Координати: 47°07′50″ пн. ш. 37°33′50″ сх. д. / 47.130555555556° пн. ш. 37.563888888889° сх. д. / 47.130555555556; 37.563888888889
Очікує на перевірку

Битва за Маріуполь (2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Бої за Маріуполь (2022))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Див. також: Масові вбивства в Маріуполі
Битва за Маріуполь
Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Мапа бойових дій (16 травня 2022)
Мапа бойових дій (16 травня 2022)
Мапа бойових дій (16 травня 2022)
47°07′50″ пн. ш. 37°33′50″ сх. д. / 47.130555555556° пн. ш. 37.563888888889° сх. д. / 47.130555555556; 37.563888888889
Дата: 24 лютого 2022 — 20 травня 2022
Місце: Україна Україна, Маріуполь, Донецька область
Результат: Після 86 днів оборони міста українськими військами, за наказом вищого військового керівництва України, оборону міста було припинено, бійці вийшли з території заводу, та пішли у полон за наказом «про збереження здоров'я, та життя війсковослужбовців», місто потрапило під повну окупацію з боку РФ.
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Командувачі
Шойгу Сергій Кужугетович

Золотов Віктор Васильович
Дворников Олександр Володимирович[1]
Мізинцев Михайло Євгенович[2]
Мордвічев Андрій Миколайович[3]
Мітяєв Олег Юрійович†[4]
Палій Андрій Миколайович†[3]
Суховецький Андрій Олександрович†[5]
Фролов Володимир Петрович†[6]
Букаткін Володимир Сергійович†[7]
Максимчук Віктор Олександрович†[8]
Делімханов Адам Султанович[9]
Геремєєв Руслан Абдулсаїдович[10]
Чалаєв Замід Алієвич[11]
Шаров Олексій Миколайович†[12]
Бобров Олександр Юрійович†[13]
Кунаков Андрій Вікторович†[14]
Коваленко Володимир Борисович†[15]
Стаценко Олексій Валерійович†[16][17]
Петрасов Роман Арсенович†[18]
Гордієнко Тарас Іванович†[19]
Курилкін Тимур Вікторович[20]
Дикий Олексій Олександрович[21][22]
Ходаковський Олександр Сергійович[23]
Семенов Олександр Олександрович[24]

 Москальов Едуард Михайлович

Прокопенко Денис Геннадійович Полон[25]
Кротевич Богдан Олександрович Полон

Паламар Святослав Ярославович Полон[26]

Надточій Микита Дмитрович[27]
Грицаєнко Віталій Миколайович  †[28]
Кагал Максим Володимирович  †[29]
Тато Бігвава  †[30]
Шлега Денис Олексійович Полон[31]
Бусигін Єгор Вікторович Полон
Грідчин Максим Валерійович  †[32][33]
Волинський Сергій Ярославович Полон[34]
Баранюк Володимир Анатолійович Полон[35]
Кормянков Дмитро Олександрович Полон[35]
Апухтін Дмитро Олександрович  †[36]
Рой Юрій Вікторович  †[37][38]
Іванов Ігор В'ячеславович
Падитель Валерій Борисович Полон[39]
Дашко Ігор Тарасович †[40]
Пахолівецький Владислав Генріхович †[41]
Стеблін Дмитро Георгійович Полон[42]
Макаров Валерій Володимирович[42]
Муслім Чеберлоєвський
Ніконов Микола Артурович †[42]
Плотников Олександр Юрійович Полон
Грудзевич Олег Петрович[43]
Кравцов Олександр Олександрович Полон[42]
Вершинін Михайло Олександрович Полон[44]

Військові формування
 Збройні сили РФ ЗСУ Збройні сили

 Національна гвардія

 Національна поліція[117]

 СБУ[42]
 Прикордонна служба

Добровольчі формування

Військові сили
≈14 000-20 000[121] ≈4 000-4 500[122]
  • 1400 бійців «Азову»[123]
Втрати
Військові втрати
~6000 убитими, ~100 знищених одиниць техніки, з них 78 танків (за даними полку «Азов»).
 Військові втрати
≈1 000[122]

Втрати серед мирного населення
20-22 тис. (опізнаних), де факто ≈ 100 тис. загиблих цивільних[124]

Битва за Маріуполь (також облога Маріуполя, оборона Маріуполя) почалася після повномасштабного російського вторгнення в Україну і тривала з 24 лютого по 20 травня 2022 року.

Загалом оборона міста-героя тривала 86 днів, 82 з яких у повному оточенні.

Політики-колаборанти (у тому числі депутати від ОПЗЖ) допомагали загарбникам створити в місті гуманітарну катастрофу. З перших днів навали окупанти прицільним вогнем знищували об'єкти життєзабезпечення міста. Зокрема, комунальні підприємства та техніку, склади з продовольством та медикаментами, вежі мобільних операторів та лінії електропередачі, помпові станції та магістральний водопровід із резервного водосховища. Спалили всі міські автобуси, підготовлені для евакуації населення. Багато цивільних мешканців опинилися в оточенні, без змоги вибратися з міста.

Місце зборів надзвичайного штабу міських служб досить швидко дискредитувалося і також зазнавало обстрілів[125].

Протягом 16—20 травня 2022 року оборонці міста вийшли з укриття на «Азовсталі». За словами Президента України Володимира Зеленського, до перемовин щодо виведення українських бійців з «Азовсталі» залучалися лідери Франції, Туреччини, Ізраїлю і Швейцарії, а також Генеральний секретар ООН. Після виведення українських військових, згідно з домовленостями, вони очікуватимуть на обмін[126]. Українська влада назвала цю операцію евакуацією; Росія заявляє, що захисники здалися в полон[127].

Перебіг подій

[ред. | ред. код]

Лютий

[ред. | ред. код]

24 лютого

[ред. | ред. код]

З 02:00 в місті пролунали перші вибухи.

О 09:00 ранку, під час авіаційного обстрілу позиції 301 ЗРП загинув Ясковець Олег Олександрович.

25 лютого

[ред. | ред. код]

У Маріуполі тривали бойові дії за усіма напрямками[128].

25 лютого у місті загинув солдат ЗСУ Захаров Павло Миколайович.

27 лютого

[ред. | ред. код]

Вночі та вранці з Донецька у напрямку Маріуполя рухались танки армії РФ. 10-й штурмовій бригаді та 36-й бригаді морської піхоти за підтримки полку «Азов» вдалось знищити їх. Захисники взяли 6 полонених[129]. Під вечір було знешкоджено російську ДРГ, яка намагалася атакувати автобуси з людьми[130]. 28 лютого збито російський військовий літак[131].

28 лютого

[ред. | ред. код]

Поблизу Маріуполя загинув заступник командувача 41-ї загальновійськової армії генерал-майор Суховецький Андрій Олександрович[132], який брав участь у Російсько-грузинській війні, анексії Криму та інтервенції Росії в Сирію[133]. Це перший генерал, чию смерть офіційно визнала російська влада[134].

Березень

[ред. | ред. код]

1 березня

[ред. | ред. код]

Місто перебувало під шквалом ударів російської реактивної артилерії, було поранено 21 особу[135]. Станом на 13:00, Маріуполь лишався однією з найгарячіших точок України. Після 16:00 Маріуполь знаходився під шквалом російської реактивної артилерії. Окупанти завдавали ударів по всіх районах міста, включно з об'єктами критичної та комунальної інфраструктури.

Противник здійснив чергову спробу прориву оборони Маріуполя — з боку села Калинового висунулось 9 танків та близько роти живої сили ворога. У бій вступив підрозділ «Азову» під керівництвом старшого лейтенанта Віталія Грицаєнка. У результаті вправних дій захисників, ворожу колону було повністю розбито[136].

2 березня

[ред. | ред. код]

Бої навколо Маріуполя тривали, місто залишалося під контролем України. За даними голови Донецької ОДА Павла Кириленка, вороже кільце навколо міста розширилося[137].

3 березня

[ред. | ред. код]

Війська РФ обстріляли ТЦ «Епіцентр», 22-й та 17-й мікрорайони та станцію переливання крові[138], обстріли тривали цілий день, ситуація у місті лишалася напруженою[139].

4 березня

[ред. | ред. код]

Обстріли міста російськими окупантами продовжилися, ситуація в місті стала критичною. В місті не було світла, води, опалення, зв'язку та продуктів. Комунальні служби не могли полагодити лінії водо- та електропостачання через постійні російські обстріли. Мер міста Вадим Бойченко пояснив, що станом на вечір, 300 жителів міста було поранено[140]. Внаслідок обстрілу військами Російської Федерації було вбито 18-місячну дитину чоловічої статі[141].

