Перейти до вмісту

Інгулець (річка)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Інгулець
Інгулець у Кривому Розі
48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.732777777778° пн. ш. 32.3925° сх. д. / 48.732777777778; 32.3925
Витікпоблизу села Топило на Кіровоградщині
• координати48°43′58″ пн. ш. 32°23′33″ сх. д. / 48.732777777778° пн. ш. 32.3925° сх. д. / 48.732777777778; 32.3925
• висота, м175 м
ГирлоДніпро, за 40 км від Херсона
• координати46°41′03″ пн. ш. 32°48′45″ сх. д. / 46.684166666667° пн. ш. 32.8125° сх. д. / 46.684166666667; 32.8125
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
РегіонКіровоградська область
Дніпропетровська область
Херсонська область
Миколаївська область
Довжина549 км
Площа басейну:14 870 км²
Середньорічний стік0,32 м³/с (біля села Могилівка)
Притоки:Бешка, Бокова, Висунь (праві); Березівка, Зелена, Жовта, Саксагань, Кобильна (ліві)
Водойми в русліІскрівське водосховище і Карачунівське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Інгулець.

Інгуле́ць (Малий Інгул) — річка у центральній та південній Україні, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Греки називали її Пантікап, а скіфи — Герр (Герри)[1].

Етимологія

[ред. | ред. код]

Згідно з Топонімічним словником України, слово Інгулець тюркського походження. Є кілька тлумачень слова:

  • від турецького äŋgül — «тихий, ледачий»[2],
  • від тюркського енгел — «перешкода»,
  • від татарського словосполучення ени-гьол — «нове озеро» (її так могли назвати за русло, що розширюється),
  • від татарських слів ін — «печера» і галь (ґуль) — «річка» (ще скіфи вміли копати печери уздовж берегів річок для зимовища своїх табунів). [джерело?]
  • від монгольської: єн гол — широка річка [1] [Архівовано 14 лютого 2016 у Wayback Machine.]

Гідрографія

[ред. | ред. код]

Довжина 549 км. Площа басейну 14870 тис. км². Долина у верхній течії трапецієподібна, на окремих ділянках утворює неглибокі каньйони; її ширина до 1 км. У нижній долина терасована, завширшки до 5 км. Річище у верхній течії спрямлене, у нижній дуже звивисте. Ширина річища біля Кривого Рогу 25—30 м, глибина до 1,7 м. Похил річки — до 0,37 м/км у пониззі.

Природне живлення переважно снігове. Замерзає у 2-й половині грудня, скресає у 2-й половині березня.

Судноплавна протягом 109 км. У басейні Інгульця — Криворізький залізорудний басейн. Використовується для водопостачання Кривого Рогу, зрошення. Регулюється Карачунівським та Іскрівським водосховищами.

Водогосподарська система

[ред. | ред. код]

У верхній частині по каналу Дніпро—Інгулець (Світловодський та Олександрійський райони Кіровоградської області) до річки Інгулець подається дніпровська вода для забезпечення його повноводності, оздоровлення та водопостачання Кривбасу — великого гірничо-рудного центру, для якого необхідно багато води.

У пониззі Інгульця у вегетаційний період вода рухається у протилежному напрямку — уверх по річці, оскільки головна насосна станція Інгулецької зрошувальної системи (розташована за 83 км від гирла) закачує значні обсяги річкової води (дніпровської та інгулецької) на зрошувані масиви. В цей період тут утворюється т.з. «антирічка»[3].

Розташування

[ред. | ред. код]
Басейн річки Інгулець на гідрографічній мапі України
Човнова станція в місці злиття річок Інгулець і Саксагань
Річка Інгулець у Кривому Розі

Бере початок на Придніпровський височині, з балки поблизу села Топило Кропивницького району Кіровоградської області. Пониззя — на Причорноморській низовині. Тече через Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську області. Спочатку тече на північ, згодом круто повертає на південний схід, далі — поступово змінює напрямок на південь і південний захід. Нижче селища Тарасівка Інгулець утворює Інгулецький лиман завширшки до 1 км і впадає у Дніпро декількома рукавами біля села Садового, за 10 км від Херсона.

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російське вторгнення в Україну (2022) та Бої за Херсон

На початку червня На Криворізькому напрямку російські загарбники були змушені посилювати свою оборону і зривати плити з доріг для будівництва собі укріплень, та мінувати узбережжя річки Інгулець[4].

Було повідомлено, що спецпідрозділами росіян підірвано мости через річку Інгулець в районі Давидова Броду та Великої Олександрівки[5].

Однак українським військовим вдалось вибити ворога з позиції в селі Давидів Брід й створити плацдарм на лівому березі Інгульця[6].

Це селище знаходиться на берегу Інгульця та на дорозі Т 2207, яка веде до Нової Каховки. Тому створення плацдарму на східному березі річки було вкрай важливим для ЗСУ[6].

