракторист-машиніст. 17 років тому переїхав жити в місто Лохвиця. Працював в сільсько-господарських підприємствах Лохвичини, останнє з яких ТОВ « РАЙЗ - СХІД». Мобілізувався 1 березня 2022 року. Отримав поранення 10 жовтня 2022 року на Бахмутському напрямку. Старший солдат 02024-03-088 березня 2024 Загинув в районі с. Роботине, Пологівського району Запорізької області, під час виконання бойового завдання . 13 березня 2024 року похований на Покровському кладовищі м. Лохвиця.[54]
16039 Україна Рябий Юрій 1990, с. Вівсяники. 02024-03-088 березня 2024 Загинув на Запоріжжі під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області [55]
16040 Україна Фільов Євген Сергійович («Філя»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
28 липня 2000, селище Велика Лепетиха Херсонської області. У 2017 році закінчив Великолепетиську ЗОШ № 2. З 2017 по 2020 роки навчався на факультеті фізичного виховання та спорту Херсонського державного університету. Був фанатом Херсонського “Кристалу”. Молодший сержант, оператор БПЛА, воював у 3 окремій штурмовій бригаді ЗСУ. 02024-03-088 березня 2024 Загинув. на Донецькому напрямку [56]
16040

... 16054

Україна 02024-03-088 березня 2024

9 березня

[ред. | ред. код]
16055 Україна Шпинта Тарас 37 років, м. Надвірна. 02024-03-099 березня 2024 Загинув унаслідок бойових поранень 9 березня 2024 року поблизу села Дорожнянка Гуляйпільської громади [57].
16056

... 16069

Україна 02024-03-099 березня 2024

10 березня

[ред. | ред. код]
16070 Україна Мірошниченко Костянтин Валентинович («Мірош»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
3 липня 1992, м. Черкаси. Служив у гранатометному відділенні 3-ї окремої штурмової бригади, молодший сержант. Громадський активіст, ідейний натхненник створення проєкту "ГайдаFest" і його співорганізатор. Член партії "Національний корпус", ГО "Спортивний клуб "Амброскросфайт". Балотувався в Черкаську міську раду та Верховну Раду України за списком від націоналістичних партій. 02024-03-1010 березня 2024 Загинув в бою на Донеччині. Похорон відбувся 14 березня в місті Черкаси. Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» (22 травня 2023) [58][59][60][61].
16071 Україна Чех Володимир 25 років, с. Родатичі Городоцької громади. Був гранатометником 43-ї окремої механізованої бригади. 02024-03-1010 березня 2024 Загинув 10 березня 2024 року поблизу населеного  пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області [62]
16072 Україна Тимощук Юрій Миколайович 9 жовтня 1982 , с.Грабів. Тривалий час він проживав в Зорі, навчався у місцевому ліцеї. Був президентом футбольного клубу «Оріон» (с. Грабів). З початком повномасштабного вторгнення, не вагаючись, пішов захищати Батьківщину. Служив штаб-сержантом відділу застосування безпілотних систем 02024-03-1010 березня 2024 Загинув в м. Дружківка Краматорського району Донецької області [63].
16073

... 16089

Україна 02024-03-1010 березня 2024

11 березня

[ред. | ред. код]
16090 Україна Павлів Ігор 5.06.1981, с. Лугове Львівської області. Навчався у Лугівській філії І-ІІ ступенів Заболотцівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Львівської області. Здобув освіту у Вищому професійно–технічному училищі №48 міста Львова (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва»). Після завершення навчання проходив військову службу у Чорноморському флоті, наприкінці 1990-х років – у лавах прикордонників. Спершу проходив навчання у колишній академії міліції у місті Рівному, а протягом останнього періоду – у Личаківському відділі поліції м. Львова. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України. За особисту мужність був нагороджений медаллю «За оборону Бахмута». 02024-03-1111 березня 2024 Похорон відбувся 19 березня 2024 [64].
16091 Україна Самчук Олесь Олександрович

(«Каркаде»)

1 квітня 2002, м. Рівне. Ходив до дитячого садочка № 7. У 2008 році переїхав жити до Здолбунова, де й пішов до першого класу початкової школи № 7. Закінчивши її перейшов вчитися до ЗОШ № 6, міста Здолбунів. У 2017 році у віці 40 років померла мама Олеся і він переїхав жити у Рівне до двоюрідної бабусі та пішов навчатися у 10 клас Рівненської ЗОШ № 9. Закінчив школу у 2019 році та вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на професію «Кіно та телеоператорство». Аеророзвідник, старший солдат. У 2023 році захистивши диплом бакалавра, Олесь пішов добровольцем на війну у 12 бригаду спеціального призначення АЗОВ Національної гвардії України пообіцявши помститися за свого найкращого друга Єгора Муху, що загинув у травні 2023 року. В пам’ять про маму та її першу збірку віршів, яка називалася «Каркаде» обрав собі позивний Каркаде. 02024-03-1111 березня 2024 Загинув 11 березня 2024 року в результаті ворожого обстрілу КАБами. 19 березня  на майдані Незалежності в Рівному попрощалися з Олесем Самчуком [65].
16092 Україна Степаненко Роман Григорович («Оттер») 4 грудня 1992, м. Дніпро. З 2012 по 2016 рік навчався у Київському університеті імені Бориса Грінченка на освітній програмі «Міжнародна інформація», а з 2016 по 2018 рік - «Фізичне виховання». Аеророзвідник, старший солдат. 02024-03-1111 березня 2024 Загинув 11 березня 2024 року в результаті ворожого обстрілу КАБами на території Серебрянського лісництва [66][67]
16093 Україна Кузьменко Іван

(«Таксист»)

12 лютого 1986. Брав участь в боях за Чернігівщину, Бахмут, Куп'янськ, Кремінну, Соледар, Лиман. 58ОМПБр. 02024-03-1111 березня 2024 Загинув виконуючи бойове завдання
16094 Україна Караульний Андрій Володимирович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1978, Віта-Литовська, Київ. Мешкав на вулиці Вітавська 02024-03-1111 березня 2024 Загинув біля міста Авдіїівка, Дрнецька область [31]
16095 Україна Козак Михайло Михайлович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
5 січня 1977. Сержант штурмової роти. 02024-03-1111 березня 2024 Похорон відбувся 20 березня 2024 [68][69].
16096

... 16109

Україна 02024-03-1111 березня 2024

12 березня

[ред. | ред. код]
16110 Україна Босий Ярослав 44 роки, с. Семенівка Пустомитівської громади. Служив у військовій частині 2600. 02024-03-1212 березня 2024 Загинув 12 березня 2024 року під час виконання бойового завдання [25]
16111 Україна Каминін Олексій 48 років, м. Геленджик, Краснодарського краю, СРСР. У трирічному віці він разом з батьками  переїхав жити в село Мошурів на Тальнівщину. 19 грудня 2023 року був мобілізований в ЗСУ. 02024-03-1212 березня 2024 [70]
16112 Україна Коваль Андрій 7.05.1998, с. Гірське Львівської області. Згодом його родина переїхала до Львова. Навчався у Середній загальноосвітній школі №99 міста Львова. Вищу освіту здобув у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності за спеціальністю «Пожежна безпека». Після завершення навчання займався улюбленою справою – ландшафтним дизайном. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 33-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках. 02024-03-1212 березня 2024 Похорон відбувся 16 березня у Львові [71]
16113 Україна Беднарчук Олег

(«Беднар»)

47 років, м. Здолбунів Рівненської області. Закінчив Львівський державний університет внутрішніх справ. Певний час працював у правоохоронних органах, потім – охоронцем у ТОВ «Нова пошта». З початку повномасштабного вторгнення чоловік вступив до лав захисників та вирушив на фронт. Воював у 3-ій бригаді оперативного призначення Національної гвардії України. Був стрільцем-мінометником 02024-03-1212 березня 2024 Загинув виконуючи бойове завдання біля села Роботине Запорізької області. Воїн отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу [72].
16114 Україна Гомонюк Артем