6 березня

[ред. | ред. код]

Українські військові здійснили контратаку на Маріупольському напрямку; знищено 3 ворожих танки, 4 БМП, 2 «Тигри» і близько 30 окупантів; 2 потрапили в полон[142].

8 березня

[ред. | ред. код]

Ситуація в місті лишалася критичною, було відсутнє світло, вода, опалення, зв'язок та продукти. Комунальні служби не мали можливості полагодити лінії водо- та електропостачання через обстріли російських окупантів. ЗСУ продовжували захищати місто[143].

9 березня

[ред. | ред. код]
Наслідки обстрілу лікарні та пологового будинку

Окупанти авіаударом знищили пологовий будинок та лікарню у центрі міста (дитяче і терапевтичне відділення)[144][145].

10 березня

[ред. | ред. код]

В боях морські піхотинці знищили 4 танки і 1 БМП; бійці «Азову» знищили та пошкодили 11 одиниць броньованої техніки.[146].

13 березня

[ред. | ред. код]
Бійці полку «Азов» спостерігають за підбитим ворожим танком

В боях за місто було знищено 4 танки окупантів, 2 БТР та піхоту, в полон взято 12 окупантів[147]. За 24 години щонайменше 22 бомбардування мирного міста. Скинуто вже приблизно 100 авіабомб на Маріуполь[148].

14 березня

[ред. | ред. код]

Бійцю 23 загону морської охорони вдалося підбити російський літак Су-25.

Росіянам вдалося прорватися в Маріуполь з боку Виноградного на сході міста, а північніше — захопити церкву Архистратига Михайла та розташовану поруч автошколу.

Розпочалась евакуація цивільного населення: колона з близько 160 приватних автівок виїхала з міста.[149].

15 березня

[ред. | ред. код]

Близько 3600 цивільних автомобілів змогли виїхати з Маріуполя через Бердянськ і Токмак на Запоріжжя[150][151].

Під час бою підрозділ «Азову» під керівництвом старшого лейтенанта Віталія Грицаєнка знищив три БТР-8, чотири бронемашини «Тигр», одну бронемашину «Рись» та три десятки російських солдатів.[136]

В околицях Маріуполя загинув командувач 150-ї мотострілецької дивізії генерал-майор Мітяєв Олег Юрійович[152][153][154]

16 березня

[ред. | ред. код]
Зруйнований Драматичний театр

Росіяни завдали авіаудар по Маріупольському театру, який використовувався як бомбосховище.  До 18 березня було врятовано близько 130 тих, хто вижив.[155], проте загальна кількість людей які могли знаходитися в підвалі під час обстрілів могла сягати від 500[156] до 1200 осіб[157]. Також росіяни зруйнували будівлю басейну «Нептун», де перебували цивільні[158].

17 березня

[ред. | ред. код]

За повідомленням територіальної оборони Маріуполя українські військові контролюють лише половину міста, натомість окупанти контролюють 17-23-й мікрорайони, Лівобережжя, частину Маріуполя вздовж проспекту Будівельників до магазину «1000 дрібниць»[159]. За попередньою оцінкою, близько 80 % житлового фонду міста зруйновано, з них майже 30 % не підлягає відновленню.

19 березня

[ред. | ред. код]

У ніч на 19 березня 2022 року група військовослужбовців «Азову», до складу якої входив старший лейтенант Віталій Грицаєнко, здійснила успішний рейд у тил противника. В результаті було виявлено та знищено ворожий командний пункт, підірвано один тиловий склад та один склад з боєприпасами. Також воїни знищили 1 танк, 2 БТР та близько взводу живої сили ворога, переважно офіцерів. Під час цього бою від осколкового ураження загинув Віталій Грицаєнко.[136]

Захисники Маріуполя збили російський літак. Маріуполь оточений великими силами ворога, а небо над ним повністю контролюється окупантами, які безперервно бомбардують місто[160].

«Російська окупаційна влада здійснює геноцид українського народу! Саме зараз у захоплених ними Мангуші та Мелекіному помирають від голоду тисячі маріупольців, яким вдалося втекти від російських авіабомб. Це злочин проти людяності», — заявив Кириленко[161].

Поблизу Маріуполя загинув заступник командувача Чорноморського флоту РФ з військово-політичної роботи капітан 1 рангу Палій Андрій Миколайович, який брав участь у Російсько-грузинській війні та інтервенції Росії в Сирію

21 березня

[ред. | ред. код]

Здійснено перший успішний рейс двома гвинтокрилами Мі-8 до «Азовсталі» та у зворотньому напрямку, до підконтрольної Україні території (пілот одного з них — Олексій Гребенщиков, штурман — Ігор Харченко). До захисників Маріуполя було доставлено провізію та вивезено до м. Дніпра 9 поранених (згодом стало відомо, що серед них був Микита Надточій)[162][163].

22 березня

[ред. | ред. код]

В битві за Маріуполь загинув командир 810-ї окремої гвардійської бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ полковник Шаров Олексій Миколайович[164].

23 березня

[ред. | ред. код]

Українські військові збили російський літак над Маріуполем[165]. Зокрема, командир полку «Азов» повідомив про те, що в Маріуполі кількість жертв серед цивільного населення збільшується щодня, і зараз становить близько трьох тисяч людей[166].

24 березня

[ред. | ред. код]

В обложеному російськими окупантами місті люди вмирають з голоду. Усі спроби організувати гуманітарну операцію із порятунку мешканців міста блокуються російською стороною. Для окупантів не важливі люди та їх долі, а лише пропагандистська картинка з примусовим вивозом населення на територію Росії[167].

16 березня, за повідомленням міської ради, близько 300 людей загинули внаслідок авіаудару по Маріупольському драматичному театру. Ці цифри підтверджуються очевидцями, які перебували там[168].

25 березня

[ред. | ред. код]

Бійцями полку «Азов» було знищено в Маріуполі в ніч проти 25 березня п'ять вантажних автомобілів і дві бойові машини десанту ворога. Ще одну БМД окупантів пошкоджено[169].

Два гелікоптери успішно здійснили другий політ до Азовсталі та у зворотному напрямку. Серед евакуйованих поранених був Богдан Цимбал[170].

27 березня

[ред. | ред. код]

Два гелікоптери успішно здійснили політ до Азовсталі та у зворотному напрямку[171]. Серед військовослужбовців, які прилетіли на Азовсталь, був Олександр Гряник[172].

29 березня

[ред. | ред. код]

Здійснено рейс гелікоптерами до Азовсталі на підтримку захисників Маріуполя[173].

30 березня

[ред. | ред. код]

В Маріуполі окупанти продовжують вести штурмові дії. Бійці полку «Азов» знищили 3 танки та понад 64 одиниці ворожої піхоти, серед яких спецпідрозділи ГРУ РФ[174].

31 березня

[ред. | ред. код]

Здійснено рейс на підтримку захисників Маріуполя, в якому брали участь чотири вертольоти Мі-8 та один Мі-24[175]. Під час евакуації поранених з Азовсталі окупантами було збито гелікоптер Мі-8. Загинули пілоти 16 ОБрАА Юрій Тимусь, Денис Бадіка, Іван Ваховський та поранені військовослужбовці, які були на борту.[176]

Квітень

[ред. | ред. код]

2 квітня

[ред. | ред. код]

Протягом доби бійці полку Азов знищили по два танки, БМД та БМП, а також російську піхоту. Частину росіян взято в полон[177].

3 квітня

[ред. | ред. код]

Група українських воїнів потрапила в оточення. На їхню підтримку з «Азовсталі» виїхала бронемашина. Оцінивши обстановку, екіпаж вирішив спрямувати бронемашину в бік ворога, відвертаючи увагу на себе та відкриваючи шлях для виходу з оточення побратимів. Це дозволило воїнам вийти з оточення. Однак машина потрапила під вогневе ураження ворога, на місці загинув боєць «Адамс» (Олександр Дерев'янко).[178][179].

