Войцех Жихлінський
| Войцех Жихлінський | |
|---|---|
| пол. Wojciech Żychliński, Wojciech z Żychlina | |
 родовий герб Шеліга | |
| підканцлер коронний | |
| 1464 — 1471 | |
| Монарх | Казимир IV Ягеллончик |
| Попередник | Ян Лютек із Бжезя |
| Наступник | Збіґнєв Олешніцький |
| Помер | 8 листопада 1471[1] |
| Похований | катедра святих Станіслава і Вацлава |
| Відомий як | католицький священник, державний діяч |
| Країна | Королівство Польське |
| Релігія | католицтво |
Войцех з Жихліна, Жихлінський (також Адальберт, Альберт[2][3]) гербу Шеліга (пом. 8 листопада 1471) — польський римо-католицький і державний діяч, секретар королівський (1445–1464), підканцлер коронний (1464–1471).
Походив з великопольської родини середньої шляхти гербу Шеліга[4].
У першій половині XV століття Войцех став власником Жихліна, звідтоді він у документах став називатися «Войцехом з Жихліна»[5].
1441 року Войцех працює у Ґнєзно в офіціальському суді нотаріусом лат. imperiali auctoritate. 1444 року він почав працювати писарем у королівській канцелярії[4], брав участь у битві під Варною, потрапив до турецького полону, проте був звільнений[6].
Докладних відомостей про церковну кар'єру Войцеха з Жихліна немає, проте Каспер Несецький перелічує ряд церковних посад, які він свого часу займав: пробощ ленчицький і каліський, кустош сандомирський, канонік ґнєзненський, познанський, влоцлавський і краківський[6].
З 1445 року став королівським секретарем[4]. Очевидно, 1455 року був відряджений королем до краківської капітули на підтримку обрання єпископом краківським Томаша Стшемпінського[7][6], 1460 року оголосив на засіданні капітули про королівську підтримку обрання на цю ж посаду Яна Ґрущинського[8][9]. У вересні 1457 і 1466 року перебував у складі королівської канцелярії разом із королем Казимиром Ягеллончиком у Бидґощі[10]
Протягом 1464–1471 років був підканцлером коронним[11]. З початком його перебування на цьому уряді стало загальноприйнятим те, що в реляційній формулі можуть бути згадані лише канцлер, підканцлер або секретар[12].
Войцех Жихлінський 26 лютого 1469 року розпочав ревізію документів, що стосувалися Русі, під час присутності короля у Львові. Підканцлер переглядав усі правові акти, що стосувалися землеволодіння. Ревізія охопила Львівську, Перемиську землі та Поділля, хронологічно — документи від часів Казимира Великого до сучасних документів Казимира Ягеллончика, виданих за власною реляцією Войцеха. Останній не завершив ревізію через смерть[13]. Його підпис і реляція стоять, зокрема, на королівському привілеї про надання м. Бібрці маґдебурзького права від 19 травня 1469 року[14].
Помер 8 листопада 1471 року[11], похований, очевидно, у Вавельській катедрі[15].
- ↑ Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 107. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
- ↑ Żychlin [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIV, s. 876. Interdyscyplinarne Centrum Modelowania Matematycznego i Komputerowego UW.
- ↑ Codex diplomaticus Poloniae: quo continentur privilegia regum Poloniae, Magnorum Ducum Litwaniae bullae pontificum nec non jura a privatis data illustrandis domesticis rebus gestis inservitura adhuc nusquam typis exarata. Studio et opera Leon Rzyszczewski et olim Antoni Muczkowski, T. 3, Varsaviae, 1858, s. 446.
- ↑ а б в Karol Górski, Wojciech z Żychlina, Wielkopolanin w kancelarii królewskiej [w:] Sprawozdanie Poznańskie, Tow. Przyjaciół Nauk, nr. 1 i 2, 1930, s. 1.
- ↑ Uchwała Nr XXVIII/138/17 z dnia 25 stycznia 2017 r. [w:] Dziennik Urzędowy Województwa Łódzkiego, s. 29.[1]
- ↑ а б в Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza, T. 10, Lipsk 1842, s. 197—198
- ↑ Bernhard Wapowski z Rachtamowic, Dzieje Korony Polskiej i Wielkiego Ksiestwa Litewskiego od roku 1380 do 1535, Wilno, 1848, Том 3, s. 272.
- ↑ Bernhard Wapowski z Rachtamowic, Dzieje Korony Polskiej i Wielkiego Ksiestwa Litewskiego od roku 1380 do 1535, Wilno, 1848, Том 3, s. 408.
- ↑ Karol Górski, Wojciech z Żychlina, Wielkopolanin w kancelarii królewskiej [w:] Sprawozdanie Poznańskie, Tow. Przyjaciół Nauk, nr. 1 i 2, 1930, s. 2.
- ↑ Zbigniew Zyglewski, Monarcha w ziemi Bydgoskiej i Nakielskiej w XIV—XV wieku [w:] Prace komisji historii Bydgoskiego Towarzystwa naukowego, T. XVII: Związki Kujaw i Pomorza na przestrzeni wieków, ss. 137, 143.
- ↑ а б Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 107.
- ↑ Stanisław Kętrzyęński, Formuła «ad relacionem» w kancelaryi polskiej. (1393—1492) [w:] Pzegliąd Historyczny 18/1, 1914, s. 45.
- ↑ Karol Górski, Wojciech z Żychlina, Wielkopolanin w kancelarii królewskiej [w:] Sprawozdanie Poznańskie, Tow. Przyjaciół Nauk, nr. 1 i 2, 1930, ss. 3-4.
- ↑ Codex diplomaticus Poloniae: quo continentur privilegia regum Poloniae, Magnorum Ducum Litwaniae bullae pontificum nec non jura a privatis data illustrandis domesticis rebus gestis inservitura adhuc nusquam typis exarata. Studio et opera Leon Rzyszczewski et Antoni Muczkowski, T. 1, Varsaviae, 1847, ss. 339—341.
- ↑ Karol Górski, Wojciech z Żychlina, Wielkopolanin w kancelarii królewskiej [w:] Sprawozdanie Poznańskie, Tow. Przyjaciół Nauk, nr. 1 i 2, 1930, s. 4.