(«Єнот»)

31 рік, селище Іршанськ, що на Житомирщині. Закінчив вище професійне технологічне училище, а потім – факультет інженерної механіки Житомирської політехніки. Здобув освітній ступінь бакалавра з автомобільного транспорту та спеціаліста з автомобільного транспорту і автомобільного господарства. У мирному житті працював водієм вантажних автомобілів. Мобілізований до лав ЗСУ 18 серпня 2022 року. Був стрільцем-номером обслуги 4 аеромобільного відділення 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02024-03-1212 березня 2024 Загинув в селі Терни Донецької області. Залишилися батьки, сестра та сини [73]
16115 Україна Бандрабура Валерій 19 грудня 1981, с. Комарівка. Иав звання солдат та служив у другому піхотному відділенні, піхотного взводу і піхотної роти однієї з військових частин ЗСУ. 02024-03-1212 березня 2024 Загинув в районі населеного пункту Новомихайлівка Донецької області під час виконання бойового завдання [74]
16116 Україна Шкурко Сергій

(«Дід»)

56 років, с. Угроїди на Сумщині. Після закінчення школи здобув освіту в Краснопільському професійному училищі. Працював трактористом. На захист України добровільно став в 2017-му році. Повномасштабне вторгнення зустрів на фронті у складі 110-ї окремої механізованої бригади. Служив на посаді танкіста. Отримав медаль «Кращий танкіст». Молодший сержант. 02024-03-1212 березня 2024 Загинув поблизу селища Козача Лопань Харківської області. Похований на Краснопільському кладовищі міста Дніпра. Залишились дружина та п’ятеро дітей [75].
16117

... 16124

Україна 02024-03-1212 березня 2024

13 березня

[ред. | ред. код]
16125 Україна Жмай Максим Леонідович 12 серпня 1977, м.Мерефа Харківська область. 02024-03-1313 березня 2024 [76]
16126 Україна Годун Василь Анатолійович
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Срібний хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
21.04.1987, м. Лубни Полтавської області. Молодшому лейтенант, командир 2-ї стрілецької роти 45-го окремого стрілецького батальйону. З 29.04.2022 долучився до лав ЗСУ, розпочавши військову службу в частині А4062. Уже з 20 червня разом із побратимами брав активну участь у бойових діях на Сході України. Тримав оборону України біля Новобахмутівки, а також брав участь у боях за коксохімічний в Авдіївці. Навесні 2023 року пройшов підготовку у військовій академії м. Одеси за програмою підготовки осіб рядового, сержантського та старшинського складу та застосовував набуті знання для виконання командирських завдань. 02024-03-1313 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в ході ведення бойових дій в районі села Кружок Конотопського району Сумської області.За свої непересічні здобутки і вірне служіння державі отримав такі нагороди: сталевий хрест від 18.01.2023 (номер наказу 106), золотий хрест від 15.04.23 (номер наказу 790), срібний хрест від 25.09.23 (номер наказу 2217), хрест хоробрих від 29.12.23 (номер наказу 3128) [77].
16127 Україна Трохимчук Василь с. Горбків Сокальської громади. Був стрільцем. Був призваний на військову службу в перші дні повномасштабного вторгнення 02024-03-1313 березня 2024 Загинув 13 березня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Невельське, Покровського району Донецької області [62]
16128 Україна Брєдов Володимир Володимирович («Вальдемар»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
8.01.2004 02024-03-1313 березня 2024 Загинув на Авдіївському напрямку [78]
16129 Україна Люклян Іван Тарасович («Кандар»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
25 років, с. Томашгород Рокитнівської громади 02024-03-1313 березня 2024 Загинув в Донецькій області [63][79][80]
16130 Україна Мовчан Денис

(«Боєць»)

18 років, м. Біла Церква на Київщині. У 2023 році закінчив Білоцерківський ліцей-гімназію №1. З дитинства займався спортом: важкою атлетикою та рукопашним боєм. Долучився до громадської оргінізації «Центурія», очолював її Білоцерківський осередок. З 14 років мріяв служити в «Азові». Старший брат Дениса – ветеран АТО і учасник повномасштабної російсько-української війни, дідусь теж був військовим.

Під час повномасштабного вторгнення служив у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду оператора протитанкового відділення взводу вогневої підтримки.

02024-03-1313 березня 2024 Загинув поблизу міста Авдіївка Донецької області. Під час виконання бойового завдання захисник отримав смертельну вибухову травму. Залишилися мама та брат. Похований на Алеї Слави Сухоярського кладовища [81]
16131

... 16144

Україна 02024-03-1313 березня 2024

14 березня

[ред. | ред. код]
16145 Україна Волчков Олександр Володимирович 25 червня 1993, Мереф'янська міська громада харківська область. 02024-03-1414 березня 2024 [82]
16146 Україна Решетняк Євген 30.06.1987, м. Одеса. Навчався у Одеському ліцеї №80 Одеської міської ради. Здобув освіту у місцевому морському коледжі, оскільки з дитинства мріяв бути моряком. У мирний час працював завідувачем в одеському ресторані. У 2014 році перебрався до Львова, тут обіймав посаду керівника відділу профілактики у Громадській організації «Міжнародна антинаркотична асоціація-Львів». Водночас працював у наркологічному диспансері міста Львова. Був затятим уболівальником футбольного клубу «Арсенал», брав участь у 2-му сезоні проєкту «Танцюють всі!». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників. Проходив військові навчання у Великобританії, був одним із перекладачів, оскільки змалку добре володів англійською. Згодом боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі 81-ї окремої аеромобільної Слобожанської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. 02024-03-1414 березня 2024 Похорон відбувся 19 березня 2024. Залишилися дідусь, батьки, дружина, 5-річний син, брат, швагро і теща [64].
16147 Україна Задорожний Олександр

(«Моряк»)

26 жовтня 1996, м. Нова Кахова. За два тижні до повномасштабного вторгнення Росії разом з дружиною Марією він повернувся до Нової Каховки Херсонської області. Коли армія РФ окупувала місто вони одразу почали брати участь у мітингах проти російської агресії. Також Олександр був партизаном. Через 2 місяці виїхав на підконтрольну Україні території та вступив до лав ЗСУ. 02024-03-1414 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Харківщині. Неподалік Поштової площі у Києві створили мурал на честь загиблого [83]
16148 Україна Букрет Дмитро

(«Грек»)

Служив в Французькому легіоні. Повернувся в Україну і долучився до підрозділу Кракен. 02024-03-1414 березня 2024 Загинув на полі бою
16149 Німеччина Штефан Цендер 37 років, Баварія, ФРН. Колишній солдат Бундесверу. Його тричі направляли до Афганістану. Після звільнення мав автотранспортну компанію на півдні Німеччини. Воював на боці ЗСУ з квітня 2022 року. Очолював групу розвідки спецпідрозділу Інтернаціонального легіону 02024-03-1414 березня 2024 Місце загибелі невідоме. Загинув від артилерійського обстрілу [84]
16150 Канада Ратель Жан-Франсуа

(«Hrulf»)

36 років, Жольєт, Квебек, Канада. 3 роки служив артилеристом в канадській армії. Потім служив в Французькому іноземному легіоні. Прибув в Україну в березні 2022. Служив в Норманській бригаді [85] 02024-03-1414 березня 2024 [86]
16151 Україна Шадурський Іван Володимирович

(«Сорока»)

36 років, с. Яблунівка Дубенського району. Здобув спеціальність тракториста-машиніста у Демидівському училищі. З 2015 року брав учать в антитерористичній операції. На початку повномасштабного вторгнення він пішов добровольцем на фронт. Старший солдат був розвідником-сапером у 78-му десантно-штурмовому батальйоні. Воював на Сумщині, Запоріжжі та Донеччині. Нагороджений медаллю "За оборону рідної держави" та "За оборону Бахмута". 02024-03-1414 березня 2024 Загинув на Донеччині [87]
16152 Україна Кожарко Олександр