5 квітня

[ред. | ред. код]

Двома гелікоптерами успішно здійснено доставку вантажів захисникам Маріуполя. Один гелікоптер успішно повернувся; другий, із пораненими на борту (командр екіпажу — майор Борис Горошко, у складі екіпажу — капітан Богдан Чичура і старший лейтенант Вячеслав Сіндій), не долетів до лінії зіткнення сім кілометрів. Імовірно, гелікоптер збили, офіційно — вони зникли безвісти. На допомогу другому екіпажу вилетів рятувальний борт. Його росіяни теж збили. Пілот — полковник В'ячеслав Вороний загинув, а борттехнік Дмитро Бурлаков і стрілець Іван Гавриленко вижили та потрапили в полон. Це був останній політ українських гелікоптерів до Маріуполя[175].

Загалом, за словами Андрія Білецького, під егідою ГУР Міноборони з кінця березня було 5 успішних спроб доставки гелікоптерами підкріплення, озброєння, ліків та іншого найнеобхіднішого захисникам заблокованого Маріуполя. Зокрема, для посилення оборони міста було переправлено 72 бійці «Азова», а також 5 цивільних медиків. Евакуйовано 64 поранених. Доставлено 30 тонн вантажу захисникам блокадного міста. З 15 вертольотів, які брали участь в операціях, троє було збито.[180]. Згодом чотирьох пілотів за цю військову операцію було удостоєно званням «Героя України». Це капітан Ігор Харченко, майор Олексій Гребенщиков, підполковник Олександр Шемет капітан Олександр Ляшенко, які здійснили перевезення боєприпасів, висадку розвідувальної групи та евакуацію поранених за маршрутом Маріуполь — Дніпро.[181]

7 квітня

[ред. | ред. код]

За даними міськради Маріуполя, зруйновано 90 % інфраструктури: 2340 житлових будинків, 61.200 приватних будинків, 7 лікарень, 4 поліклініки, 57 шкіл, 7 вищих навчальних закладів, 70 дитячих садків, 3 пологові будинки[182].

Уповноважена ВРУ з прав людини Людмила Денісова заявила, що у захопленій частині Маріуполя росіяни почали примусову мобілізацію чоловіків[183].

11 квітня

[ред. | ред. код]

Станом на цей день, росіяни депортували 33 тис. місцевих жителів з міста. Їх вивезли до Росії та тимчасово окупованих територій Донецької області[184]. Росіяни захопили у полон моряків ліберійського вантажного судна[185].

Бойова група 36-ї окремої бригади морської піхоти на чолі з командиром полковником Володимиром Баранюком колоною техніки пішла на прорив з блокадного Маріуполя у північному напрямку, щоб перейти лінію фронту та з'єднатися з основними силами ЗС України. Унаслідок вогневого ураження колона розсіялася, українські військові продовжували вихід у пішому порядку. Частина з них загинула, частина потрапили в оточення та в полон.[186] Згодом офіцер розвідки управління полку «Азов» Ілля Самойленко піддав такі дії нищівній критиці, назвавши їх втечею. За словами Дениса Прокопенка, дії командира 36-ї бригади морської піхоти призвели до втрати оборони на заводі «Ілліча»; якби Баранюк не вирішив піти на прорив, українські військові могли б ще довго тримати оборону на правому березі Маріуполя.[187].

Вночі з території заводу «Азовмаш» здійснила прорив група танкового батальйону 17 ОТБр під керівництвом Олега Грудзевича. На двох танках та бронетранспортері із оточення вийшло 16 воїнів (14 бійців з 17 ОТБр та 2 морпіхи), які через 10 днів дістались позицій ЗСУ.[43]

Полк «Азов» повідомив про хімічну атаку в районі заводу «Азовсталь», ввечері з російського БПЛА було розпилено отруйну речовину невідомого походження. Троє захисників із підрозділу отримали ознаки хімічного отруєння[188][189]. Міністерство оборони України припускає, що росіяни могли використати фосфорні бомби[190].

12 квітня

[ред. | ред. код]

Підрозділ 36-ї бригади морської піхоти вийшов з оточення ворога та з'єднався з полком «Азов»[191]. Блінкен заявив, що США поки не можуть підтвердити застосування Росією хімічної зброї[192]. У місті росіяни захопили в полон екіпаж судна «Blue Star-1» під прапором Ліберії. На борту перебували 18 українських моряків[193]. За даними очільника Донецької ОВА Павла Кириленка, в оточеному Маріуполі через дії російських окупантів загинуло до 22 тис. людей[194].

21 квітня

[ред. | ред. код]

В тимчасово окупованому російськими військовими селі Мангуш за 20 км до Маріуполя на супутникових знімках було виявлено братську могилу довжиною щонайменше 300 м[195]. Путін наказав своїм військам скасувати штурм Азовсталі[196], та незважаючи на це, бомбардування заводу продовжилися, йшли бої в районі трамвайного депо, яке знаходиться на значній відстані від комбінату[197].

24 квітня

[ред. | ред. код]

На опублікованих супутникових знімках передмістя Маріуполя було виявлено третє масове поховання[198].

26 квітня

[ред. | ред. код]

Окупаційні війська РФ продовжують обстріли заводу «Азовсталь», в якому ховаються бійці полку «Азов» і сотні мирних мешканців, установкою розмінування УР-77 «Метеорит». Розграбовано архівні та культурні фонди маріупольських музеїв. Гуманітарна ситуація залишається важкою, не вистачає продуктів харчування, води, медикаментів.

Травень

[ред. | ред. код]

3 травня

[ред. | ред. код]

Початок штурму заводу «Азовсталь». Перед штурмом російська авіація бомбила комбінат[199].

4 травня

[ред. | ред. код]

Командир полку «Азов» Прокопенко повідомив, що російським військовим вдалося прорватися на територію «Азовсталі».

Слава Україні!

Маріупольський гарнізон вже 70-й день сам на сам протистоїть переважаючим силам противника. З 25 квітня ми тримаємо кругову оборону на заводі «Азовсталь». Вже другий день як противник прорвався на територію заводу. Йдуть важкі кровопролитні бої.

Я пишаюся своїми солдатами, які прикладають надлюдські зусилля, щоб стримувати натиск противника! Я дякую всьому світу за колосальну підтримку гарнізону Маріуполь! Наші солдати на це заслуговують. Ситуація вкрай складна, але не дивлячись ні на що, ми продовжуємо виконувати наказ тримати оборону!

— Денис Прокопенко, 4 травня 2022, [200]

8 травня

[ред. | ред. код]

Заступник командиру полку «Азов» Святослав Паламар та офіцер управління розвідки Ілля Самойленко дали брифінг з заводу «Азовсталь» про поточну військову операцію, деякі результати військових дій в Маріуполі та можливі перспективи захисників.[201].

11 травня

[ред. | ред. код]

Стало відомо, що коли російські терористи проводили «фільтрацію» людей із окупованого Маріуполя, то всіх родичів військових ЗСУ, колишніх правоохоронців, активістів, журналістів та «підозрілих» людей вони вивозили до колишньої виправної колонії № 52 у с. Оленівка або до тюрми «Ізоляція» в Донецьку[202].

13 травня

[ред. | ред. код]

Російська пропаганда поширила фото застосування 2С4 «Тюльпан» з керованою міною з напівактивною голівкою самонаведення за відбитим лазерним променем «Смельчак» проти захисників Маріуполя, які тримали оборону на заводі «Азовсталь»[203].

15 травня

[ред. | ред. код]

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко поширив відео та повідомив про обстріли окупантами території заводу «Азовсталь» запалювальними снарядами 9М22С установки БМ-21 «Град»[204].

16 травня

[ред. | ред. код]

Вищим військовим командуванням України було віддано наказ командирам підрозділів, які перебувають на «Азовсталі», зберегти життя особового складу. Про це повідомила заступниця міністра оборони Ганна Маляр.[205]

Російське Міноборони повідомило про досягнення домовленості про вивезення поранених українських військових із заблокованого комбінату «Азовсталь» у Маріуполі на окуповану територію.

Цього дня ввечері розпочалась евакуація — автобусами було вивезено 264 українських бійці на територію Донецької області, контрольовану російськими військами. Серед них 53 тяжкопоранені військовослужбовці доправлені до медичного закладу в Новоазовську, ще 211 захисників через гуманітарний коридор були евакуйовані до Оленівки.[206][207][208]

Командир полку «Азов» Денис Прокопенко звернувся до українців:

Все повинно піддаватися сумніву. Кожне прийняте рішення, кожен план, кожна операція. Критичне мислення завжди породжувало сумніви в моїй голові, сумніви у правильності прийнятого рішення. Це ніколи не виходило за межі розумного, і не заважало завжди наполягати на своїй точці зору.

