Бугай водяний
| Бугай водяний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Botaurus stellaris (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал Botaurus stellaris: гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Ardea stellaris Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Буга́й водяний[1] (Botaurus stellaris) — птах родини чаплевих (Ardeidae). Інколи терміном «бугай» позначають всіх представників родів Botaurus і Ixobrychus. У викопному стані вид відомий з плейстоцену. Перебуває під охороною Бернської конвенції та ряду інших природоохоронних документів[2].
Маса тіла 1,0-2,0 кг, довжина тіла 70-80 см, розмах крил 125—135 см. Забарвлення є типово захисним. У дорослого птаха оперення вохристо-жовте, з численними чорно бурими рисками і смугами; тім'я чорно-буре; «вуса» темно-бурі; дзьоб жовтуватий; ноги зеленкуваті; райдужна оболонка ока жовтогаряча. Молодий птах світліший; верхня частина голови і «вуса» бурі.[3] Для кращого маскування птах підіймає дзьоб до верху і таким чином його забарвлення зливається з фоном (осокою, високою травою).
Поширений в Європі, Азії, Африці. В Україні гніздовий перелітний птах, окремі особини зимують.
До України прилітає в березні — квітні, відлітає в жовтні — листопаді; частина птахів зимує в пониззях Дунаю і Дністра. Інколи «бухкання» чути ще навіть коли на воді тримається лід.
Гніздяться бугаї в плавнях, на болотах, у заростях очерету, де весною і на початку літа чути своєрідне «бухкання» самців, схоже на рев бика. Бовкання утворюється при стисканні повітря у волі птаха. Це бухкання є шлюбним покликом для самки, а також територіальною ознакою.
Кладку з 3—5 яєць насиджують 21—23 дні.
Живляться жабами, пуголовками, дрібною рибою, комахами.
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид»[4]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду, що потребує запровадження охоронних заходів. Тому, бугай водяний занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: вид підлягає особливій охороні) та Резолюції 6 (види, що потребують спеціальних заходів збереження їхніх оселищ) цієї ж конвенції[2]. Крім того, вид охороняється Боннською конвенцією (Додаток ІІ. Види, стан яких є несприятливим), а також Директивою Європейського Союзу 2009/147/ЄС «Про захист диких птахів» (Додаток І. Види і підвиди, що знаходяться під загрозою вимирання, які є вразливими, рідкісними або специфічними з екологічної точки зору)[5]. На регіональному рівні в Україні бугай водяний занесений до Червоних книг/списків тварин Закарпатської, Луганської, Сумської та Харківської областей[2].
-
Бугай у польоті -
-
Герб с. Велика Бугаївка (Київська область) із зображенням бугая -
яйце Botaurus stellaris - Тулузький музей
- Бугайчик
- 8589 Стелларіс — астероїд, названий на честь цього виду птахів[6].
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 29)
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.
- ↑ Бугай водяний у Червоному списку МСОП
- ↑ Директива ЄС про захист диких птахів
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Назаренко Л. Ф. Бугай // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. — Т. 2. — С. 50.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