(«Кожа»)

38 років, с. Лісопіль Рівненського району. Здобув освіту інженера-механіка в НУВГП. Працював майстром на костопільському заводі, пізніше — старшим механіком цеху ламінування. Впродовж 2015-2016 років брав участь в АТО. Після повномасштабного вторгнення військовий служив розвідником-навідником. 02024-03-1414 березня 2024 Загинув на Донеччині [87][88]
16153 Україна Бугрім Олег Русланович («Іспанець»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
24.05.2005, м. Дніпро. Випускник Дніпровського ліцею № 138. Навчався в місцевому училищі на кухаря-кондитера.1-й механізований батальйон, 1-ша мехрота, 1-й взвод, 3ОШБР. 02024-03-1414 березня 2024 Загинув захищаючи місто Авдіївку на Донеччині [89][90].
16154 Україна Друзюк Василь Григорович 16 січня 1987, с. Іванківці. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, він з братом залишив роботу за кордоном і 12 березня 2022 року повернувся до України. Був інспектором прикордонної служби. 02024-03-1414 березня 2024 Загинув внаслідок ворожого обстрілу біля н. п. Курдюмівка Донецької області [91]
16155 Україна Ковтяга Анатолій Павлович Сержант 02024-03-1414 березня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Солодке Волноваського району Донецької області[92].
16156 Україна Пугач Єгор Русланович

(«Шарк»)

30.04.1997. До повномасштабного вторгнення професійно займався ММА. Спецпідрозділ Кракен. 02024-03-1414 березня 2024 [93]
16157

... 16164

Україна 02024-03-1414 березня 2024

15 березня

[ред. | ред. код]
16165 Україна Гостіщев Олександр Євгенійович («Славутич»)
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
19 лютого 1983, м. Дніпро. Закінчив Український державний хіміко-технічний університет, 2017 року здобув другу вищу освіту за спеціальністю «право» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. До 2014 року працював у приватному підприємстві директором із розвитку. З початком війни на сході пішов добровольцем до батальйону «Дніпро-1». З червня 2014 року проходив службу в зоні проведення антитерористичної операції. Брав участь у визволенні Маріуполя, Іловайська та інших операціях на території Донецької області. З лютого 2015 року — в органах внутрішніх справ. Очолював Жовківське відділення поліції у Львівській області, а потім підрозділи патрульної поліції у прифронтових містах Луганської області Сєвєродонецьку, Лисичанську та Рубіжному. У 2017—2019 роках керував управлінням патрульної поліції в Луганській області. У липні цього року очолив управління превентивної діяльності ГУНП на Одещині. 13 грудня 2021 року призначений заступником начальника Головного управління Нацполіції в Одеській області. У 2022-му знову повернувся на війну. У листопаді того ж року його нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за внесок у наступальну операцію на Херсонщині. Командир штурмового полку «Цунамі» штурмової бригади Національної гвардії «Лють». 02024-03-1515 березня 2024 Загинув під час ракетного удар по Одесі[94][95]
16166 Україна Сухоруков Вадим В'ячеславович 29 травня 1998 р. н., мешканець м. Червоноград Львівської області. З 2020 року працював на шахті «Червоноградська» гірником з ремонту гірничих виробок на вуглевидобувній дільниці. Зі січня 2023 року служив за контрактом у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді[96] Збройних Сил України[97][98]. 02024-03-1515 березня 2024 Загинув на Донеччині в боях з російськими окупантами. Похований 21 березня 2024 року на Алеї Героїв Бендюзького кладовища.
16167 Україна Квітка Іван 13.02.1994, м. Львів. У ранньому віці втратив батьків, тож своє дитинство провів у стінах Червоноградської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів. Після закінчення 11-го класу вступив до Державного навчального закладу «Ставропігійське вище професійне училище міста Львова» та здобув професію «столяр». Впродовж свого життя працював у різних сферах, а протягом останнього періоду – на гуртовому ринку сільськогосподарської продукції «Шувар». Обожнював рослини, захоплювався творчістю української виконавиці Ірини Федишин та відвідував усі її концерти. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Спершу виконував бойові завдання у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони, згодом вступив до складу 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Боронив державу на Харківщині. 02024-03-1515 березня 2024 Похорон відбувся 26 березня 2024 у Львові [99]
16168 Україна Принда Роман Іванович

(«Танчик»)

14 лютого 1987, с. Малі Дідушичі Стрийської громади. З трирічного віку проживав у селі Дуліби Грабовецько-Дулібівської ТГ. Навчався у місті Стрию: школа №6 та ВПУ №34. З 2014 року був учасником АТО, пройшов Іловайський котел. З 2022 року служив в 33-му окремому стрілецькому батальйоні. 02024-03-1515 березня 2024 Загинув 15.03.2024 під час бойового завдання на Сумщині [100][101]
16169 Україна Ільюшин Андрій Олександрович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
23 вересня 1999, м. Арциз. Бойовий медик об'єднаної штурмової бригади Національної поліції "Лють". В жовтні 2023 року нагороджений відзнакою головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест" 02024-03-1515 березня 2024 Загинув під час ракетного удар по Одесі [102].
16170 Україна Родіонов Валерій 19 грудня 1988, м. Севастополь. Школярем захопився боксом, відвідував спортивну школу “Спартак”. У 2004 році отримав звання кандидата у майстри спорту з боксу за 1 місце на чемпіонаті АР Крим. У 2006 році спортсмен почав навчатися за юридичним напрямком в Європейському університеті у Києві. На другому курсі його команда виграла баскетбольний турнір серед факультетів університету. У 2008 році почав навчання у Національній академії оборони України. У перші місяці повномасштабного вторгнення Родіонов патрулював місто у складі поліції. Наприкінці 2022 року потрапив до складу зведеного полку Нацполіції України "Сафарі", а на початку 2023-го став заступником командира Департаменту поліції особливого призначення Об’єднаної штурмової бригади Нацполіції України "Лють". У квітні того ж року він звільнився з поліції, а в червні доєднався до спецпідрозділу ГУР МО України "Артан". 02024-03-1515 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання від вибухової травми. Залишилися батьки, сестра та дружина [103]
16171

… 16179

Україна 02024-03-1515 березня 2024

16 березня

[ред. | ред. код]
16180 Україна Дайнеко Денис

(«Борзий»)

38 років, Луганщина. До лав захисників долучився в квітні 2022 року. Давав відсіч загарбнику в складі кулеметного взводу роти вогневої підтримки. Був мінометником. 02024-03-1616 березня 2024 Загинув із зброєю в руках під час бойового завдання на Донеччині [104]
16181 Україна Ревута Андрій Вікторович 2.04.1989, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область. Після отримання свідоцтва про середню освіту, в 2006-му вступив до ДДМУ (тоді це була Дніпропетровська медична академія). Він вивчився на лікаря-стоматолога, спеціалізувався на щелепно-лицьовій хірургії. Інтернатуру та післядипломну практику проходив в одній із лікарень Кривого Рогу, а потім працював за фахом у Дніпрі. 02024-03-1616 березня 2024 Загинув під час боїв біля міста Часів Яр Бахмутського району Андрій Ревута отримав осколкові поранення, що були не сумісні з життям [105].
16182
16183

... 16194

Україна 02024-03-1616 березня 2024

17 березня

[ред. | ред. код]
16195 Україна Горлатий Андрій 4 грудня 1986, м. Бурштин. Навчався у Бурштинській школі №1, а пізніше — у Рогатинському аграрному коледжі. Служив в армії з 2005 до 2006 року у місті Десна Чернігівської області. У серпні 2023 року під час повномасштабного вторгнення його мобілізували. Служив стрільцем-зенітником у 141 бригаді, 453 батальйону. 02024-03-1717 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області, отримавши поранення під час обстрілу FPV-дроном противника [106]
16196