В управлінні підрозділами завжди є ризик; на війні немає повністю безпечних планів та операцій, ти завжди ризикуєш. Головне — усвідомити, чи прораховані всі ризики, чи пропрацьований план "Б", чи віддався ти повністю цьому плану, який повинен поєднувати в собі виконання поставленої задачі та максимальне збереження життя та здоров'я особового складу.

Можливо, саме тому війна — це мистецтво, а не наука: коли ти виконав поставлену задачу та зберіг максимальну кількість особового складу. Це і є вища планка управління військами. Тим більше, коли твоє рішення затверджене вищим військовим керівництвом.

Слава Україні!

— Денис Прокопенко, 16 травня 2022, [209]

17 травня

[ред. | ред. код]

З Азовсталі, за повідомленням Міноборони РФ, вийшли ще 694 українських бійців полку «Азов» та інших підрозділів, у тому числі 29 поранених[210].

ВООЗ попередила про поширення холери в тимчасово окупованому Маріуполі[211].

18 травня

[ред. | ред. код]

З Азовсталі, за повідомленням Міноборони РФ, вийшли ще 771 український боєць[212].

19 травня

[ред. | ред. код]

Евакуацію українських військовослужбовців було продовжено.

20 травня

[ред. | ред. код]

За повідомленням російських ЗМІ, із «Азовсталі» вийшли 531 захисник. Серед останніх — командир «Азова» Денис Прокопенко (Редіс), його заступник Святослав Паламар (Калина) та майор морпіхів Сергій Волинський (Волина).[213][127]

За повідомленням російського міністерства оборони з території заводу «Азовсталь» було виведено всіх оборонців міста. При чому, за російськими даними, в полон потрапило 2439 бійців «Азову» та інших українських захисників[214]. Однак, є причини вважати названу кількість полонених завищеною[215].

Червень

[ред. | ред. код]

Тимчасова окупаційна влада почала виплати пенсій жителям окупованих територій рублями, у перерахунку на гривню люди мали отримати 2,6 тис. грн[216].

Наприкінці червня окупанти почали будівництво військової бази, натомість говорячи місцевим жителям, що це житло для них[217].

Боротьба з колаборантами на різних рівнях триває. Правоохоронці повідомили про підозру двом працівницям Маріупольського державного університету. Вони допомогли окупантам захопити навчальний заклад та впроваджують стандарти освіти держави-агресора[218][219].

Захисники Маріуполя

[ред. | ред. код]

Станом на 20 травня 2022 року за повідомленням російського міністерства оборони з території заводу «Азовсталь» було виведено всіх оборонців міста. При чому, за російськими даними, в полон потрапило 2439 бійців «Азовсталі» з яких близько 800 бійців «Азову».[214].

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупаційні війська в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради здійснили терористичний акт — масове вбивство українських військовополонених полку «Азов». Від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено[220].

Напередодні 31-ї річниці відновлення Незалежності Україна поінформувала міжнародних партнерів щодо намірів рф вчинити кричущий воєнний злочин — судилище над українськими військовополоненими, захисниками та захисницями Маріуполя[221]. З різким засудженням імовірного судилища виступило і у Управління Верховного комісара ООН з прав людини[222] та Державний департамент США[223].

Увечері 21 вересня, після довгих і важких перемовин, Україні вдалося визволити з полону окупантів двісті п'ятнадцять своїх захисників, серед яких відомі командири «Азова», морської піхоти та Нацгвардії, вагітні військовослужбовиці та іноземці. Ворогу віддали Віктора Медведчука та ще 55 російських військових[224].

Загалом в рамках цього обміну було звільнено 215 осіб. Серед них 118 нацгвардійців, з яких 108 — військовослужбовці полку «Азов». Із підрозділів Військово-морських сил звільнено 50 військовослужбовців, з інших підрозділів ЗСУ — 22, з Держприкордонслужби — 9, Нацполіції — 9, підрозділів ТРО — 9, із СБУ — 1 співробітник, Держспецслужби транспорту — 1, Держмитслужби — 1, а також двоє цивільних. Серед перелічених 124 військовослужбовці — офіцерського складу особи, рядового і сержантського — 89. Загальна чисельність захисників із заводу «Азовсталь» — 188, поранених внаслідок теракту в Оленівці — 8. Визволено також 10 іноземців, з них — двоє громадяни США, 5 — Великої Британії, один громадянин Швеції, один громадянин Хорватії і один громадянин Марокко. Під так званим «слідством» перебували 46 осіб[225].

Серед захисників Маріуполя отримали звання Герой України з удостоєнням або врученням ордена «Золота Зірка»:

Роль міської влади

[ред. | ред. код]

Міський голова Вадим Бойченко покинув Маріуполь 27 лютого за наполяганням українських спецслужб. Від спецслужб поступила інформація про наміри російських диверсантів захопити в полон законного голову міста.[226]

В місті залишився перший заступник міського голови Михайло Когут, який за дорученням Бойченка відповідав за напрям комунальної роботи і оборону міста.[227]

За словами очільника патрульної поліції Маріуполя Михайла Вершиніна, Когут допомагав з обороною міста від російських окупантів і в умовах інтенсивних обстрілів координував роботу комунальних служб.[228]

Останню нараду з комунальними службами Когут провів 19 березня, в той час в місті точилися вуличні бої. Останній керівник комунальних служб покинув захоплене місто 24 березня.[229]

Втрати

[ред. | ред. код]
Докладніше: Список втрат у боях за Маріуполь (2022)

Ілля Самойленко 8 травня повідомив, що захисники з «Азова» із 24 лютого по 15 квітня знищили близько 2 500 російських військових та поранили 5 000, також — понад 60 танків і пошкодили ще 30.[230]

Втрати серед військовослужбовців ЗСУ

[ред. | ред. код]

Офіційно кількість загиблих військовослужбовців ЗСУ не оприлюднено.

Див.: Список втрат у боях за Маріуполь (2022)

