Антонович Марко Дмитрович
Антонович Марко Дмитрович | |
---|---|
Народився | 23 липня (5 серпня) 1916[1] |
Помер | 28 січня 2005 (88 років) |
Діяльність | історик, публіцист |
Галузь | історія[2] і публіцистика[2] |
Знання мов | українська[2] і англійська[2] |
Батько | Антонович Дмитро Володимирович |
Мати | Антонович Катерина Михайлівна |
Брати, сестри | Антонович Михайло Дмитрович і Антонович-Рудницька Марина Дмитрівна |
Марко Дмитрович Антоно́вич (23 липня (5 серпня) 1916 — 28 січня 2005) — український історик і публіцист, організатор наукової праці у діаспорі. Мешкав у США, Канаді.
Народився 23 липня (5 серпня) 1916 року[3] в Києві у родині українського історика Дмитра Антоновича. Онук Володимира Антоновича та брат Михайла Антоновича. На еміграції з 1923 року. Вивчав єгиптологію в Карловому університеті у Празі (1936—1939), Мюнхенському університеті (1945—1949). Докторат УВУ (1942, історія). В'язень концтабору Терезінштадт (1944—1945). Працював в універмазі та на шоколадній фабриці в Канаді (1951—1955), у 1956—1982 роках — в українському відділенні Держрадіо Канади (Сі-Бі-Сі). Автор праць з історії громадянського руху в Україні XIX століття, епістолярної спадщини української аристократії XIX — початку XX століть, історії українського студентства 20-х — 40-х років XX століття та студій з історії доби античності на території півдня України.
Від 1992 року президент Вільної академії наук у діаспорі. Видавець журналу «Розбудова держави», співробітник журналу «Український історик».
- Історичні концепції А. П. Свидницького // Український історик. — 1964. — № 2—3.
- П. Куліш в оцінці І. Нечуя-Левицького // Український історик. — 1969. — № 4.
- П. О. Куліш і О. Я. Кониський (їх взаємини за 1860-их років) // Український історик. — 1970. — № 1/3.
- Зізнання Степана Томашівського: коментарі і переклад // Український історик. — 1972. — № 1/2.
- 3 приводу статті О. Пріцака «Походження Руси» // Український історик. — 1975. — № 3.
- Коли постали Громади? // Збірник на пошану проф. д-ра Олександра Оглоблина / Відп. ред. Василь Омельченко. — Нью-Йорк: Українська Вільна Академія Наук у США, 1977.
- М. П. Драгоманов і «Вільне слово» // Український історик. — 1978. — № 4.
- До 15-річчя Українського Історичного Товариства: Декілька міркувань // Український історик. — 1980. — № 1—4.
- В. Липинський і Д. Дорошенко // Український історик. — 1982/1983. — № 3/4, 1;
- «Киевская старина» (З приводу ювілеїв) // Український історик. — 1983. — № 2—4.
- Нова невдала концепція // Український історик. — 1985. — № 1—4;
- Омелян Сеник і Микола Сціборський // Календар-альманах Нового шляху на 1991 рік. — Торонто, 1991.
- Шевченко і громади// Слово і час. — 1992. — № 3.
- 50-річчя Української Вільної Академії Наук // Український історик. — 1995. — № 1/4.
- ↑ метрична книга
- ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ В «Енциклопедії історії України» та «Енциклопедії сучасної України» — 7 липня 1916 року (помилково).
- Ясь О. В. Антонович Марко Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 107. — ISBN 966-00-0734-5.
- А. І. Жуковський. Антонович Марко Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — ISBN 966-02-2075-8.
- Праці М. Антоновича. chtyvo.org.ua. Чтиво. Архів оригіналу за 23 лютого 2024. Процитовано 29 червня 2024.
- З династії славетних Антоновичів: Інтерв'ю Марка Антоновича для «Старожитностей» // Старожитності. — 1993. — № 19/24.