... 16209

Україна 02024-03-1717 березня 2024

18 березня

[ред. | ред. код]
16210 Україна Мар'янчук Анастасія Борисівна («Троя»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
22 роки. Медикиня першого стрілецького батальйону 67 ОМБр. Вчилася у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, вона вивчала японську мову і мріяла відвідати Японію. Але покинула навчання на 2-му курсі у перші дні повномасштабної війни. Долучилася до ДУК ПС, який потім став 67 ОМБр. Пізніше стала медиком 2-го стрілецького батальйону імені Тараса Бобанича «Хаммера». У бою під Бахмутом отримала контузію, лікувалась. І після перерви знову повернулась на позиції. 02024-03-1818 березня 2024 Смертельного поранення зазнала на Донеччині, місто Часів Яр під час артобстрілу, коли рятувала поранених [107][104]
16211 Україна Пономарьов Антон

(«Руді»)

21 рік. Був членом Правої Молоді Харкова, у квітні 2023 року добровільно доєднався до лав 67 ОМБр ДУК ПС. 02024-03-1818 березня 2024 [108]
16212 Україна Жигадло Артем

(«Ронін»)

30 вересня 1994, м. Біла Церква. Старший солдат, 3ОШБр. 02024-03-1818 березня 2024 Загинув внаслідок бойових дій біля н.п. Орлівка, Донецької області [109]
16213 Україна Ольхович Олександр 10.09.1985, м. Вараш (колишній Кузнецовськ) Рівненської області. Навчався у місцевій середній загальноосвітній школі. Згодом здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». Після завершення навчання працював за фахом: спершу у ПрАТ «Львівобленерго», а впродовж останнього періоду обіймав посаду проєктувальника електричних підстанцій на Приватному підприємстві «Галиченерго». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Донецькому напрямках у складі 33-ї окремої механізованої бригади. 02024-03-1818 березня 2024 Похорон відбувся 5 серпня 2024 у Львові. Залишилися батьки, дружина, 9-річний син, 7-річна донька, сестра та племінники [110].
16214

... 16224

Україна 02024-03-1818 березня 2024

19 березня

[ред. | ред. код]
16225 Україна Лашевич Віталій Лаврентійович («Грейдер»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За поранення» (важке)
1963. На захист України став одразу після початку повномасштабного вторгнення. Брав участь в обороні Київщини, Лимана, Соледара, Бахмута та Сєвєродонецька, де отримав важке поранення. 205-й батальйон ТРО, 241 бригада ТРО, був успішним мінометником 02024-03-1919 березня 2024 Помер від ускладнень внаслідок поранення, хоча українці зібрали йому 1.5 мільйони гривень на лікування [111][112].
16226 Україна Ляхович Василь 16 травня 1988, с. Загайпіль Коломийського району. На фронті служив кулеметником 3 стрілецького відділення 1 стрілецького батальйону одного з військових формувань. 02024-03-1919 березня 2024 Загинув 19 березня 2024 року під час бойового завдання поблизу міста Часів Яр Бахмутського району на Донеччині [113].
16227 Україна Шляхтун Олег Олександрович 4 серпня 1972, селище Вороніж Сумської області. У 1989 закінчив школу в рідному селищі. Навчався на історичному факультеті Сумського педагогічного інституту. З 2000 року мешкав в м. Калуш. Працював на очисних спорудах Карпатнафтохім. З 24 лютого 2022 року долучився до ЗСУ. Старший сержант. Служив радіотелефоністом реактивного артилерійського відділення однієї з військових частин. Cлужив командиром БМ-21 «Град» 1-го реактивного артилерійського відділення 1-го реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс». 02024-03-1919 березня 2024 Загинув внаслідок удару БпЛА військовими формуваннями Російської Федерації на Донецькому напрямку [114][115].
16228 Україна Ведмідь Олександр Іванович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1969, с. Чернеччина. Солдат, стрілець – помічник гранатометника 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону. Був прийнятий на військову службу 16.06.2022 року. Ввважався безвісти зниклим. 02024-03-1919 березня 2024 Загинув в Донецькій області [116].
16229 Україна Дутчак Ігор («Махно») 41 рік, м. Надвірна. Жив в селі Пасічна. Працював водієм. Служив в 102-й окремій бригаді ТрО. Був водієм в 76-му батальйоні 02024-03-1919 березня 2024 Поховани й в селі Пасічна [117].
16230 Україна Андрусяк Тарас Васильович 25 жовтня 1986, с. Братківці. В 2005 році був призваний на строкову службу в ЗСУ. Після проходження служби працював на різних підприємствах Івано-Франківська. В серпні 2014 року мобілізований. З 30 серпня по 4 жовтня 2014 перебував у відрядженні в Куйбишевому Запорізької області для виконання завдань інженерного забезпечення в зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З 22 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року та з 12 березня 2015 року по 18 червня 2015 року брав участь в АТО. Під час бойового завдання у 2015 році отримав мінно-вибухову травму. З вересня 2015 звільнений зі Збройних Сил. З 2022 року мобілізований. З 26 червня 2023 року виконував бойові завдання в 25-му штурмовому батальйону, 47 ОМБР в районі Донецької області. 02024-03-1919 березня 2024 Загинув в ході виконання бойового завдання в районі Бердичі на Донеччині [118].
16231

... 16239

Україна 02024-03-1919 березня 2024

20 березня

[ред. | ред. код]
16240 Україна Пригаров Валерій Миколайович 22 січня 1972, с. Хмельове (Новоукраїнський район), солдат. 02024-03-2020 березня 2024 Обірвалось життя Героя 20 березня 2024 року в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Поховали воїна 28 березня у Хмельовому.[119]
16241 Україна Рибачок Руслан Петрови 1 жовтня 1973. солдат взводу резерву солдатського складу. 02024-03-2020 березня 2024 Загинув 20 березня 2024 року, потрапив у ДТП на відрізку дороги Рівне-Костопіль внаслідок чого отримав травми несумісні з життям [120]
16242 Україна Беспалко Юрій 30 квітня 1984, Делятин, Прикарпаття. Воював у складі 24 окремого штурмового батальйону "Айдар", був механіком-водієм штурмової роти. 02024-03-2020 березня 2024 Безвісти зник під час артилерійського обстрілу поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області [121]
16243 Україна Ботнар Роман

(«Смайл»)

28 років, м. Зеленодольськ Дніпропетровської області. Закінчив Зеленодольський професійний ліцей та опанував фах штукатура, маляра, плиточника-лицювальника. Працював слюсарем у ДТЕК. До лав Збройних Сил України чоловік приєднався 17 листопада 2023 року. Служив у 54-ій окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи. Був командиром кулеметного відділення кулеметного взводу стрілецького батальйону. 02024-03-2020 березня 2024 Загинув в бою біля села Синьківка, що на Харківщині. Залишились батьки, брат, бабуся, дружина, донька та син [122].
16244 Україна Мендалюк Роман 3 січня 1984, с. Річки на Кореччині. Навчався у Рівненському ліцеї №11, а за тим у Професійно-технічному училищі №9 за спеціальністю “Радіоелектроніка”. Закінчив Комп’ютерну академію “ШАГ”. Коли почалося повномасштабне вторгнення був у селі — доглядав майже незрячого дідуся та літню бабусю, допомагав їм по господарству, був малим фермером, любив селекціонувати різні сільськогосподарські культури. Сам виявив бажання та переїхав в село, адже працював віддалено на іноземну компанію. У серпні 2023 сказав батькам, що отримав повістку і добровільно пішов в ЗСУ. Не зізнавався рідним, що активно фізично готувався стати добровольцем, як його дідусь, який на початку минулого століття воював за Україну в лавах добровольців ОУН УПА під командуванням С. Бандери. Він хотів потрапити на передові позиції й бути справжнім учасником бойових дій 02024-03-2020 березня 2024 Загинув на Донеччині. Похований 27 березня на кладовищі Нове в Рівному [123]
16245