У культурі

[ред. | ред. код]
  • 22 травня 2022 року гурт «Kozak System» оприлюднив пісню «АЗОВ-СТАЛЬ», присвячену всім захисникам Маріуполя, що 83 дні мужньо стримували ворога[234]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У ряду міст України є вулиці Героїв Маріуполя.
  • У місті Рівне є вулиця Захисників Маріуполя.
  • В 2022 році тихоокеанська держава Ніуе випустила пам'ятну срібну монету «Воїн Азовсталі» та присвятила її українським захисникам Маріуполя. На монеті номіналом 5 доларів зображено боротьбу українських воїнів та бійця в метафоричному обладунку[235][236].
  • 24 лютого 2024 року у другу річницю повномасштабного вторгнення Росії було представлено інформаційний портал - 86 днів Маріуполя. Літопис оборони[237]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Berger, Miriam (10 квітня 2022). What to know about Russia's new top commander in Ukraine. Washington Post. Архів оригіналу за 25 червня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
  2. ↑ Russian general dubbed ‘butcher of Mariupol’ is a mystery to experts. Washington Post. 0190-8286. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 16 червня 2022.
  3. ↑ а б RUSSIAN GENERAL OFFICER GUIDE - MAY 11. Institute for the Study of War (англ.). 10 травня 2022. Архів оригіналу за 31 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  4. ↑ Fourth Russian general killed in fighting, Ukraine says
  5. ↑ Russian Major General Andrei Sukhovetsky killed by Ukrainians in ‘major demotivator’ for invading army
  6. ↑ Украина убила российского генерала Владимира Фролова, который командовал наступлением в Мариуполе. infobae (рос.). 16 квітня 2022. Архів оригіналу за 16 червня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  7. ↑ В Украине ликвидировали командира танкового полка РФ Букаткина
  8. ↑ Под Горячим Ключом похоронят майора, который погиб под Мариуполем
  9. ↑ Rasheed, Джилліан Кестлер-Д'Амурс, Захіна. США застерігають Китай не допомагати Росії; Переговори Москва-Київ відновляться. www.aljazeera.com. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 15 березень 2022.
  10. ↑ Кадиров показав відео нібито з Маріуполя, на якому організатор вбивства Нємцова. «Українська правда». Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 27 березня 2022.
  11. ↑ https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=31114
  12. ↑ В Мариуполе погиб командир 810-й бригады морской пехоты Черноморского флота России Алексей Шаров – СМИ. Крым.Реалии (рос.). 23 березня 2022. Архів оригіналу за 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022.
  13. ↑ Погибшего героя СВО увековечат в новом регионе
  14. ↑ а б Подвиг майора Кунакова должен быть увековечен (ru-RU) . Процитовано 19 січня 2023.
  15. ↑ В Мариуполе убили одного из главарей «ДНР»
  16. ↑ Стаценко Алексей Валерьевич / Стаценко Олексій Валерійович / Statsenko Aleksej Valerevich
  17. ↑ На кладбищах Краснодара появились новые могилы погибших в Украине военных
  18. ↑ Роман Петрасов
  19. ↑ Під Маріуполем ліквідовано одного з ексватажків бойовиків на прізвисько "Клуні". ТСН. 14 березня 2022. Архів оригіналу за 21 березня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  20. ↑ A soldier wearing Nazi imagery was given a medal by a Russia-backed separatist republic for killing Ukrainian 'nationalists'
  21. ↑ Дополнительные усилия Соединенных Штатов по привлечению России к ответственности за ее войну против Украины. state.gov. 15 грудня 2022. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
  22. ↑ Денис Пушилин наградил силовиков, отличившихся в ходе освобождения Мариуполя [Архівовано 2022-10-23 у Wayback Machine.] / Официальный сайт главы Донецкой Народной Республики
  23. ↑ https://www.kp.ru/daily/27377/4558736/
  24. ↑ В ДНР заявили об окружении Мариуполя
  25. ↑ Official appeal of Azov commander, the major Denis Prokopenko, to the world community. Національний Корпус. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022 — через YouTube.
  26. ↑ Regan, Helen; Caldwell, Travis; Woodyatt, Amy; Ramsay, George; Khalil, Hafsa (21 березня 2022). March 21, 2022 Russia-Ukraine news. CNN. Архів оригіналу за 2 квітня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
  27. ↑ Полк “Азов” тимчасово очолив майор Микита Надточій, евакуйований із Маріуполя. Новинарня. 19 червня 2022. Архів оригіналу за 20 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  28. ↑ Кот, Аріна; Гасенко, Валерія (5 травня 2022). Тіло полтавського бійця Віталія Грицаєнка не можуть вивезти із Маріуполя: історія дружини загиблого. Суспільне Новини (укр.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  29. ↑ Чемпион мира по кикбоксингу погиб при обороне Мариуполя
  30. ↑ На Азовсталі загинув 27-річний грузинський боєць Тато Бігвава
  31. ↑ Chowdhury, Maureen; Ruiz, Joe; Hayes, Mike; Gan, Nectar; Raine, Andrew; Mackintosh, Eliza; Bantock, Jack; Vera, Amir (1 травня 2022). May 1, 2022 Russia-Ukraine news. CNN. Архів оригіналу за 7 червня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
  32. ↑ Петік, Марина (23 квітня 2022). На "Азовсталі" загинула військова, яка просила деблокувати Маріуполь: сиротою залишився син. obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  33. ↑ Минобороны России опубликовало списки погибших украинских военных в ходе спецоперации. Горловка News (укр.). 18 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022.
  34. ↑ RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, APRIL 13. Institute for the Study of War (англ.). 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
  35. ↑ а б Russian media claim Ukrainian Marine commander in captivity after leaving Azovmash plant. Українська правда. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 29 вересня 2022. Процитовано 14 жовтня 2023.
  36. ↑ Герой України із Запоріжжя ціною свого життя зупинив наступ ворога. Індустріалка - новини Запоріжжя. 26 березня 2022. Архів оригіналу за 26 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  37. ↑ Стало відомо про загибель Юрія Роя — командира патрульного батальйону Нацгвардії. Індустріалка. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 26 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  38. ↑ В Мариуполе трагически погиб командир батальона Нацгвардии Запорожской области (фото). ЗаБор. 19 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  39. ↑ Командир Донецького прикордонного загону — захисник «Азовсталі» // Портал МВС. — 2022. — 10 жовтня.
  40. ↑ ДПСУ: У Маріуполі прикордонник підірвав себе, щоб росіяни не отримали радіостанції [Архівовано 11 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Громадське радіо. — 2022. — 11 квітня.
  41. ↑ Владислав Пахолівецький
  42. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Війна. Початок. Маріуполь
  43. ↑ а б «Прорвавши оточення, танкісти вийшли до своїх із Маріуполя. АрміяInform. 28 липня 2022. Процитовано 28 липня 2022.
  44. ↑ Д. Самборська. Михайло Вершинін: історія глави патрульної поліції, який обороняв Маріуполь // Главком. — 2022. — 26 вересня.
  45. ↑ Frederick W. Kagan, George Barros, Kateryna Stepanenko (1 березня 2022). RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, MARCH 1. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 9 травня 2022.
  46. ↑ Оперативна інформація станом на 10:00 27 лютого 2022 року щодо російського вторгнення
  47. ↑ Fourth Russian general killed in fighting, Ukraine says. Associated Press. 15 березня 2022. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022 — через The Washington Times.
  48. ↑ Під Маріуполем розбили тактичну групу 68 танкового полку 150 дивізії РФ
  49. ↑ Полк “Азов” показав знищені сили Росії у районі Маріуполя. Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
  50. ↑ а б Місто-фортеця. Завдяки чому тримається і як довго ще витримає оборона Маріуполя — інтерв'ю
  51. ↑ Як воїни України захищають Маріуполь та що робити далі
  52. ↑ Горе без розуму: перед битвою за Донбас ворог змінює організацію своїх підрозділів
  53. ↑ а б в RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, MARCH 5. Institute for the Study of War (англ.). 5 березня 2022. Архів оригіналу за 4 червня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  54. ↑ Оперативна інформація Міноборони станом на 06.00 03.03.2022 щодо російського вторгнення. Київська обласна військова адміністрація (укр.). 3 березня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  55. ↑ В Мариуполе уничтожили военных 7-й военной базы из Абхазии
  56. ↑ а б Fredrick W. Kagan, George Barros, Kateryna Stepanenko (8 березня 2022). RUSSIAN OFFENSIVE CAMPAIGN ASSESSMENT, MARCH 8. Institute for the Study of War (англ.). Архів оригіналу за 16 квітня 2022.
  57. ↑ а б У Маріуполі сконцентровано не менш ніж 10% усього особового складу окупаційних військ, - Білецький
  58. ↑ Мариуполь в огне. Как закаляет «Азовсталь»
  59. ↑ Тарас Гордиенко - «Клуни» - погиб во время боевых действий под Мариуполем – он был легендой и профессионалом в своем деле. Архів оригіналу за 8 червня 2022. Процитовано 6 січня 2024.