Вранці 23 липня 2022 року, невдовзі після ударів по Антонівському мосту в окупованому Херсоні, аби створити проблеми з постачанням російського угрупування на правому березі Дніпра в Херсонській області українські військові влучили в Дар'ївський міст через Інгулець. Таким чином, був пошкоджений міст через Інгулець біля с. Дар'ївка в бік Каховської ГЕС[7]. Російські окупанти стверджували, міст був пошкоджений ракетами з комплексу HIMARS[8].

14 вересня 2022 року близько 17-ї години російські військові зі стратегічних бомбардувальників випустили крилаті ракети (до 8 одиниць, попередньо — ракети Х-101 з Ту-95МС, за іншими даними — Х-22), які влучили в гідротехнічні споруди на західних околицях Кривого Рогу. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю Карачунівського водосховища, почався витік води в Інгулець[9][10]. Внаслідок витоку води з водосховища в річці став підніматись рівень води[11].

Притоки

[ред. | ред. код]

Праві

[ред. | ред. код]

Ліві

[ред. | ред. код]
  • Березівка
  • Ведмежий Яр — починається східніше від села Диківка. Тече переважно на південний схід і на північно-східній околиці села Оліївки впадає в Інгулець. У балці зростають байрачні ліси — багаторічне місце гніздування степового канюка. Вперше гніздову пару виявлено у 1996 році у лісі з місцевою назвою Янівський[12].
  • Зелена
  • Жовта
  • Саксагань
  • Кобильна

Іхтіофауна

[ред. | ред. код]

В річці трапляються тюлька, краснопірка, плотва, верховодка, ялець, головень, карась, короп, окунь, тарань, рибець, чехоня, жерех, судак, щука, лящ, товстолоб, сом. Видовий склад зменшується з віддаленням від гирла Інгульця вгору за течією. Поширене любительське рибальство.

Екологія

[ред. | ред. код]

Як описано вище, річка Інгулець давно перетворилася на складну водогосподарську систему. Мінералізація води може сягати навіть до 1000 мг/дм3. Тому у сьогоденних умовах Інгулець не може існувати без дніпровської води[3].

Через дуже велике забруднення річкової води рудниковими водами та промисловими стічними водами Криворізьким та Інгулецьким гірничо-збагачувальними комбінатами, поодинокі рекреаційні зони відпочинку перебувають у запустінні.

Протягом 17 квітня — 15 серпня 2011 року було проведено промивку Інгульця і Карачунівського водосховища з метою покращення якості води. В ході цього було скинуто з Карачунівського водосховища близько 130,6 млн м3, зменшено вміст хлоридів у річковій воді з 800 мг/дм3 до 290 мг/дм3, а показник жорсткості зменшився на 6 моль/дм3.[13].

Міжвідомчою комісією по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийнято Регламент екологічного оздоровлення р. Інгулець з подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня[13].

Визначні місця

[ред. | ред. код]
Інгулець та скелі МОДРу

Топоніми річки Інгулець

[ред. | ред. код]

Міста

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Інгулець (річка)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  2. ↑ Топонімічний словник України. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 17 вересня 2013.
  3. ↑ а б Хільчевський В. К. Гідрохімічний режим та якість води Інгульця в умовах техногенезу: Монографія [Архівовано 17 грудня 2018 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] / В. К. Хільчевський, Р. Л. Кравчинський, О. В. Чунарьов — К.: Ніка-центр, 2012. — 180 с.
  4. ↑ Вілкул: Росіяни мінують узбережжя Інгульця і посилюють оборону. Українська Правда. 1 червня 2022.
  5. ↑ Херсонщина: Росіяни підірвали мости через Інгулець — ОК “Південь”. Українська Правда. 1 червня 2022.
  6. ↑ а б Як ЗСУ звільняли Давидів Брід на Херсонщині: нищівний снайперський вогонь з американських M777 (відео). Defense Express. 1 червня 2022.
  7. ↑ ЗСУ вдарили ще по одному важливому для ворога мосту на Херсонщині — депутат. Укрінформ. 23 липня 2022.
  8. ↑ Окупанти заявили про обстріл мосту через річку Інгулець під Херсоном. Мілітарний. 23 липня 2022.
  9. ↑ По Кривому Рогу вдарили вісім ворожих ракет - пошкоджені гідротехнічні споруди. Укрінформ. 14 вересня 2022.
  10. ↑ Наслідки ракетного обстрілу гідротехнічних споруд Кривого Рогу. ВІДЕО. Цензор. 14 вересня 2022.
  11. ↑ Через ракетний удар по гідроспорудах Кривого Рогу піднявся рівень води в Інгульці. Керівник ОВА Резніченко повідомив, що військові РФ випустили сім крилатих ракет Х-22 по об’єктах критичної та транспортної інфраструктури і серйозно пошкодили гідротехнічні споруди. Суспільне Новини. 14 вересня 2022.
  12. ↑ Гніздування степового канюка в Олександрійському районі Кіроавоградської області
  13. ↑ а б Екологічна ситуація у місті Кривий Ріг [Архівовано 2015-09-27 у Wayback Machine.]. Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету (Перевірено 15 січня 2012)

Джерела

[ред. | ред. код]
У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Інгулець_(річка)&oldid=43460311