... 16255

Україна 02024-03-2020 березня 2024

21 березня

[ред. | ред. код]
16256
Україна Романко Іван Іванович («Калина»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
1983 р. н., с. Киселів. Воював з перших днів повномасштабного вторгнення в Україну, спочатку в 44 ОАБр, а з грудня 2022 р. у 68-ма окрема єгерська бригада (Україна) в/ч А4056, на посаді командира відділення 3 взводу 4 роти 2 єгерського батальйону. За життя нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест". 02024-03-2121 березня 2024 Загинув 21 березня 2024 року внаслідок отримання травми, несумісної з життям. Загинув виконуючи бойове завдання в районі н. п. Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[124].
16257 Україна Пінчук Юрій Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
27 грудня 1992, с. Неграші, Київської області. Після проходження строкової служби, з 2015 року брав участь у АТО в складі 53 ОМБр. Молодший сержант 02024-03-2121 березня 2024 Загинув під Константинопольським Донецької області, захищаючи пораненого побратима. Залишилася донька [125][126]
16258

... 16269

Україна 02024-03-2121 березня 2024

22 березня

[ред. | ред. код]
16270 Україна Оранський Микола Романович («Каштан»)
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
13 червня 1999, м. Кривий Ріг. У 2018 році працював на криворізькому телебаченні "Рудана" оператором. Був активним волонтером на музичних фестивалях, грав на гітарі та сопілці. Працював на hromadske телебачення інженером ТЖК з 2019 по 2022 рік. Добровільно мобілізувався в 118 бригаду в січні 2023 оператором БПЛА. 02024-03-2222 березня 2024 Загинув у бою під селищем Роботине Запорізької області [127][128][129][130][131][132].
16271 Україна Бондаренко Віталій Іванович

(«Айдар»)

30 років, с. Пилипенки Полтавської області. Здобув освіту в Білоцерківському національному аграрному університеті. Працював заступником керівника в супермаркеті АТБ. Мешкав в Білій Церкві. У 2014-му був мобілізований, 2 роки прослужив в батальйоні "АЗОВ", а потім звільнився щоб доглядати за хворою матір`ю. Обіймав посаду навідника в 3ОШБр. У лютому 2024 брав участь у боях за Авдіївку. Деякий час після повернення перебував в госпіталі, а коли одужав був направлений в село Орлівка Донецької області. 02024-03-2222 березня 2024 Загинув у селі Орлівка Донецької області. Пішов на свій останній штурм де його розстріляли впритул. Похований на Алеї Слави Сухоярського кладовища в місті Біла Церква. Залишилися мама, вітчим, цивільна дружина, син та донька від першого шлюбу [133].
16272 Україна Сафонов Андрій Валерійович 21 грудня 2004, м.Мерефа харківська область. 02024-03-2222 березня 2024 [134]
16273 Україна Кулімін Влалислав

(«Художник»)

48 років, с. Новосаратівка, Азербайджан. Коли йому виповнилося сім, родина переїхала до села Сакуниха, що на Сумщині. Там він пішов до школи, а згодом здобув спеціальність майстра сільськогосподарського виробництва, молодшого організатора середньої ланки у Недригайлівському вищому професійному училищі. Пройшов строкову службу у військово-морських силах АР Крим, був морським піхотинцем. Після працював охоронником у ТОВ «Влад». Із 2001 по 2015 роки обіймав ту ж посаду у Роменській виправній колонії №56, де отримав звання сержанта. Далі працював різноробом, займався будівництвом та ковкою металу – це було його хобі. Жив зі сімʼєю у місті Ромни. 1 червня 2022 року добровільно приєднався до лав захисників. Пройшовши навчання у Сумах та Чернігові, став бойовим медиком 117-ої окремої бригади територіальної оборони. Отримав грамоту за зразкове виконання військового обовʼязку та високий професіоналізм. 02024-03-2222 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в селі Терни на Донеччині. Рухаючись на зміну наряду, він потрапив під ворожий обстріл керованими авіабомбами. Похований в місті Ромни на Сумщині. Залишилися дружина, донька, рідна сестра та двоюрідний брат [135].
16274

... 16289

Україна 02024-03-2222 березня 2024

23 березня

[ред. | ред. код]
16290 Україна Думич Петро с. Теляж Сокальської громади. Вступив до лав ЗСУ у квітні 2022. Служив у військовій частині 9938. 02024-03-2323 березня 2024 Загинув 23 березня 2024 року поблизу населеного пункту Курдюмівка Донецької області. Похорон відбувся 26 травня [136]
16291

... 16309

Україна 02024-03-2323 березня 2024

24 березня

[ред. | ред. код]
16310 Україна Бойко Олександр Вікторович 02024-03-2424 березня 2024 Старший лейтенант, командир гранатометного взводу . Загинув в районі села Успенівка Волноваського району Донецької області внаслідок вогнепального поранення.[137]
16311

... 16329

Україна 02024-03-2424 березня 2024

25 березня

[ред. | ред. код]
16330 Україна Соловчук Василь

(«Єнот»)

1981, с. Голосків. 02024-03-2525 березня 2024 Молодший сержант загинув 25 березня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Терни Краматорського району Донецької області [138].
16331 Україна Атаманчук Артема («Атаман»)
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Хрест хоробрих»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
23 лютого 1993, с. Микуличі. Останні 10 років прожив у Клавдієво-Тарасовому. Після закінчення школи вступив до училища та здобув професію кухаря. У 2017 році підписав контракт із ЗСУ у складі першої окремої танкової Сіверської бригади, а також ожружився. Був учасником АТО. У 2020 закінчився контракт, працював на АЗС і в службі таксі. Після початку повномасштабного вторгнення залишився в рідному селищі, аби допомагати місцевим, а потім, не чекаючи повістки з ТЦК, добровільно мобілізувався до лав ЗСУ до другого розвідувального відділення розвідувального взводу третього механізованого батальйону Окремої президентської бригади А0222, старший солдат. Рік служив в Києві, але з часом перевівся на передову. 02024-03-2525 березня 2024 Загинув при виконанні бойового завдання в с.Урожайне, Донецької області [139]
16332

... 16349

Україна 02024-03-2525 березня 2024

26 березня

[ред. | ред. код]
16350 Україна Багрій Ярослав 46 років, с. Кам'янське Берегівського району. 02024-03-2626 березня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоолександрівка Запорізької області. Похорон відбувся 1 квітня 2024 [140].
16351 Україна Головчак Юрій Романович 31.03.1995, 28 років, с. Смереково Ужгородського району. Військовий був навідником гірсько-штурмового відділення військової частини А3029. 02024-03-2626 березня 2024 Загинув 26 березня 2024 року на Бахмутському напрямку в Донецькій області. Похорон відбувся 31 березня 2024 на його 29-тий день народження [141][142]
16352 Україна Терех Олег м. Червоноград. Був стрільцем-помічником гранатометника стрілецького відділення військової частини А4821. 02024-03-2626 березня 2024 Загинув 26 березня під час виконання бойового завдання біля Семенівки на Донеччині [143]
16353

... 16369

Україна 02024-03-2626 березня 2024

27 березня

[ред. | ред. код]
16370 Україна Антонищак Андрій Федорович
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна)
23.06.1969, м. Новий Розділ Львівської області. Навчався у Новороздільському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №3 імені Андрія Гергерта. У 1986-му році вступив до Львівського технікуму механічної обробки деревини (сьогодні – Відокремлений структурний підрозділ «Технологічний фаховий коледж Національного лісотехнічного університету України»). Згодом здобув освіту у Міжрегіональній Академії управління персоналом. Трудову діяльність розпочав у 1991 році, займався приватним підприємництвом, також обіймав керівні посади у комерційний структурах. Був народним депутатом 8-го скликання Верховної Ради України, очолював підкомітет з питань правового забезпечення діяльності митних органів Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. Заснував Громадську організацію «Я – львів’янин». Полковник. Активний учасник Революції Гідності, був сотником 9-ї сотні самооборони Майдану. Згодом добровольцем став на захист Батьківщини, був одним із засновників батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації виконував бойові завдання у складі Національної гвардії України, брав участь у боях за Київ, Сіверодонецьк та інші «гарячі» точки східного напрямку. Протягом останнього періоду боронив державу на території Запорізької області. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, орденом Богдана Хмельницького II-го та III-го ступенів. 02024-03-2727 березня 2024 Помер 27 березня, маючи серйозні проблеми зі здоров’ям, що було підірване війною. У Героя залишилися батьки, дружина, двоє дітей та брат. [144].
16371 Україна Бутрим Юрій Володимирович