  60. ↑ Скромный, но при этом коммуникабельный Нелюбин Иван Александрович 1997 г.р. из села Верхняя Заимка Бурятии записался в #9ошпмп #1ак #роа, когда это ещё не было мейнстримом, и после штурма Мариуполя 16/03/22 остался в Безыменном на ПМЖ https://vk.com/wall-211893117_5288… #груз200
  61. ↑ Steshin, Dmitry (15 березня 2022). Александр Ходаковский: Мы в Мариуполь две недели вгрызаемся. А тут приехали чеченцы – красивые, бородатые — чуть колонной на город не пошли. Komsomolskaya Pravda (рос.).
  62. ↑ Окупанти розмістили військову техніку на стадіоні у Маріуполі. novosti.dn.ua (укр.). Процитовано 20 вересня 2024.
  63. ↑ а б в г д е Grzegorz Kuczyński (15 березня 2022). Russian Invasion Of Ukraine: The Battle Of Mariupol, Or A Ukrainian Stalingrad (англ.). Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
  64. ↑ Matthew Loh (6 квітня 2022). A soldier wearing Nazi imagery was given a medal by a Russia-backed separatist republic for killing Ukrainian 'nationalists'. Yahoo. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  65. ↑ Mendick, Robert (28 березня 2022). Devastated Mariupol teeters on the brink, but Ukrainian troops refuse to abandon the fallen. Yahoo News. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  66. ↑ Штурм Мариуполя и "Азовстали" бойцами ОБТФ "Каскад". Взятие в плен украинских морпехов и "азовцев"
  67. ↑ Певцов Сергей Николаевич 28.02.1983-04.05 2022
  68. ↑ История (не)одного подвига: первые в Мариуполе
  69. ↑ В боях за Мариуполь погиб боевик «ДНР» с белорусским гражданством
  70. ↑ Их называют "стальные каски"
  71. ↑ Юлія Хімерик, Анна Бабінець. ЖУРНАЛІСТИ ІДЕНТИФІКУВАЛИ БІЙЦІВ ПОЛКУ «ДНР», ЯКІ ШТУРМУВАЛИ МАРІУПОЛЬ ТА ЗАХОПЛЮВАЛИ ЗАПОРІЗЬКУ ОБЛАСТЬ — Slidstvo.info, 10.09.2022 (vaadatud: 11.09.2022)
  72. ↑ bb_admin. “CHILDREN”: THE ATTACK ON THE DONETSK REGIONAL ACADEMIC DRAMA THEATRE IN MARIUPOL, UKRAINE. Amnesty International (англ.). Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 30 червня 2022.
  73. ↑ Russia confirms senior naval officer killed in Mariupol. BBC News (брит.). 20 березня 2022. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  74. ↑ Память погибших моряков-новороссийцев почтили мемориальной доской в Мариуполе. Архів оригіналу за 31 липня 2022. Процитовано 31 липня 2022.
  75. ↑ https://twitter.com/UAWeapons/status/1506229325598756872. X (formerly Twitter) (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2023. Процитовано 16 вересня 2023.
  76. ↑ Полк "Азов" влучним пострілом примусив росіян відмовитись від десанту під Маріуполем | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 25 березня 2022.
  77. ↑ Росіяни підтверджують пошкодження катера "Раптор" біля Маріуполя. Мілітарний (рос.). Процитовано 25 березня 2022.
  78. ↑ Поблизу Маріуполя пішла на дно російська «Акула» із солдатами на борту. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 3 липня 2022.
  79. ↑ Під Маріуполем на міні підірвався російський десантний катер Д-106 – джерела. 5 канал. 30 червня 2022. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 18 серпня 2022.
  80. ↑ ПРОШЛИ ПО ДОНУ: КОРАБЛИ КАСПИЙСКОЙ ФЛОТИЛИИ ЗАСТУПИЛИ НА ОХРАНУ МАРИУПОЛЬСКОГО ПОРТА
  81. ↑ Russia suffers losses of 75% on Black Sea fleet coastal defence brigade, Ukraine claims
  82. ↑ Бимба Цыренов
  83. ↑ Сотни людей пришли проститься. На боевом посту в Мариуполе погиб уральский морпех. «Е1.РУ Екатеринбург Онлайн» (рос.). Процитовано 26 квітня 2022.
  84. ↑ Clark, Mason; Barros, George; Stepanenko, Kateryna (16 березня 2022). Russian Offensive Campaign Assessment, March 16. Інститут вивчення війни (English) . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  85. ↑ Литовченко Геннадий
  86. ↑ В Мариуполе уничтожена 22-я бригада ГРУ РФ: "азовцы" показали, что осталось от российских солдат
  87. ↑ 24 ОБрСпН ГРУ (в/ч 55433) росії несе великі втрати в Україні. Telegram. InformNapalm. Процитовано 25 листопада 2022.
  88. ↑ В Ростовской области простились с бойцом, погибшим на Украине
  89. ↑ Кадыров опубликовал видео работы бойцов СОБР «Ахмат» в Мариуполе. chelindustry.ru. Chelindustry. 07 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (рос.)
  90. ↑ Clark, Mason; Barros, George; Stepanenko, Kateryna (18 березня 2022). Russian Offensive Campaign Assessment, March 18. ISW: Institute For The Study of War. ISW: Institute For The Study of War. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022.
  91. ↑ Russian invasion update: Ukraine repels tank attack, captures six Russians in Mariupol. www.ukrinform.net. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  92. ↑ Останній успішний авіапрорив на «Азовсталь». Хто його здійснив
  93. ↑ ЕКСКЛЮЗИВ. Виліт на бойовому МІ-24 в Маріуполь – пілот армійської авіації | Воїн — це я (укр.), процитовано 5 грудня 2022
  94. ↑ Олег Грудзевич. Командир, який вивів свій підрозділ з окупованого Маріуполя. Главком | Glavcom (укр.). 13 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  95. ↑ “Я захищаю з боку моря”: розповідь сестри військовополоненого захисника Маріуполя
  96. ↑ Останній успішний авіапрорив на «Азовсталь». Оборона Мариуполя
  97. ↑ In Mariupol, a war of images to prove who controls the city. The Observers - France 24 (англ.). 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 31 травня 2022.
  98. ↑ In Mariupol, a war of images to prove who controls the city. The Observers - France 24. 30 березня 2022. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  99. ↑ У боях з окупантами у Маріуполі героїчно загинув Валентин Семеген із Мигового [Архівовано 9 травня 2022 у Wayback Machine.]
  100. ↑ а б ВМС України втратили у Маріуполі корабель управління "Донбас" та МБАК "Кременчук" - Мілітарний. mil.in.ua. Процитовано 4 липня 2023.
  101. ↑ Специалисты ЧФ изучают возможность подъёма корабля ВМС Украины «Донбасс». RT на русском (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
  102. ↑ У Маріуполі показали пошкоджений МБАК “Лубни”. mil.in.ua. 16 травня 2022.
  103. ↑ Дорога життя в шість днів та 340 кілометрів. Як 16 бійцям 35-ї бригади морської піхоти України вдалося вибратися з Маріуполя та не загинути в тилу ворога
  104. ↑ а б Zelenskyy, Volodymyr (19 березня 2022). Meaningful talks on peace and security for Ukraine are the only chance for Russia to reduce the damage from its own mistakes. President of Ukraine. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  105. ↑ а б Ajeet Kumar (5 квітня 2022). Russia-Ukraine war: Russian leader claims 267 Ukraine Marines surrendered in Mariupol. Republic World (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  106. ↑ InfoResist.org (24 жовтня 2022). “Закінчилися боєприпаси”: У Маріуполі понад 200 морпіхів змушені були здатися в полон. InfoResist (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
  107. ↑ Частина морпіхів у Маріуполі склала зброю, – ЗМІ. novynarnia.com (укр.). 4 квітня 2022. Процитовано 24 жовтня 2022.
  108. ↑ В РФ заявляют о взятии в плен украинских морпехов в Мариуполе: что известно (фото). ФОКУС (рос.). 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 20 квітня 2022.
  109. ↑ Adler, Nils; King, Laura (28 січня 2022). 'Everything that needs to be done': Ukraine citizen soldiers prepare for Russia threat. Los Angeles Times (English) . Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. Its defenders — both the regular Ukraine army and the irregular forces mustering for battle
    В оточеному Маріуполі залишається 109-та бригада тероборони ЗСУ
  110. ↑ «Окупанти врубали пісню “Русские идут” і починали мінометний обстріл». Історія захисника Маріуполя, який повернувся з полону
  111. ↑ MacKinnon, Mark (13 квітня 2022). Fight for Mariupol not over, commander of foreign legion says, despite Russian claims more than 1,000 Ukrainian marines surrendered. The Globe and Mail (en-CA) . Процитовано 8 травня 2022.
  112. ↑ До роковини трагедії зруйнування 555 шпиталю в Маріуполі
  113. ↑ Українські захисники закликають здійснити евакуацію всього військового гарнізону з «Азовсталі». ВІДЕО Джерело: https://censor.net/ua/v3338457. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  114. ↑ Дмитро Апухтін героїчно загинув, обороняючи Маріуполь. ArmyInform (укр.).
  115. ↑ Goncharenko, Roman (16 березня 2022). The Azov Battalion: Extremists defending Mariupol. Deutsche Welle. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 19 березня 2022. The city of Mariupol, which has a population of 500,000, is primarily being defended by the Azov Battalion.
  116. ↑ Хочу продолжить вас знакомить с бытом бойцов, которые по сей день занимают оборону в Мариуполе (рос.)
  117. ↑ Ukraine: The critical fight for 'heart of this war' Mariupol. BBC News. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 3 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
  118. ↑ Полк «Азов», КОРД, Морська піхота та Національна поліція на варті Маріуполя. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  119. ↑ Tom Bateman (13 квітня 2022). Ukraine: The critical fight for 'heart of this war' Mariupol. BBC News. Процитовано 27 квітня 2022. I want to separately address those heroes who are having a very hard time. Those who defend Mariupol. A marine battalion of the 36th marine brigade, Azov special operations detachment, 12th operational brigade of the National Guard of Ukraine. Subdivisions of the State Border Guard Service. Volunteers of the "Right Sector". The 555th military hospital and National Police employees.
