Координати: 46°20′33″ пн. ш. 30°33′55″ сх. д. / 46.34250° пн. ш. 30.56528° сх. д. / 46.34250; 30.56528
Очікує на перевірку

Великодолинське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Великодолинське
Герб Великодолинського Прапор Великодолинського
Центральна вулиця селища Великодолинського
Центральна вулиця селища Великодолинського
Центральна вулиця селища Великодолинського
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район Одеський район
Тер. громада Великодолинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51100070010049456
Основні дані
Засновано 1804 (220 років)
Колишня назва Аккаржа, Грос-Лібенталь (Гросслібенталь), Велика Аккаржа
Статус із 26 січня 2024 року
Площа 11,1 км²
Населення ▲ 14 012 (01.01.2022)[1]
Густота 1236,8 осіб/км²;
Поштовий індекс 67832
Телефонний код +380 4851
Географічні координати 46°20′33″ пн. ш. 30°33′55″ сх. д. / 46.34250° пн. ш. 30.56528° сх. д. / 46.34250; 30.56528
Висота над рівнем моря 19 м
Водойма р. Аккаржанка


Відстань
Найближча залізнична станція: Аккаржа
До станції: 1,8 км
До райцентру:
 - автошляхами: 15,4 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 22,9 км
Селищна влада
Адреса 67832, Одеська область, Одеський район, с-ще Великодолинське, вул. Соборна, 1-А
Голова селищної ради Граб Володимир Олександрович
Вебсторінка Великодолинська селищна рада.
Карта
Великодолинське. Карта розташування: Україна
Великодолинське
Великодолинське
Великодолинське. Карта розташування: Одеська область
Великодолинське
Великодолинське
Мапа

Великодолинське у Вікісховищі

Великодоли́нське — селище в Україні, адміністративний центр Великодолинської селищної громади Одеського району Одеської області. Історична назва села — Аккаржа[2], після приєднання регіону до Російської імперії у 1791 році та виселення корінного населення було заселене німецькими колоністами та у 1802 перейменоване в Ґрос-Лібенталь нім. Großliebenthal  — «Велика долина кохання», з 1918 по 1 лютого 1945 року відоме під назвою Велика Аккаржа (статус селища міського типу отримало рішенням виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 року), згодом — отримало сучасну назву[3].

Історичні відомості

[ред. | ред. код]

1881 року біля колонії впав великий метеорит, що одержав назву завдяки колонії [4].

Станом на 1886 рік у німецькій колонії Ґрос-Лібенталь, центрі Ґрос-Лібентальської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 3869 осіб, налічувалося 263 домогосподарства, існували кірха, 2 школи, поштова станція, паровий млин, 6 лавок та 4 винних погреби, відбувався щорічний ярмарок 1 травня[5].

1869 року колоністи збудували школу. Це був красивий двоповерховий будинок з великим спортзалом, центральним паровим опалення і крім того було дві просторі квартири для вчителів.

1901 року відбулося відкриття районної лікарні на 95 ліжок.

1905 року відкрита школа для дівчат, першою директоркою якої була Емма Акерман, яка до початку 1930-х років викладала німецьку мову та літературу в центральній школі.

У травні 1919 року на колонію розповсюдилося антибільшовицьке Григор'ївське повстання. Два місяці пізніше Грос-Лібенталь став осередком іншого антибільшовицького Аккаржанського повстання, спровокованого продрозкладкою і примусовою мобілізацією в Червону армію[6].

17 липня 2020 року, в ході децентралізації, утворена Великодолинська селищна громада.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, селище міського типу Великодолинське набуло статусу селища[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Овідіопольського району, селище увійшло до складу новоутвореного Одеського району[8].

Політика

[ред. | ред. код]
Парламентські вибори (2019):

На позачергових парламентських виборах 2019 року в селищі функціонували 5 окремих виборчих дільниць № 510673–510677.

Результати голосування:

Зареєстровано 10025 виборців, явка 44,31 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 56,83 %, за «Опозиційну платформу — За життя» — 20,35%, за Партію Шарія — 4,77 %[9]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Сергій Колебошин (Слуга народу) — 45,34 %, за Василя Гуляєва (самовисування) — 31,34 %, за Сергія Боба (Опозиційна платформа — За життя) — 7,58 %[10].

Населення

[ред. | ред. код]

Станом на січень 1989 року чисельність населення становила 10 012 осіб.

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1886 3869 —
1989 10 012 +158.8%
2001 11 607 +15.9%
2013 13 330 +14.8%
2022 14 012 +5.1%

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:

Мова Кількість Відсоток
українська 5980 51.51 %
російська 5359 46.16 %
болгарська 60 0.52 %
румунська 49 0.42 %
вірменська 39 0.34 %
ромська 31 0.27 %
білоруська 25 0.22 %
гагаузька 17 0.15 %
німецька 6 0.05 %
польська 2 0.02 %
інші/не вказали 42 0.34 %
Всього: 11610 100 %

Символіка

[ред. | ред. код]

Герб та прапор смт Великодолинське затверджено Рішенням селищної ради від 4 вересня 2008 року № 715-В

Герб має золотий щит. На золотому полі синє виноградне гроно з двома зеленими листками. Щиток: Герб баварський, змішаної тинктури з срібними і синіми ромбами. На ромбах золота птаха Фенікс.

Відомі особи

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  2. ↑ Карта географическая изображающая область Озу или Едизань иначе называемую Очаковскою Землею и присоединенную ныне к российскому государству в силу заключенного в Яссах в декабре 1791 года мирного договора к книге «Наследие Ф. П. Де-Волана» (російська мова) . 1791. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
  3. ↑ Bevölkerungszahlen World Gazetteer auf bevoelkerungsstatistik.de.
  4. ↑ Одесса incognita: Немецкие поселения.
  5. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  6. ↑ Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С. 204
  7. ↑ Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  10. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 140, Одеська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  11. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]


Одеська область Це незавершена стаття з географії Одеської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Великодолинське&oldid=43865098