(«Батон»)

30.11.1987, м. Полтава. навчався в Терешківській середній школі. По закінченню школи пішов працювати. В 20 років пішов служити в армію. Потім працював на пилорамі та будівництві. Був призваний по мобілізації до лав ЗСУ. Водій 3 штурмового взводу 1 штурмової роти 2 штурмового батальйону в/ч А4638. 02024-03-2727 березня 2024 Загинув біля населеного пункту Орлівка Донецької області. Залишиилися дружина та донька. Похований на Алеї Героїв на Затуринському кладовищі в Полтаві [145].
16372 Україна Мельниченко Роман Михайлович Головний сержант 02024-03-2727 березня 2024
16373 Україна Куданов Олександр Іванович 7 грудня 1983, м. Золотоноша. Отримав свою освіту в Золотоніській санаторній школі-інтернаті. В мирний час він працював на заводі "Златодар" та охоронником у Золотоніському професійному ліцеї, де завжди відзначався відповідальністю та професіоналізмом. Долучився до війська 21 квітня 2022. Він служив в 2-ій роті ЗОШБ 2-го взводу 2 механічного відділення на посаді санітар-стрілець. Солдат. 02024-03-2727 березня 2024 Загинув під час боїв біля населеного пункту Орлівка Донецької області. Похорон відбувся 2 квітня 2024 [146][147]
16374 Україна Жиленко Станіслав Юрійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
1994. У червні 2022 долучився до сил оборони. 02024-03-2727 березня 2024 Загинув в Донецькій області
16375 Україна Захаров Марк

(«Wonder»)

2.06.1998 02024-03-2727 березня 2024 Загинув в Орлівці 27.03.2024
16376 Україна Бойчук Владислав Віталійович

(«Нацист»)

12.08.2002, м. Вінниця. Закінчив ліцей у Гавришівці, коди згодом переїхала його родина. А далі для навчання обрав ДНЗ «Професійно-технічної освіти №1» та здобув фах автослюсаря. Став на захист нашої батьківщини з 18 років з 2021 року. 02024-03-2727 березня 2024 Загинув 27.03.2024 року під час виконання бойового завдання в н.п. Орлівка Донецької області [148].
16377

... 16389

Україна 02024-03-2727 березня 2024

28 березня

[ред. | ред. код]
16390 Україна Пришляк Тарас Васильович 4 листопада 1973, м. Рогатин. Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 2. Після дев’ятого класу продовжив здобувати освіту у Перемишлянському училищі. Служив строковиком у війську. Старший солдат. Брав участь в боях за Ірпінь, Чернігів, Бахмут. Згодом разом з побратимами 3 стрілецького відділення, 3 стрілецького взводу, 2 стрілецької роти, стрілець-санітар. Воював на Авдіївському напрямку. 02024-03-2828 березня 2024 Загинув від авіаційного обстрілу на околицях населеного пункту Терни Краматорського району [149]
16391 Україна Лящук Сергій Олександрович 1994, с. Браженці. Із грудня 2022 долучився до ЗСУ. 02024-03-2828 березня 2024 [150]
16392 Україна Попик (Стрілецький) Андрій Ігорович 10 січня 1990. 02024-03-2828 березня 2024 [151]
16393 Україна Тинянов Сергій 54 роки, м. Щастя, Луганщина. Навчався у Щастинському ліцей №1 імені Костянтина Кутового Щастинської міської територіальної громади, а згодом — у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на геологічному факультеті. Під час повномасштабного російського вторгнення воював у лавах 123 окремого батальйону територіальної оборони 113 окремої бригади територіальної оборони Регіонально управління "Схід" Сил ТрО ЗСУ. Був старшим лейтенантом. Воював на Харківському напрямку 02024-03-2828 березня 2024 [152]
16394 Україна Демків Володимир с. Підгородці Сколівської громади. Був молодшим сержантом, командиром відділення військової частини А4821. 02024-03-2828 березня 2024 Загинув 28 березня 2024 під час виконання бойового завдання біля Семенівки Покровського району Донецької області [143].
16395 Україна Корицький Олексій с. Волиця Рава-Руської громади Львівського району. Був сержантом. 02024-03-2828 березня 2024 Загинув 28 березня 2024 року поблизу села Іванівське Бахмутського району Донецької області. Похорон відбувся 30 квітня [153].
16396 Україна (Петруновська) Войцишин Надія Сергіївна 19 лютого 1998, м. Попасна. В 10 класі переїхала з Попасної Луганської області на початку російсько-української війни у 2014-му році в місто Любомль. Закінчила Любомльський ліцей №2. Навчалася на педагогічному факультеті Рівненського університету, паралельно навчалася також на військовій кафедрі. У 2014-2016 рр. входила до оргкомітету етно-культурного патріотичного фестивалю “Козацька Варта”, який три роки поспіль проходив у м.Бориспіль на території Бориспільського НВК та художньої майстерні “ПЕПСА”. Долучилася до ЗСУ в 2020 році. У 2022 році одружилася з військовим з Тернополя Юрієм Войцишиним. Служила в 44 ОАБр, в артилерійському дивізіоні, на посаді заступника командира з МПЗ. Дослужилася до звання капітана. 02024-03-2828 березня 2024 Загинула на Запоріжжі в районі Тарасівки. Похована на Любомльському кладовищі. [154][155][156]
16397 Україна Білий Олександр («Хардін»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив Криворізький коксохімічний технікум за спеціальністю «Монтаж та обслуговування холодильно-компресорних машин та установ». Працював продавцем-консультантом будівельних матеріалів у ТОВ «Епіцентр». Під час повномасштабної війни чоловік долучився до лав НГУ. Пройшов навчання у Німеччині й потрапив у «Хартію». Воював у складі 13-ї бригади оперативного призначення «Хартія». Був бойовим медиком. 02024-03-2828 березня 2024 Загинув в бою від мінометного обстрілу на території Серебрянського лісництва, що в районі Кремінної на Луганщині. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Кривого Рогу. Залишилися батьки, дружина, дідусь та бабуся [157][158]
16398

... 16409

Україна 02024-03-2828 березня 2024

29 березня

[ред. | ред. код]
16410 Україна Пиріг Ігор Володимирович Молодший сержант 02024-03-2929 березня 2024 Загинув 29 березня 2024 у Сумській області [159]
16411

... 16429

Україна 02024-03-2929 березня 2024

30 березня

[ред. | ред. код]
16430 Україна Микита Віктор 31 рік, с. Ракошино Мукачівського району. Брав участь в АТО, а з початку повномасштабного вторгнення повернувся із закордону та добровільно став до лав ЗСУ 02024-03-3030 березня 2024 Загинув 30 березня 2024 року біля населеного пункту Часів Яр Донецької області [160].
16431 Україна Ленчковський Роман 1984, с. Воронів Городенківської громади. 02024-03-3030 березня 2024 Загинув 30 березня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Терни Краматорського район внаслідок артилерійського обстрілу [161]
16432

... 16449

Україна 02024-03-3030 березня 2024

31 березня

[ред. | ред. код]
16550 Україна Затхей Мар`ян с. Сілець Червоноградської громади. Служив у військовій частині А4674. 02024-03-3131 березня 2024 Загинув 31 березня на Запоріжжі [143]
16551