  120. ↑ Хто такі ДШГ "Ведмеді", яких у "ДНР" хочуть засудити до страти - BBC News Україна. BBC. 15 серпня 2022. Архів оригіналу за 25 листопада 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
  121. ↑ Hundreds of thousands face catastrophe in Mariupol. Економіст. 21 березня 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. Ukrainian forces in Mariupol are vastly outnumbered, with 3,500 soldiers facing 14,000 invaders, around a tenth of the total estimated Russian force in the country.
  122. ↑ а б Начальник штабу Азова Кротевич та Гордон під вибухами гуляють Києвом. Азовсталь, зрада, полон
  123. ↑ Росія — серйозний ВОРОГ!Українцям треба казати ПРАВДУ про ВІЙНУ.Богдан Кротевич «ТАВР».@Ходят Слухи
  124. ↑ Мер Маріуполя назвав попередню кількість загиблих мирних жителів. Слово і Діло. Архів оригіналу за 14 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  125. ↑ Колаборанти "ОПЗЖ" коригували вогонь окупантам у Маріуполі. Українська Правда. 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
  126. ↑ Зеленський розповів, з ким домовлявся про виведення бійців з «Азовсталі». Укрінформ. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  127. ↑ а б Що відбувається у Маріуполі та на «Азовсталі». ВВС-Україна. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  128. ↑ У Маріуполі тривають запеклі бої за всіма напрямками — мер. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 26 лютого 2022.
  129. ↑ На Маріуполь рвались російські танки, але наші хлопці їх спалили. Вдалося взяти 6 полонених. З моря підходив корабель РФ, — мер Бойченко. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  130. ↑ У Маріуполі знищено російську ДРГ, яка готувала ростріл евакуаційних автобусів. Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 27 лютого 2022.
  131. ↑ ЗСУ знищили російський літак на Донеччині. Архів оригіналу за 28 лютого 2022. Процитовано 28 лютого 2022.
  132. ↑ Українці ліквідували генерал-майора ВДВ Росії Андрія Суховецького. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  133. ↑ War in Ukraine: Fourth Russian general killed - Zelensky. BBC News (брит.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  134. ↑ Russian general killed in Ukraine. Pravda.ru (англ.). 3 березня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 5 березня 2022.
  135. ↑ Кириленко: Маріуполь — під шквалом реактивної артилерії РФ, обстріли не припиняються. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 1 березня 2022.
  136. ↑ а б в Герой України Віталій Грицаєнко загинув, захищаючи Маріуполь. Armyinform. 8 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 8 квітня 2022.
  137. ↑ Війна Росії проти України. Що відбувається на Донбасі зараз. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
  138. ↑ Війська РФ обстріляли «Епіцентр» та станцію переливання крові в Маріуполі: у місті пожежа. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  139. ↑ Обстріли Маріуполя не припиняються: відео жахливих наслідків. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022.
  140. ↑ Що відбувається в Маріуполі зараз. Ситуація на 4 березня: онлайн. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  141. ↑ Мариуполь уже неделю находится в осаде. В городе нет воды, тепла и электричества, люди живут в подвалах и бомбоубежищах. Фотографии. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  142. ↑ Знищено окупантів та їх техніку: українські військові здійснили контратаку під Маріуполем. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 6 березня 2022.
  143. ↑ Що відбувається в Маріуполі зараз. Ситуація на 8 березня: онлайн. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2022. Процитовано 8 березня 2022.
  144. ↑ Загарбники авіаударом знищили дитячу лікарню в Маріуполі. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  145. ↑ Авіаналіт на Маріуполь: ворог знищив пологовий будинок у центрі міста і лікарню. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 9 березня 2022.
  146. ↑ Захисники Маріуполя сьогодні знищили більше десятка одиниць військової техніки окупантів, — «Азов». Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  147. ↑ В «Азові» розповіли про сьогоднішні втрати окупантів під Маріуполем. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  148. ↑ На Маріуполь скинуто приблизно 100 авіабомб, загинули вже 2187 людей — міськрада [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.]. interfax.com.ua. 13 березня 2022
  149. ↑ У Маріуполі підбили російський літак та почалася евакуація цивільних: яким був 19 день оборони міста. mrpl.city. 14 березня2024. Процитовано 14 липня 2024.
  150. ↑ Евакуація з Маріуполя: вперше запрацював гуманітарний коридор до Запоріжжя. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  151. ↑ З Маріуполя виїхали понад 160 авто з людьми: зберігається «тиша». portal.lviv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  152. ↑ У РНБО опублікували імена 10 знищених в Україні російських генералів, полковників та підполковників. Список. 15.03.2022, 23.35. Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 26 березня 2022.
  153. ↑ Naughton, Philippe (16 березня 2022). Fourth Russian General Killed in Ukraine as Putin’s Losses Mount. The Daily Beast (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022.
  154. ↑ Stewart, Will; Finch, Walter (13 квітня 2022). Russia finally recovers the body of one of its seven dead generals a MONTH after he was killed in Mariupol steel factory. Daily Mail. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  155. ↑ Ukraine says 130 people rescued so far from bombed Mariupol theatre. The Independent (англ.). 18 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  156. ↑ Ukraine: Mariupol Theater Hit by Russian Attack Sheltered Hundreds. Human Rights Watch (англ.). 16 березня 2022. Архів оригіналу за 17 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  157. ↑ Russia attacks theatre sheltering civilians, Ukraine says. BBC News (брит.). 17 березня 2022. Архів оригіналу за 18 березня 2022. Процитовано 18 березня 2022.
  158. ↑ Росія скидає на Маріуполь у середньому 50-100 авіабомб на добу, — міська рада[недоступне посилання]. lb.ua. 17 березня 2022
  159. ↑ Українська армія контролює тільки половину території Маріуполя, — тероборона [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.]. www.0629.com.ua. 17 березня 2022.
  160. ↑ Захисники Маріуполя збили російський літак [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.]. real-vin.com. 19 березня 2022
  161. ↑ Злочин проти людства. Жителі околиць Маріуполя гинуть від голоду — влада області [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.]. nv.ua. 20 березня 2022
  162. ↑ «Було повідомлення – береш командування»: полк «Азов» тимчасово очолив Микита Надточій. Радіо Свобода. 17 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
  163. ↑ Авіапрорив на "Азовсталь": стали відомі деталі унікальної спецоперації ГУР у Маріуполі (фільм). ТСН. 10 березня 2023. Процитовано 20 червня 2022.
  164. ↑ Зарубіжні джерела повідомляють про загибель в Маріуполі командира 810 бригади морпіхів ЧФ. 22.03.2022, 22:43. Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  165. ↑ Над Маріуполем українські захисники збили ворожий літак. www.ukrinform.ua. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  166. ↑ В Маріуполі загинули понад 3 тисячі мирних жителів. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
  167. ↑ Люди вмирають з голоду! Міськрада Маріуполя благає про допомогу. LIGA. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  168. ↑ Театр маріупольської драми. Що насправді відбулося 16 березня в центрі Маріуполя. Свідоцтво очевидців трагедії. Сайт міста Маріуполя. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  169. ↑ Полк «Азов» за ніч знищив понад 20 окупантів у Маріуполі. glavcom.ua. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.
  170. ↑ Втратив родину у Маріуполі, брат загинув на «Азовсталі»: інтерв'ю із бійцем спецпідрозділу НГУ «Азов». Радіо Свобода. 20 червня 2022. Процитовано 2 жовтня 2024.
  171. ↑ Історія відважних українських пілотів, які на вертольотах постачали боєприпаси захисникам Маріуполя. foreignukraines.com. 22 лютого 2024. Процитовано 14 липня 2024.
  172. ↑ Хмарне сховище «азовця» Олександра Гряника, який дістався гелікоптером на «Азовсталь» і там загинув. Новинарня. 19 грудня 2022. Процитовано 14 липня 2024.
  173. ↑ "Азовцям" вдалося знищити ворожу техніку на півдні міста. mrpl.city. Процитовано 14 липня 2024.
  174. ↑ «Азов» у Маріуполі знищив понад 60 окупантів, серед яких спецназ ГРУ РФ [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 30 березня 2022.
  175. ↑ а б Останній успішний авіапрорив на «Азовсталь». Хто його здійснив. Шромадське. 29 січня 2023. Процитовано 14 липня 2024.
  176. ↑ Намагалися врятувати поранених захисників із Маріуполя та загинули: що відомо про екіпаж Мі-8. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  177. ↑ Полк «Азов» за добу знищив у Маріуполі 2 танки і 4 бронемашини [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]. news.obozrevatel.com. 2 квітня 2022.