... 16569

Україна 02024-03-3131 березня 2024

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. На Донеччині загинув сержант Андрій Білоус з Івано-Франківщини.
  2. На Харківщині загинув бойовий медик Назарій Гнатишак з Івано-Франківщини.
  3. Анастасія, Ніколаєва (3 березня 2024). У бою за територіальну цілісність України поліг волинський Герой. Волинь Infa (укр.). Процитовано 3 березня 2024.
  4. На війні загинув мешканець села на Любешівщині. lyubeshiv.rayon.in.ua (укр.). 3 березня 2024. Процитовано 3 березня 2024.
  5. а б в Завтра у Львові попрощаються з трьома захисниками України.
  6. У Кропивницькому провели в останню путь двох воїнів (фото).
  7. а б Завтра Львів попрощається із захисниками Дмитром Цюрком та Миколою Ізьом.
  8. а б 12 березня на Львівщині прощаються із сімома військовими.
  9. 12 квітня на Львівщині поховають трьох військових.
  10. Понад місяць вважали безвісти зниклим. На Івано-Франківщині попрощаються з полеглим 30-річний бійцем Петром Бейсюком.
  11. Євген Хоменко з Полтавської області загинув на війні з РФ.
  12. Виховував двох дітей і самотужки збудував дім: згадаймо захисника з Хмельниччини Євгена Лобоженка, який загинув на фронті.
  13. НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ СЕРГІЙ ГОЛУБЧЕНКО.
  14. На війні загинув 27-річний син київського священика Володимир «Найт» Основенко.
  15. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №401/2024.
  16. Змушені знову повідомити про страшну звістку, що надійшла в нашу громаду.
  17. Разом із родиною пережив окупацію Бучі: Герой з Волині загинув унаслідок вибуху.
  18. На Тернопільщині попрощалися із двома військовослужбовцями.
  19. Михайло Сковородецький.
  20. Олег Кравець.
  21. ПУТИВЛЬСЬКА ГРОМАДА ВОСТАННЄ ПОПРОЩАЛАСЯ З ВОЇНОМ-ЗАХИСНИКОМ. putivlska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 25 липня 2024.
  22. Нова трагедія на Кодимщині: віддав життя за Україну 22-річний Навалішен Павло Русланович.
  23. На Донеччині загинув ультрас сімферопольської Таврії Віталій Нєжинський.
  24. Розвадівська територіальна громада.
  25. а б На Львівщині 14 березня прощаються із чотирма військовослужбовцями.
  26. Унаслідок скиду вибухівки з БПЛА біля Богданівки загинув гранатометник зі Львівщини Володимир Черкалюк.
  27. На Донеччині поліг солдат із Полтавщини Олег Остапчук.
  28. Не вижив після поранення на Донбасі гранатометник Станіслав Князький з Фастова.
  29. На передовій загинув військовий із Володимирського району В'ячеслав Валерійович Адаменко. lokachi.rayon.in.ua (укр.). 8 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  30. Віктор Володимирович Лавренчук.
  31. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №466/2024.
  32. ІВАНЕНКО Руслан Федорович.
  33. а б Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Бучковським, Орестом Костецьким та Олександром Костенком.
  34. Загинули на Донеччині. У Кропивницькому попрощалися з Дмитром Сінченком, Сергієм Кормільченком та Андрієм Васильченком.
  35. На Івано-Франківщині відкрили меморіальну дошку полеглому бійцю Олексію Карпенку.
  36. Навіки 28: на Запоріжжі загинув воїн з Франківщини Олексій Карпенко.
  37. У Франківську відкрили пам'ятні дошки полеглим бійцям Антону Кожушку, Віктору Пилипенку та Віталію Дереху.
  38. а б Меморіальна дошка - символ пам'яті.
  39. ZakonOnline (4 серпня 2022). Указ № 556/2022 від 04.08.2022 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 19 березня 2024.
  40. Указ президента України №255/2024 Про відзначення державними нагородами України. 30 квітня 2024.
  41. Бобровиччина в жалобі: у Харківській області загинув боєць з Чернігівщини.
  42. На війні загинув молодший сержант Купчик Дмитро Володимирович.
  43. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Андрій Андрейко.
  44. Завтра Львів попрощається із захисниками Миколою Оливою і Остапом Зарянським.
  45. В Украине погибли двое бойцов «Грузинского легиона». Эхо Кавказа (рос.). 9 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  46. В Украине погибли двое бойцов «Грузинского легиона». Эхо Кавказа (рос.). 9 березня 2024. Процитовано 9 березня 2024.
  47. Максим Устимчук.
  48. На Донеччині загинув гранатометник механізованого батальйону Ігор Грицун з Лубен.
  49. На Донеччині загинув пілот-винищувач Андрій Ткаченко. censor.net. 10 березня 2024. Процитовано 10 березня 2024.
  50. На фронті загинув самбірський пластун Андрій Ткаченко – майор Повітряних сил ЗСУ. Самбірський Пласт. 10 березня 2024. Процитовано 10 березня 2024.
  51. В Івано-Франківську попрощалися з пілотом-винищувачем Андрієм Ткаченком.
  52. Указ президента України № 201/2023
  53. На Харківщині загинув 22-річний коростенець Дмитро Сіренко.
  54. КОВТУН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ.
  55. «Попереду ще могло би бути ціле життя». На Запоріжжі загинув Герой Юрій Рябий.
  56. Фільов Євген Сергійович.
  57. На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Тарас Шпинта.
  58. Черкаські бійці отримали нагороди від Залужного. 18000. 16 червня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
  59. На Донеччині загинув громадський діяч з Черкас.
  60. Мірошниченко Костянтин Валентинович.
  61. Провели на колінах та з квітами: фоторепортаж з прощання із черкаським громадським діячем Костянтином Мірошниченком ЕКСКЛЮЗИВНО.
  62. а б Львівщина прощається з шістьма загиблими на фронті Героями.
  63. а б До Небесного легіону доєдналося двоє Захисників з Рівненщини.
  64. а б Завтра Львів попрощається з воїнами Євгеном Решетняком, Ігорем Павлівим та Іваном Савкою.
  65. Раїса, Щербан (20 березня 2024). Самчук Олесь Олександрович (01.04.2002-11.03.2024) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
  66. Світлій пам'яті Романа Степаненка, друга "Оттера". 15 березеня 2024.
  67. Світлій пам'яті Романа Степаненка.
  68. В Ужгороді прощатимуться із загиблим захисником Михайлом Козаком.
  69. В Ужгороді вручили орден «За мужність» III ступеня (посмертно) сестрі Козака Михайла Михайловича.
  70. Схилили голови: на Черкащині поховали полеглого захисника.
  71. Завтра Львів попрощається із захисником Андрієм Ковалем.
  72. Олег Беднарчук.
  73. Артем Гомонюк.
  74. На Донеччині загинув військовий з Одещини Валерій Бандрабура — Cуспільне Одеса.
  75. Молодший сержант Сергій Шкурко зазнав смертельних поранень на бойовому завданні.
  76. Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни помер - військовослужбовець Національної Гвардії України, мешканець громади: ЖМАЙ Максим Леонідович (08.12.1977 р. – 13.03.2024 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
  77. Присвоєння звання Героя України (посмертно) молодшому лейтенанту, командиру 2 стрілецької роти 45 окремого стрілецького батальйону Годуну Василеві Анатолійовичу.
  78. У Слов'янську поховали загиблого 20-річного воїна.
  79. На Донеччині загинув 25-річний солдат Іван Люклян з Рівненщини.
  80. Стало відомо про смерть військових з Рівненщини — Юрія Тимощука та Івана Люкляна.
  81. На війні загинув командир Білоцерківського осередку “Центурії” Денис Мовчан - Біла Церква – БЕЗ ТАБУ.
  82. Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни помер – військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: ВОЛЧКОВ Олександр Володимирович (25.06.1993 р. – 14.03.2024 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого.