  178. ↑ Олександр «Адамс» Дерев'янко. Трибуна Героїв. Процитовано 28 лютого 2023.
  179. ↑ У боях за Маріуполь героїчно загинув Адамс. [Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]. @AndrijBilec 7 квітня 2022.
  180. ↑ Білецький про підтримку гарнізону в Маріуполі: Таких операцій в історії ще не було. Українська правда. 22 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  181. ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України. Офіс Президента України. 23 травня 2022. Архів оригіналу за 23 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
  182. ↑ Трагедія у Маріуполі у цифрах: Міськрада опублікувала дані втрат структури Маріуполя [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.]. nua.in.ua. 30 березня 2022.
  183. ↑ У захопленій частині Маріуполя окупанти розпочали примусову мобілізацію чоловіків, - Денісова. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
  184. ↑ З Маріуполя з початку війни примусово депортували 33 тисячі людей, - омбудсмен. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  185. ↑ У Маріуполі окупанти захопили у полон моряків ліберійського вантажного судна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  186. ↑ Морпіхи 36-ї бригади в Маріуполі: частина з'єдналася з «Азовом», частина — ішла на прорив, багато потрапили в полон. Новинарня. 13 квітня 2022. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  187. ↑ В полку «Азов» звинуватили командира морпіхів у спробі втечі з блокадного Маріуполя. УНІАН. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  188. ↑ Росія могла застосувати в Маріуполі хімічну зброю — полк «Азов». ТСН. 11 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  189. ↑ Хімічна атака в Маріуполі: Білецький повідомив про трьох постраждалих. Укрінформ. 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  190. ↑ «Могли бути фосфорні боєприпаси». Міноборони перевіряє інформацію про застосування хімічної зброї в Маріуполі - Маляр. Новое время. 12 квітня 2022. Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  191. ↑ Мариуполь сейчас. t.me/mariupolnow (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  192. ↑ США поки не можуть підтвердити застосування Росією хімзброї, - Блінкен. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  193. ↑ У Маріуполі окупанти захопили в полон екіпаж ще одного судна: серед моряків є українці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  194. ↑ В Маріуполі загинули близько 22 тисяч людей, - голова ОВА. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
  195. ↑ Довжиною в 300 метрів. З'явилися супутникові знімки братської могили під Маріуполем. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  196. ↑ Путін наказав скасувати штурм "Азовсталі". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  197. ↑ Окупанти продовжують бомбардування "Азовсталі", незважаючи на наказ Путіна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 21 квітня 2022.
  198. ↑ КАРЛОВСЬКИЙ, ДЕНИС. Супутник зафіксував третє масове поховання біля Маріуполя. Українська правда. Архів оригіналу за 25 квітня 2022. Процитовано 25 квітня 2022.
  199. ↑ Маріуполь: ворог штурмує “Азовсталь”. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
  200. ↑ Термінове звернення від командира полку «Азов» підполковника Дениса Прокопенка, з приводу ситуації на заводі «Азовсталь». АЗОВ-Маріуполь (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
  201. ↑ Захисники Маріуполя дали брифінг із заблокованої «Азовсталі»: головне. Громадське. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  202. ↑ Колонія або "Ізоляція". Стало відомо, куди вивозять маріупольців, які не пройшли фільтрацію. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022.
  203. ↑ Emma Helfrich, Joseph Trevithick (13 травня 2022). Russia Fires World’s Biggest Laser-Guided Mortar Round In Ukraine. The War Zone. The Drive. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
  204. ↑ Окупанти обстріляли територію “Азовсталі” запалювальними снарядами. Мілітарний. 15 травня 2022. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
  205. ↑ Гарнізон «Маріуполь» виконав завдання, віддано наказ зберегти життя — Генштаб. Українська правда. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  206. ↑ З «Азовсталі» виїхали автобуси з українськими бійцями — Reuters. Українська правда. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  207. ↑ Наказ — зберегти життя. Що відомо про перші етапи евакуації з Азовсталі та подальшу долю військових, вивезених на окуповані території. НВ. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  208. ↑ Процес евакуації з Азовсталі складний, він триває – Подоляк. Укрінформ. 18 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  209. ↑ Звернення від командира полку «Азов» підполковника Дениса Прокопенка. АЗОВ-Маріуполь (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
  210. ↑ У Міноборони РФ стверджують, що з «Азовсталі» вийшли 959 людей. Українська правда. 18 травня 2022. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 18 травня 2022.
  211. ↑ ВООЗ попереджає про поширення холери в окупованому Маріуполі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
  212. ↑ ЗМІ опублікували кадри, як українські захисники покидають «Азовсталь». Українська правда. 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
  213. ↑ Росіяни заявляють, що з «Азовсталі» вивели всіх українських бійців: Шойгу уже доповів Путіну. Українська правда. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 20 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
  214. ↑ а б Росіяни заявляють, що з "Азовсталі" вивели всіх українських бійців: Шойгу уже доповів Путіну. Українська Правда. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  215. ↑ ISW назвав причини, чому Росія може завищувати кількість захисників "Азовсталі". Українська Правда. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 21 травня 2022.
  216. ↑ Окупанти почали видавати пенсії рублями в Маріуполі, - радник мера. РБК-Украина (рос.). Процитовано 9 червня 2022.
  217. ↑ У Маріуполі окупанти будують військову базу, обіцяючи місцевим житло. РБК-Украина (рос.). Процитовано 28 червня 2022.
  218. ↑ Прокуратура повідомила про підозру колаборанткам у Маріуполі. lb.ua. 23 серпня 2022.
  219. ↑ Очолили захоплений університет: поліція виявила фейкових ректора та декана у Маріуполі. www.rbc.ua. 23 серпня 2022.
  220. ↑ Окупанти заявили про загибель 53 українських полонених полку «Азов», в ГУР кажуть — стріляла Росія. Українська правда. 29 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
  221. ↑ Україна поінформувала партнерів про наміри рф вчинити судилище над захисниками Маріуполя. Укрінформ. 23 серпня 2022.
  222. ↑ Судилище над захисниками Маріуполя буде воєнним злочином – Офіс ООН з прав людини. Укрінформ. 23 серпня 2022.
  223. ↑ Держдеп: Судилище над військовополоненими в Маріуполі є насмішкою над правосуддям. Укрінформ. 25 серпня 2022.
  224. ↑ Вирвалися з пекла: як саме Україна повернула 215 полонених. Укрінформ. 22 вересня 2022.
  225. ↑ Операцію з обміну полоненими проводили одночасно у чотирьох країнах — Буданов. Укрінформ. 22 вересня 2022.
  226. ↑ «Помилявся я». Мер Маріуполя Вадим Бойченко про те, чому вважав, що війни не буде, ситуацію в місті, дії окупантів, фільтраційні табори та масові поховання — велике інтервʼю. babel.ua (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.
  227. ↑ Вадим Бойченко: Что может быть хуже ада? А оно есть, и эта крепость называется “Азовсталь”. Украинская правда (рос.). Процитовано 20 грудня 2022.
  228. ↑ Цензор.НЕТ. Очільник патрульної поліції Маріуполя Михайло Вершинін: "Мої підлеглі евакуйовували жінок з розбитого після авіаудару пологового. Хтось ніс поранену вагітну, хтось – дитину, синю від холоду". Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 20 грудня 2022.
  229. ↑ «Российские офицеры говорили: „Не знаем, что тут делаем. Чувствуем себя фашистами“» Интервью главы Мариуполя Вадима Бойченко — об оккупации, новом «мэре» города из ДНР и блокаде «Азовстали». Meduza (рос.). Процитовано 20 грудня 2022.
  230. ↑ «Азов» у боях за Маріуполь знищив близько 2500 вояків рф і понад 60 танків. Укрінформ. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 8 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  231. ↑ Океан Ельзи — Місто Марії (audio). YouTube (укр.). 22 квітня 2022. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
  232. ↑ Євробачення: заява Kalush Orchestra про «Азовсталь» зі сцени «гуманітарна, а не політична» – EBU. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 травня 2022.
  233. ↑ Тарас Компаніченко - Азовсталь (18.05.2022) (укр.), процитовано 31 липня 2022
  234. ↑ KOZAK SYSTEM - АЗОВ-СТАЛЬ (укр.), процитовано 31 липня 2022
  235. ↑ Warrior of Azovstal 2 oz Antique Finish Silver Coin 5$ Niue 2022
  236. ↑ «Воїн Азовсталі»: тихоокеанська держава випустила пам'ятну монету. 09.01.2023, 23:51
  237. ↑ M86. www.m86.city. Процитовано 24 лютого 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Битва_за_Маріуполь_(2022)&oldid=43913170