  83. У Києві створили мурал на честь загиблого військового з Нової Каховки на Херсонщині.
  84. На фронті загинув доброволець з Німеччини.
  85. Canadian commander of volunteer fighter group dies in Ukraine. CTVNews (англ.). 18 березня 2024. Процитовано 21 березня 2024.
  86. Deux Québécois sont morts en Ukraine.
  87. а б На війні загинули військові з Рівненщини — Іван Шадурський, Олександр Кожарко та Олександр Данилюк.
  88. На війні загинули двоє воїнів з Рівненщини – Олександр Кожарко та Олександр Данилюк.
  89. Олег Бугрім.
  90. Вшановуємо пам'ять загиблих захисників України.
  91. Зареєстрували петицію про присвоєння звання Героя України бійцю з Тернопільщини.
  92. Білоус, Світлана (20 березня 2024). У Донецькій області загинув Герой із Чернігівщини. ЧЕline | (ru-RU) . Процитовано 4 серпня 2024.
  93. Єгор Пугач (Egor Pugach) статистика, біографія, фото, відео боїв.
  94. Унаслідок атаки на Одесу загинув командир штурмового полку «Цунамі» Олександр Гостіщев.
  95. Александр Гостищев.
  96. Гаврилюк, Андрій (21 березня 2024). Сьогодні Львівщина прощається із сімома захисниками. Голос Сокальщини - новини Сокаля, Червонограда (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
  97. Наталя, Дуляба (19 березня 2024). На фронті загинув 25-річний шахтар із Червонограда. Львівський портал (укр.). Процитовано 26 березня 2024.
  98. Львівщина сьогодні зустрічає полеглого на війні гірника Вадима Сухорукова. Варта 1 (укр.). 22 березня 2024. Процитовано 26 березня 2024.
  99. Завтра Львів попрощається із захисником Іваном Квіткою.
  100. На війні загинув командир зі Львівщини Роман Принда.
  101. Роман Іванович Принда.
  102. Биковська, Лілія (27 червня 2024). Памʼяті тих, кого вбила Росія: Ільюшин Андрій. Махала (укр.). Процитовано 29 серпня 2024.
  103. "Він не став воїном, він ним народився": на фронті в Україні загинув спецпризначень ГУР із Севастополя Валерій Родіонов. Архів оригіналу за 20 квітня 2024. Процитовано 20 квітня 2024.
  104. а б "Троя" і "Борзий": у Києві попрощалися із воїнами 67-ї ОМБр Анастасією Мар’янчук та Денисом Дайнеком (фото).
  105. Йому тепер назавжди 34: біля Часового Яру загинув начальник медслужби, який рятував поранених захисників. Фото.
  106. Вважалися зниклими безвісти. На війні загинули бійці з Франківщини Андрій Горлатий та Роман Конарський.
  107. На війні загинула молода медикиня Анастасія «Троя» Мар’янчук.
  108. “Тепер йому назавжди 21…”: під час виконання бойового завдання загинув молодий Герой з Харківщини.
  109. Під Авдіївкою загинув білоцерківець Артем Жигадло.
  110. Завтра Львів попрощається із захисниками Олександром Ольховичем, Сергієм Майком та Володимиром Калюпіним.
  111. 61-річний воїн Віталій Лашевич (Грейдер), який брав участь у боях за Київщину, Сєверодонецьк та Бахмут, змушений просити гроші на виживання у підземному переході. ВІДЕО+ФОТОрепортаж Джерело: https://censor.net/ua/p3474656.
  112. Його історія розчулила усю країну: помер захисник "Грейдер", якому українці зібрали 1,5 млн грн.
  113. На Бахмутському напрямку загинув кулеметник з Івано-Франківщини Василь Ляхович.
  114. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Олег Шляхтун.
  115. У Калуші на Франківщині відкрили пам'ятну дошку полеглому бійцю Олегу Шляхтуну — Cуспільне Івано-Франківськ.
  116. На Донеччині загинув Олександр Ведмідь.
  117. Ігор Дутчак.
  118. У Братківцях відкриють анотаційну дошку Герою Тарасу Андрусяку.
  119. Воїни з Кіровоградщини загинули на війні з росією.
  120. У селі Друхів Березнівської громади попрощалися із воїном Русланом Рибачком, який загинув у ДТП.
  121. Півтора місяця вважали зниклим безвісти. На Франківщині попрощаються з полеглим під Бахмутом бійцем Юрієм Беспалком.
  122. Роман Ботнар.
  123. Горе прийшло у рівненські родини: Загинули молоді захисники Роман Машук і Роман Мендалюк.
  124. Щоб переглянути, увійдіть або зареєструйтеся. www.facebook.com (укр.). Процитовано 23 квітня 2024.
  125. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №354/2024.
  126. Указ президента України №164/2023.
  127. Ще одна втрата для Кривого Рогу – на Запоріжжі загинув Микола Оранський.
  128. Під Запоріжжям загинув колишній працівник hromadske Микола Оранський.
  129. На війні загинув оператор Громадського, військовослужбовець Микола Оранський.
  130. На війні загинув колишній співробітник “Громадського”, оператор БПЛА Микола Оранський.
  131. На фронті загинув Микола Оранський, колишній співробітник hromadske.
  132. "Назавжди 24": на війні загинув колишній співробітник hromadske Микола Оранський.
  133. Facebook. www.facebook.com. Процитовано 30 серпня 2024.
  134. Під час участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони країни загинув – військовослужбовець Збройних Сил України, мешканець громади: САФОНОВ Андрій Валерійович (21.12.2004 р. – 22.03.2024 р.) Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблого. Про час та місце прощання і поховання буде повідомлено додатково. Вічна пам’ять Герою!.
  135. Владислав Кулімін.
  136. 26 травня на Львівщині прощаються із військовим Петром Думичем.
  137. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 14 ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
  138. На Донеччині загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Василь Соловчук.
  139. “Готовий був стояти до останнього ворога”: дружина поділилася спогадами про Артема Атаманчука.
  140. На Закарпатті попрощалися із полеглим захисником Ярославом Багрієм.
  141. Поховали на день народження: на Закарпатті попрощалися із полеглим на війні Юрієм Головчаком.
  142. На війні загинув закарпатець Юрій Головчак.
  143. а б в 9 квітня на Львівщині попрощаються із п'ятьма військовими.
  144. Завтра Львів попрощається із захисником Андрієм Антонищаком.
  145. Герої не вмирають!.
  146. В останню путь провели Олександра Куданова (ВІДЕО).
  147. Болюча втрата: на щиті Олександр Куданов.
  148. Захищаючи Україну, в бою загинув 21-річний Владислав, сьогодні Вінниця прощається з воїном.
  149. На Донецькому напрямку загинув доброволець з Івано-Франківщини Тарас Пришляк.
  150. У громадах Хмельниччини попрощалися з Героями російсько-української війни.
  151. У Франківську попрощаються з полеглим бійцем Андрієм Попиком (Стрілецьким).
  152. 8 квітня у Львові прощаються з воїном із Луганщини.
  153. На Львівщині 30 квітня попрощаються із двома військовими.
  154. Мріяла зіграти весілля після перемоги: на Волині попрощалися з 26-річною військовою Надією Войцишин.
  155. На війні загинула захисниця з Любомльської громади Надія Войцишин.
  156. На війні загинула 26-річна військова з Волинської області Надія Войцишин.
  157. [в бою на території Серебрянського лісництва, що в районі Кремінної на Луганщині. Життя захисника обірвав ворожий мінометний обстріл. Олександр Білий]. {{cite web}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  158. На війні поліг криворізький бойовий медик Олександр Білий.
  159. У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗАГИНУВ КОМАНДИР ЗЕНІТНО-КУЛЕМЕТНОГО ВІДДІЛЕННЯ 129-ОЇ БРИГАДИ ІГОР ПИРІГ
  160. Повернувся із закордону, щоб захищати Батьківщину: на війні загинув закарпатець Віктор Микита.
  161. На Донеччині поліг воїн з Івано-Франківщини Роман Ленчовський.